вфывф. Рак стравоходу
 Скачать 194.45 Kb.
|
Прогноз і віддалені результати лікування раку стравоходуПрогноз при РС не можна вважати задовільним, розкид показників 5%річного виживання за літературними даними коливається в межах від 4% до 14%. При хірургічному лікуванні в середньому 5%річний строк переживають 25%35% оперованих: у хворих, які перенесли радикальні операції, цей показник складає 48,8%, у тих, що перенесли паліативні операції — тільки 4,9%. У випадку тільки хірургічного лікування наявність регіонарних метастазів знижує показ% ник 5%річного виживання до одиничних спостережень. При комбінованому лікуванні подібна закономірність зберігається: 5 років спостереження переживають близько 35%40% хворих, у тому числі 56,6% пацієнтів після радикаль% них операцій і тільки 7% — після паліативних. При ком% плексному лікуванні після радикальних операцій більше 5 років живуть 57,1% хворих, після паліативних операцій виживання досягає 30,8%. Рак стравоходу без лікування завжди має поганий про% гноз. Хворі з нерезектабельною пухлиною, як правило, гинуть протягом року. Середня тривалість життя таких хворих не перевищує 5%8 міс. з моменту появи ознак хво% роби. Хоча при ранній діагностиці зареєстровані випадки тривалості життя до 6 років без будь%якого лікування. Прогноз захворювання при променевій терапії залежить від форми росту пухлини. Найгіршими є результати при ендофітній формі росту. Трирічне виживання у цій групі складає 6,0%, тоді як при екзофітному рості воно досягає 27%. Застосування променевої терапії за паліативною програмою дозволяє 7%10,4% хворих пережити більше року. Оче% видно, можливості променевої терапії ще далеко не вичер% пані. Підвищення її ефективності, буде пов'язано з удоско% наленням методик опромінення, збільшенням чутливості пухлини до опромінення за рахунок використання радіо% сенсибілізуючих препаратів і сполучення променевої терапії з хіміотерапією та імуностимулюючим впливом. На віддалені результати лікування суттєво впливає ступінь поширеності пухлинного процесу. Наявність регіонарних метастазів знижує 5%річне виживання після комбінованого лікування з 40%45% (при їх відсутності) до 20%25%. Вихід пухлини за межі стінки органа також украй негативно позначається на віддалених результатах лікування: у под% ібних випадках, після хірургічного лікування до 5 років не доживає жоден хворий, після комбінованого лікування з післяопераційною променевою терапією доживають оди% ниці, після комбінованого лікування з доопераційною про% меневою терапією — менше 10%. Локалізація пухлини в стравоході також значно впливає на прогноз захворювання. За даними інституту ім.О.П. Герцена, при ураженні верхньої третини органа після хірур% гічного лікування практично усі хворі не доживають до 5 років, а при комбінованому — 5%річне виживання досягає 15%20%; при локалізації пухлини в середній третині в групах комбінованого лікування 5%річне виживання дорівнює 30% 35%, а при хірургічному — менше 10%; комбіноване ліку% вання при ураженні нижніх сегментів стравоходу дає 5% річне виживання у 35%45% пацієнтів, хірургічне — у 25% хворих. Поліпшення віддалених результатів лікування раку стра% воходу пов'язано з широким впровадженням методів ран% ньої діагностики й удосконаленням методик комбінованого і комплексного лікування. Перспективи ранньої діагностики раку стравоходу вклю% чають два основних напрямки: по%перше, рання діагностика плоскоклітинного раку стравоходу в осіб груп ризику під час проведення профілак% тичного ендоскопічного дослідження. по%друге, розробка стратегії діагностики і лікування стравоходу Барретта. D.Provenzale і співавт. на підставі аналізу результатів виживання пацієнтів із СБ, а також економічної ефектив% ності ендоскопічного скринінгу, показали, що: при дисплазії легкого і помірного ступеня контрольні ендоскопічні дослідження необхідно повторювати кожні 2% 3 роки, при тяжкій дисплазії методом вибору є хірургічне лікування (езофагектомія). У пацієнтів з низьким ризиком розвитку раку (жінки, пацієнти, які не палять і не вживають алкоголь і т.і.) ендоскопічний скринінг 1 раз у 2%3 роки є достатнім, у той час, як у групі з високим ризиком розвитку аденокарцино% ми (курці і чоловіки, що вживають алкоголь) — необхідний щорічний ендоскопічний скринінг із полібіопсією. Вияв% лення при гістологічному дослідженні дисплазії високого ступеня зобов'язує провести паралельну оцінку результатів гістологічного дослідження в другого патологоанатома, а потім, у випадку підтвердження діагнозу, направити паці% єнта на хірургічне чи ендоскопічне лікування. На консенсусній конференції VI Всесвітнього конгресу Міжнародного товариства з захворювання стравоходу (ISED) були сформульовані стандарти ендоскопічного дослідження і морфологічної оцінки біоптата при стравоході Барретта і тяжкої дисплазії (cхема 1%2). Що стосується ранньої діагностики плоскоклітинного раку стравоходу, то вона повинна базуватися, насамперед, на динамічному спостереженні за хворими груп підвищено% го ризику виникнення раку стравоходу, що включають: курців і чоловіків, що вживають алкоголь, котрі страж% дають на хронічні захворювання стравоходу; особи, що страждають на хронічні і передракові зах% ворювання стравоходу;    особи з післяопіковими рубцевими стенозами страво% ходу; особи, які працюють з професійними шкідливостями. Спостереження за цими хворими передбачає обов'язкове щорічне ендоскопічне дослідження, а при наявності ознак дисплазії дослідження проводиться 2%3 рази на рік. Крім того, одним з важливих принципів діагностики повинна бути настороженість медичних працівників, спря% мована на обов'язкове виконання ендоскопічного дослід% ження при наявності найменшої підозри на рак стравоходу, або в тих випадках, коли наявна клінічна картина не вик% лючає навіть мінімальної можливості цього захворювання. Профілактика раку стравоходу У профілактиці РС велике значення має усунення різних факторів, котрі збільшують ризик розвитку захворювання — це, насамперед, боротьба з курінням та вживанням алкого% лю, усунення з раціону гострої, гарячої, жирної, подразню% ючої і травмуючої слизову стравоходу (пересмажена, суха страва, сира риба, яка має дрібні кісточки) страви. В регіонах з високою мінералізацією питної води, деф% іцитом вітамінів, цинку, молібдену та іншими несприятли% вими гідрогеохімічними факторами доцільним треба вважа% ти очищення води і профілактичне приймання харчових добавок та вітамінних комплексів, які містять необхідні мікроелементи. При недостачі вітамінів у їжі, вживанні продуктів, у яких в результаті неправильного зберігання могли утворитись канцерогенні гриби і нітрозаміни, необ% хідно приділяти увагу якості продуктів і включенню до раціону харчування достатньої кількості овочів і фруктів. Для осіб, які страждають різними передраковими і хро% нічними захворюваннями стравоходу, дуже важливим проф% ілактичним заходом є організація диспансеризації з регу% лярними курсами профілактичної терапії та ендоскопічни% ми дослідженнями з морфологічним моніторингом розвит% ку процесів дисплазії в слизовій стравоходу. Аналогічні заходи виправдані у працівників професій, пов'язаних з підвищеною частотою раку стравоходу: працівники гумової (нітрозаміни) і поліграфічної (бензол, азбест) промисло% вості. |