Роль класифікацій в економічній статистиці
 Скачать 1 Mb.
|
У практиці міжнародної торгівлі використовуються групування зовнішньоекономічних операцій між країнами-контрагентами:
Групування слугують основою аналізу структури експорту (імпорту) і структурних зрушень. На основі розподілу експорту за видами операцій, групами товарів і видами послуг визначають найвагоміші експортні товари (послуги), для імпорту — товари критичного імпорту. Для характеристики виробничо-технологіч-ного потенціалу країни особливо важливе значення має структура за ступенем технологічного оброблення товарів, зокрема:
На основі групувань за видами товарообмінних операцій визначають частку бартеру, який через відплив капіталу спричиняє диспропорції зовнішньої торгівлі. Вивчаючи структуру зовнішньої торгівлі, статистика застосовує різні міжнародні торгові класифікації: Гармонізовану систему опису й кодування товарів (ГСОКТ), Міжнародну стандартну торгову класифікацію (МСТК). У статистиці зовнішньої торгівлі України використовується Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД). Для оцінки експорту використовуються ціни ФОБ, для оцінки імпорту — ціни СІФ. Ціна ФОБ формується на кордоні країни-експортера, ціна СІФ — на кордоні країни-імпортера. Ціна ФОБ охоплює вартість товару за контрактом, витрати, пов’язані з доставкою товару до кордону, вартість навантаження, а також експортне мито. Вона використовується за морських перевезень. За сухопутного перевезення товарним цінам ФОБ відповідають ціни франко-кордон країни, що експортує. Ціна СІФ складається з ціни ФОБ, витрат на транспортування до кордону країни-імпортера, витрат на страхування товару від кордону країни-експортера до кордону країни-імпортера. За сухопутних перевезень товарній ціні СІФ відповідає ціна франко-кордон країни, що імпортує. 33. Статистичне вивчення обсягу, структури і динаміки експорту, імпорту і зовнішньоторговельного обороту. Сутністю зовнішньої торгівлі є економічний обмін із закордонними країнами, вивезення товарів та послуг із країни (експорт) та їх увезення у країну (імпорт). Зовнішня торгівля активно впливає на економіку країни. У зовнішньоторговельних операціях обліковуються окремо товари, послуги, кредити. Оборот зовнішньої торгівлі окремої країни й оборот світової торгівлі визначаються за календарний період в натуральному і вартісному виразі у національній валюті та в доларах США. Вивчаючи структуру зовнішньої торгівлі, статистика застосовує різні міжнародні торгові класифікації: Гармонізовану систему опису й кодування товарів (ГСОКТ), Міжнародну стандартну торгову класифікацію (МСТК). У статистиці зовнішньої торгівлі України використовується Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД). Для оцінки експорту використовуються ціни ФОБ, для оцінки імпорту — ціни СІФ. Ціна ФОБ формується на кордоні країни-експортера, ціна СІФ — на кордоні країни-імпортера.Ціна ФОБ охоплює вартість товару за контрактом, витрати, пов’язані з доставкою товару до кордону, вартість навантаження, а також експортне мито. Вона використовується за морських перевезень. За сухопутного перевезення товарним цінам ФОБ відповідають ціни франко-кордон країни, що експортує. Ціна СІФ складається з ціни ФОБ, витрат на транспортування до кордону країни-імпортера, витрат на страхування товару від кордону країни-експортера до кордону країни-імпортера. За сухопутних перевезень товарній ціні СІФ відповідає ціна франко-кордон країни, що імпортує. Зовнішньоторговельний оборот окремої країни (Оз) визначається за період сумою вартісних обсягів експорту й імпорту: Оз= Е + І. Його розраховують у поточних і порівняних цінах. Оборот світової торгівлі розраховується як сума експорту (чи сума імпорту) усіх країн світу: О = Σ Е; О = Σ І. Такий підхід потрібний для виключення повторного рахунку, тому що експорт однієї країни одночасно є імпортом для іншої країни. Оборот світової торгівлі, розрахований як сума імпорту, ураховується в цінах СІФ, тому він завжди більший, ніж експорт у цінах ФОБ. З цієї причини сальдо світової торгівлі — різниця між світовим експортом і світовим імпортом — завжди негативне. Зовнішньоторговельний баланс (сальдо зовнішньої торгівлі) — це різниця між експортом та імпортом країни: С = Е — І. Сальдо зовнішньої торгівлі може бути позитивним, негативним і нульовим. Коефіцієнт покриття імпорту експортом:  % оцінює ступінь збалансованості зовнішньої торгівлі. Його значення більше 100% може бути за позитивного сальдо торговельного балансу, менше 100% — негативному сальдо, тобто певна частка імпорту не забезпечується експортом.Для характеристикиміжнародної спеціалізації країн щодо виробництва чи споживання окремих товарів і послуг використовується коефіцієнт внутрішньовидової міжнародної спе- ціалізаціїкраїни:  Його значення може коливатися від «мінус» 100% (країна є виключно імпортером окремого товару) до «плюс» 100% (країна є чистим експортером окремого товару).Ступінь участі країни в міжнародному поділі праці характеризуєкоефіцієнт експортної спеціалізації для окремих товарів чи послуг:  ,де Е, Еi — відповідно загальний обсяг експорту країни та обсяг експорту i-го товару;  , — відповідно обсяг світового експорту та експорт i-го товару;  — відповідно частка i-го товару в обсязі світового експорту та конкретної країни.Якщо КЕС> 1, це свідчить, що країна спеціалізується у світовому господарстві на виробництві й експорті цього товару (для імпорту це означає, що країна є чистим його споживачем). Регулювання експортно-імпортних операцій і кількісного обмеження імпорту (експорту) на певний строк установлюється за допомогою квоти (поряд з використанням інших нетарифних обмежень — експортних субсидій, компенсаційного мита, демпінгу тощо). Експортна квота— показник відкритості економіки, який характеризує ступінь участі країни в міжнародному розподілі праці. Визначається експортна квота (ЕК) співвідношенням між експортом країни та її ВВП:  Країнами з відносно закритою економікою вважаються такі, у яких експортна квота не перевищує 10%; з відносно відкритою економікою — понад 35%; із середньою відкритістю — від 10 до 35%. Імпортна квота — показник імпортної залежності країни. Його використовують як інструмент державного регулювання й розраховують співвідношенням імпорту та ВВП країни:  Безпечним для економіки держави вважається значення показника імпортної квоти до 15% (порогове значення називають критичним імпортом). Зовнішньоторговельна квота — показник, який характеризує співвідношення між вартістю експортно-імпортних операцій країни і ВВП. Вона є узагальнювальним показником реальної відкритості й водночас залежності національної економіки тільки в разі зіставлення з економічним потенціалом країни:  . Структура обороту зовнішньої торгівлі досліджується статистикою у двох напрямах:
Метою географічного розподілу товарообігу є оцінка ступеня участі окремої країни в міжнародному розподілі праці, у характеристиці орієнтації країни в зовнішньоекономічних зв’язках, у визначенні її частки у світовій торгівлі. Товарна структура — це частка окремих товарних груп в експорті (імпорті) або в зовнішньоторговельному обороті країни. Вивчення товарної структури зовнішньої торгівлі потрібне для оцінки товарних потоків, характеристики спеціалізації країни у виробництві окремих видів товарів, сировинних ресурсів. Статистичне вивчення послуг ЗЕД здійснюється лише у вартісному виразі. Особливість експорту (імпорту) послуг виявляється в тому, що їх надання і споживання збігаються в часі. Згідно з рекомендаціями МВФ у складі послуг вирізняють: транспортні, туристичні, послуги зв’язку, будівельні, страхові, фінансові, комп’ютерні та інформаційні, роялті та ліцензійні, інші ділові послуги. При цьому використовують такі методи їх визначення:
34.Показники співвідношення експорту і імпорту. Коефіцієнт покриття імпорту експортом: % оцінює ступінь збалансованості зовнішньої торгівлі. Його значення більше 100% може бути за позитивного сальдо торговельного балансу, менше 100% — негативному сальдо, тобто певна частка імпорту не забезпечується експортом.Для характеристикиміжнародної спеціалізації країн щодо виробництва чи споживання окремих товарів і послуг використовується коефіцієнт внутрішньовидової міжнародної спе- ціалізаціїкраїни: Його значення може коливатися від «мінус» 100% (країна є виключно імпортером окремого товару) до «плюс» 100% (країна є чистим експортером окремого товару).Ступінь участі країни в міжнародному поділі праці характеризуєкоефіцієнт експортної спеціалізації для окремих товарів чи послуг: ,де Е, Еi — відповідно загальний обсяг експорту країни та обсяг експорту i-го товару; , — відповідно обсяг світового експорту та експорт i-го товару; — відповідно частка i-го товару в обсязі світового експорту та конкретної країни.Якщо КЕС> 1, це свідчить, що країна спеціалізується у світовому господарстві на виробництві й експорті цього товару (для імпорту це означає, що країна є чистим його споживачем). 35.Показники відкритості економіки країни та імпортної залежності. Регулювання експортно-імпортних операцій і кількісного обмеження імпорту (експорту) на певний строк установлюється за допомогою квоти (поряд з використанням інших нетарифних обмежень — експортних субсидій, компенсаційного мита, демпінгу тощо). Характеристикою відкритості економіки країни, ступеняучасті її у міжнародному поділі праці слугує відношення зовнішньоторговельного обороту до ВВП:  Експортною квотою КЕ на макрорівні називають відношення обсягу експорту товарів і послуг до ВВП, на рівні галузі - частку експортованої продукції (послуг) у загальному обсязі виробництва:  Експортна квота залежить від здатності країни конкурувати на світовому ринку та від потреби країни в імпорті, оскільки доходи від експорту мають покривати витрати на імпорт. Відношення експорту до імпорту розглядається як міра збалансованості зовнішньої торгівлі й називається коефіцієнтом покриття Р:  При активному сальдо торговельного балансу Р>1, при пасивному -Р < 1 . Різниця (1-Р) характеризує масштаб дефіциту торговельного балансу. Відношення імпорту до ВВП характеризує ступінь імпортної залежності економіки країни:  При К, < 15% масштаб імпорту вважається безпечним. Очевидно, що коефіцієнт імпортної залежності функціонально пов'язаний з коефіцієнтом покриття і експортною квотою:  36. Індексний метод у статистиці зовнішньої торгівлі. Система індексів вартісного, фізичного обсягів і цін експорту (імпорту). Індексний метод має особливу роль і значення в дослідженнях зовнішньоекономічних операцій між окремими країнами, групами країн, регіонами світу, а також суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності. Індекси, які використовуються у ста-тистиці зовнішньої торгівлі, поділяються на дві групи: індивідуальні (елементарні) та загальні. Для розрахунку індексів вартості, фізичного обсягу та цін експорту (імпорту) статистичні органи використовують як джерело інформації вантажну митну декларацію, у якій містяться дані про вартість і фізичний обсяг кожної угоди. За цими даними розраховується середня ціна кожної товарної одиниці. Відповідно до міжнародних рекомендацій статистичний орган на свій вибір використовує систему індексів Пааше й Ласпейреса та розраховує прямим методом індекс цін:  , (індекс Паша) непрямим виводить індекс фізичного обсягу:  ,  ,де  — індекс вартості експорту (імпорту), або, навпаки, прямим методом розраховує індекс фізичного обсягу: , а непрямим — індекс цін:  . Наведена система індексів дає змогу визначити абсолютну зміну обсягів експорту (імпорту), як у цілому, так і за рахунок зміни фізичного обсягу й цін зовнішньої торгівлі. Ці розрахунки виконують як різницю між чисельником і знаменником індексів, що збігаються.Співвідношенням індексів середніх цін експорту й імпорту розраховується індекс умовторгівлі:  Якщо Іум. т.> 1, то умови зовнішньої торгівлі для країни поліпшилися, тобто ціни на експортовану продукцію зростали швидше, ніж на імпортовану, і буде потрібна менша кількість експорту, щоб оплатити визначену кількість імпорту. Якщо Іум.т = 1, то умови зовнішньої торгівлі для країни не змінилися, отже, зміна середніх цін експорту пропорційна зміні середніх цін імпорту, Якщо Іум.т< 1, зміна умов зовнішньої торгівлі для країни була несприятливою. Індекс цінових співвідношень використовується для оцінки ефективності зовнішньої торгівлі конкретної країни з іншою країною чи групою країн. За методологією побудови він є територіальним:  ,  ,де pА — експортна (імпортна) ціна товару, спрямованого в країну (із країни) А; qА — кількість експортованих (імпортованих) товарів у країну (із країни) А;  — середня ціна на експорт даного товару до групи країн;  — середня ціна імпортованого товару з групи країн;  — виторг за експорт (чи витрати на імпорт), що могли бути за умови, якщо ціна експортованого (імпортованого) товару дорівнює середній для групи країн.Співвідношення цін буде сприятливим для своєї країни, якщо I> 100%. Це можливо, якщо зростання експортних цін випереджає підвищення цін на імпортну продукцію. Результати цінових співвідношень можуть бути використані з аналітичною метою не тільки у відносному, але й в абсолютному (грошовому) виразі. Абсолютний результат цінових співвідношень: а) для експорту:  . Абсолютний приріст вартості експорту в країну А можливий у результаті перевищення цін у цю країну порівняно із середньою ціною в групу країн (більш низькі ціни приведуть до зменшення експерту); б)для імпорту:  . Абсолютна зміна імпорту за рахунок розбіжності між середньою ціною з групи країн і конкретної країни; в) абсолютна зміна зовнішньоторговельного обороту в цілому визначається алгебраїчною сумою величин з експорту й імпорту. |