Тема 7 ЕМД при МТ. Протокол засідання кафедри від 2013 р. Методичні матеріали до практичного заняття для студентів 5 курсу медичного факультету
 Скачать 12.71 Mb.
|
|
Визначення тяжкості постраждалого та медичне сортування. Оцінку тяжкості постраждалих визначають на основі анатомічних та фізіологічних параметрів. Для об'єктивізації тяжкості стану травмованих на догоспітальному етапі доцільно використовувати Шкалу Травм TS (Trauma score): Табл.4 Шкала Травм TS (Trauma score):
Табл.5. Загальна сума балів за шкалою TS
Табл.6.
При проведенні медичного сортування на догоспітальному етапі враховують тяжкість травматичних ушкоджень, необхідність в медичному спостереженні, необхідність ресурсів (сил та засобів), які потребує постраждалий, з урахуванням часу та відстань до цих ресурсів. На догоспітальному етапі потреба в проведенні медичного сортування може виникнути в умовах дорожньо-транспортної пригоди з великою кількістю постраждалих. Перша бригада, яка прибула на місце пригоди, має з'ясувати що сталося, визначити кількість постраждалих, викликати на себе додаткові бригади швидкої медичної допомоги, провести медичне сортування та розпочати надання медичної допомоги. При масовому ураженні людей внаслідок нещасного випадку постраждалих розподіляють на групи згідно яких визначають черговість надання допомоги. Сортувальні групи та їх розпізнавання - "Екстрена допомога" - необхідно негайне надання допомоги. Постраждалий може вижити, якщо будуть надані прості життя забезпечуючи заходи. - "Невідкладна допомога" - постраждалий виживе, якщо просте лікування буде надане на протязі однієї годину; - "Термінова допомога" - коли надання допомоги може бути відстрочено на протязі обмеженого часу (до 6- 12 годин); - "Не термінова допомога" - коли надання допомоги може бути відстрочено на термін надання медичної допомоги постраждалим інших категорій. Вторинний огляд травмованого виконують за схемою "АВСDЕ", тобто "з усіх боків з голови до п'ятки", де D(disability or neurologist status) - визначення змін в неврологічному статусі внаслідок травми та Е (exposure (undress) with temperature control) - огляд роздягнутого постраждалого. Вторинний огляд здійснюють протягом 5-10 хвилин паралельно із проведенням заходів інтенсивної терапії в машині швидкої медичної допомоги на місці події або під час транспортування до лікарні, де можливо проведення реанімаційних заходів, інтенсивної терапії та хірургічного лікування. Якщо стан постраждалого критичний або нестабільний, час перебування на місці події не повинен перевищувати 10 хв. При огляді постраждалих слід уникати ятрогенної гіпотермії (хворий з політравмою перебуває в стані шоку!) для чого використовують ковдри та здійснюють вторинний огляд в автомобілі швидкої медичної допомоги. Під час проведення вторинного огляду слід оглянути голову постраждалого та здійснити пальпацію кісток черепу, оцінити розмір та симетричність зіниць, наявність параорбітальних гематом, оглянути слухові канали (наявність крові або спиномозкової рідини може свідчити про перелом основи черепу). У постраждалих з черепно-мозковою травмою слід передбачати пошкодження шийного відділу хребта доки не буде доведено протилежне. Цим травмованим обов'язково слід накладати жорсткий шийний комір. При огляді та пальпації шиї слід визначити наявність або відсутність поранень, підшкірної емфіземи, зміщення трахеї відносно середньої лінії, напруження магістральних вен. При обстеженні грудної клітки слід виконати пальпацію ключиці та всіх ребер, аускультацію дихальних шумів та серцевих тонів (глухість тонів можливе при тампонаді серця), здійснити багатоосьову пальпацію грудної клітки з метою визначення флотації реберних сегментів. Оцініть симетричність дихальних рухів при диханні. Здійснити ЕКГ-обстеження. Огляд кінцівок та їх пальпацію слід проводити для визначення наявності кровообігу, великих пошкоджень м'яких тканин, гематом, деформацій, переломів. Визначте стабільність тазового кільця. Неврологічне обстеження виконують для визначення наявності або відсутності черепно-мозкової травми та пошкоджень спинного мозку. Визначають рівень свідомості, моторну та сенситивну активність, наявність рефлексів. Визначають кількість балів за Шкалою ком Глазго, яка є складовою Шкали травм (Т8). Не передбачайте, що зміни ментального статусу пов'язані з алкогольним сп'янінням або дією інших психотропних речовин. Табл.7. Шкала ГЛАЗГО
Ознаки коми.
Ознаки тяжкої черепно-мозкової травми.
Вторинний огляд виконують паралельно з проведенням заходів інтенсивної терапії. Куди транспортувати постраждалого з політравмою? Лікування постраждалих з політравмою на госпітальному етапі потребує достатньої кількості досвідченого медичного персоналу та коштовного сучасного медичного обладнання. Будь яка затримка сприяє розвитку небезпечних для життя постраждалого ускладнень. Ці положення зумовлюють необхідність госпіталізації травмованих до спеціалізованих відділень політравми або до багатопрофільних лікарень де існує можливість залучення до лікування лікарів-хірургів, нейрохірургів, травматологів, анестезіологів. Всі постраждалі з політравмою мають бути госпіталізовані в протишокову палату або відділення реанімації та інтенсивної терапії. Висновки. Основним пріоритетом надання невідкладної медичної допомоги при політравмі на догоспітальному етапі є зменшення дисбалансу "потреба-наявність". Стандартною процедурою надання медичної допомоги постраждалим з тяжкою травмою на цьому етапі має бути: 1. Загальне лікування за принципами АВСС′ із спостереженням за шийним відділом хребта та накладанням шийного коміру. 2. Якщо мають місце гіпотензія або тахікардія - струминне введення ізотонічного 0,9% розчину NaCl або розчину Рінгеру, реосорбілакту, сорбілакту та прийняття рішення про застосування протишоковою костюму. 3. Проведення знеболювання та іммобілізації з використанням транспортувальних дошок та еластичних транспортних шин типу "SAM SPLINT” 4. Визначення лікувального закладу, який своїми можливостями відповідає потребам постраждалого. 5. Транспортування до лікарні, з дотримуванням правила, що ні які обставини не повинні затримувати транспортування травмованого. 6. Повідомлення найближчого спеціалізованого лікувального закладу, про час, коли буде доставлено тяжко травмованого пацієнта. На догоспітальному етапі адекватне знеболювання постраждалого та лікування гіпоксії шляхом застосування кисню під тиском >60 мм рт.ст. можуть бути найголовнішими заходами надання медичної допомоги. Інгаляцію кисню можливо зменшити, якщо спостерігають зменшення серцевого викиду внаслідок шоку, анемії та гіпоксії. Кисневий запит може збільшувати біль, паніку та неспокій тому інгаляцію кисню слід також проводити у випадку відсутності ознак гіпоксії. Якщо стан потерпілого тяжкий, час перебування на місці пригоди не повинен перевищувати 10 хв. після чого хворий має бути доставлений до найближчого лікувального закладу де можна проводити реанімаційні заходи, інтенсивну терапію та хірургічне лікування. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||