ВФЫОЛОЭЖфв. Програма індивідуальної підготовки сержантського (старшинського) складу збройних сил україни серпень 2020
 Скачать 3.36 Mb.
|
|
ТП 7-00-01.02 ПРОГРАМА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ СЕРЖАНТСЬКОГО (СТАРШИНСЬКОГО) СКЛАДУ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ СЕРПЕНЬ 2020 ОБМЕЖЕННЯ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ: обмежень для розповсюдження не має. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДОКТРИН ТА ПІДГОТОВКИ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ СПІЛЬНО З ЦЕНТРОМ ОПЕРАТИВНИХ СТАНДАРТІВ І МЕТОДИКИ ПІДГОТОВКИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ  Тренувальна навчально-методична публікація командирам військових частин (підрозділів) ОВУ та інших установ ЗС України з індивідуальної підготовки сержантського (старшинського) складу ЗС України ЗАТВЕРДЖУЮ Начальник Генерального штабу Збройних Сил України генерал-лейтенант Сергій КОРНІЙЧУК ______ серпня 2020 року ПРОГРАМА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ СЕРЖАНТСЬКОГО (СТАРШИНСЬКОГО) СКЛАДУ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ СЕРПЕНЬ 2020 ОБМЕЖЕННЯ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ: обмежень для розповсюдження не має. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДОКТРИН ТА ПІДГОТОВКИ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ СПІЛЬНО З ЦЕНТРОМ ОПЕРАТИВНИХ СТАНДАРТІВ І МЕТОДИКИ ПІДГОТОВКИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ТП 7-00-01.02 ПЕРЕДМОВА Програма індивідуальної підготовки сержантського (старшинського) складу Збройних Сил України (далі – Програма) розроблена робочою групою офіцерів та сержантів Головного управління доктрин та підготовки Генерального штабу Збройних Сил України, спільно з Центром оперативних стандартів і методики підготовки Збройних Сил України та погоджена з зацікавленими органами військового управління Збройних Сил України (далі – ОВУ) структурними підрозділами Генерального штабу ЗС України. Ця програма складена за результатами апробації “Тимчасової програми індивідуальної підготовки сержантського (старшинського) складу Збройних Сил України” NG 7-00 (01).01 (затверджена ПЗНГШ 13.12.2019), з урахуванням отриманих зауважень та пропозицій від заінтересованих ОВУ ЗС України. Усі зауваження та пропозиції до цієї Програми надавати до управління доктрин та індивідуальної підготовки Головного управління доктрин та підготовки Генерального штабу Збройних Сил України, на такі адреси: 030168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, Головне управління доктрин та підготовки Генерального штабу Збройних Сил України, телекомунікаційної мережі (далі – ТКМ) “Дніпро” usvir@ysvr.dod.ua, ТКМ “Сєдо-М” – індекс 348 (контактний телефон розробників для надання зауважень та пропозицій – 62-22-266). ЗМІСТ
ВСТУП Основні теоретичні знання сержанти (старшини) Збройних Сил України (далі – ЗС України) набувають у коледжах і центрах підготовки сержантського складу, навчальних центрах, які за структурою, функціями та завданнями тотожні відповідним закладам у країнах НАТО. Крім того, сержанти постійно проходять підготовку в закордонних військових навчальних закладах і навчально-тренувальних центрах (школи НАТО в Обераммергау (ФРН), ЗС Швейцарії, Литви, Латвії, Польщі, а також в двох академіях збройних сил США). Програми курсів забезпечують базовий, середній, підвищений і вищий рівні підготовки. Кожен із них передбачає два етапи: підготовку командира лідера, а також фаховий вишкіл відповідно до роду військ, виду ЗС України та військово-облікової спеціальності. В подальшому поглиблення (отримання) теоретичних знань, набуття та формування практичних умінь і навичок здійснюється під час проведення заходів, як індивідуальної так і колективної підготовки. Актуальність видання Програми індивідуальної підготовки сержантського (старшинського) складу ЗС України обумовлена створенням дієвої системи індивідуальної підготовки сержантським (старшинським) складом в ОВУ, ВВНЗ, НЦ, військових комісаріатах, військових частинах (підрозділах) ЗС України, одним з важливих елементів якої є її якісне планування. Програма індивідуальної підготовки розроблена на основі наказів і директив Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, методичних рекомендацій з планування підготовки у Збройних Силах України з урахуванням завдань, що вирішуються сержантським (старшинським) складом, як у мирний час, так і в особливий (воєнний) період та рівня їх підготовки, з метою досягнення визначеного рівня професійних знань, умінь та навичок сержантами (старшинами) у виконані функціональних обов’язків. Викладені у Програмі положення слід застосовувати творчо, у відповідності до конкретної мети навчання, рівня індивідуальної підготовки сержантів (старшин) і завдань органів управління, військових частин. Спираючись на Програму, необхідно вести постійну роботу щодо подальшого удосконалення змісту та тематики проведення заходів індивідуальної підготовки та впровадження у практику нових, більш ефективних форм і методів навчання. ПОСИЛАННЯ НА ВІЙСЬКОВІ ПУБЛІКАЦІЇ
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ Вправа – цілеспрямоване та планомірно організоване виконання розумових та практичних дій (прийомів) з метою засвоєння знань, оволодіння, формування та удосконалення практичних умінь та навичок. Групова вправа – це вид навчального заняття, яке проводиться методом виконання тими, хто навчається, функціональних обов’язків визначених посадових осіб військових частин та підрозділів. Під час проведення цього виду занять набуваються вміння з організації та планування операцій (бойових, дій, бою) з управліннями (силами) та їх всебічного забезпечення. Дія (-ї) – виконання чогось, вплив на щось. Заняття – форма навчання, яка включає цілеспрямовану діяльність керівника та тих, яких навчають, з метою передачі їм знань, створення умов для отримання та розвитку (набуття) певних умінь та навичок. Заняття проводяться, як правило, у складі груп індивідуальної підготовки сержантського (старшинського) складу під керівництвом безпосередніх начальників (керівників груп індивідуальної підготовки). Збори – форма навчання в системі індивідуальної підготовки сержантського (старшинського) складу, яка проводиться у військових частинах з метою поглиблення та закріплення теоретичних знань, вивчення вимог керівних документів, вдосконалення практичних умінь та навичок військовослужбовців у виконанні функціональних обов’язків як у мирний час, так і в особливий період, обміну досвідом та досягнення єдності поглядів і підходів до підготовки та методики проведення заходів бойової підготовки. Завдання (підзавдання) – це чітко визначена дія (-ї), яка (-і) оцінюється та виконується військовослужбовцем. Індивідуальна підготовка – це цілеспрямований та організований процес послідовних заходів навчання, виховання та набуття індивідуальних спроможностей, які спрямовані на формування у військовослужбовців потрібного рівня знань, умінь, навичок, фахової майстерності, фізичних та психологічних якостей, необхідних для виконання обов’язків за посадою (спеціальністю) як у мирний час, так і в особливий (воєнний) період. Індивідуальна спроможність військовослужбовця – рівень його теоретичних знань, практичних умінь та навичок, психологічних та фізичних якостей, якими повинен володіти військовослужбовець для якісного виконання функціональних обов’язків відповідно до займаної посади. Інструктивне (інструкторсько-методичне) заняття – вид заняття, яке спрямовано на отримання знань, удосконалення умінь та навичок військовослужбовців щодо методики підготовки та проведення заходів бойової підготовки. Вони проводяться на будь-якому об’єкті навчальної матеріально-технічної бази військової частини. Під час таких занять основна увага спрямовується на правильний вибір і застосування найбільш доцільних форм та методів навчання, ефективне використання методичних прийомів, навчально-матеріальної бази та навчального часу, вироблення єдиної методики вивчення нових питань теорії і практики тактики, вогневої підготовки та інших, як правило, основних предметів навчання. Конференція – заздалегідь заплановане та організоване зібрання людей для обговорення певної проблематики, яка визначена заздалегідь. Круглий стіл – вид заняття, на якому організовується дискусія (обговорення) навколо визначеної теми (проблемного питання) з розглядом різнобічних думок та прийняттям узгоджених поглядів. Контрольні заходи – необхідний елемент зворотного зв'язку в процесі індивідуальної підготовки. Види контролю: вхідний, поточний, самоконтроль, підсумковий. Лекція – вид навчального заняття, яке проводиться методом усного викладання нового теоретичного матеріалу в поєднанні з методом демонстрації (показу). Знання – осмислена та засвоєна суб’єктом інформація, що є основою його усвідомленої, цілеспрямованої діяльності. Знання поділяються на емпіричні (знання фактів та уявлення) і теоретичні (концептуальні, методологічні). Уміння / навички – здатність застосовувати знання для виконання завдань та розв’язання проблем. Уміння / навички поділяються на когнітивні (що включають логічне, інтуїтивне та творче мислення) і практичні (що включають ручну вправність, застосування практичних способів (методів), матеріалів, знарядь та інструментів). Норматив – часовий, кількісний і якісний показник виконання окремими військовослужбовцями або підрозділами поставлених завдань, прийомів і дій, пов’язаних із застосуванням зброї та військової техніки в ході бойової підготовки. Предмет навчання – система понять про явища, закономірності, закони, теорії будь-якої відповідної сфери діяльності із визначенням потрібного рівня сформованості у тих, хто навчається, певної сукупності знань, умінь і навичок. Професійна майстерність – здатність військовослужбовця цілеспрямовано та творчо використовувати свої знання, уміння та навички в процесі практичної діяльності з отриманням відповідного досвіду. Показове заняття – вид заняття, яке проводиться з найважливіших тем і складних елементів бойової підготовки з метою впровадження передового досвіду в процес навчання, вироблення єдності поглядів найбільш ефективного порядку підготовки та методики проведення заходів бойової підготовки, показу найбільш доцільних методів роботи командирів і штабів, прийомів та способів дій підрозділів, застосування озброєння і військової техніки в бою (бойових діях). Практичне заняття - це вид навчального заняття, яке проводиться методом виконання спеціально сформульованих практичних завдань та сприяє формуванню вмінь і навичок практичного застосування теоретичних положень. Прийом – окрема дія, рух. Самостійна підготовка – форма індивідуальної підготовки, яка проводиться з метою отримання або підвищення знань, набуття умінь та навичок з використанням різних джерел, у тому числі інформаційних систем, відкритих і закритих баз даних, під час підготовки до проведення занять. Самостійна робота - відпрацювання та засвоєння навчального матеріалу, закріплення та поглиблення знань, умінь та навичок; виконання індивідуальних завдань з навчальних дисциплін; підготовка до майбутніх занять та контрольних заходів; формування в тих, хто навчається самостійності та ініціативи в пошуку та набутті знань. Стандарт індивідуальної підготовки – нормативний документ (уніфікований процес), який визначає послідовність досягнення військовослужбовцями індивідуальних спроможностей до виконання конкретних завдань та визначає критерії їх оцінки. Семінар – вид заняття, на якому обговорюється визначене керівником проблемне питання (проблеми) за попередньо вивченою темою. Тренування – осмислене багаторазове повторення (виконання) вже вивчених вправ (прийомів, дій) з метою їх закріплення (удосконалення). Уміння військовослужбовця – здобута на основі отриманих завдань у військовій сфері здатність військовослужбовців виконувати належним чином певні дії на практиці. Систематичні та цілеспрямовані тренування тих, хто навчається, шляхом виконання певних дій, які забезпечують перетворення знань та умінь на навички. Форма навчання – організаційна складова процесу військового навчання, яка відображає сукупність умов, в яких здійснюється навчання, а саме: склад тих, хто навчається, структуру заняття, місце його проведення, тривалість. Індивідуальна тактична літучка – форма навчання, яка проводяться з метою перевірки та вдосконалення знань, практичних умінь сержантів з окремих питань управління підрозділами, тренування їх у самостійних діях в умовах обмеженого часу. Літучки проводяться в рамках тактичної підготовки на картах у класах або на місцевості (макеті місцевості). На літучках ті, яких навчають, виступають у ролі однієї службової особи і виконують одні й ті самі обов’язки та, як правило, приймають рішення по обстановці, що склалася з відпрацюванням бойових документів щодо управління підрозділами.ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Програма індивідуальної підготовки 1.1.1. Програма індивідуальної підготовки сержантського (старшинського) складу Збройних Сил України (далі – Програма) – це військова публікація, яка визначає порядок відпрацювання тематики індивідуальної підготовки за предметами, завданнями (підзавданнями) з метою набуття індивідуальних спроможностей за фахом. Вона призначена для набуття (відновлення) індивідуальних умінь сержантського (старшинського) складу щодо ефективного виконання ними службових обов’язків за посадою під час самостійного виконання завдань за призначенням. Програма відпрацьована з урахуванням досвіду, набутого у ході бойових дій на сході України, міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки та передових методик підготовки в закордонних військових навчальних закладах і навчально-тренувальних центрах країн – членів НАТО. Індивідуальна підготовка сержантського (старшинського) складу вважається пріоритетним напрямком діяльності командирів (начальників) усіх рівнів щодо підвищення професійної майстерності сержантів (старшин). 1.1.2. Індивідуальна підготовка сержантського (старшинського) складу являє собою цілеспрямований та організований процес послідовних заходів навчання, виховання та набуття індивідуальних спроможностей, які спрямовані на формування у них необхідного рівня знань, умінь, навичок, фізичних та психологічних якостей, необхідних для виконання обов’язків за посадою (спеціальністю) як у мирний час, так і в особливий (воєнний) період. 1.2. Основні завдання та принципи індивідуальної підготовки 1.2.1. Основними завданнями індивідуальної підготовки сержантського (старшинського) складу є: набуття (підтримання) індивідуальних спроможностей щодо умілого визначення завдань та здійснення управління штатними і приданими підрозділами в основних видах бою; отримання, поглиблення та реалізація знань, вмінь і навичок у виконанні своїх функціональних обов’язків; набуття спроможностей у виконанні функціональних обов’язків за вищою посадою; удосконалення методичної майстерності з питань навчання та виховання підлеглого особового складу; вивчення нових способів дій підрозділів відповідно до досвіду набутого у ході бойових дій на сході України, міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки та у ході проведення заходів підготовки в рамках Об’єднаної багатонаціональної групи з підготовки – Україна (JMTG-U) і місії “UNIFIER”; освоєння та експлуатація нових (модернізованих) зразків озброєння і військової техніки (далі – ОВТ), виконання споріднених завдань по взаємозаміні; підтримання та покращення лідерських, психологічних і фізичних якостей. 1.2.2. Принципами індивідуальної (старшинського) складу є: поєднання різних форм, методів навчання і видів занять, постійний їх розвиток на основі аналізу результатів підготовки та впровадження бойового досвіду (досвіду підготовки); відповідність навчальних цілей – змісту та характеру завдань, що покладаються на сержантський (старшинський) склад; свідомість, активність і самостійність тих, хто навчається; наочність навчання; систематичність та послідовність навчання (від “простого до складного”); міцність засвоєння знань, вироблення умінь і навичок; колективізм та індивідуальний підхід у підготовці; єдність навчання і виховання, тісний зв’язок теорії і практики. 1.2.3 Успішне вирішення завдань індивідуальної підготовки сержантського (старшинського) складу досягається:детальним та якісним плануванням індивідуальної підготовки; виконанням планів індивідуальної підготовки; безумовним дотриманням розкладів індивідуальної підготовки та вимог розпорядку дня щодо проведення самостійної роботи, як основного заходу індивідуальної підготовки, продовж тижня; якісною підготовкою керівників до заходів індивідуальної підготовки, їх високою методичною майстерністю під час надання допомоги тим, хто навчається; систематичним та якісним проведенням кожного заходу індивідуальної підготовки; максимальним залученням (охопленням) сержантського (старшинського) складу до навчання; ефективним та раціональним використанням навчальної матеріально-технічної бази (далі – НМТБ), навчального часу та виділених ресурсів; особистою відповідальністю сержантів (старшин) за свій рівень навченості; вивченням та впровадженням бойового досвіду, індивідуальної та колективної підготовки; використанням у системі підготовки новітніх технічних засобів навчання, нових досягнень інформаційних технологій, педагогіки і психології; здійснення постійного контролю за рівнем навченості сержантів (старшин), їхньої підготовки і проведенням кожного заходу індивідуальної підготовки. 1.3. Основні форми навчання індивідуальної підготовки Основними формами навчання в системі індивідуальної підготовки є:збір (командирський, навчально-методичний, методичний, фаховий); навчальні заняття (лекція, практичне, інструкторсько-методичне (інструктивне) та показове); конференції, семінари та круглі столи (в тому числі в іноземних навчальних закладах з вищим сержантським складом країн НАТО); самостійна підготовка; контрольні заняття. 1.4. Організація індивідуальної підготовки 1.4.1. Організація індивідуальної підготовки включає:планування та проведення заходів індивідуальної підготовки; всебічне забезпечення індивідуальної підготовки; розроблення і використання стандартів індивідуальної підготовки (далі – СТІ); створення і використання НМТБ; керівництво індивідуальною підготовкою. 1.4.2. До заходів індивідуальної підготовки не залучається сержантський (старшинський) склад, який навчається у вищих військових навчальних закладах (за заочною формою навчання) або проходить курсову підготовку у дистанційному форматі. 1.4.3. Вимоги до організації індивідуальної підготовки: тісний взаємозв’язок тематики занять індивідуальної підготовки сержантів (старшин) з завданнями, що визначені військовій частині; особиста участь прямих начальників у підготовці та проведенні занять з індивідуальної підготовки та відповідних зборів; визначення робочих днів на місяць для проведення зборів, занять, самостійної роботи з урахуванням максимального залучення сержантів (старшин) до цих заходів (охоплення занять особовим складом). 1.4.4. Відповідальними за організацію індивідуальної підготовки сержантського (старшинського) складу в системі бойової підготовки, якісну підготовку та проведення заходів індивідуальної підготовки є: у військових частинах (структурних підрозділах органів управління, установ) – командир військової частини (керівник структурного підрозділу); безпосередньо – керівник відповідної групи індивідуальної підготовки. Вони розробляють плануючі документи, організовують заняття з індивідуальної підготовки, забезпечують їх якісне проведення, узагальнюють результати, контролюють і надають допомогу командирам підрозділів у плануванні і проведенні заходів індивідуальної підготовки, організовують ведення обліку і звітності індивідуальної підготовки сержантів (старшин).1.4.5. Тривалість навчального дня (без урахування часу для пересування на заняття і з занять) складає: для сержантів військових частин, які мають (не мають) підпорядкований особовий склад - 8 годин, навчальна година – 45 хвилин; для сержантів штабів ОВУ, ВВНЗ (ВНП ЗВО), НЦ, військових комісаріатах – 6 годин, навчальна година – 45 хвилин. Під час проведення польових виходів, стрільб, водіння, а також інших занять, пов’язаних з виходом на полігони, тривалість навчального дня може збільшуватися до 10 годин. 2. ПЛАНУВАННЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ЗАХОДІВ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ СЕРЖАНТСЬКОГО (СТАРШИНСЬКОГО) СКЛАДУ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ 2.1. Планування індивідуальної підготовки 2.1.1. Індивідуальна підготовка планується у загальній системі планування підготовки у видах, окремих родах військ (сил), структурних підрозділах Генерального штабу ЗС України (що мають частини безпосереднього підпорядкування), установах які знаходяться на окремих штатах і виконують функції Генерального штабу ЗС України та інших установах ЗС України (військових частинах (батальйонах) та їм рівних, ВВНЗ, ВНП ЗВО, НЦ, ЦПП, ТЦК та СП тощо) – на рік. 2.1.2. Планування індивідуальної підготовки полягає в колективній роботі командирів (начальників) та інших посадових осіб щодо визначення порядку і послідовності проведення узгоджених за замислом, місцем і часом заходів індивідуальної підготовки сержантського (старшинського) складу, спрямованих на набуття визначених індивідуальних спроможностей, всебічного забезпечення спланованих заходів (з урахуванням виділених обсягів фінансування) та відображення їх у планувальних документах.Планування індивідуальної підготовки сержантського (старшинського) складу здійснюється в ході загального та поточного планування у Збройних Сил України відповідно до Методичних рекомендацій з планування підготовки у Збройних Силах України.Тематичний розрахунок годин та їх зміст можуть бути уточнені рішеннями відповідних командувачів (командирів, начальників) на підставі відповідних наказів виданих ними без зміни загального часу, якій відводиться на предмет навчання. При цьому забороняється зменшувати загальну кількість годин, яка відведена на індивідуальну підготовку, згідно з цією Програмою (додаток 1 до цієї Програми). 2.1.3. У органах військового управління та військових частинах (ВВНЗ і ВНП ЗВО, НЦ, ЦПП, військових комісаріатах, установах) Збройних Сил України заходи індивідуальної підготовки сержантського (старшинського) складу і терміни їх проведення відображаються у відповідних планах підготовки і уточняються в планах основних заходів на місяць, що затверджуються безпосередніми начальниками.До планів підготовки додається План індивідуальної підготовки сержантського (старшинського) складу, що розробляється в ході загального планування на навчальний рік з іншими планувальними документами (додаток до цієї Програми). Він зазвичай включає такі розділи: загальний розрахунок годин за предметами навчання; тематичний розрахунок годин за предметами навчання; склад навчальних груп індивідуальної підготовки сержантського (старшинського) складу (визначається рішенням відповідних командирів (начальників, керівників структурних підрозділів) з дотриманням принципу – кожний начальник навчає своїх підлеглих і несе персональну відповідальність за їх підготовку, відповідно до організаційно-штатної структури та підготовки за фахом. Крім того, може включати план проведення командирського (навчально-методичного, методичного, фахового) збору, якщо він запланований. Спеціальна підготовка планується для кожної категорії сержантів, які мають (не мають) підпорядкований особовий склад, сержантів штабів з урахуванням особливостей діяльності відповідної категорії сержантів (старшин). 2.2. Організація і проведення занять з індивідуальної підготовки 2.2.1. Порядок організації і проведення занять з індивідуальної підготовки сержантського (старшинського) складу визначається окремим розділом у наказі командира (начальника, (керівника структурного підрозділу, установи тощо) про організацію бойової підготовки (навчально-виховного процесу) у навчальному році, а для ОВУ (установ які знаходяться на окремих штатах і виконують функції Генерального штабу ЗС України та інших установах ЗС України) окремим розділом в наказі “Про організацію службової діяльності у наступному навчальному році”. У ньому зазначаються: основні нормативні документи, відповідно до з яких організовується індивідуальна підготовка; напрямки зосередження основних зусиль у навчанні сержантського (старшинського) складу; завдання керівникам груп індивідуальної підготовки; розподіл сержантського (старшинського) складу управління та підрозділів за групами індивідуальної підготовки; строки готовності основних плануючих документів, дні і години проведення зборів, занять з індивідуальної підготовки, контрольних заходів та самостійної підготовки, а також підготовки керівників груп до занять; відповідальна особа за організацію індивідуальної підготовки сержантського (старшинського) складу, порядок обліку та звітності; контроль за проведенням заходів індивідуальної підготовки та надання допомоги керівникам груп; питання щодо удосконалення НМТБ індивідуальної підготовки та інші питання. 2.2.2. Послідовність проведення заходів з індивідуальної підготовки визначається розкладом занять (додаток 2 до цієї Програми), в якому відображаються: склад тих, хто залучається на заняття (самостійну роботу), термін їх проведення, кількість годин, що відводиться на заняття з кожної теми, теми занять за предметами навчання, види занять, відповідальні за підготовку заняття, керівник заняття, місце проведення заняття. Відповідно до плану індивідуальної підготовки, в ході поточного планування, розробляються розклади занять індивідуальної підготовки (далі – розклади) на кожний наступний місяць. Це завдання покладається на командирів (начальників, керівників структурних підрозділів), які відповідають за напрямок індивідуальної підготовки сержантського (старшинського) складу. Затвердження розкладів заходів індивідуальної підготовки здійснюється до 25 числа поточного місяця. 2.2.3. Предметами індивідуальної підготовки сержантського (старшинського) складу є: тактична підготовка; технічна підготовка, спеціальна підготовка; методична підготовка, воєнна педагогіка та психологія, вогнева підготовка; стройова підготовка, тактична медицина, фізична підготовка. Залежно від місця ролі й предметів вони поділяються на основні та неосновні. Основними предметами навчання індивідуальної підготовки сержантського (старшинського) складу є предмети, зміст яких відображає (є основним навантаженням, наповненням) сутності практичної роботи зазначеної категорії військовослужбовців у ході підготовки, ведення бою (бойових дій) або виконання основних функціональних обов’язків. Наприклад: 1. Для сержантського (старшинського) складу механізованих військ це: тактична, вогнева, спеціальна (водіння тощо), технічна підготовка. 2. Для сержантського (старшинського) ТЦК та СП це: методична та спеціальна підготовка. Перелік основних предметів навчання визначається рішеннями відповідних командувачів (начальників) видів, родів військ (сил) ЗС України, (установ) та їм рівних. Загальний розрахунок годин за предметами індивідуальної підготовки для сержантського (старшинського) складу наведено у додатку 3 до цієї Програми. Тематика занять і розрахунок годин на відпрацювання кожної теми (кожного завдання (підзавдання)) за предметами навчання розробляється під керівництвом командирів військових частин, в яких проводяться заходи індивідуальної підготовки з урахуванням вимог керівних документів Міністерства оборони та Генерального штабу ЗС України.2.3. Збори в системі індивідуальної підготовки2.3.1. На зборах частина часу має відводитись на проведення групових вправ, інструкторсько-методичних занять та інших практичних занять.Кількість часу на лекції та показові заняття слід обмежувати.Збори з усіма категоріями сержантського (старшинського) складу мають завершуватися контрольними заняттями з основних предметів навчання.Під час планування зборів необхідно враховувати їх практичну спрямованість, при цьому 70 % занять від загальної кількості доцільно планувати практичними, з них 30 % – вночі.Збори поділяються на командирські, навчально-методичні, фахові та методичні (посилання в).Збори необхідно планувати і проводити: командирські: з сержантами (старшинами) військових частин, які обіймають командні посади, – один раз на рік, тривалістю до 3 днів, під керівництвом командирів військових частин напередодні злагодження взводів; навчально-методичні збори: з сержантами (старшинами) складом навчальних центрів, центрів підготовки підрозділів, які обіймають інструкторські посади, – один раз на рік, тривалістю до 3 днів, під керівництвом начальника начального центру, центру підготовки підрозділів у періоди мінімальної завантаженості; методичні збори – проводяться згідно з рішеннями відповідних командувачів (командирів, начальників) з основних питань щодо удосконалення методики підготовки та проведення найбільш складних заходів бойової підготовки. фахові збори:з сержантами (старшинами) військових частин, навчальних центрів та центрів підготовки підрозділів, які не обіймають командних посад – один раз на рік, тривалістю до 3 днів, під керівництвом командирів військових частин; 2.4. Заняття в системі індивідуальної підготовки2.4.1. Заняття з індивідуальної підготовки як у мирний час, так і в особливий (воєнний) період плануються щомісяця:з інструкторським складом та сержантами (старшинами), які мають підпорядкований особовий склад – один день на місяць;з сержантами (старшинами), які обіймають штабні посади в органів військового управління ВВНЗ, (ВНП ЗВО) НЦ, військових частинах, військових комісаріатах – два дні на місяць;з сержантами (старшинами), які не мають підпорядкованого особового складу – три дні на місяць.2.4.2. Підготовка сержантського (старшинського) складу постійного складу ВВНЗ ЗС України і ВНП ЗВО проводиться з урахуванням профілю і особливостей кожного закладу. Заняття з індивідуальної підготовки у військових комісаріатах (територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки) плануються на рік і проводяться по 2 дні на місяць на фондах військових комісаріатів під керівництвом обласних, містких, районних військових комісарів (територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки). Заняття з індивідуальної підготовки не проводяться в місяці проведення командирських (навчально-методичних, фахових, методичних) зборів, підсумкової перевірки (інспектування) та підготовчого періоду. 2.5. Групова вправа в системі індивідуальної підготовки 2.5.1. Групова вправа проводиться в рамках тактичної підготовки на місцевості та командному (командно-спостережному) пункті, або у навчальному класі на картах (макеті місцевості). Під час групової вправи відпрацьовується декілька навчальних питань, які належать до одного виду бою (бойових дій). При цьому впродовж навчального року їх повинно бути не менше двох за різною тематикою (наприклад, для сержантського (старшинського) складу механізованих військ: одне – оборонної та одне – наступальної тематики). Тривалість групової вправи визначається за рішенням командира військової частини відповідно до тематики, але не більше 6 годин. 2.6. Самостійна підготовка в системі індивідуальної підготовки 2.6.1. Самостійну підготовку планувати не менше 4 годин на тиждень у службовий час згідно з розпорядком дня, відповідно до розкладу занять з індивідуальної підготовки, який затверджує безпосередній командир (начальник). Вона включає: самостійне вивчення теоретичних положень та набуття (удосконалення) практичних навичок, які визначив сержантському (старшинському) складу безпосередній командир (начальник) або керівник групи індивідуальної підготовки. 2.7. Контрольні заходи індивідуальної підготовки 2.7.1. Під час планування індивідуальної підготовки передбачити проведення підсумкової перевірки наприкінці навчального року (у першій декаді листопада) під час якої проводяться заліки за визначеними предметами навчання. Для особового складу, який був відсутній на контрольних заняттях (заліках) під час підсумкової перевірки, обов’язково визначається додатковий час на їх проведення. 2.8. Документи індивідуальної підготовки2.8.1. Основними документами, що визначають зміст та порядок проведення командирських (навчально-методичних, методичних, фахових) зборів з сержантським (старшинським) складом є план індивідуальної підготовки, план збору, розклад занять. Ці документи розробляються штабами і затверджуються:план індивідуальної підготовки – відповідним начальником згідно Методичних рекомендацій “З планування підготовки у ЗС України” (посилання а);план збору та розклад занять – керівником збору.2.8.2. Порядок розробки плану індивідуальної підготовки розкрито в п. 2.1.3 та додатку 1 до цієї Програми. 2.8.3. У Плані проведення командирського збору викладаються: навчальні цілі, час та місце проведення збору, склад учасників, розрахунок навчального часу за днями і предметами навчання, матеріально-технічне та інші види забезпечення збору з визначенням службових осіб, що відповідають за їх організацію, розрахунок прогнозованих витрат матеріальних засобів і коштів на підготовку та проведення збору (додаток 4 до цієї Програми). 2.8.4. У розкладі занять зазначаються: день проведення заняття, час проведення заняття, предмет навчання, тема, форма проведення заняття, місце проведення заняття, керівник заняття. Крім того, можуть бути вказані додаткові дані (наприклад, форма одягу, спорядження, озброєння тощо) (додаток 4). 2.8.5. На кожне заняття індивідуальної підготовки керівником розробляється план-конспект, або план проведення заняття.План-конспект містить: тему; вид заняття; час і місце проведення; перелік інформації, що використовувались під час підготовки до заняття; навчальні питання; зміст, порядок викладення навчального матеріалу та час, відведений на його вивчення; методичні способи і прийоми, що використовуються; матеріальне забезпечення заняття; порядок його використання. Ступінь деталізації матеріалу визначається керівником заняття і залежить від рівня його методичної підготовленості. Більш детальний план-конспект заняття складається у разі проведення занять з нової або складної теми. Для проведення заняття індивідуальної підготовки керівнику дозволяється використовувати розроблені за предметами підготовки та введені в дію СТІ, які розміщені на вебсайті “Єдина електронна база стандартів підготовки та військових публікацій військ (сил) ЗС України” ТКМ ЗС України “Дніпро”. 3. ВСЕБІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ 3.1. Всебічне забезпечення індивідуальної підготовки3.1.1. Всебічне забезпечення індивідуальної підготовки полягає в організаційній діяльності командирів (начальників) та інших посадових осіб щодо забезпечення спланованих заходів індивідуальної підготовки за всіма напрямками постачання відповідно до обґрунтованих заявок і норм логістичного та фінансового забезпечення.Основними завданнями всебічного забезпечення індивідуальної підготовки є: створення необхідних запасів матеріально-технічних засобів і фінансових ресурсів для забезпечення виконання завдань індивідуальної підготовки; планове забезпечення та розподіл між підпорядкованими підрозділами фінансових ресурсів та матеріально-технічних засобів; організація всебічного забезпечення заходів індивідуальної підготовки; організація обліку, зберігання та економного використання фінансових ресурсів і матеріально-технічних засобів; аналіз ефективності використання виділених сил та засобів. 3.1.2. Командири (начальники) є організаторами всебічного забезпечення індивідуальної підготовки. Безпосереднє керівництво всебічним забезпеченням здійснюється їх заступниками з логістики (тилу, озброєння) та начальниками фінансово-економічних органів через підпорядковані їм служби.3.1.3. Під час планування всебічного забезпечення індивідуальної підготовки:проводяться необхідні розрахунки наявного моторесурсу (ресурсу) озброєння, облікової кількості озброєння та військової техніки, їх розподіл по групах експлуатації, річні норми експлуатації та інші питання; визначаються (уточняються) необхідні вихідні дані та виділені ліміти по видах постачання, потреба в пально-мастильних матеріалах, продовольства, речовому та квартирно-експлуатаційному майні для забезпечення запланованих заходів індивідуальної підготовки; розраховується потреба у матеріально-технічних засобах та фінансових ресурсах, готується розрахунок виділення моторесурсів для забезпечення підготовки та проведення заходів індивідуальної підготовки; розробляються відповідні додатки до Плану підготовки військової частини з необхідними розрахунками та в подальшому подаються заявки на отримання матеріально-технічних засобів та фінансових ресурсів для забезпечення заходів індивідуальної підготовки (посилання а). | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||