Предмет і метод ідпзк, пер
 Скачать 258.77 Kb.
|
|
Глава государства — президент республики — выбирается большинством голосов особого органа — федерального собрания, состоящего из членов бундестага и равного числа членов, избираемых народными представительствами земель на пропорциональной основе. Президент выступает прежде всего в качестве представителя республики во внешних делах, хранителя конституционного строя. Как независимая, фактически бесконтрольная (все его распоряжения контрасигнуются канцлером) и политически нейтральная фигура, отстраненная от решающего участия в высшем государственном руководстве, он, кроме представительств в международных делах, назначает и увольняет федеральных судей, ряд категорий федеральных служащих, Основной закон лишает главу государства исконно германского права командования вооруженными силами, возлагая эти обязанности в мирное время на министра обороны, во время войны — на канцлера. Роль главной политической фигуры Основной закон отводит, таким образом, не президенту, а канцлеру, который выбирается большинством членов бундестага по предложению первого. Им становится лидер партии большинства в бундестаге. Канцлер без одобрения бундестага формирует кабинет министров и делает представления об увольнении министров, обязательные для президента. Но главное — он направляет всю внешнюю и внутреннюю политику страны и несет за нее ответственность только перед бундестагом (ст. 65). Основным гарантом правового государства ФРГ является, по Конституции 1949 г., Федеральн. Конституц. Суд, который выбирается бундестагом и бундесратом и стоит во главе судебной системы страны. По отношению ко всем конституционным органам ФКС является единственной и независимой судебной палатой. Он рассматривает конфликты федерации и земель, споры об объеме их прав и обязанностей, контролирует правовые нормы на их совместимость с нормами более высокого ранга и объявляет их не имеющими юридической силы. 80. Основні напрями державно-правового розвитку Німеччини наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. З 1982 по 1998 р. канцлером Німеччини був Гельмут Коль. Після того як СРСР у 1989—1990 вимушений був піти зі Східної Європи, Коль виступив з ініціативою про возз'єднання Німеччини, яке відбулося в жовтні 1990. Очолювана ним коаліція в грудні 1990 на перших після 1933 загальнімецьких виборах була обрана в парламент, одержавши значну перевагу. Перед урядом Коля постали проблеми масового безробіття в Східній Німеччині, відродження діяльності ультраправих і неонацистських угруповань, які виступали проти присутності в країні іноземних робітників та іммігрантів. Коль підтримував розширення Європейського Союзу, у грудні 1991 беззастережно підтримав Маастрихтські угоди. На виборах до бундестагу 1998 р. перемогли соціал-демократи Для них основними були інтереси підприємців і він як міг підтримував велике промислове виробництво для збільшення робочих місць. Йому вдалося виконати більшість пунктів своєї передвиборчої програми. У березні 2003 Шредер запустив програму структурних економічних реформ, відому як «Програма 2010» (Agenda 2010). Вона передбачала обмеження витрат на охорону здоров'я, пенсійне і соціальне забезпечення, а також лібералізацію трудового законодавства з метою стимулювання створення нових робочих місць. Це, однак, не дозволило побороти економічну стагнацію, а кількість безробітних у Німеччині збереглося на рівні 5 млн чоловік, або 12 % працездатного населення. В 2005 р. до влади прийшла Ангела Меркель (боротьба з бюрократизмом, захист навколишнього середовища, підтримка США у війні з Іраком, розвиток енергетики, розвиток соц. Забезпечення). Президентами були: 1999- 2004 Йоханнес Рау; 2004-2010 Хорст Кёлер; 2010-сьогодні Кристиан Вульф. 81. Суть «Нового курсу» Рузвельта в США. Новий курс — заходи із запровадження централізованого планування і стимулювання економіки США, які здійснювались адміністрацією президента США Франкліна Делано Рузвельта задля подолання Великої депресії в період між 1933 і 1940 рр. Президент негайно вніс до Конгресу і дістав cхвалення 70 законодавчих актів, направлених на порятунок грошово-кредитної і банківської системи, оздоровлення промисловості, сільського господарства і торгівлі. Всі ці заходи отримали назву «першого Нового курсу», суть якої полягала в проведенні державно-монополістичного регулювання економіки. У березні 1933 р. банківська система США була на краху. 5 березня 1933 р. на наступний день після інагурації Рузвельт оголосив на тиждень банківські канікули (англ. Bank holiday). А вже 16 березня був прийнятий банківський закон (англ. Banking Act 1933). Закон розділив інвестиційні і комерційні банки (в такому вигляді система проіснувала до 1999 р.). Комерційним банкам було заборонено гарантувати інвестиційні позики, займатись розміщенням та також іншими операціями з цінними паперами. Розпорядженням президента було заборонено вільний обіг золота в країні. За ініціативою президента була створена Національна Адміністрація Відновлення Промисловості (НАРА), якою були запроваджені «Кодекси чесної конкуренції». У відповідність з цим в американській промисловості, розділеній на 17 груп, встановлювалися монопольні ціни, визначалися умови торгового кредиту, обсяг продукції, розподілялися ринки збуту. Основна умова «Кодексів чесної конкуренції» полягала в забороні продажу товарів нижче встановлених «Кодексами» цін. Закон передбачав встановлення мінімуму заробітної платні, максимум тривалості робочого дня, укладення колективних договорів, право на створення профспілок, надання допомоги багатомільйонній армії безробітних. Для виходу з сільськогосподарської кризи був прийнятий в травні 1933 р. закон про допомогу фермерам і установлена Адміністрація з регулювання сільського господарства (ААА). Цей орган регулював ціни на сільськогосподарські продукти, встановлював обсяг виробництва. Заохочувалося скорочення фермерами посівних площ. Наслідки: Почав працювати соціальний захист, Зменшення кількості банків, Працевлаштування більшості безробітних, Девальвація долара.82. Основні права і свободи громадян за конституційним правом США. Основою конституційної регламентації прав і свобод в США є перші десять поправок до федеральної Конституції, або Білль про права 1791 р. Основною юридичною гарантією прав і свобод людини є судовий захист. Отже в Біллі про права зазначено –
83. Принцип розподілу влади за Конституцією США. Взаємовідносини президента і Конгресу США після Другої світової війни. У відповідності зі схемою розподілу влад закріплювалося три носія державної влади - конгрес, президент і Верховний суд - і їх взаємодія у формі “стримувань і противаг”. Принцип розподілу влад передбачає і певну взаємодію, в результаті якої і не допускається переважання однієї влади над іншою, або за рахунок іншої. Так, конгрес, носій законодавчої влади, може відхилити законопроекти, представлені головою виконавчої влади - президентом. Президент затверджує законопроекти, прийняті конгресом, і має право накладати вето на ті з них, з якими він не погджується. Багато з повноважень президента реалізуються лише при схваленні їх сенатом (укладення міжнародних угод, наприклад). Носій судової влади - Верховний суд США фрмується сумісно президентом і сенатом. Верховний суд має право кінцево визнати недійсними (як невідповідні конституції) закони конгреса і акти виконавчої влади. Після 2 св. війни значно розширилися зовнішньополітичні повноваження президента. За допомогою виконавчих угод президент дістав можливість:
84. Основні напрями державно-правового розвитку США наприкінці ХХ - початку ХХІ ст. (на русском) В 1981 г. к власти пришел президент Рейган. Он начал осуществлять так называему политику «рейганомики», означавшую снижение налогов при одновременном урезании социальных программ. В 1982 году США пережили рецессию, уровень безработицы и количество банкротств были близки к уровню Великой депрессии. Но в следующем году ситуация резко изменилась: инфляция упала с 11 % до 2 %, безработица до 7,5 %, и экономический рост увеличился с 4,5 % до 7,2 %. Рейган придерживался курса на жесткое противостояние с СССР и назвал СССР «империей зла». Но приход к власти в СССР в 1985 г. Михаила Горбачева и начатая им политика перестройки позволили закончить «холодную войну» в конце 1980-х годов. В 1989 г. к власти пришел Джордж Буш старший. Экономическая рецессия и повышение налогов, которое в ходе предвыборной кампании он обязался ни в коем случае не применять, вызвало резкий спад в его рейтинге, и Буш проиграл на выборах 1992 года. Тогда к власти пришел Билл Клинтон. Итогами его президенства были: США резко снизили внешний долг, безработица стала незначительной. Америка стала лидером в области высоких технологий (до Клинтона Япония была лидером в сфере IT). Также его администрация пролоббировала запрещение испытаний ядерного оружия во всем мире. Исчезновение сопротивления со стороны СССР облегчило задачу расширения влияния у руководства США во главе с Клинтоном и позволило добиться немыслимых до сей поры результатов: четвёртого расширения НАТО и отделения Косова и Метохии от Югославии после Войны НАТО против Югославии в 1999 году. В период президентства Клинтона, США значительно снизили объём военного вмешательства в прочие страны. В науке действительно был рывок, то позиции религии наоборот сильно укрепились, причем активизировались всевозможные деструктивные секты.В 2001 году президентом стал Джордж Буш младший. Начал войну в Ираке, неудачная экономическая политика, увеличение колличества террактов (знаменитый 11 сентября 2001г). В 2007 году был активным сторонником размещения элементов ПРО США в Восточной Европе, также выступал за скорейшее вступление Грузии и Украины в НАТО. С 2009 г. Президентом являеться Барак Обама (демократ). 85.Історичні умови виникнення і розвитку держав-анклавів. Анклави(карликові, закриті держави) бувають: повні анклави і неповні анклави(мають вихід до моря). Вони мають екстериторіальний статус. Монако – 1,95км2, 3 міста: старе Монако, Монте-Карло, Ланко-Дашн. Правителі – Грімальді. 1789 – Монако було анексоване Францією у часи Наполеона, з 1297 3 рази втрачала незалежність. 1911 році була прийнята конституція (зі змінами від 1962), конституційна правова монархія, зараз править Альберт ІІ. Законодавча влада складається з Національної ради та князя. Виконавча влада – Державна рада. Судова влада – князь. Союз за князівство, Національний союз за майбутнє Монако, Національний демократичний союз. Ватикан – 44 га, 1929 році утворена Латеранськими угодами між Пієм ХІ і Мусоліні. Населення – 1000 осіб. Ватикан визнаний ООН, є постійним спостерігачем. Абсолютна теократична монархія під управлінням Святого престолу. Папу обирають конклавом довічно. 1983 – Кодекс канонічного права. В античності територія Ватикану (лат. ager vaticanus) не була заселена, оскільки в Стародавньому Римі це місце вважалося святим. У 326 році, після приходу християнства, над гіпотетичною гробницею святого Петра була споруджена базиліка Костянтина і з тих пір це місце стало заселятися. Папська держава, утворена у VIII столітті при підтримці Карла Великого на підставі легенди про Константинів дар, проіснувала у досить великих розмірах до 1870, коли утворилася сучасна держава Італія, а Рим став її столицею. На момент найвищого розквіту на початку 16-го століття папська держава включала в себе герцогства Падую, П'яченцу, Модену, Романью, Урбіно, Сполето і Кастро, Анконську Марку та провінції Болонью, Перуджу і Орвіетано. У 1929 відновлена після Латеранської угоди Муссоліні з папою Пієм ХІ в нинішніх розмірах. 7 червня 1929 була ратифікована угода між Італією і Святим престолом, відповідно до якої утворилася держава Ватикан і опублікована конституція цієї країни. Мальтійський орден – має статус спостерігача ООН, дата створення – ХІ століття. Очолений князем, має пріоритети в різних країнах. Мета – створення лікарень і приютів. Свята гора Афон – (Афонська чернеча республіка) особлива одиниця грецької республіки. 20 православних монастирів це 20 адміністративних одиниць. Її заснував Вселенський Титульський собор у 691 році. Керівництво – Надзвичайне зібрання із 20 членів 2 рази на рік. Виконавча влада – Кінод (священний синод – 20 осіб). Сан-Маріно – найменша місто-держава. Утворена в Італії у 301році і є найдавнішою республікою. 32 400 – населення, має найвищу тривалість життя (81 рік). 30 населений пунктів. Республіканська форма правління. Право петицій (звичаєве право). Фактично не існує суду. Існують політичні партії – християнська демократична, комуністична, Сан-Марінський національний альянс. 86.Історичні умови розвитку держави Ізраїль у ХХ столітті 1949р(до н.е.? – не достовірно) – виникнення Ізраїлю. 1250 рік до н.е. – виведення іудеїв з Єгипту у Ханаан. Після двох іудейських війн припинила своє існування. І століття до н.е. – «розсіяння» євреїв по світу (13 млн). 1517-1917 – єврейська земля входить до Османського халіфату. Після І світової війни до 1947року стає землею Великої Британії (Декларація Бальфура). Тоді було поширено норми англійського загального права, хоча продовжувало діяти османське право. Гертуль організував «сіоністський рух» і поставив питання про створення держави Ізраїль, 1897 – І великий сіоністський собор. Резолюція ООН 1947р відмінила мандат Великої Британії і проголосила створення арабської і єврейської держав. 1948 – Декларація незалежності Ізраїлю (створення Єврейської демократичної республіки). 1949 – резолюція Харарі: запропоновано утворити Конституцію шляхом написання глав. Уряд – спочатку було Тимчасову державну раду. 1949 – вибрано парламент (кнесет). Було прийнято 11 основних законів, які заміняють конституцію(вона не була прийнята через складність форми правління і через узгодження норм іудейського права зі світськими). 87. Зміни у суспільному і державному ладі Англії у Новітній період. (русский) Основные изменения в политической системе страны на рубеже XIX—XX вв. были обусловлены действием двух противоречивых тенденций. С одной стороны, появляются первые признаки упадка'тра диционного английского парламентаризма, обозначилось падение роли парламента. С другой стороны, британская буржуазия в своем стремлении завершить оформление сво его политического лидерства в блоке с крупными землевла дельцами осуществила ряд мер по демократизации госу дарственного аппарата. Госу дарственный строй Великобритании в XX в. изменялся как в результате некоторых реформ конституционного харак тера, так и главным образом путем модификации прежних конвенций неписаной конституции.
|