|
СУЛМ, 2010. Робоча програма навчальної дисципліни сучасна українська літературна мова ( за вимогами кредитномодульної системи )
Тема 1. Дієслово як частина мови. Система дієслівних форм.
Загальна характеристика дієслова як частини мови. Система дієслівних утворень у сучасній українській літературній мові: інфінітив, особові форми, дієприкметник, дієприслівник, безособові дієслівні форми на -но, -то. Характеристика інфінітива. Дві основи дієслова. Класи дієслів.
Тема 2. Дієслівні категорії виду, перехідності / неперехідності, стану, валентності.
Сутність категорії виду дієслова. Поняття про видову пару. Творення форм доконаного й недоконаного виду. Одновидові й двовидові дієслова. Поняття про способи дієслівної дії. Категорія перехідності / неперехідності, ознаки розмежування грамем перехідності й неперехідності. Поняття про категорію валентності дієслів. Різні погляди мовознавців на сутність категорії стану дієслів. Дієслова активного, пасивного, зворотно-середнього стану.
Тема 3. Категорії дієслівного способу, часу, роду.
Категорія способу дієслова. Дійсний, умовний і наказовий способи дієслів. Уживання однієї способової дієслівної форми в значенні іншої. Категорія часу і роду дієслова, їх зв’язок із категоріями способу й виду. Система дієслівних часів у сучасній українській літературній мові, їх творення. Абсолютне й переносне вживання часових форм дієслова.
Тема 4. Словозмінні категорії дієслова. Дієвідмінювання.
Дієслівні категорії особи, числа і роду. Дієслова з неповною особовою парадигмою. Безособові дієслова. Поділ дієслів на дієвідміни. Дієвідмінювання.
Тема 5. Дієприкметник, дієприслівник як форми дієслова. Безособові дієслівні форми на -но, -то.
Питання про статус дієприкметника. Активні і пасивні дієприкметники. Граматичні категорії дієприкметника, особливості творення. Особливості перекладу російських дієприкметникових конструкцій українською мовою. Граматичні категорії дієприслівника, особливості творення й уживання в реченні. Перехід дієприслівників у прислівники і прийменники. Безособові дієслівні форми на -но, -то. Вияв національної специфіки української мови у функціонуванні безособових форм.
Тема 6. Прислівник як частина мови.
Загальна характеристика. Розряди прислівників за значенням. Ступені порівняння прислівників. Структура прислівникових основ. Правопис прислівників. Питання про слова категорії стану й модальні слова.
Тема 7. Службові частини мови. Прийменник як частина мови.
Поняття про службові частини мови, критерії виділення й класифікації. Різні погляди мовознавців на статус службових частин мови. Загальна характеристика прийменника. Структурні і функціональні розряди прийменників. Особливості вживання й правопису прийменників. Складні випадки перекладу російських прийменникових конструкцій українською мовою.
Тема 8. Сполучник.
Загальна характеристика сполучника. Принципи класифікації. Функціональні і структурні розряди сурядних і підрядних сполучників. Семантичні й асемантичні сполучники. Поняття про сполучні слова.
Тема 9. Частка. Вигук.
Загальна характеристика частки як частини мови. Функціонально-комунікативні розряди часток. Словотворчі, формотворчі, фразові частки. Статус вигуків і звуконаслідувань. Функціональні розряди вигуків.
Теоретичні знання.
Студенти повинні знати:
розмежування за категоріально-значеннєвим, формально-граматичним і функціонально-синтаксичним критеріями повнозначних іменних і неіменних частин мови; аргументацію важливої когнітивної функції протиставлення іменник – дієслово;
відповідні особливості специфіки дієслова як частини мови, диференційований характер узагальненого поняття дії;
специфіку дієслівних граматичних категорій, закономірності їх вираження й функціонування;
систему дієслівних форм; семантичні й граматичні особливості інфінітива, особових форм дієслова, дієприкметника, дієприслівника, безособових дієслівних форм на -но, -то;
природу прислівників як незмінного лексико-граматичного класу слів; поняття про слова категорії стану, модальні слова; правила правопису прислівників;
лінгвістичні засади поділу частин мови на повнозначні (номінативні) і службові (реляційні);
характеристику службових частин мови, літературні норми вживання прийменникових і сполучникових конструкцій в усному й писемному мовленні, особливості функціонування часток і вигуків.
Практичні вміння й навички.
Студенти повинні вміти:
аналізувати й обґрунтовувати лінгвістичну сутність дієслова, з’ясовувати відмінності і взаємозв’язки між поняттями процесуальності і явища;
характеризувати лінгвістичну природу граматичних категорій дієслова (виду, перехідності, стану, способу, часу);
з’ясовувати принципи і конкретні засоби творення дієслів одного виду від дієслів іншого виду, розкривати зміст поняття «видова пара», виділяти одновидові і двовидові дієслова, розрізняти власне видові пари дієслів і випадки видового протиставлення різних дієслівних лексем;
коментувати співвідношення і взаємозв’язки між дієслівним видом як граматичною категорією й аспектологічною категорією способів дієслівної дії;
диференціювати випадки варіювання перехідності / неперехідності, пояснювати зміст поняття «перехідність» дієслова як вияв специфічного зв’язку в семантичному плані речення;
коментувати особливості творення й уживання дієслівних форм;
пояснювати взаємозв’язки між різними граматичними категоріями дієслова, випадки функціональної транспозиції часових і способових форм в усному й писемному мовленні;
з’ясовувати частиномовну природу прислівника як незмінюваного лексико-граматичного класу слів, різноманітного за джерелами становлення та синтаксичними функціями;
правильно послуговуватися правилами правопису прислівників;
з’ясовувати функціональне призначення службових частин мови (прийменника, сполучника, частки; вигуку);
характеризувати службові частини мови як важливі засоби вираження формальних і значеннєвих зв’язків між словами, як засоби вираження ставлення мовця до повідомлюваного, як знаки емоційного стану мовця;
виконувати повний морфологічний аналіз повнозначних і службових частин мови.
Модуль 10. Синтаксис. Словосполучення. Просте речення.
Тема 1. Синтаксис як розділ граматики. Синтаксичні зв’язки і відношення.
Предмет синтаксису як структурного граматичного рівня мови. Словосполучення, просте і складне речення як типи синтаксичних конструкцій. Синтаксичні зв’язки і семантико-синтаксичні відношення на рівні словосполучення й речення. Типи і форми синтаксичних зв’язків. Засоби вираження синтаксичних зв’язків. Зв’язок синтаксису з іншими мовознавчими дисциплінами.
Тема 2. Словосполучення як синтаксична конструкція.
Словосполучення як одиниця синтаксису. Проблема словосполучення в науковій літературі. Типи підрядного й сурядного зв’язку в межах словосполучень. Словосполучення у його відношеннях до слова й речення.
Тема 3. Класифікація підрядних словосполучень.
Підрядні словосполучення. Принципи класифікації підрядних словосполучень. Типи словосполучень за будовою, ступенем злитості компонентів, за морфологічним вираженням головного слова. Семантико-синтаксичні відношення в підрядних словосполученнях. Різновиди словосполучень за типом підрядного зв’язку.
Тема 4. Речення як основна синтаксична одиниця.
Проблема визначення речення. Речення і висловлювання. Речення і судження. Предикативність як основна ознака речення. Модальні типи речень. Синтаксичний час. Інші ознаки речення (граматична організованість, семантична та інтонаційна завершеність та ін.). Поняття парадигми речення. Принципи класифікації речень. Типологія речень (за структурою, за метою висловлювання, емоційним забарвленням, за співвідношенням висловленого з об’єктивною дійсністю, за наявністю головних членів речення, другорядних членів речення, за наявністю / відсутністю необхідних членів речення, за ускладненістю). Комунікативно-прагматичний аналіз речення.
Тема 5. Просте речення як тип синтаксичної конструкції. Аспекти вивчення речення.
Речення із формально-граматичного погляду. Семантико-синтаксична організація речення. Поняття синтаксеми. Типи синтаксем у простому реченні. Співвідношення формально-граматичної та семантико-синтаксичної структур речення. Комунікативна організація речення. Актуальне членування речення. Тема і рема висловлювання.
Тема 6. Двоскладне речення.
Поняття про двоскладне речення. Непоширені й поширені речення. Проблема моделей (зразків) простого речення. Структурні схеми двоскладних речень.
Тема 7. Головні члени двоскладного речення і засоби їх вираження.
Загальна характеристика головних членів речення. Підмет, його функція і способи його вираження. Складений підмет. Семантичні і структурні ознаки присудка. Типи присудків (прості і складені; складений дієслівний і складений іменний; поняття про присудок змішаного типу й подвійний присудок; ускладнення присудка). Координація форм присудка з підметом. Некоординовані головні члени речення.
Тема 8. Поняття про другорядні члени речення. Типи і засоби вираження другорядних членів речення.
Традиційне й сучасне вчення про другорядні члени речення. Поняття прислівного поширювача й детермінанта. Принципи класифікації другорядних членів речення. Додаток як синтаксичне вираження об’єкта. Прямий і непрямий додаток. Означення як синтаксичне вираження атрибута. Узгоджене й неузгоджене означення, засоби їх вираження. Прикладка як особливий вид означення. Семантико-синтаксичні різновиди обставин та засоби їх вираження.
Тема 9. Односкладне речення.
Поняття про односкладне речення. Проблема односкладного речення в сучасному мовознавстві. Принципи класифікації односкладних речень. Структурно-семантичні різновиди односкладних речень. Односкладні речення іменного типу (номінативні, ґенітивні, вокативні). Односкладні речення дієслівного типу (означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові, інфінітивні). Способи вираження головного члена в різних типах односкладних речень. Односкладні речення в шкільному курсі української мови.
Тема 10. Неповні речення. Еквіваленти речення.
Повні і неповні речення. Комунікативні умови функціонування і структурно-семантичні різновиди неповних речень. Слова-речення (нечленовані речення), їх різновиди. Поняття про парцеляцію та приєднання.
Тема 11. Поняття про ускладнене речення.
Ускладнення речень у світлі сучасної синтаксичної теорії. Різновиди ускладнень. Речення з однорідними членами. Питання про однорідні присудки. Узагальнюючі слова при однорідних членах речення. Різні підходи до визначення статусу звертання. Значення та способи вираження звертання та його місце в реченні. Вставні і вставлені конструкції: принципи розмежування, функції, групи за значенням.
Тема 12. Відокремлені члени речення.
Поняття відокремлення. Причини та умови відокремлення. Напівпредикативність як синтаксична умова відокремлення. Відокремлення узгоджених і неузгоджених означень. Відокремлені прикладки. Відокремлені додатки. Відокремлення обставин. Синонімія відокремлених обставин і підрядних обставинних речень. Уточнюючі та пояснюючі члени речення.
Теоретичні знання.
Студенти повинні знати:
сучасне наукове розуміння синтаксичної системи як функціональної взаємодії одиниць різного рівня, що репрезентують граматичну будову мови в її комунікативних виявах;
сучасні теоретичні дослідження з проблем синтаксису;
теоретичні положення про системність синтаксичних зв’язків та ієрархічний характер їх організації;
різновиди синтаксичних одиниць;
типи словосполучень, різновиди підрядних зв’язків, сполучувальні (валентні) особливості повнозначних слів, залежні від їхньої семантики.
сучасне розуміння речення як багатоаспектної одиниці, у якій органічно взаємозв’язані особливості семантичної, формальної та комунікативної організації;
ознаки речення як синтаксичної одиниці, принципи класифікації речень, типологію речень;
морфологічну підпорядкованість та сполучуваність частин мови;
поняття «предикативний центр», засоби вираження його складників;
типологію головних і другорядних членів речення;
проблему односкладного речення в сучасному мовознавстві;
визначальні характеристики різновидів односкладних речень;
різні погляди науковців на проблему ускладненого речення;
поняття «однорідність», «вставність», «вставленість», «звертання», «відокремлення»;
правила вживання розділових знаків у простому ускладненому реченні;
принципи комплексного синтаксичного аналізу простого речення.
Практичні вміння й навички.
Студенти повинні вміти:
з’ясовувати предмет синтаксису української мови;
визначати й описувати синтаксичні одиниці різних рівнів;
характеризувати типи синтаксичних зв’язків, їх форми, різновиди семантико-синтаксичних відношень;
визначати синтаксичну специфіку словосполучення;
виконувати повний синтаксичний аналіз словосполучення.
з’ясовувати й обґрунтовувати ознаки речення як базової одиниці синтаксичного рівня мови;
аналізувати синтаксичну природу простого двоскладного й односкладного речення;
визначати предикативну основу, засоби вираження головних членів речення, другорядні члени речення, розрізняти первинні і вторинні функції відмінкових форм іменних частин мови;
теоретично обґрунтовувати поняття двоскладного речення, виявляти наукову обізнаність з проблемою односкладного речення, практично визначати тип односкладного речення;
здійснювати синонімічні заміни двоскладних речень односкладними і навпаки залежно від комунікативних умов, стильових ознак мовлення;
практично розрізняти й теоретично обґрунтовувати різницю між повними й неповними реченнями, односкладними і двоскладними;
характеризувати способи й засоби вираження головних і другорядних членів речення;
теоретично обґрунтовувати поняття «однорідність / неоднорідність», «відокремлення», «вставність», «вставлення», «звертання»;
виявляти навички практичного використання прямого і зворотного порядку слів у реченні залежно від стильової та жанрової належності;
доцільно використовувати, правильно інтонувати прості ускладнені речення, правильно вживати розділові знаки;
виконувати повний синтаксичний аналіз простих речень.
Модуль 11. Синтаксис. Складне речення.
Тема 1. Складне речення як синтаксична конструкція.
Проблема дослідження складного речення. Різні підходи до визначення синтаксичної специфіки складного речення. Типологічні ознаки складного речення. Засоби зв’язку частин складного речення. Формально-граматична, семантико-синтаксична й комунікативна організація складного речення. Складне речення й послідовність речень. Класифікація складних речень.
Тема 2. Складносурядне речення.
Загальна характеристика складносурядних речень. Структурно-семантичні типи складносурядних речень. Складносурядні речення відкритої і закритої структур. Проблема взаємовідношення складносурядних речень і простих речень із сурядними присудками.
Тема 3. Складнопідрядне речення.
Поняття про складнопідрядне речення. Розвиток учення про складнопідрядні речення. Структурні особливості складнопідрядних речень, засоби зв’язку предикативних частин. Принципи класифікації складнопідрядних речень. Лінгвістичні ознаки розмежування складнопідрядних речень нерозчленованої і розчленованої структур.
Тема 4. Складнопідрядні речення нерозчленованої структури.
Складнопідрядні з підрядними присубстантивно-атрибутивними (означальними) і з’ясувальними. Займенниково-співвідносні складнопідрядні речення.
Тема 5. Складнопідрядні речення розчленованої структури.
Різновиди обставинних складнопідрядних речень. Складнопідрядні речення з підрядними супровідними.
Тема 6. Безсполучникові складні речення.
Проблема статусу безсполучникових складних речень. Граматичне значення і граматична форма безсполучникового складного речення. Погляди на формально-синтаксичну і структурно-семантичну організацію безсполучникового складного речення. Структурно-семантичні типи безсполучникових складних речень. Речення з однотипними й різнотипними частинами.
Тема 7. Багатокомпонентні (ускладнені, неелементарні) складні речення.
Поняття про багатокомпонентне складне речення. Складносурядні неелементарні речення. Безсполучникові речення ускладненого типу.
Тема 8. Багатокомпонентні складнопідрядні речення.
Різновиди неелементарних складнопідрядних речень (речення з однорідною, неоднорідною супідрядністю, із послідовною підрядністю). Конструкції з супідрядністю і послідовною підрядністю.
Тема 9. Складні речення з різними типами синтаксичного зв’язку.
Складні синтаксичні конструкції (із сурядністю і підрядністю; із сурядністю і безсполучниковим зв’язком; із підрядністю і безсполучниковим зв’язком; із сурядністю, підрядністю і безсполучниковим зв’язком). Період як синтаксичне явище.
Теоретичні знання.
Студенти повинні знати:
поняття складного елементарного й неелементарного (багатокомпонентного) речення;
класифікацію складних речень;
основні характеристики різних типів складних речень;
правила вживання розділових знаків у складних реченнях різного типу;
основні принципи й послідовність синтаксичного аналізу складного речення.
Практичні вміння й навички.
Студенти повинні вміти:
теоретично інтерпретувати поняття складного речення;
визначати ознаки складного речення, засоби вираження семантико-синтаксичних відношень між предикативними частинами і типи синтаксичних зв’язків;
чітко розмежовувати сурядний і підрядний типи зв’язку та сполучні засоби, що їх представляють;
класифікувати складносурядні речення за сполучними засобами, характером семантико-синтаксичних відношень, порядком предикативних частин тощо;
теоретично обґрунтовувати особливості граматичної будови складнопідрядних речень та практично визначати типи підрядних речень за основними показниками їх розмежування;
розрізняти сполучники, сполучні та співвідносні слова, характеризувати смислові відношення, які вони виражають, та робити синонімічні заміни;
тлумачити безсполучникові складні речення з однотипними і різнотипними частинами, особливості їх інтонаційної організації;
установлювати тип складного речення;
пояснювати вживання розділових знаків у складних реченнях;
правильно будувати й доцільно використовувати складні речення різних типів у мовленні;
визначати складні синтаксичні конструкції, правильно їх характеризувати;
графічно представляти синтаксичні конструкції;
виконувати повний синтаксичний аналіз складних речень;
оптимально вибирати та варіювати мовленнєві структури, здійснювати свідомі синонімічні заміни в усному та писемному мовленні.
Модуль 12. Синтаксичні конструкції з чужим мовленням. Текст. Основи української пунктуації.
Тема 1. Конструкції з чужим мовленням.
Способи передачі чужого мовлення. Погляди мовознавців на статус конструкцій з прямою мовою. Непряма мова, невласне пряма мова. Співвідношення форм прямої та непрямої мови. Діалог, полілог. Цитування.
Тема 2. Текст як лінгвістична категорія.
Поняття про лінгвістику тексту. Загальні підходи до аналізу тексту. Поняття тексту. Текст і дискурс. Текст і контекст. Основні ознаки тексту. Функції тексту. Текст у процесі комунікації. Функціонально-комунікативні різновиди текстів. Методика аналізу тексту.
Тема 3. Синтаксис тексту. Текст як об’єкт синтаксично-комунікативного зв’язку.
Членування текстових величин. Основні одиниці тексту. Поняття надфразної єдності (складного синтаксичного цілого). Типи надфразних єдностей. Закономірності внутрішньотекстової організації. Засоби міжфразового зв’язку. Зв’язність і цілісність тексту.
Тема 4. Основи української пунктуації.
Сутність пунктуації. Принципи української пунктуації. Система розділових знаків та їх основні функції. Структура речення і розділові знаки. Інтонація висловлення і пунктуація. Авторські розділові знаки.
Тема 5. Огляд правил уживання розділових знаків у синтаксичних структурах різного рівня.
Складні випадки пунктуації (на межі речень, предикативних частин, у межах простого речення).
Теоретичні знання.
Студенти повинні знати:
поняття репрезентології;
основні способи передачі чужого мовлення;
особливості синтаксичного й пунктуаційного оформлення різних типів конструкцій з чужим мовленням;
поняття тексту, його основні ознаки й функції;
типологію текстів;
закономірності синтаксичної і смислової організації тексту;
принципи української пунктуації, правила вживання розділових знаків.
Практичні вміння й навички.
Студенти повинні вміти:
визначати різні типи конструкцій з чужим мовленням;
характеризувати текст як лінгвістичну й комунікативну одиницю;
встановлювати тип тексту;
визначати структурні елементи тексту, пояснювати закономірності синтаксичної і смислової організації тексту;
конструювати тексти різних типів відповідно до ситуації спілкування й комунікативної мети;
правильно вживати розділові знаки.
4. ТЕМИ Й ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
№ п/п
|
Тема заняття
|
К-сть годин
|
Зміст заняття
|
Модуль 1. Вступ до курсу
|
1.
2.
|
Українська мова серед інших мов світу. Державний статус української мови.
Творча робота.
|
2
2
|
Українська мова – національна мова українського народу. Українська мова у світі. Українська літературна мова. Типи мовних норм. Державний статус української мови. Сучасна соціолінгвістична ситуація в Україні.
Круглий стіл на соціолінгвістичну тематику.
|
Модуль 2. Фонетика і фонологія
|
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
|
Фонетика і фонологія.
Класифікація фонем української мови.
Фонетичні процеси.
Самостійна робота.
Історичні чергування голосних і приголосних фонем.
Фонетичне членування мовленнєвого потоку. Склад. Наголос. Інтонація.
Фонетичний аналіз.
|
2
2
2
2
2
2
2
|
Фонетика як мовознавча дисципліна. Аспекти вивчення звуків мови. Будова мовного апарату людини. Поняття фонеми. Функції фонем. Звук і фонема. Алофони, варіанти фонем. Фонологічні школи. Основні принципи фонетичної й фонологічної транскрипцій.
Система голосних фонем української мови. Система приголосних фонем. Запис текстів фонологічною транскрипцією.
Позиційні зміни звуків у мовленнєвому потоці. Комбінаторні зміни голосних і приголосних. Акомодація. Палаталізація. Асиміляція. Дисиміляція. Спрощення в групах приголосних. Виконання вправ.
Запис текстів фонетичною транскрипцією, коментування фонетичних процесів.
Поняття історичного чергування фонем. Характеристика основних чергувань голосних і приголосних фонем у сучасній українській літературній мові. Виконання вправ.
Фраза. Такт. Фонетичне слово. Проклітики та енклітики. Склад. Основні правила складоподілу в українській мові. Наголос. Словесний, фразовий, логічний наголос. Особливості українського наголосу. Закономірності в наголошуванні слів. Інтонація.
Послідовність фонетичного аналізу слова. Виконання вправ. Самостійна робота.
|
Модуль 3. Орфоепія
|
1.
|
Орфоепічні норми української мови.
|
2
|
Суспільне значення орфоепічних норм. Орфоепічні норми вимови голосних, приголосних, груп приголосних. Аналіз типових відхилень у вимові звуків і звукосполучень на Криворіжжі. Робота з орфоепічним словником.
|
Модуль 4. Орфографія.
|
1.
2.
|
Графіка української мови. Українська орфографія.
Контрольна робота.
|
4
2
|
Український алфавіт. Співвідношення між буквами та звуками. Принципи українського правопису. Основні орфограми. Диктант з орфографічним аналізом тексту.
Виконання завдань на перевірку знань з фонетики, графіки й орфографії.
|
Модуль 5. Лексикологія, фразеологія, лексикографія
|
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
|
Слово як лексична одиниця.
Лексичне значення слова.
Парадигматичні відношення в системі лексичних одиниць.
Творча робота.
Склад лексики української мови з погляду її походження.
Творча робота.
Лексика української мови з погляду вживання.
Лексика з експресивно-стилістичного погляду.
Творча робота.
Лексикологічний аналіз.
Самостійна робота.
Фразеологія української мови.
Лексикографія.
Контрольна робота.
|
2
4
4
2
2
2
4
2
2
2
2
4
4
2
|
Проблема визначення слова. Знакова природа слова. Слово і поняття. Номінативна функція слова. Лексема. Лексична система мови. Лексико-семантичне поле.
Однозначні й багатозначні слова. Пряме й переносне значення слова. Типи переносних значень слів. Робота із словниками української мови.
Омоніми. Синоніми. Антоніми. Пароніми. Їх типи. Особливості функціонування. Аналіз текстів. Робота із словниками.
Твір-опис.
Причини зміни словникового складу мови. Зміни в лексичному значенні слів. Незапозичена лексика в українській мові. Власне українська лексика. Старослов’янізми. Запозичені слова. Ознаки та адаптація іншомовних слів. Норми вживання іншомовних слів. Аналіз текстів.
Круглий стіл.
Активна й пасивна лексика. Діалектизми. Жаргонізми. Професіоналізми. Історизми, архаїзми, неологізми. Авторські новотвори. Аналіз текстів.
Загальновживана й стилістично маркована лексика. Поняття про лексику високого й низького стилів. Книжна лексика, поетизми. Термінологія. Розмовна лексика, просторіччя. Суржик. Аналіз текстів. Робота із словниками.
Твір-роздум щодо побутування суржику.
Принципи та послідовність лексикологічного аналізу слова. Виконання лексикологічного аналізу.
Лексикологічний аналіз уривку з тексту.
Фразеологізм як мовна одиниця. Поняття паремії. Класифікації фразеологізмів. Національно-мовна специфіка фразеологізмів. Фразеологічні омоніми, синоніми, антоніми. Аналіз фразеологічних одиниць. Робота із фразеологічним словником. Фразеологічний аналіз. Творчі вправи.
Історія української лексикографії. Типи словників. Будова словникових статей. Сучасні словники української мови. Електронні словники. Робота із словниками.
Виконання завдань на перевірку знань із лексикології, фразеології, лексикографії.
|
Модуль 6. Морфеміка і словотвір.
|
1.
2.
3.
4.
|
Морфема – мінімальна значуща одиниця мови.
Типи морфем в українській мові.
Морфемний аналіз слова.
Самостійна робота.
|
2
2
2
2
|
Поняття морфеми. Аломорфи й варіанти морфем. Виділення в словах морфем і морфів.
Класифікація морфем за різними ознаками. Аналіз кореневих і афіксальних морфем. Нульові морфеми. Полісемія, омонімія, синонімія морфем. Морфемна структура слова. Типи основ слів. Виділення в словах основ і закінчень.
Характеристика типових змін у морфемній структурі слова. Аналіз морфонологічних явищ. Принципи й послідовність морфемного аналізу слова. Етимологічний аналіз.
Морфемний аналіз слів.
|
5.
6.
7.
8.
9.
|
Словотвір як мовознавча дисципліна.
Основні поняття словотвору.
Способи словотворення в СУЛМ.
Словотвірний аналіз.
Контрольна робота.
|
2
2
4
2
2
|
Словотвір у системі мовознавчих дисциплін. Похідне слово як основна одиниця словотвору. Подільність і похідність слів. Виділення у словах твірної основи і словотворчого форманта. Словотвірна мотивація.
Словотвірне значення. Словотвірна пара. Словотвірний ланцюжок. Словотвірний тип. Словотвірна парадигма. Словотвірне гніздо. Словотвірна модель.
Характеристика основних способів словотворення. Продуктивність способу словотворення. Словотвір різних частин мови.
Принципи й процедура словотвірного аналізу слова.
Диктант із граматичним завданням.
|
Модуль 7. Граматика.
|
1.
|
Основні поняття граматики.
|
2
|
Морфологія і синтаксис як розділи граматики. Лексичне й граматичне значення слова. Аналіз різних способів вираження граматичних значень слів в українській мові. Граматична форма слова. Граматична категорія.
|
Модуль 8. Морфологія. Іменні частини мови.
|
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
|
Принципи поділу слів на частини мови.
Іменник як частина мови. Лексико-граматичні розряди іменників.
Граматичні категорії іменника.
Відмінювання іменників. Морфологічний аналіз іменників.
Самостійна робота.
Лексико-граматичні розряди прикметників.
Парадигматика прикметників. Морфологічний аналіз прикметника.
Контрольна робота.
Числівник як частина мови.
Відмінювання числівників.
Самостійна робота.
Займенник у системі частин мови.
Творча робота.
Контрольна робота.
|
2
2
2
4
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
|
Поняття «частина мови». Основні підходи до поділу слів на частини мови. Традиційна й новітні класифікації частин мови.
Загальна характеристика іменника. Визначення й характеристика іменників різних лексико-граматичних розрядів.
Іменники семантичного й семантико-граматичного роду. Складні випадки визначення роду іменників. Поняття спільного, подвійного роду. Граматична категорія числа іменників. Однинні й множинні іменники.
Основні значення відмінків іменника. Поділ іменників на відміни й групи. Особливості відмінювання. Повний морфологічний аналіз іменника.
Виконання тестових завдань.
Загальна характеристика прикметника як частини мови. Розрізнення й характеристика прикметників основних і проміжних розрядів. Аналіз текстів. Ступені порівняння якісних прикметників.
Поділ на групи й відмінювання прикметників. Субстантивація прикметників. Морфологічний аналіз прикметників.
Диктант із граматичним завданням.
Різні погляди науковців на частиномовний статус числівника. Групи числівників за розрядами й будовою.
Групи числівників за особливостями відмінювання. Поєднання числівників з іменниками. Морфологічний аналіз числівників.
Самостійна робота – відмінювання складених числівників, переклад з російської мови тексту з багатьма числівниками.
Проблема частиномовного статусу займенника. Розряди займенників. Відмінювання та особливості правопису займенників. Послідовність морфологічного аналізу займенника.
Твір-розповідь.
Повний морфологічний аналіз іменних частин мови.
|
Модуль 9. Морфологія. Дієслово. Незмінювані частини мови.
|
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
|
Система дієслівних форм. Граматична категорія виду дієслова.
Граматичні категорії дієслова.
Дієвідмінювання.
Дієприкметник.
Дієприслівник. Безособові форми на -но, -то.
Загальна характеристика прислівника.
Правопис прислівників.
Контрольна робота.
Прийменник як службова частина мови.
Сполучник.
Частка. Вигук.
Творча робота.
|
2
4
4
2
2
2
2
2
2
2
2
2
|
Дієслово як частина мови. Дієвідмінювані й недієвідмінювані форми. Характеристика інфінітива. Класи дієслів. Поняття граматичної категорії виду дієслова. Творення видових пар. Аналіз одновидових і двовидових дієслів.
Аналіз дієслівних форм з погляду виявлення категорій способу дієслівної дії, перехідності / неперехідності, стану, валентності. Дієслівний спосіб і час. Творення, пряме й переносне вживання способових і часових форм дієслова.
Повна й неповна парадигми дієслів. Безособові дієслова. Поділ дієслів на дієвідміни за основою інфінітива. Самостійна робота на дієвідмінювання дієслів.
Статус дієприкметника. Активні й пасивні дієприкметники, їх творення й уживання. Переклад конструкцій з дієприкметниками з російської українською мовою. Морфологічний аналіз дієприкметника.
Загальна характеристика дієприслівника і безособових форм на -но, -то. Особливості творення й функціонування. Морфологічний аналіз розглядуваних дієслівних форм.
Прислівник як незмінювана самостійна частина мови. Розряди прислівників за значенням. Поняття про слова категорії стану, модальні слова.
Аналіз прислівників з погляду морфологічної структури. Правопис прислівників. Морфологічний аналіз прислівників.
Диктант із граматичним завданням.
Питання про службові частини мови. Аналіз прийменників за структурою, походженням, функціями. Переклад прийменникових конструкцій з російської українською мовою. Морфологічний аналіз прийменників.
Сполучник як службова частина мови. Сурядні й підрядні сполучники. Розрізнення сполучників і сполучних слів. Морфологічний аналіз сполучника.
Загальна характеристика частки й вигуку в системі частин мови. Аналіз часток за функцією й семантикою. Аналіз вигуків за значенням і походженням. Звуконаслідування. Морфологічний аналіз часток і вигуків.
Стилістичне експериментування в системі службових слів.
|
Модуль 10. Синтаксис. Словосполучення. Просте речення.
|
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
|
Синтаксис як розділ граматики. Словосполучення як синтаксична одиниця.
Двоскладне речення.
Односкладне речення.
Неповні речення. Нечленовані речення. Парцеляція і приєднання.
Однорідні члени речення. Звертання. Вставні і вставлені конструкції.
Відокремлені члени речення.
Контрольна робота.
|
2
6
2
2
2
2
2
|
Виділення одиниць синтаксису. Поняття синтаксичних зв’язків і семантико-синтаксичних відношень. Словосполучення в системі синтаксичних одиниць. Визначення типів словосполучень за різними критеріями. Типи семантико-синтаксичних відношень у словосполученні, форми зв’язку між його компонентами. Повний синтаксичний аналіз словосполучення.
Основні ознаки речення як синтаксичної одиниці. Класифікації речень. Двоскладне речення. Підмет і присудок як головні члени речення, їх характеристика за способами вираження. Характеристика другорядних членів речення. Структурні схеми двоскладного речення. Повний синтаксичний аналіз простого двоскладного неускладненого речення.
Проблема односкладного речення в мовознавстві. Різні підходи до визначення й класифікації односкладних речень. Односкладні речення в шкільному й вишівському курсах української мови. Характеристика й аналіз односкладних речень різних типів.
Розмежування повних і неповних речень, неповних і односкладних речень. Аналіз структурно-семантичних різновидів неповних речень. Визначення типів нечленованих речень. Поняття про парцеляцію і приєднання.
Поняття ускладненого речення. Аналіз речень з однорідними членами речення. Розрізнення однорідних і неоднорідних означень. Узагальнюючі слова при однорідних членах речення. Пунктуація в реченнях з однорідними членами. Синтаксична природа звертань. Розмежування вставних і вставлених конструкцій. Пунктуація. Аналіз речень із зазначеними структурами.
Поняття відокремлення. Загальні й часткові умови відокремлення. Аналіз речень із відокремленими означеннями, прикладками, додатками, обставинами, уточнюючими й пояснюючими членами речення. Порядок слів у реченні. Розділові знаки при відокремлених членах речення.
Повний синтаксичний аналіз простого ускладненого речення.
|
Модуль 11. Синтаксис. Складне речення.
|
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
|
Складне речення як синтаксична одиниця.
Складносурядні речення.
Складнопідрядні речення.
Самостійна робота
Безсполучникові складні речення.
Творча робота.
Багатокомпонентні складні речення.
Самостійна робота
Складні синтаксичні конструкції.
Контрольна робота.
|
2
4
4
2
2
2
2
2
4
2
|
Поняття складного речення. Формальна, семантична, комунікативна організація складного речення. Ознака складного речення. Засоби зв’язку предикативних частин. Принципи класифікації.
Складносурядні речення в системі складних речень. Типологія складносурядних речень. Складносурядні речення відкритої і закритої структури. Синтаксичний аналіз складносурядних речень. Графічні схеми складносурядних речень.
Загальна характеристика складнопідрядних речень. Головна і підрядна частини, засоби зв’язку. Проблема класифікації складнопідрядних речень. Складнопідрядні речення нерозчленованої і розчленованої структури. Синтаксичний аналіз складнопідрядних речень різних типів. Графічні схеми речень.
Визначення типів сполучникових складних речень, їх повний синтаксичний аналіз.
Проблема статусу безсполучникових складних речень. Класифікація безсполучникових речень. Характеристика й синтаксичний аналіз безсполучникових речень різних типів. Пунктуація в аналізованих конструкціях. Графічні схеми речень.
Стилістичне експериментування в синтаксисі (ілюстрація кореферентних співвідношень складного речення).
Поняття багатокомпонентного (неелементарного, ускладненого) складного речення. Аналіз неелементарних складносурядних, безсполучникових речень. Складнопідрядні речення з кількома підрядними: синтаксичний аналіз, графічні схеми.
Виконання тестових завдань.
Поняття складної синтаксичної конструкції. Виділення смислових блоків. Повний синтаксичний аналіз складних синтаксичних конструкцій. Графічні схеми.
Повний синтаксичний аналіз складного речення.
|
Модуль 16. Синтаксичні конструкції з чужим мовленням. Текст.
Основи української пунктуації.
|
1.
2.
3.
4.
5.
|
Способи передачі чужого мовлення.
Текст. Синтаксис тексту.
Творча робота.
Основи української пунктуації.
Контрольна робота.
|
2
2
2
4
2
|
Теорія репрезентології. Статус конструкцій з прямою мовою. Інші способи передачі чужого мовлення: непряма мова, невласне пряма мова, вкраплення, діалог, полілог, цитати. Правила вживання й пунктуаційного оформлення конструкцій із чужим мовленням.
Поняття тексту. Ознаки і функції тексту. Текст у процесі комунікації. Структура тексту. Поняття надфразної єдності. Типи надфразних єдностей. Засоби зв’язку висловлень усередині тексту. Типологія текстів.
Створення текстів різних типів.
Принципи пунктуації. Система розділових знаків. Складні випадки пунктуації. Пунктуаційний аналіз тексту.
Виконання завдань на перевірку знань із теорії репрезентології, лінгвістики тексту, пунктуації.
|
6. ТЕМИ Й ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ
Модуль 2. Фонетика і фонологія.
Тема: Класифікація голосних і приголосних фонем (2 год.)
Завдання 1.
У поданих словах назвіть голосні та приголосні фонеми. Укажіть на особливості їх звукової реалізації. Визначте інваріант та варіанти фонем. З’ясуйте відмінності звуків за артикуляційними ознаками.
Завдання 2.
Назвіть фонеми, які розрізняють подані пари слів. Запишіть їх фонематичною транскрипцією і вкажіть, за якими ознаками розрізняються фонеми (за участю голосу; за резонатором; за місцем або способом творення; за твердістю / м’якістю).
Завдання 3.
Визначте голосні фонеми в словах, охарактеризуйте їх (наприклад, /а/ у слові як реалізується звуком [а], наголошений, заднього ряду, низького підняття, нелабіалізований).
Завдання 4.
Подані слова запишіть фонематичною та фонетичною транскрипціями. Однією рискою підкресліть тверді приголосні фонеми. Якими звуками вони можуть реалізуватися? Двома рисками підкресліть м’які фонеми й зіставте їх із звуковими відповідниками. Зробіть висновки.
Завдання 5.
Подані слова запишіть спрощеною фонетичною транскрипцією. Окремо випишіть шумні й сонорні приголосні та схарактеризуйте їх (за класифікацією Н. І. Тоцької).
Тема: Зміни звуків у мовленнєвому потоці (2 год.)
Завдання 1.
Запишіть текст фонематичною та фонетичною транскрипціями. Укажіть випадки акомодації голосних і приголосних звуків. Визначте характер акомодації (прогресивна, регресивна).
Завдання 2.
Подані слова запишіть фонетичною транскрипцією. Укажіть випадки комбінаторних та позиційних модифікацій голосних. Опишіть характер кожної зміни.
Завдання 3.
Подані слова запишіть фонетичною транскрипцією. Укажіть випадки комбінаторних та позиційних модифікацій приголосних. Опишіть характер кожної зміни.
Завдання 4.
Визначте випадки модифікації, що відбулися внаслідок асиміляції. Охарактеризуйте її (прогресивна / регресивна; повна / часткова; за способом творення; за дзвінкістю / глухістю; за твердістю / м’якістю).
Завдання 5.
Запишіть текст фонематичною, а потім фонетичною транскрипцією. Охарактеризуйте всі випадки модифікацій (акомодація, асиміляція, дисиміляція, редукція, комбінаторні та позиційні зміни).
Тема: Фонетичні та історичні чергування (2 год.)
Завдання 1.
Подані слова запишіть деталізованою фонетичною транскрипцією. Укажіть, де засвідчені комбінаторні й позиційні модифікації фонем у мовному потоці, а де – чергування фонем. Зробіть висновки про те, чим відрізняються модифікації фонем від фонетичних (живих) чергувань. Назвіть причини останніх.
Завдання 2.
Подані слова запишіть спрощеною фонетичною транскрипцією. З’ясуйте всі випадки фонетичних чергувань приголосних. Дайте їм пояснення.
Завдання 3.
У поданих контекстах знайдіть слова, які засвідчують історичні чергування голосних фонем. Наведіть усі словоформи та похідні від них, де можуть відбуватися ці чергування. Прокоментуйте їх.
Завдання 4.
У поданих контекстах знайдіть випадки наявних або можливих фонетично не зумовлених (історичних) чергувань приголосних. Поясніть, якими діючими в давню епоху законами вони зумовлені.
Завдання 5.
До поданих слів доберіть споріднені з усіма можливими чергуваннями приголосних фонем, що позначені виділеними літерами.
Тема: Склад і складоподіл. Словесний наголос (2 год.)
Завдання 1.
Поділіть подані слова на склади. Встановіть типи складів (закриті, відкриті; прикриті, неприкриті). Скільки звуків (голосних і приголосних) можуть входити в один склад? Обґрунтуйте складову межу в середині групи приголосних. Чи збігається членування слова на склади з його морфологічною будовою?
Завдання 2.
Над усіма поданими словами поставте індекс гучності (голосний – 4, сонорний приголосний – 3, дзвінкий – 2, глухий – 1). Поставте складову межу при збігові приголосних, виходячи з тенденції до зростаючої гучності на початку складу. Який звук є вершиною складу?
Завдання 3.
Поділіть слова на склади. З’ясуйте кількість літер і звуків у кожному складі.
Завдання 4.
Користуючись словником, поставте наголос. Установіть, яку роль (семантичну чи граматичну) відіграє наголос у поданих словах. Які з них можуть мати подвійний наголос?
Завдання 5.
На прикладі поданих слів схарактеризуйте природу українського словесного наголосу, зокрема вкажіть, на які склади може падати наголос. Доведіть, що український наголос визначається як рухомий. Поставте, де слід, головний і побічний наголоси.
Модуль 4. Орфографія
Тема: Принципи українського правопису (2 год.)
Завдання 1.
У поданих словах назвіть орфограми. Сформулюйте правила їх правопису.
Завдання 2.
У наведених контекстах з’ясуйте правопис слів на основі фонетичного, морфологічного і традиційного принципів.
Завдання 3.
Визначте, на основі якого принципу написані подані слова. Прокоментуйте, як би вони писалися, коли б українська орфографія керувалася в цих випадках морфологічним принципом.
Завдання 4.
З’ясуйте, якими літерами передаються м’які звуки в поданих словах. Визначте принципи їх правопису. Поясніть орфограми.
Завдання 5.
На матеріалі поданих слів прокоментуйте суть смислорозрізнювального принципу українського правопису. Уведіть подані слова в речення.
Модуль 5. Лексикологія, фразеологія, лексикографія
Тема: Багатозначність як лексико-семантичне явище (2 год.)
Завдання 1.
Слова наведеного тексту розподіліть на а) повнозначні та б) службові. Усі повнозначні слова згрупуйте залежно від того, що вони означають (предмет, ознаку, кількість, дію, стан тощо). Серед слів із значенням предметності визначте ті, що позначають істоту / неістоту, мають конкретне / абстрактне значення.
Завдання 2.
За допомогою тлумачних словників з’ясуйте семантику поданих слів. Визначте, які з них є однозначні, а які багатозначні. Увівши кожне слово в контекст, з’ясуйте тип його лексичного значення (номінативний, фразеологічно зв’язаний, синтаксично зумовлений).
Завдання 3.
Уведіть подані слова в контексти таким чином, щоб простежити зміну типу їх лексичного значення. Поясніть, від чого ця зміна залежить.
Завдання 4.
Виберіть із тексту слова, ужиті а) у прямому значенні; б) у переносному значенні. Поясніть семантику слів, що мають переносне значення. Визначте різновид перенесення (метафора, метонімія, синекдоха). Назвіть основу метафоричних та метонімічних перенесень.
Завдання 5.
З’ясуйте, які із значень, поданих за «Словником української мови», але розташованих довільно, є основними, а які переносними. Переносне вживання слів проілюструйте прикладами.
|
|
|
Скачать 0.66 Mb.