СУЛМ, 2010. Робоча програма навчальної дисципліни сучасна українська літературна мова ( за вимогами кредитномодульної системи )
 Скачать 0.66 Mb.
|
|
Питання до екзамену з розділу «Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія», І семестр 1. Фонетика як мовознавча дисципліна; предмет і завдання фонетики. Предмет і завдання української фонології. 2. Поняття про звуковий склад української літературної мови. Фонетичний та фонологічний аспекти вивчення звукового складу української літературної мови. 3. Творення мовних звуків, їх властивості та функції. 4. Поняття фонеми. Основні диференційні ознаки фонеми. 5. Інваріант і варіанти фонеми, її функції. 6. Система вокалізму. Артикуляційна та акустична характеристика голосних фонем у їх головних виявах. Варіанти голосних фонем. 7. Артикуляційно-акустична класифікація приголосних. 8. Головні вияви та варіанти губних приголосних фонем. 9. Головні вияви та варіанти передньоязикових приголосних фонем. 10. Головні вияви і варіанти середньоязикової, глоткової та задньоязикових приголосних фонем. 11. Закономірності сполучуваності звукових одиниць в українській літературній мові. 12. Зміни голосних звуків у потоці мовлення. 13. Чергування голосних фонем в українській літературній мові. 14. Асиміляція та дисиміляція приголосних. Спрощення в групах приголосних. 15. Чергування приголосних фонем в українській літературній мові. 16. Палаталізація приголосних. Зміни приголосних перед суфіксами -ськ-, -ств-, -ин- та -ін-. 17. Морфонологія як учення про регулярні фонологічні чергування в складі морфем, пов’язані зі словотворенням та словозміною. Узаємозв’язок фонеми і морфеми. Морфи як варіанти однієї морфеми. 18. Фонематична і фонетична транскрипція. 19. Фонетичне членування мовного потоку. 20. Поняття складу. Основні закономірності складоподілу в українській мові. Типи складів. Морфемне членування слова та складоподіл. 21. Наголос як нелінійна одиниця. Роль наголосу в розрізненні слів та їх форм. Головний та побічний наголоси. Слова з рухомим і нерухомим наголосом. Проклітики та енклітики. 22. Логічний та емфатичний наголоси. Інтонація як нелінійна фонетична одиниця. 23. Орфоепія як розділ мовознавчої науки. Вимова та правопис. Суспільне значення орфоепічних норм. 24. Сучасні орфоепічні норми. Евфонічні чергування голосних і приголосних. 25. Причини відхилень від орфоепічних норм. Дотримання орфоепічних норм як одна з умов забезпечення високої культури усного літературного мовлення. 26. Графіка української мови. Поняття графеми, український алфавіт. Позначення на письмі голосних і приголосних. Інші знаки, що використовуються в українському письмі. 27. Співвідношення між буквами українського алфавіту та фонемами української літературної мови 28. Українська орфографія як розділ мовознавчої науки. Співвідношення орфографії з графікою та орфоепією. 29. Принципи української орфографії. 30. Орфограма. Огляд орфограм сучасної української літературної мови. Питання до екзамену з розділу «Лексикологія. Лексикографія. Фразеологія», ІІ семестр 1. Лексикологія як розділ мовознавства, її предмет і завдання. Зв’язок лексикології з іншими розділами науки про мову. 2. Поняття «лексичне значення слова». Семантична структура слова. Типологія лексичних значень (за ступенем узагальнення; за характером зв’язку з відображуваним предметом; за мотивованістю і немотивованістю; за хронологією виникнення тощо). 3. Номінативне, фразеологічно зв’язане і синтаксично зумовлене значення. 4. Зміст поняття «полісемічність». Джерела багатозначності. Види переносних значень. 5. Відмінність між полісемією й омонімією. 6. Лексичні омоніми, їх різновиди. Шляхи виникнення лексичних омонімів. 7. Омоформи. Омографи. Омофони. Міжмовні омоніми. 8. Пароніми та їх використання в мовленні. 9. Зміст поняття «синонімія». Синонімія на різних мовних рівнях. Лексичні синоніми, їх типи. Особливості синонімізації багатозначних слів. 10. Синонімічне гніздо, його будова. Джерела виникнення лексичних синонімів. Використання синонімічних багатств у мові художньої літератури. 11. Перифрази й евфемізми як різновиди синонімів. 12. Зміст поняття «антонімія». Антоніми однокореневі й різнокореневі, словникові й контекстуальні. Антоніми як засіб створення антитези та оксиморону. 13. Групи лексики української мови з погляду походження. Характеристика власне української лексики. 14. Місце іншомовних за походженням слів у складі української лексики. 15. Запозичення зі слов’янських мов. Старослов’янізми та їх ознаки. 16. Способи, шляхи і час запозичення лексики з грецької, латинської, німецької, французької мов. Поняття «інтернаціональна лексика», її ознаки. 17. Фонетичне, морфологічне і семантичне засвоєння іншомовної лексики. 18. Функціональний стиль та його різновиди в сучасній українській літературній мові. 19. Міжстильова лексика і її ознаки. Стилістичні групи лексики, їх ознаки. 20. Експресивна й емоційно забарвлена лексика. Особливості використання стилістично забарвленої лексики в мові художньої літератури. 21. Загальна характеристика територіальних діалектів української мови. Відношення між літературною мовою і територіальними діалектами. 22. Типи діалектизмів. Характеристика лексичних, семантичних, фонетичних, словотвірних, морфологічних і синтаксичних діалектизмів; особливості їх функціонування в українській мові. 23. Соціальна диференціація лексики. Ознаки жаргонізмів та арготизмів, особливості їх функціонування в українській мові. 24. Динамічність словникового складу мови. Активна лексика української мови, її ознаки. 25. Пасивна лексика, її ознаки і групи. 26. Поняття «лексикографія». Наукове поняття «словник». Типи словників. 27. Завдання енциклопедичних словників, їх загальна характеристика. 28. Завдання тлумачних словників. Характеристика «Словника української мови». 29. Завдання історичних словників, їх характеристика. 30. Завдання етимологічних словників, їх характеристика. 31. Завдання словників іншомовних слів. Характеристика «Словника іншомовних слів». 32. Завдання перекладних словників. Роль перекладних словників у культурному і мовному будівництві. 33. Завдання словника синонімів. Характеристика «Короткого словника синонімів української мови». 34. Завдання словників антонімів і омонімів, їх характеристика. 35. Завдання словника паронімів. Характеристика «Словника паронімів української мови». 36. Завдання термінологічних словників і їх типи. 37. Характеристика «Словника лінгвістичних термінів» Д. І. Ганича, І. С. Олійника і «Словаря лингвистических терминов» О. С. Ахманової. 38. Завдання діалектних словників. Характеристика «Словника поліських говорів». 39. Завдання словників власних назв, їх типи, назви. Характеристика словника «Власні імена людей». 40. Завдання орфоепічних словників, їх назви й загальна характеристика. 41. Завдання орфографічних словників. Характеристика «Орфографічного словника української мови». 42. Завдання морфемних словників, їх назви й загальна характеристика. 43. Завдання словотвірних словників, їх назви й загальна характеристика. 44. Завдання фразеологічних словників, їх типи і назви. Характеристика «Фразеологічного словника української мови» та словника «Крилаті вислови в українській літературній мові». 45. Завдання словників мови письменників, їх назви. Характеристика «Словника мови Т.Шевченка». 46. Фразеологія як розділ мовознавства. Зв’язок фразеології з лексикологією і синтаксисом. Спільне й відмінне між фразеологізмом і вільним словосполученням, фразеологізмом і словом. 47. Зміст поняття «фразеологізм / фразема». Принципи класифікації фразеологічних одиниць у вітчизняному мовознавстві. 48. Семантична класифікація Л. А. Булаховського, В. В. Виноградова, М. М. Шанського. Структурно-граматичні типи фразеологічних одиниць. 49. Групи фразеологізмів за походженням. Системні відношення у фразеологізмах. 50. Суспільний характер мовної норми. Літературна норма на різних мовних рівнях. Поняття норми і культури мови. Питання до екзамену з розділу «Морфеміка. Морфонологія. Словотвір», ІІІ семестр 1. Поняття про морфеміку сучасної української літературної мови. 2. Морфема як мінімальна значуща частина в структурі слова. 3. Морф і морфема, аломорфи та варіанти морфем. 4. Кореневі й афіксальні морфеми, функціональні відмінності між ними. Вільні і зв’язані кореневі морфеми. 5. Матеріально виражені та нульові морфеми. 6. Поділ афіксів на словотворчі і формотворчі. 7. Типи афіксів за ступенем повторюваності. Продуктивні та непродуктивні афікси. 8. Співвідношення морфем: полісемія, омонімія, синонімія, антонімія. 9. Поняття про основу слова і закінчення. Непохідна та похідна основа. 10. Історичні зміни в морфемній будові слова: спрощення, перерозклад, ускладнення, декореляція. 11. Основні шляхи розвитку морфем. 12. Морфонологія як наука. 13. Морфонологічні явища. 14. Основні закономірності сполучуваності морфем у межах слова. 15.Слово як об’єкт морфемного і словотворчого аналізу. Завдання та принципи морфемного і словотворчого аналізу слова. 16. Словотвір як учення про творення слів і загальні принципи їх мотивації. Поняття про словотворення і словотвір. 17. Місце словотвору в системі наук про мову. 18. Словотвірне значення як вираження мотиваційних відношень між твірним та похідним словом. 19. Словотвірний тип, його основні ознаки. 20. Словотвірна мотивація. Поняття твірної основи. 21. Структура словотвірного гнізда. 22. Поняття словотвірної моделі. 23. Словотворчий формант, основні види формантів. 24. Класифікація способів словотворення в сучасній українській літературній мові. 25. Афіксальні способи словотворення. 26. Творення складних і складноскорочених слів. 27. Різновиди морфолого-синтаксичного способу словотворення. 28. Лексико-синтаксичний і лексико-семантичний способи творення слів. 29. Словотвір як джерело збагачення лексичного складу української мови. 30. Сучасні тенденції в розвитку словотворення. Питання до екзамену з розділу «Морфологія (Іменні частини мови)», ІVсеместр
Питання до екзамену з розділу «Морфологія (Дієслово. Прислівник. Службові слова)», V семестр 1. Дієслово як частина мови. Система дієслівних утворень в українській мові. 2. Загальнодієслівні граматичні категорії. Категорія виду дієслова. Корелятивні видові пари. Дієслова, що вживаються в одній видовій формі. 3. Категорія стану як дієслівна граматична категорія. 4. Загальнодієслівні граматичні категорії. Категорія перехідності / неперехідності. 5. Типи дієвідмінювання. Загальна характеристика структурних класів дієслова. 6. Категорія часу дієслова. Теперішній час. Характеристика парадигми дієслова теперішнього часу. Пряме та переносне вживання часових форм. 7. Майбутній час доконаного і недоконаного виду. Характеристика парадигми дієслів майбутнього часу. 8. Минулий час доконаного і недоконаного виду. Давноминулий час. Характеристика парадигм. 9. Категорія способу дієслова. Дійсний спосіб. Взаємозв’язок дієслівних категорій і форм у теперішньому, майбутньому, минулому, давноминулому часах. 10. Особливості творення дієслівних форм наказового способу. 11. Значеннєва специфіка дієслівних форм умовного способу, особливості їх творення. Пряме та переносне вживання способових форм дієслова. 12. Граматичні категорії дієслова, що реалізуються в окремих дієслівних формах. Значення форм особи. Дієслова з неповною особовою парадигмою. 13. Безособові дієслова, їх граматичні властивості. 14. Інфінітив, його граматичні властивості. 15. Дієприкметник як неособове дієслівне утворення. Активні й пасивні дієприкметники. Особливості їх творення. Загальна характеристика парадигми. 16. Предикативні форми на -но, -то. Їх граматичні властивості. 17. Дієприслівник як неособове дієслівне утворення. Особливості творення форм теперішнього часу і минулого часу. 18. Морфологічні особливості, лексичне значення і синтаксична роль прислівника як частини мови. 19. Предикативні прислівники. Їх граматичні властивості. Поняття про модальні слова як окремий лексико-граматичний розряд. 20. Обставинні прислівники, їх семантико-синтаксичні та морфологічні особливості. 21. Означальні прислівники способу дії та міри вияву ознаки. Їх граматичні властивості. 22. Ступені порівняння якісно-означальних прислівників. 23. Ступені безвідносної міри якості якісно-означальних прислівників. 24. Явище адвербіалізації. Уживання прислівників у значенні інших частин мови. 25. Класифікація прийменників за походженням і морфологічним складом. Перехід інших частин мови у прийменники. 26. Функції й категоріальне значення прийменника. Зв’язок прийменника з відмінком. Типи відношень, що виражаються за допомогою прийменників. 27. Функції й категоріальне значення сполучників. Розряди сполучників за характером позначуваних ними синтаксичних відношень та за значенням. Сполучні слова, їх відмінність від сполучників. 28. Функції й категоріальне значення часток, їх розряди. Перехід інших частин мови в частки. 29. Категоріальне значення, морфологічні та синтаксичні ознаки вигуків і звуконаслідувальних слів. 30. Відмінність між службовими і повнозначними словами. Питання про семантику службових слів. Питання до екзамену з розділу «Синтаксис (Словосполучення. Просте речення)», VI семестр 1. Предмет синтаксису. Типи синтаксичних одиниць; підстави їх виділення. Питання про складне синтаксичне ціле як синтаксичну одиницю. 2. Синтаксичні зв’язки і відношення. Сурядність і підрядність як види синтаксичних зв’язків. Предикативні та непредикативні відношення в межах синтаксичних одиниць. 3. Поняття про словосполучення як одиницю синтаксису. Сурядні словосполучення. Відношення між компонентами сурядних словосполучень. 4. Підрядні словосполучення. Принципи класифікації підрядних словосполучень. Прості та складні словосполучення. 5. Граматичні зв’язки між компонентами словосполучення. Види підрядного зв’язку. Семантико-синтаксичні відношення в підрядних словосполученнях. 6. Речення як основна одиниця синтаксису. Речення та судження. 7. Поняття про структурну схему речення. Реалізація структурних схем речення як конкретних висловлень у комунікативних процесах. 8. Структурно-семантичні типи речень. Поняття про просте та складне речення; граматичні принципи їх розмежування. 9. Типи речень за комунікативним призначенням. Стверджувальні та заперечні речення. 10. Поняття про двоскладне речення. Вираження предикативності в двоскладному реченні. Особливості семантичної структури двоскладного речення. 11. Головні члени та їх роль у синтаксичній та семантичній організації двоскладного речення. Характер синтаксичного зв’язку між підметом і присудком у двоскладному реченні. 12. Структурно-семантичні характеристики підмета, засоби його вираження в українській мові. 13. Структурно-семантичні характеристики присудка, засоби його вираження в українській мові. 14. Поняття про односкладне речення. Характер головного члена в них. Особливості семантичної структури односкладних речень. Нечленовані речення, їх структурно-семантичні різновиди. 15. Структурно-семантичні різновиди односкладних речень. 16. Учення про другорядні члени речення. Другорядні члени та їх функції в поширенні двоскладного речення. 17. Додаток: прямий і непрямий; засоби його вираження. Роль прямого та непрямого додатка в структурно-семантичній організації поширеного речення. 18. Узгоджене та неузгоджене означення, засоби вираження. Роль означення в структурно-семантичній організації двоскладного речення. Прикладка як різновид означення. 19. Семантико-синтаксичні різновиди обставин та їх роль у структурно-семантичній організації двоскладного речення. 20. Поняття про неповні речення. Комунікативні умови їх функціонування. Структурно-семантичні різновиди неповних речень. 21. Синоніміка двоскладних і односкладних речень. 22. Поняття про ускладнене речення. Основні різновиди ускладнених речень. 23. Поняття про ряд однорідних членів речення. Питання про речення з однорідними присудками. Однорідні та неоднорідні означення. 24. Поняття про відокремлення. Основні умови відокремлення другорядних членів речення. Напівпредикативні відношення при відокремленні другорядних членів речення. 25. Відокремлення узгоджених і неузгоджених означень. Пунктуація при відокремлених означеннях. 26. Відокремлення обставин. Засоби вираження непоширених і поширених відокремлених обставин. Пунктуація при відокремлених обставинах. 27. Уточнюючі слова та звороти в складі простого речення та їх синтаксична роль. Пунктуація в реченнях з уточнюючими членами. 28. Вставні та вставлені конструкції в структурі поширеного речення. Функціонально-семантичні різновиди вставних конструкцій. 29. Значення та способи вираження звертання, його місце в реченні. Інтонація при звертанні. 30. Прямий та непрямий порядок слів у простому реченні. Порядок слів і актуальне членування речення в українській мові. |