СУЛМ, 2010. Робоча програма навчальної дисципліни сучасна українська літературна мова ( за вимогами кредитномодульної системи )
 Скачать 0.66 Mb.
|
Тема: Різновиди та шляхи виникнення омонімів (2 год.)Завдання 1. У поданих реченнях знайдіть слова, здатні вступати в омонімічні відношення. Визначте типи омонімічних відношень між ними. Завдання 2. Подані слова введіть у речення. Визначте, які з них здатні до омонімії, а які є багатозначними. Відповідь обґрунтуйте. Завдання 3. Доведіть, що подані слова можуть вступати в омонімічні відношення, увівши їх у речення. З’ясуйте їх типи (повні / часткові; омофони, омоформи, омографи). Завдання 4. Подані слова здатні вступати в омонімічні відношення й кваліфікуються як міжмовні омоніми. Послуговуючись спеціальними словниками, доведіть або спростуйте це твердження. Завдання 5. Знайдіть зайве слово за типом омонімічних відношень (наприклад, усі слова здатні вступати в омонімічні відношення та є повними омонімами, а одне зі слів вступає в омонімічні відношення, які кваліфікуються як часткові; усі слова здатні вступати в омонімічні відношення й кваліфікуються як омоформи, а зайвим буде слово, яке вступає в омонімічні відношення, засвідчуючи омофони тощо). Тема: Синонімія як лексико-семантичне явище (2 год.) Завдання 1. До поданих слів доберіть синоніми. З кожним із синонімів побудуйте речення. З’ясуйте, чи є ці синоніми рівнозначними, чи мають певні семантичні та стилістичні відтінки. Відповідь обґрунтуйте. Завдання 2. Поєднайте слова, добираючи відповідний синонім з поданих у дужках. Поясніть смислову та стилістичну різницю між синонімами в синонімічних рядах. Завдання 3. Запишіть синонімічні ряди. Визначте синонімічну домінанту. Укажіть типи стосунків між членами синонімічних рядів (семантичні, стилістичні, семантико-стилістичні). Завдання 4. Замініть кожне із словосполучень одним синонімічним словом. Обґрунтуйте твердження, що лексема вступає в синонімічні відношення з фраземою та синтаксемою. Завдання 5. Багатозначні слова можуть вступати в синонімічні відношення в кожному зі своїх значень. Доведіть це, замінивши виділені слова відповідними синонімами. Тема: Антонімічні та паронімічні парадигматичні відношення (2 год.) Завдання 1. До поданих слів (чи окремих їх значень) доберіть антоніми. Доведіть можливість семантичних протиставлень цих слів. Завдання 2. У поданих реченнях знайдіть слова, які вступають (здатні вступати) в антонімічні відношення. Назвіть їх різновиди (загальномовні / контекстуальні). Дайте їм характеристику за частиномовним вираженням та за формою (слово, словосполучення). Завдання 3. Укажіть на семантичні та стилістичні особливості поданих сполучень слів. Яке відношення вони мають до антонімії? Увівши подані конструкції в речення, з’ясуйте їх художні особливості. Завдання 4. З’ясуйте значення поданих слів-паронімів. Складіть із ними речення. Поясніть їх стилістичні особливості. Завдання 5. Поєднайте слова, добираючи відповідний паронім з поданих у дужках. Поясніть семантичні особливості кожного з паронімів. Тема: Склад лексики за походженням (2 год.) Завдання 1. З поданих текстів випишіть слова, що належать до споконвічно української лексики, і слова, що є лексичними запозиченнями. Споконвічно українську лексику диференціюйте на а) успадковану зі спільноіндоєвропейської прамови; б) утворену від спільнослов’янської основи; в) спільносхіднослов’янську; г) власне українську. Назвіть специфічні особливості кожного з різновидів лексики української мови з погляду походження. Завдання 2. З поданих текстів випишіть слова, що належать до лексичних запозичень. Визначте джерело запозичення. З’ясуйте, які з іншомовних слів є запозиченими, а які виникли в українській мові на основі іншомовних слів за допомогою словотворчих засобів. Завдання 3. Визначте, до якого розряду лексики з погляду походження належать подані слова. Поясніть їх семантичні, фонетичні й словотворчі особливості. Завдання 4. Користуючись словником іншомовних слів, поясніть походження поданих слів та з’ясуйте, які фонетичні та морфологічні зміни в них відбулися. З’ясуйте, які з цих слів є власне запозиченнями, а які утворилися на українському ґрунті з іншомовних основ. Завдання 5. До наведених слів і словосполучень доберіть іншомовні відповідники (наприклад, вступник – абітурієнт; застаріле слово – архаїзм). З’ясуйте, які з наведених слів є кальками і з яких мов. Тема: Лексика обмеженого вживання. Активна і пасивна лексика (2 год.) Завдання 1. З поданих контекстів випишіть лексеми, обмежені щодо вживання (діалектизми, професіоналізми, терміни, жаргонізми, арготизми). З’ясуйте їх значення та стилістичні особливості. Завдання 2. За допомогою тлумачних словників визначте семантику запропонованих слів, складіть з ними речення. Яку кваліфікацію мають ці слова з погляду їх уживання? Завдання 3. Наведені слова в тлумачному словнику подаються з позначкою «заст.» (застаріле). За допомогою контексту покажіть їх функціональні особливості. Завдання 4. З поданих контекстів випишіть лексеми, що знаходяться в пасивному вжитку (архаїзми, історизми, неологізми). З’ясуйте їх значення. До архаїзмів доберіть відповідні слова з активного фонду української мови. Завдання 5. З поданих контекстів випишіть індивідуально-авторські неологізми, або оказіоналізми. З’ясуйте їх структурно-семантичні та стилістичні особливості. Тема: Семантичні та структурно-граматичні особливості фразеологізмів (2 год.) Завдання 1. У поданих контекстах знайдіть фраземи. Поясніть їх значення. Визначте їх структурно-граматичні різновиди. Охарактеризуйте фразеологізми за ступенем семантичного злиття компонентів. Назвіть джерело походження кожної фраземи. Завдання 2. Користуючись спеціальними словниками, до наведених вільних словосполучень доберіть за значенням фразеологічні одиниці. Визначте належність кожного з фразеологізмів до книжної, фольклорної чи власне розмовної фразеології. З’ясуйте характер експресивно-емоційного забарвлення (підвищеного чи зниженого) фразем. Завдання 3. До поданих нижче фразеологізмів доберіть синонімічні та антонімічні фразеологічні одиниці. Зіставте співвідносні фразеологічні синоніми, з’ясуйте різницю їх значень (якщо вона є). Поясніть, чим забезпечується фразеологічна антонімія (лексичними компонентами, антонімічністю загальних фразеологічних значень тощо). Завдання 4. У поданих контекстах знайдіть видозмінені фразеологізми. Поясніть стилістичний ефект від кожної з авторських трансформацій. Завдання 5. Із поданих словосполучень виберіть ті, які можуть бути фразеологічними. Доведіть їх фразеологічність. Складіть із ними речення, з’ясуйте їх значення та синтаксичну функцію. Тема: Лексичний та фразеологічний аналіз (2 год.) Завдання 1. Користуючись «Словником української мови», подайте тлумачення наведених слів. З’ясуйте їх парадигматичні відношення. Завдання 2. Продовжіть ряд, записавши декілька фразеологічних одиниць, у яких одним із компонентів було б назване слово (наприклад: лексема – душа; фразема – душа болить, душа не на місці, жити душа в душу тощо). Зіставивши лексему та фразему, компонентом якої є перша, зробіть висновки про особливості фразеологічного значення. Завдання 3. Знайдіть названі слова в контекстах і піддайте їх лексикологічному аналізу. Завдання 4. У поданих контекстах визначте фразеологізми та піддайте їх фразеологічному аналізу. Завдання 5. Використавши наведені фразеологізми як реєстрові, підготуйте словникові статті до фразеологічного словника. Модуль 6. Морфеміка і словотвір Тема: Основа слова і закінчення (2 год.) Завдання 1. У поданих словах визначте основу та закінчення. Охарактеризуйте закінчення за такими ознаками: а) нульове; б) матеріально виражене; в) узагалі відсутнє. Зробіть висновки про те, як визначається закінчення і чому деякі слова його взагалі не мають. Завдання 2. Подані дієслова змініть за особами. Визначте закінчення та основу в усіх словоформах. Прокоментуйте, чому в дієслів визначається основа інфінітива та основа теперішнього часу. З’ясуйте особливості особових закінчень. Завдання 3. Визначте в поданих словах основу, охарактеризуйте її: а) похідна / непохідна; б) вільна / зв’язана. Завдання 4. Усі повнозначні слова поданого тексту розподіліть за такими ознаками: а) ті, які мають непохідну основу і нульове закінчення; б) ті, які мають непохідну основу і матеріально виражене закінчення; в) ті, які мають похідну основу і нульове закінчення; г) ті, які мають похідну основу і матеріально виражене закінчення; ґ) ті, які мають похідну основу і не мають закінчення. Завдання 5. Знайдіть зайве слово за характеристикою основ (похідна / непохідна; вільна / зв’язана) або закінчення (нульове / матеріально виражене / відсутнє взагалі). Тема: Коренева та афіксальні морфеми (4 год.) Завдання 1. Підібравши спільнокореневі слова до поданих, визначте корінь. Кожну кореневу морфему охарактеризуйте за такими ознаками: а) інваріант / варіант; б) вільна / зв’язана. Прокоментуйте звукові варіанти кореневих морфем. Завдання 2. Поділіть слова та словоформи на морфеми. Визначте словотворчі та формотворчі афікси. Укажіть, які з цих афіксів є інваріантними, а які варіантними. Завдання 3. З’ясуйте словотвірні значення омонімічних афіксів (суфіксів або префіксів) у словах різних словотвірних типів. Завдання 4. До поданих дієслів приєднайте постфікс -ся. З’ясуйте його роль. У формах теперішнього часу виділіть закінчення перед -ся. Прокоментуйте особливості. Завдання 5. Поділіть слова на морфеми. З’ясуйте, які з поданих слів зазнали змін у своїй будові в процесі історичного розвитку (опрощення, ускладнення, перерозклад). Тема: Афіксальні способи творення (2 год.) Завдання 1. Запишіть спільнокореневі слова, розташувавши їх послідовно в парах за ланцюговим зв’язком твірної основи (наприклад, ліс → лісовий → лісовик → лісовичок). Завдання 2. Побудуйте словотвірне гніздо поданих слів. Назвіть твірну основу й формант кожного похідного слова. З  авдання 3.З    ’ясуйте мотивацію (твірну основу) поданих слів та визначте словотворчі афікси. Назвіть спосіб словотворення.Завдання 4. Від поданих слів утворіть дієслова. Визначте твірну основу та формант. Прокоментуйте спосіб творення. Завдання 5. Розподіліть подані постфіксальні дієслова залежно від способу творення: а) постфіксальний; б) суфіксально-постфіксальний; в) префіксально-суфіксально-постфіксальний. Відповідь обґрунтуйте. Тема: Основоскладання та абревіація (2 год.) Завдання 1. Замініть словосполучення одним складним словом. Укажіть на особливості утворення цього слова. Визначте його будову та спосіб творення. Завдання 2. З’ясуйте мотивацію поданих складних слів та їх форманти. Які з цих слів утворилися афіксальними способами творення, а які внаслідок основоскладання? Поясніть, чому ці слова, маючи спільні кореневі морфеми, мають різні способи творення. Завдання 3. З’ясуйте, які з поданих складних слів утворилися основоскладанням, а які основоскладанням, що супроводжується афіксацією. Завдання 4. Визначте дериваційну базу поданих абревіатур. Назвіть різновид абревіації (ініціальна, уламкова, змішана, усічено-словесна, словоформна). Завдання 5. Знайдіть зайве слово за різновидом неафіксальних способів творення (наприклад, усі абревіатури є усічено-словесні, а одна – ініціальна; усі слова утворилися основоскладанням, а одне – основоскладанням із суфіксацією тощо). Тема: Неморфологічні способи творення (4 год.) Завдання 1. Уведіть подані слова в речення таким чином, щоб вони виконували синтаксичну функцію підмета. З’ясуйте спосіб їх словотворення. Визначте їх дериваційну базу. Завдання 2. Визначте дериваційну базу й способи творення поданих складних слів. Прокоментуйте їх особливості. Завдання 3. Продовжіть ряд слів, утворених лексико-семантичним способом. Прокоментуйте їх особливості. Завдання 4. Із поданих текстів виберіть слова, утворені неморфологічними способами творення. Визначте їх дериваційну базу. Прокоментуйте спосіб творення. Завдання 5. Знайдіть зайве слово за морфологічним / неморфологічним способом творення (наприклад, усі слова утворені морфологічним способом, а одне – неморфологічним, і навпаки) або за різновидом неморфологічного способу творення. Тема: Морфемний та словотворчий аналізи (4 год.) Завдання 1. Подані схеми проілюструйте відповідними прикладами. Завдання 2. Виділені слова з поданих контекстів піддайте морфемному аналізу за такою схемою: а) закінчення (нульове / матеріально виражене / відсутнє); б) основа (похідна / непохідна; вільна / зв’язана); в) корінь (вільний / зв’язаний; інваріантний / варіантний); г) префікс (словотворчий / формотворчий; інваріантний / варіантний); ґ) суфікс (словотворчий / формотворчий; інваріантний / варіантний); д) інтерфікс; е) постфікс (інваріантний / варіантний). Завдання 3. Визначте спосіб творення поданих слів. На їх прикладі поясніть суть подвійної мотивації. Завдання 4. В   ід поданих іменників утворіть прикметники за допомогою суфікса -ськ-. Прокоментуйте фонетичні зміни та поясніть правопис.Завдання 5. З   робіть словотворчий аналіз поданих слів за такою схемою: а) аналізоване слово; б) твірна основа; в) формант; г) спосіб словотворення; ґ) словотворчий тип; д) історичні зміни в структурі слова (якщо є) (наприклад, лісник ← ліс, морфологічний, суфіксальний; словотворчий тип – назва особи за професією; продуктивний; має місце перерозклад).Модуль 8. Морфологія. Іменні частини мови |