СУЛМ, 2010. Робоча програма навчальної дисципліни сучасна українська літературна мова ( за вимогами кредитномодульної системи )
 Скачать 0.66 Mb.
|
Тема: Значення і граматичні ознаки іменника.Лексико-семантичні групи іменників (2 год.)Завдання 1. З’ясуйте особливості категоріального значення іменників у порівнянні з іншими частинами мови. Уведіть подані іменники в речення, визначте їх синтаксичні функції. Трансформуйте речення таким чином, щоб змінилася синтаксична функція іменника. Завдання 2. Розділіть іменники на дві групи: а) з конкретним значенням; б) з абстрактним значенням. Укажіть, які з іменників можуть уживатися як власні назви. Відповідь проілюструйте (наприклад: Соціальний прогрес обумовлюється перш за все прогресом економічним – Завод «Прогрес» досяг значних успіхів у впровадженні нових технологій). Назвіть їх лексико-граматичні ознаки. Завдання 3. Утворіть від поданих іменників, де можливо, а) форми множини; б) збірні іменники. Укажіть, які формально-семантичні ознаки властиві збірним іменникам. Визначте їх суфікси. Завдання 4. Підкресліть іменники з речовинним значенням, укажіть на їх семантико-граматичні ознаки. Завдання 5. Диференціюйте іменники на а) назви істот; б) назви неістот. З’ясуйте, за якими семантико-граматичними ознаками відбувається їх протиставлення. Тема: Лексико-граматичні категорії роду і числа іменників (2 год.) Завдання 1. У поданих парах слів (словосполучень) визначте засоби вираження граматичного значення роду (лексичний, словотворчий, морфологічний, синтаксичний, комбінований тощо). Завдання 2. Визначте граматичне значення роду іменників іншомовного походження. З’ясуйте засоби його вираження, увівши подані слова в контекст. Поясніть зміну родового значення іншомовних слів у сучасній українській мові. Завдання 3. Уведіть подані слова в речення так, щоб присудок був виражений формами минулого часу дієслова, а означення – прикметником або присвійним, вказівним чи означальним займенником. Зробіть висновок про особливості визначення граматичних значень роду в невідмінюваних іменниках. Завдання 4. З’ясуйте семантичні особливості форм однини і множини у виділених словах (на позначення збірності, цілісності, називання одного з видів тваринного чи рослинного світу; назви осіб за професією, громадським чи родинним становищем; у заголовках статей; як образний засіб; для переліку однорідного ряду речовин чи великої їх кількості; для підкреслення просторового обширу; сукупності різних сортів; для позначення довготривалості; назв конкретних осіб; для вираження типізованих ознак осіб; для передачі відтінку зневаги тощо). Подайте свої висновки про семантико-стилістичні особливості категорії числа в системі іменника. Завдання 5. Визначте іменник, який випадає з ряду подібних (за родовими чи числовими ознаками). Тема: Відмінювання і словотвір іменників (2 год.) Завдання 1. Визначте відміну і групу іменників. З’ясуйте критерії поділу іменників на групи і відміни. Запишіть парадигми виділених слів, ураховуючи й варіанти закінчень. Прокоментуйте особливості відмінкових закінчень. Завдання 2. Запишіть подані іменники в родовому відмінку однини, обґрунтуйте їх написання відповідними правилами. З іменниками, що залежно від значення чи наголосу можуть мати різні закінчення, складіть речення. Завдання 3. Складіть речення, використавши подані іменники в непрямих відмінках і прикметникові чи займенникові означення при них. Визначте відмінкове значення кожного з іменників. Відповідь обґрунтуйте. Завдання 4. Утворіть іменники на позначення осіб чоловічої і жіночої статі. Схарактеризуйте їх словотворчі особливості, фонетичні процеси, що супроводжували словотворення, поясніть правопис. Завдання 5. Зробіть морфологічний та словотвірний аналіз іменників за схемою: 1. Слово, яке аналізується. 2. Початкова форма. 3. Лексико-семантичні категорії: а) власна чи загальна назва; б) з речовинним значенням чи ні; в) з конкретним чи абстрактним значенням; г) збірний; д) назва істоти чи неістоти. 4. Лексико-граматичні категорії: а) рід (указати, як визначається: за семантичними чи морфологічними ознаками, за синтаксичними зв’язками); б) число (указати, чи має парадигму в однині і множині, а чи лише в однині або множині); в) відмінок: відповідає на питання (морфологічне і синтаксичне), прямий / непрямий (який саме); флексія; значення відмінка; відміна, група. 5. Від якої основи утворено і за допомогою яких словотворчих засобів; до якого словотворчого типу належить; спосіб творення. 6. Від якого слова залежить. 7. Правопис. Під час запису дотримуйтеся загальноприйнятих скорочень. Тема: Лексико-граматичні розряди прикметника, його семантичні, морфологічні та синтаксичні особливості (2 год.) Завдання 1. У поданих сполученнях слів визначте розряд прикметників (якісний, відносний, присвійний, відносно-якісний, якісно-відносний, присвійно-відносний, присвійно-якісний); укажіть на їх пряме і переносне (переносні) значення. Подайте стійкі лексичні сполучення слів, у яких стираються ознаки розрядів. Завдання 2. Подані прикметники уведіть у речення так, щоб в одному випадку вони були вжиті в прямому, в іншому – у переносному значенні. Визначте їх семантику, особливості поєднання з пояснюваним членом речення, синтаксичну функцію. Завдання 3. Розділіть прикметники за лексико-граматичними розрядами, обґрунтуйте належність їх до кожного з розрядів семантичними особливостями; з виділеними словами складіть речення так, щоб у різних конструкціях вони виконували різні синтаксичні функції. Завдання 4. Згрупуйте подані прикметники за типами відмінювання; запишіть парадигму виділених слів. Зробіть висновки про особливості словозміни прикметників, прокоментуйте наявність паралельних відмінкових закінчень. Завдання 5. Визначте прикметник, який випадає з ряду подібних (за лексико-граматичним розрядом, за парадигмою, за прямим чи переносним значенням). Тема: Формотворення та словотворення в системі прикметника (2 год.) Завдання 1. Утворіть усі можливі синтетичні й аналітичні форми вищого (першого) і найвищого (другого) ступенів порівняння, поясніть особливості їх творення та семантичні відтінки. Випишіть прикметники, від яких ступені порівняння не утворюються, і з’ясуйте причину. Завдання 2. Утворіть присвійні прикметники чоловічого, жіночого, середнього роду, визначте словотворчі і формотворчі афікси. З’ясуйте, від яких іменників присвійні прикметники не утворюються. Поясніть причину. Завдання 3. Від поданих слів утворіть усі можливі похідні прикметники, поясніть способи їх творення. Завдання 4. Визначте слово, яке випадає з ряду подібних (за формотворчими чи словотворчими ознаками). Завдання 5. Зробіть морфологічний та словотвірний аналіз прикметників за схемою: 1. Слово, яке аналізується. 2. Початкова форма (називний відмінок в однині чоловічого роду). 3. Розряд за значенням (якісний, відносний, присвійний, відносно-якісний, присвійно-якісний, присвійно-відносний). 4.Ступінь порівняння (вищий, найвищий; синтетична, аналітична форми); особливості формотворення. 5. Повна (членна) чи коротка (нечленна) форма; стягнена чи нестягнена форма повного прикметника. 6. Рід. 7. Число. 8. Відмінок: відповідає на питання; флексія, група. 9. Від якого слова утворений, спосіб творення, форманти. 10. Від якого слова залежить, яку синтаксичну функцію виконує. 11. Правопис. Під час запису дотримуйтеся загальноприйнятих скорочень. Тема: Числівник як частина мови. Поділ числівників на розряди (2 год.) Завдання 1. Визначте частиномовну належність поданих слів, зважаючи на: а) частиномовне значення; б) граматичне значення; в) словотворчі особливості; г) синтаксичну функцію. Свої міркування проілюструйте прикладами. Зробіть узагальнення про традиційні / нетрадиційні підходи до визначення місця слів із кількісним значенням і слів, що вказують на порядок при лічбі, у системі частин мови. Завдання 2. З’ясуйте, яку синтаксичну функцію в реченні виконують виділені слова. Укажіть, до якої частини мови вони належать. Обґрунтуйте свою відповідь посиланнями на відповідні навчально-наукові джерела. Завдання 3. Розподіліть числівники за розрядами: означено-кількісні (власне кількісні, збірні, дробові) і неозначено-кількісні. Окремо випишіть слова, які до числівників не належать. Завдання 4. Поєднайте іменники з числівниками, підкресліть іменникові закінчення, поясніть особливості їх поєднання з поданими числівниками. Завдання 5. Перекладіть і запишіть українською мовою російські словосполучення. Зробіть відповідні висновки. Тема: Відмінювання, правопис і вживання різних форм числівників (2 год.) Завдання 1. Провідміняйте подані числівники, зазначивши в дужках усі варіанти їх відмінкових форм. Зробіть висновок про особливості відмінювання власне кількісних числівників. Завдання 2. Подані числа запишіть словами, а скорочення – повністю. Провідміняйте ці словосполучення, поясніть особливості їх відмінювання та зв’язок числівників з іменниками. Завдання 3. Подайте усі можливі відмінкові форми числівників з прийменниками понад, біля, з, на; уведіть їх у речення. Завдання 4. Наведіть 7-8 фразеологізмів з числівниками, визначте їх семантичні особливості і синтаксичні функції. Завдання 5. У поданому тексті зробіть лексико-граматичний аналіз числівників за схемою: 1. Початкова форма. 2. Розряд за значенням (означено-кількісні, неозначено-кількісні, власне кількісні, збірні, дробові). 3. Морфологічний склад (прості, складні, складені). 4. Граматичні категорії (рід, число, відмінок). 5. Синтаксична роль. Тема: Відмінювання, уживання і правопис різних груп займенників (2 год.) Завдання 1. Провідміняйте займенники. Подайте всі можливі відмінкові форми граматичних значень числа і роду. Зробіть висновки про особливості відмінювання займенників. Завдання 2. Запишіть займенники з частками чи прийменниками разом, окремо або через дефіс, обґрунтуйте їх написання правилами. Завдання 3. Подайте до російських конструкцій українські відповідники; зробіть висновки. Завдання 4. Доберіть і запишіть текст навчального чи навчально-наукового характеру на 220-240 слів; зробіть аналіз функціональних особливостей займенників у тексті. Порівняйте, які частини тексту (вступна, основна, висновкова) найчастіше пов’язуються займенниками. Завдання 5. Зробіть морфологічний аналіз займенників за схемою: 1. Початкова форма. 2. Розряд за значенням. 3. Група за співвідносністю з іменними частинами мови (іменниковий, прикметниковий, числівниковий). 4. Рід і засоби його вираження. 5. Особа. 6. Число і засоби його вираження (морфологічні показники). 7. Відмінок і засоби його вираження (морфологічні показники). 8. Синтаксичні функції (текстоутворююча, член речення). 9. Словотворчий аналіз. 10. Морфемний аналіз. 11. Наголос (сталий чи змінний, його місце). Модуль 9. Морфологія. Дієслово. Незмінювані частини мови. Тема: Загальнодієслівні граматичні категорії (2 год.) Завдання 1. Визначте загальнодієслівні граматичні категорії виду, стану, перехідності. Завдання 2. Утворіть видові пари дієслів, прокоментуйте їх творення. Укажіть дієслова, що не утворюють видової опозиції. Двовидові дієслова введіть у контекст. Завдання 3. Назвіть основні й додаткові значення дієслів доконаного і недоконаного виду. Завдання 4. Складіть речення, у яких подані дієслова були б перехідними і неперехідними. Визначте стан дієслів; прокоментуйте зв’язок категорії стану з категорією перехідності. Завдання 5. Від запропонованих перехідних інфінітивів за допомогою постфікса -ся утворіть нові дієслова. З дієсловами, стан яких визначається в контексті, складіть речення. Тема: Способові та часові форми особових дієслів (2 год.) Завдання 1. Визначте дієвідміну поданих дієслів за основою інфінітива. Завдання 2. Утворіть і запишіть особову парадигму від інфінітивів. Визначте морфонологічні зміни. Завдання 3. Знайдіть у наведених реченнях безособові дієслова (зазначте групу); особові, ужиті в безособовому значенні; особові, у яких особа означена, узагальнена, неозначена. З’ясуйте їх стилістичну роль. Завдання 4. Проілюструйте прикладами переносне вживання часових і способових форм. Завдання 5. Виконайте морфологічний розбір дієслів із запропонованого тексту за такою схемою: 1. Аналізована словоформа. 2. Початкова форма. 3. Лексичне значення. 4. Вид, відтінок виду. 5. Перехідність. 6. Стан. 7. Час. 8. Спосіб. 9. Особа чи рід, число. 10. Основа інфінітива і теперішнього (майбутнього) часу. 11. Дієвідміна. 12. Словотворчий аналіз. 13. Морфемний аналіз. 14. Синтаксична роль. Тема: Неособові дієслівні форми (2 год.) Завдання 1. Визначте основу інфінітива та основу теперішнього (майбутнього) часу поданих дієслів. Завдання 2. Від поданих дієслів утворіть усі можливі форми дієприкметників, дієприслівників, форми на -но, -то. Активні дієприкметники уведіть у контекст. Завдання 3. З поданими словами складіть і запишіть речення, які б ілюстрували процес ад’єктивації та субстантивації дієприкметників. Визначте, які з наведених слів уживаються тільки як прикметники. Завдання 4. Сконструюйте речення, замінюючи інфінітиви особовими й неособовими формами. Зверніть увагу на будову речень. Завдання 5. Виконайте повний морфологічний розбір неособових форм дієслова за такими схемами: Дієприкметник: 1. Аналізована словоформа. 2. Початкова форма. 3. Стан. 4. Вид. 5. Час. 6. Рід. 7. Число. 8. Відмінок. 9. Особливості формотворення. 10. Морфемний аналіз. 11. Синтаксична роль. Дієприслівник: 1. Аналізоване слово. 2. Вид. 3. Час. 4. Перехідність. 5. Стан. 6. Особливості творення. 7. Морфемний аналіз. 8. Синтаксична роль. Дієслівні безособові форми на -но, -то: 1. Аналізоване слово. 2. Вид. 3. Перехідність. 4. Стан. 5. Особливості творення. 6. Морфемний аналіз. 7. Синтаксична роль. Тема: Прийменник (2 год.) Завдання 1. Проаналізуйте значення конструкцій з поданим прийменником. Завдання 2. Визначте морфологічний склад та походження прийменників. Завдання 3. Складіть речення, у яких би подані слова і сполучення слів ілюстрували явище препозитивації. Завдання 4. Доберіть синонімічні прийменниково-відмінкові конструкції. Виявіть відтінки семантико-синтаксичних відношень. Завдання 5. Зробіть граматичний розбір прийменників за такою схемою: 1. Аналізоване слово. 2. Група за походженням. 3. Група за будовою. 4. Значення в реченні. 5. Значення якого відмінка уточнює в реченні? Тема: Сполучник. Частка. Вигук. Модальні слова (2 год.) Завдання 1. Виконайте граматичний аналіз наведених у тексті службових слів за такою схемою: Сполучник: 1. Аналізоване слово. 2. Група і підгрупа за значенням. 3. Група за походженням. 4. Група за будовою. 5. Група за вживанням. 6. Група за функцією в реченні. Частка: 1. Аналізоване слово. 2. Група за місцем і роллю в мовних одиницях (фразова, словотворча, формотворча). 3. Група і підгрупа за функціонально-семантичними особливостями. 4. Позиція. 5. До якого слова в реченні чи до всього речення відноситься? Модальне слово: 1. Аналізоване слово. 2. Модальне значення. 3. Група за походженням. Вигук:1. Аналізоване слово. 2. Група за значенням. 3. Група за походженням. Завдання 2. Складіть речення з поданими: а) сполучниками й однозвучними з ними сполученнями слів; б) частками та омонімічними словами. Назвіть критерії розрізнення омонімічних форм. Завдання 3. Складіть речення зі сполучними словами. Зробіть морфологічний розбір слів, які виконують функцію сполучників. Назвіть критерії розмежування сполучників і сполучних слів. Завдання 4. До поданих стійких лексичних словосполучень доберіть однотипні за структурою вільні словосполучення (2-3). Уведіть у контекст лексичні й вільні словосполучення, поясніть розділові знаки. Завдання 5. Визначте з ряду подібних а) зайвий сполучник; б) зайву частку. Відповідь обґрунтуйте. Модуль 10. Синтаксис. Словосполучення. Просте речення Тема: Різновиди словосполучень. Види синтаксичного зв’язку між їх компонентами та способи вираження синтаксичних відношень (2 год.) Завдання 1. Подані словосполучення поділіть на: а) вільні; б) синтаксично зв'язані; в) фразеологічно зв’язані. Назвіть диференційні ознаки кожного з різновидів. Як реалізується лексичне та граматичне значення компонентів у синтаксично вільних та синтаксично зв'язаних сполученнях слів? Завдання 2. Визначте тип словосполучень за морфологічним вираженням опорного компонента. Покажіть, як реалізуються в словосполученні морфологічні ознаки частин мови. Який різновид синтаксичного зв'язку (узгодження (повне / неповне); керування (сильне / слабке, опосередковане / неопосередковане); прилягання (власне прилягання / іменне); кореляція) установлюється між компонентами словосполучень? Завдання З. Визначте тип семантико-синтаксичних відношень (атрибутивні, об'єктні, обставинні, апозитивні) між компонентами словосполучень. Якими засобами оформляються ці відношення? Утворіть словосполучення з атрибутивними відношеннями за схемами: а) іменник + іменник; б) іменник + дієслово; в) іменник + прислівник; г) займенник + прикметник. Що є основою виникнення атрибутивних відношень у побудованих словосполученнях? Завдання 4. Укажіть на структурно-семантичні особливості словосполучень. Визначте тип синтаксичного зв'язку та відношень між їх компонентами. Завдання 5. Вичленуйте мінімальні синтаксично вільні словосполучення та схарактеризуйте їх за схемою: а) тип словосполучення за структурою; б) тип словосполучення за опорним словом; в) різновид синтаксичного зв’язку між компонентами; г) різновид семантико-синтаксичних відношень; д) засоби оформлення зв’язку. |