лицьова цегла. 1636609179234_диплом. Реферат сторінок таблиць рисунків

• Название: Реферат сторінок таблиць рисунків
• Анкор: лицьова цегла
• Дата: 02.12.2021
• Размер: 0.89 Mb.
• Имя файла: 1636609179234_диплом.docx
• Тип: Реферат; #289231
• страница: 6 из 8

В тому числі:

• 
  суглинку:
  
• 
  глини:
  
• 
  золи-виносу :
  

З урахуванням вологості сировини, необхідно заготувати:

• 
  суглинку: , з ним вноситься вологи 3519,47т.
  
• 
  глини: , з нею вноситься вологи 1526,96т.
  
• 
  золи-виносу: , з нею вноситься вологи 399,29т.
  

Оскільки в шихту вноситься волога з сировиною та зворотнім браком, то її сумарна кількість становить:

_{3519,47+1526,96+399,29+13,93+32,18=5491,83т}

Отже, потрібно ввести води для зволоження шихти, менше:

_{6460,39 – 5491,83 = 968,56т}
Розрахунок втрат по лінії суглинку:

• 
  при дозуванні і транспортуванні:
  

; ;

• 
  при збереженні на складі:
  

; ;

• 
  при розвантаженні:
  

; .
Розрахунок втрат по лінії глини:

• 
  при дозуванні і транспортуванні:
  

; ;

• 
  при збереженні на складі:
  

; ;

• 
  при розвантаженні:
  

; .
Розрахунок втрат по лінії золи-виносу:

• 
  при дозуванні і транспортуванні:
  

; ;

• 
  при збереженні на складі:
  

; ;

• 
  при розвантаженні:
  

; .

За результатами розрахунків складаємо таблицю матеріального балансу виробництва (табл. 3.2).

Таблиця 3.2 – Матеріальний баланс виробництва

Надходження	Кількість, т/рік	Витрати	Кількість, т/рік
Суглинок	19690,20	Готова продукція	24000
Глина	9610,69	Втрати браку при випалі	1052,19
Зола-винос	3093,09	Втрати при прожарюванні	1567,92
Вода	968,56	Остаточна волога, що видаляється при випалі	543,27
		Волога, що видаляється при сушінні	5847,14
		Втрати маси при вилежуванні	23,73
		Втрати при змішуванні	33,93
		Втрати при подрібненні	33,97
		Втрати при транспортуванні	34
		Втрати суглинку:
		– при дозуванні і транспортуванні	19,57
		– при збереженні на складі	98,35
		– при розвантаженні	19,69
		Втрати глини:
		– при дозуванні і транспортуванні	9,55
		– при збереженні на складі	48,01
		– при розвантаженні	9,61
		Втрати золи-виносу:
		– при дозуванні і транспортуванні	3,07
		– при розвантаженні	3,09
		– при зберіганні на складі	15,45
Разом	33362,54	Разом	33362,54

Непогодженість =((33362,54–33362,54)/ 33362,54) · 100% = 0,0%


3.4 Підбір, розрахунок та технічна характеристика основного технологічного устаткування
3.4.1 Розрахунок площі складських приміщень для зберігання сировини
Сировинні матеріали для виробництва доставляються на завод і зберігаються насипом на складі. Корисна площа складу, яку займає незатарений матеріал, розраховується за формулою (3.1)

, (3.1)

де - річна потреба в матеріалі, т;

- норма запасу матеріалу на складі, діб;

- термін роботи основного агрегату за рік, діб;

- висота насипки матеріалу, висота бункера, м;

- насипна маса матеріалу, т/м³;

- коефіцієнт заповнення (0,8-0,9).

Для зберігання суглинку:



Для зберігання глини:



Для зберігання золи:


Корисна площа складу для збереження всіх сировинних матеріалів визначається, як сума площ, необхідних для збереження кожного матеріалу:

F_к = ∑F_кор.н (3.2)

F_к= 257+188+104 = 549 м²

Загальна площа складу з урахуванням площі на проходи, проїзди (35-40%) складе:

F_заг = (1,35÷1,4)F_кор. (3.3)

F_заг= 1,4 549 = 769 м²

Ширину складу приймаємо 24 м. Розрахункова довжина складу з урахуванням залізничної колії визначається за формулою

L_розр = F_заг/(В-1,7)

L_розр = 769/(24-1,7)= 35 м

Так як крок колон кратний 6, то отриману розрахункову довжину складу округляємо до найближчого більшого числа кратного 6, тоді L_розр = 36м

Перерахована площа складу становить

F_заг = L_розр · В

F_заг = 36 24=864 м²
3.4.2 Розрахунок кількості мостових грейферних кранів
Кран підвісний електричний однобалочний призначений для підйому і горизонтального переміщення різноманітних вантажів у критих виробничих та складських помешканнях із нормальним середовищем, де не повинно бути вибухонебезпечних речовин, що швидко запалюються або впливають на цілісність ізоляції електроустаткування.

Виходячи із річної потреби матеріалів, які необхідно перевантажити, фонду робочого часу крану, його годинної продуктивності, потребу у кількості кранів розраховуємо за формулою:

n = (3.4)

де - продуктивність устаткування, ;

- річна потреба у матеріалі,  ;

- ефективний фонд робочого часу устаткування, що вибирається, ;

Приймаємо кран з технічною характеристикою (табл. 3.3)

Таблиця 3.3 – Технічна характеристика крану

Найменування показника	Величина
Вантажопідйомність, т	3,2
Висота підйому, м	12
Швидкість підйому, м/хв	8,0
Швидкість прямування, м/хв: - крана - візка	32 20
Прогін крана (L), м	24
Повна маса крана, кг	2522
Вага основних частин, кг: - моста - електросталі	1870-1900 515

Продуктивність крана розраховується за формулою:

(3.5)

де - об'єм грейфера, ;

φ – коефіцієнт заповнення(0,8÷0,9);

t – час циклу, хв.

Фактична продуктивність крану

_ф =(0,8÷0,9) _роз.

Для розрахунку часу циклу приймаємо шлях крана рівним половині довжини складу, отриманої із попередніх розрахунків, L = 36м, шлях візка рівним половині прогону крану, L =12м, об'єм грейфера – 1,5 .







Перераховуємо масу незатарених матеріалів, що зберігаються на складі на об'єм:

(3.6)

де - об'єм і-го компоненту, ;

γ – насипна маса і-го компонента, ;

- маса і-го компонента, т.









Визначаємо ефективний фонд робочого часу:

Т_еф = (365-12)·2·8 -350 = 5298 т/год

При розрахунку числа кранів кількість матеріалів подвоюємо, тому що вони приймаються на склад і подаються у виробництво.

n =

Приймаємо кількість кранів – 1 шт.
3.4.3 Розрахунок каменевидільних валків
Для подрібнення глинистої сировини планується застосувати каменевідводячі вальці
Таблиця 3.4 – Технічна характеристика вальців СМ-1198

Найменування показника	Величина
Виробнича потужність,	25
Розмір валків, мм
діаметр	600
довжина	700
Швидкість оберту валків, об/хв:	440
Потужність електродвигуна, кВт	55
Габаритні розміри, м:
довжина	3,2
ширина	2,8
висота	1,3
Маса, т	4,95

Визначаємо ефективний фонд робочого часу:

Т_еф = (365-12)·2·8 -350 = 5298 т/год

За одну годину необхідно подати наступну кількість сировини: