Пп Текст завдання
Скачать 394 Kb.
|
36 | На думку Демокріта, душа складається з | води | повітря | вогню | вогняних атомів | апейрона | D |
37 | Піфагор та його послідовники шукали першопричинні основи буття у | незмінному конструктивно-розумовому принципі (пануючому «управлінському началі»). | у числах та їх комбінаціях; | речовинному субстраті світобудови | деяких ідеальних сутностях | людині | В |
38 | Хто з античних філософів створив утопічний план державного і суспільного устрою під назвою „ідеальної держави”? | Демокріт | Сократ | Платон | Арістотель | Епікур | С |
39 | Для давньогрецького мислення характерно | космоцентризм | теоцентризм | антропоцентризм | соціоцентризм | геоцентризм | А |
40 | Хто в античній філософії почав вивчати людину, виходячи з ідеї «пізнай самого себе» | Демокріт | Сократ | Платон | Арістотель | Епікур | В |
41 | У чому сутність діалектики Геракліта | душа – дещо саморухоме, а все саморухоме безсмертне | руху нема, множинності нема. | можна ввійти двічі в одну і ту ж річку | буття єдине і нерухоме | все тече, все змінюється; одне і те ж в нас – живе і мертве, молоде і старе | Е |
42 | Кому із софістів належить наступний вираз: „Людина є мірою усіх речей: існуючих, що вони існують, неіснуючих – що вони не існують”: | Сократу | Протагору | Платону | Горгію | Арістотелю | В |
43 | Хто є автором праць „Органон”, „Метафізика”, „Політика”, „Етика”: | Сократ | Платон | Арістотель | Епікур | Марк Аврелій | А |
44 | Хто із античних філософів сказав: “Я знаю лише те, що я нічого не знаю” | Демокріт | Сократ | Платон | Арістотель | Епікур | В |
45 | Новаторство Арістотеля полягало в тому, що він розробив | ідею гілеморфізма в питанні про будову всіх речей; | науку про закони та форми правильного мислення – логіку | вчення про чотири причини всього сущого | вчення про душу | вчення про пізнання | В |
46 | Філософсько-естетична категорія, що характеризує процеси заперечення, розходження наміру і результату, задуму і об’єктивного сенсу. У Сократа становить істотний момент його методу, спрямованого на відшукання істинного знання | діалог | маєвтика | метафізика | іронія | софізм | D |
47 | Виправдання людини, релігійно-філософське вчення, мета якого – вирішення протиріч між ідеєю творіння людини за образом і подобою Бога та фактом наявності в ній злої волі, а також обґрунтування примирення людини з Богом має назву | есхатологія | теодицея | антроподіцея | антропоцентризм | пантеїзм | С |
48 | Представники середньовічного напрямку номіналізму вважали, що: | загальні поняття існують до речей | універсалії існують до і після речей | загальні поняття лише імена властивостей, притаманних конкретним речам | одиничні поняття не існують | Існують лише загальні поняття | С |
50 | Яке положення характеризує такий напрям Середньовічної філософії як реалізм: | універсалії не існують до речей, а можливо після речей | справжньою реальністю не володіють ні речі, ні поняття | загальні поняття є лише іменами і утворюються нашим розумом | справжньою реальністю володіють загальні поняття чи універсалії | Існують лише одиничні поняття | D |
51 | У творчості якого філософа відбувся синтез античної філософії і християнської традиції: | Платон | Августин | Аристотель | Епікур | Тертулліан | В |
52 | На вчення яких античних філософів спиралась середньовічна філософія Західної Європи: | Сократ, Платон | Арістотель, Епікур | Платон, Анаксімен | Протагор, Парменід | Платон, Арістотель | Е |
53 | У Середньовіччі філософія по відношенню до теології вважалась: | матір’ю | сестрою | служницею | нянею | подругою | С |
54 | Початковим періодом середньовічної філософії є: | томізм | схоластика | раціоналізм | патристика | апологетика | Е |
55 | Яка риса характерна для Середньовічної філософії: | природоцентризм | соціоцентризм | пантеїзм | теоцентризм | космоцентризм | D |
56 | Хто з середньовічних філософів обґрунтував необхідність церковної організації як посередника між Богом і віруючими та про розвиток історії як боротьбу двох градів – земного і Божественного: | Росцелін | Т.Аквінський | Тертуліан | Августин Блаженний | В.Оккам | D |
57 | Кому з філософів середньовіччя належать міркування про те, що людина нерозривно пов’язана з часом; час є людським поняттям, наш розум має здатність розкладати події на „до”, „ зараз”, „після”; він існує лише в розумі людини, яка згадує (пам’ятає), споглядає, чекає (сподівається): | Ф.Аквінському | Аврелію Августину | Тертуліану | А.Кентерберійському | Василю Великому | В |
58 | Однією з головних особливостей якого періоду розвитку філософії була боротьба номіналізму і реалізму: | Античності | Середньовіччя | Відродження | Нового часу | Некласичної філософії | В |
59 | Однією з важливих проблем філософії Середньовіччя є: | методологія пізнавальної діяльності | субстанційні основи буття | буття суспільства | гармонія віри та розуму | Походження людини | D |
60 | Гносеології епохи Відродження притаманно: | орієнтація на середньовічну схоластику | спрямованість проти схоластики та догматизму | орієнтація на середньовічний догматизм | дуалізм проблематики | антеїстичні мотиви | В |
61 | Суперечка середньовічних філософів номіналістів та реалістів стосувалась проблеми: | бути чи не бути | чи існує Бог | яка природа загальних понять | штучного інтелекту | Походження світу | С |
62 | Хто з філософів зосереджує, свою увагу на вирішенні соціально-політичних питань? | Дж.Бруно, Т.Мор, Т.Кампанелла | Т.Мор, Т.Кампанелла, Петрарка | Макіавеллі, Леонардо да Вінчі, Т.Кампанелла | Макіавеллі,, Т.Кампанелла, Леонардо до вінчі | Т.Мор, Т.Кампанелла, Макіавеллі | Е |
63 | Філософське вчення, яке стверджує, що бог та природа тотожні, повністю співпадають один з одним, складають єдине ціле: | деїзм | пантеїзм | ідеалізм | дуалізм | гілозоїзм | В |
64 | Геліоцентричну теорію створив та обгрунтував: | Дж.Бруно | М.Копернік | Г.Галілей | Леонардо до Вінчі | Парацельс | В |
65 | На думку якого мислителя, процеси, що відбуваються в людському організмі, можна звести до хімічних сполук і їх перетворень, з яких складаються й інші природні тіла: | Леонардо да Вінчі | Кузанський | Парацельс | Копернік | Г.Галілей | С |
66 | Однією з основних проблем філософії Просвітництва є: | методологія пізнавальної діяльності | субстанційні основи буття | Співвідношення віри і розуму | Походження світу та людини | Буття суспільства | Е |
67 | Які напрямки виділяють у філософії Нового часу: | номіналізм, раціоналізм, емпіризм | реалізм, сенсуалізм, емпіризм | раціоналізм, сенсуалізм, емпіризм | реалізм, раціоналізм, емпіризм | Номіналізм, сенсуалізм, реалізм | С |
68 | Емпіричний метод пізнання явищ дійсності в умовах спеціального відтворення природних закономірностей на основі певної наукової теорії, що визначає мету, спосіб проведення та інтерпретацію результатів має назву: | індукція | експеримент | дедукція | маєвтика | синтез | В |
69 | У “Новому Органоні” Ф.Бекон виділяє групу примар, що оточують розум людини. Це: | примари роду, печери, ринку, театру | примари театру, ринку, роду та мови | примари роду, печери, театру та самої людини | Примари бджоли, мурахи, павука | примари зовнішнього світу, внутрішнього світу та самої людини | А |
70 | Хто з філософів вважав, що людський розум перебуває у полоні хибних уявлень, забобонів, суб’єктивних суджень, які наче примари відволікають його від істини, заважають бачити речі такими, якими вони є? | Р.Декарт | Ф.Бекон | Дж.Берклі | Т.Гоббс | Д.Юм | В |
71 | Назвіть філософа, хто одним із перших з усією гостротою поставив проблему відчуження людини, розкрив суперечності суспільного розвитку, вбачаючи найбільшу ваду суспільства у нерівності людей: | Вольтер | Д.Дідро | Ж.Ж.Руссо | Б. Спіноза | Декарт | С |
72 | Хто є автором славнозвісного афоризму: „Знання – це сила...»? | Т.Гоббс | Р.Декарт | Ф.Бекон | І.Кант | Г.Гегель | С |
73 | Як назвав Ф.Бекон помилкові думки, які зумовлені індивідуальними особливостями людини, її вихованням, звичками? | ідоли печери | ідоли роду | ідоли ринку | ідоли театру | ідоли природи | А |
74 | Який французький філософ відводив медицині досить чільне місце, розробляючи “древо наук”, виходячи з того, що його коріння складає метафізика, стовбур – фізика, “а гілки, що йдуть від стовбура – всі інші науки, котрі зводяться до трьох головних: медицини, механіки і етики”: |