Роль класифікацій в економічній статистиці
 Скачать 1 Mb.
|
|
37. Індекс умов торгівлі. Індекс цінових співвідношень в оцінці ефективності зовнішньої торгівлі з конкретною країною. Абсолютні результати цінових співвідношень з експорту, імпорту, зовнішньоторговельного обороту. Індекс «умови торгівлі» — відношення експортних цін країни до її імпортних цін. Якщо індекс розраховується щодо великої сукупності товарів, то він визначається як співвідношення індексів експортних та імпортних цін. Для цього розраховується індекс експортних цін (в одиницях національної або іншої валюти): Остаточно індекс «умови торгівлі» розраховується як співвідношення двох індексів:
Аналогічно розраховується індекс цінових співвідношень з окремою країною та індекс цінових співвідношень відносно експорту. 38.Показники ефективності зовнішньої торгівлі. Повна, бюджетна й економічна ефективність експорту. Зовнішня торгівля (ЗТ) є основним напрямом господарської діяльності суб'єктів ЗЕД. Зовнішньоторговельні операції складають 80% всіх операцій, які включають ЗЕД суб'єктів світового господарства. Це означає, що у зовнішній торгівлі, насамперед, і розкривається головний зміст господарської діяльності суб'єктів ЗЕД. Зовнішня торгівля - це відносини між суб'єктами ЗЕД з приводу купівлі-продажу товарів, капіталу, робочої сили та послуг. Конкретний зміст зовнішньої торгівлі знаходить свій прояв у діяльності різних суб'єктів світового господарства. По критерію суб'єктів, що здійснюють зовнішньоторговельні операції можна виділити: 1. Зовнішня торгівля держави - це сукупність експортно-імпортних операцій окремої країни. 2. Зовнішня торгівля окремих суб'єктів ЗЕД - це сукупність експортно-імпортних операцій, що здійснюється кожною з них окремо. Зовнішня торгівля ЗЕД характеризується такими показниками: 1. По критерію обсягу зовнішньої торгівлі суб'єктів ЗЕД виділяють: 1.1. Експорт суб'єктів ЗЕД - це продаж товарів іноземним суб'єктам ЗЕД та їх переміщення через митний кордон країни - місцезнаходження суб'єкта ЗЕД (експортера). 1.2. Реекспорт суб'єктів ЗЕД - це продаж іноземним суб'єктам ЗЕД та вивіз за межі країни товарів, які раніше були ввезені на її територію. 1.3. Імпорт суб'єктів ЗЕД - це купівля товарів у іноземних суб'єктів ЗЕД та їх введення на територію країни, включаючи закупку товарів, які призначаються для особистого споживання національними організаціями та відомствами, що знаходяться за кордоном. 1.4. Реімпорт суб'єктів ЗЕД - це імпорт товарів, які раніше вивозилися із країни і не підлягали переробці. 1.5. Зовнішньоторговельний оборот суб'єктів ЗЕД - це обсяг їх експортно-імпортних угод за певний проміжок часу (як правило один рік). 1.6. Фізичний обсяг зовнішньої торгівлі суб'єктів ЗЕД - це оцінка їх експортно-імпортних угод у постійних цінах певного проміжку часу, як правило за певний рік. 1.7. Генеральна торгівля суб'єктів ЗЕД - це обсяг їх зовнішньоторговельного обороту з урахуванням вартості транзитних товарів. Цей показник, наприклад, характеризує зовнішню торгівлю держави як суб'єкта 1.8. Спеціальна торгівля суб'єктів ЗЕД - це чистий зовнішньоторговельний оборот, тобто продукція, яка остаточно була експортована або імпортована із країни. 2. По критерію структури виділяють такі показники ЗТ: 2.1. Товарна структура зовнішньої торгівлі суб'єктів ЗЕД - це розподіл обсягу експорту на імпорт по основним товарним позиціям. Останні, наприклад, відображені в Єдиному митному тарифі України, де вказані всі товари, які підлягають експорту чи імпорту в нашій державі. 2.2. Географічна структура зовнішньої торгівлі суб'єктів ЗЕД - це розподіл їх експорту та імпорту по окремими країнам, групам країн, регіонам світу, 2.3. Інституціональна структура зовнішньої торгівлі суб'єктів ЗЕД - це розподіл зовнішньої торгівлі по суб'єктах та методах здійснення експортно-імпортних операцій. 3. По критерію динаміки зовнішньої торгівлі суб'єктів ЗЕД виділяють такі показники: 3.1. Темпи росту експорту суб'єктів ЗЕД. 3.2. Темпи росту імпорту суб'єктів ЗЕД. 3.3. Темпи росту зовнішньоторговельного обороту. 3.4. Темпи приросту експорту. 3.5. Темпи приросту імпорту. 3.6. Темпи приросту зовнішньоторговельного обороту. 4. По критерію результативності зовнішньої торгівлі суб'єктів ЗЕД виділяють такі показники: 4.1. Сальдо торговельного балансу суб'єктів ЗЕД - це співвідношення вартості експорту і імпорту товарів за певний проміжок часу (як правило за місяць, квартал, рік). Конкретна величина сальдо торговельного балансу суб'єктів ЗЕД становить різницю між вартістю їх експорту і імпорту. Е - І = Сальдо В зв'язку з цим виділяють: - позитивне сальдо торговельного балансу суб'єктів ЗЕД. Це означає, що вартість експорту перевищує вартість імпорту; - негативне сальдо торговельного балансу суб'єктів ЗЕД - вартість імпорту перевищує вартість експорту 4.2. Сальдо балансу послуг суб'єктів ЗЕД - це різниця між вартістю послуг, які надають суб'єкти ЗЕД і вартістю послуг, які вони отримують. Цей показник також має: - позитивне сальдо - вартість експорту послуг більше вартості імпорту послуг; - негативне сальдо - вартість імпорту послуг більше вартості експорту послуг. 4.3. Умови зовнішньої торгівлі суб'єктів ЗЕД. Цей показник розраховується як індекс умов торгівлі по таким формулам: ІумЗТі = І серед.цінЕі / І серед.цін Іі, де ІумЗТі - індекс умов ЗТ у і-му році: чисельник - індекс середніх цін експорту у і-му році; знаменник - індекс середніх цін імпорту у і-му році. Якщо індекс умов зовнішньої торгівлі дорівнює 1, то дані умови не змінились, порівняно з попереднім роком. Якщо частка менше 1, то умови зовнішньої торгівлі погіршились. Це означає, що товар продається дешевше, а купується по вищим цінам. Якщо частка більше 1, то умови зовнішньої торгівлі покращились. Це означає, що товари продаються дорожче ніж купуються. Показник умов експорту суб'єктів ЗЕД - це індекс середніх цін експорту. Розраховується по такій формулі: І серед.цінЕі = І серед.цінЕі / І серед.цінЕб, де чисельник - індекс середніх цін експорту в і-му році; знаменник - індекс середніх цін експорту в базисному році. Якщо частка дорівнює 1, то умови експорту суб'єктів ЗЕД не змінились. Якщо частка менше 1, то умови експорту суб'єктів ЗЕД погіршились. Це означає, що товари продаються по нижчим цінам у даному році порівняно з попереднім роком. Якщо частка більше 1, то умови експорту суб'єктів ЗЕД покращились. Це означає, що в даному році товари експортуються суб'єктами ЗЕД по вищим цінам ніж у попередньому році. Показник умов імпорту суб'єктів ЗЕД. Розраховується по формулі: ІНДЄКС С.Ц. 1(2009 р.) = І С.Ц. ІІ / І С.Ц. ІІ, де чисельник - Індекс середніх цін Імпорту в і-му році; знаменник - індекс середніх цін імпорту у базисному році. Якщо частка дорівнює 1. то умови імпорту суб'єктів ЗЕД не змінились. Якщо частка більше 1, то умови імпорту суб'єктів ЗЕД погіршились. Це означає, що суб'єкти ЗЕД імпортують товари в даному році, по вищим цінам ніж у попередньому. Якщо частка менше 1, то умови імпорту суб'єктів ЗЕД покращились. Це означає, що суб'єкти ЗЕД імпортують товари в даному році по нижчим цінам ніж у попередньому році. Повна, бюджетна й економічна ефективність експорту. Під ефективністю зовнішньоекономічної діяльності в узагальненому вигляді розуміють співвідношення сукупності затрат і доходів від цієї діяльності. Для досягнення найбільшого економічного ефекту від зовнішньоекономічної діяльності слід розвивати виробництво експортної продукції, яка дозволяє одержати найбільшу валютну виручку на одиницю затрат, та імпортувати ті товари, власне виробництво яких викликало б найбільші затрати на одиницю вкладених валютних коштів. Аналіз економічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності проводять для того, щоб обгрунтувати пропозиції про продаж купівлю товарів, оцінити структуру, що склалася, напрямки зовнішньоторгового обороту підприємства. Підприємство-виробник у даний час може вибрати ринок збуту, тобто може визначити, де йому вигідніше реалізувати свою продукцію - на внутрішньому чи на зовнішньому ринку. У зв'язку з конвертованістю в майбутньому гривні ця проблема буде ще більш актуальною. Вигідність реалізації продукції на зовнішньому ринку і закупки там же необхідних підприємству товарів відображають показники ефективності зовнішньоекономічної діяльності. У цьому випадку велике значення має аналіз внутрішніх і світових цін на ту ж саму продукцію, затрати на перевезення, завантаження, страхування, сплату митних та інших платежів й інші накладні витрати. Таким чином показники ефективності ЗЕД підприємства та їх аналіз дозволяють виявити вигідність зовнішньоекономічних операцій з імпорту і експорту. З точки зору виробника експортної продукції (товарів), яка безпосередньо виходить на зовнішній ринок, показники ефективності ЗЕД розраховують на основі таких даних: - затрати на виробництво експортної продукції (Зе); - вартість експортної продукції у відпускних (внутрішніх) цінах (Ц,); - вартість експортної продукції у зовнішньоторгових цінах або валютна виручка від продажу продукції на зовнішньому ринку (Ве); - вартість імпортної продукції у зовнішньоторгових цінах або валютні кошти, затрачені на закупку імпортних товарів (В,); - вартість реалізації імпортних товарів за внутрішніми цінами (Ці); - затрати на придбання вітчизняних товарів, аналогічних імпортним (3^. Послідовність відтворення товарно-грошових експортно-імпортних операцій може бути такою. Початковою стадією ЗЕД є виробництво продукції для експорту, остаточною - використання імпортного товару (продукції) замість вітчизняного аналогу. Повна схема ЗЕД підприємства може розглядатися таким чином. Затрати на виробництво продукції, яка може бути експортована (Зе), реалізація її на внутрішньому ринку з одержанням гривневої виручки (іу або на зовнішньому ринку - валютної виручки (Ве), використання валютних коштів для придбання необхідних імпортних товарів (продукції) (В,). Для аналізу вигідності такої операції остання величина може бути перерахована у внутрішні ціни (Ц.) і порівняна із затратами на придбання вітчизняних товарів (продукції), аналогічних імпортним (3). Використовуючи вищевказані показники, розраховують: а) повну ефективність експорту та імпорту; б) економічну ефективність виробництва експорту і використання імпорту; в) бюджетну (валютну) ефективність експорту та імпорту. Показники повної ефективності експорту (імпорту) характеризують у цілому сукупний процес виробництва і реалізації (для експорту), реалізації і використання (для імпорту). Показники економічної і бюджетної ефективності відображають лише окремі частини зовнішньоекономічних операцій. Економічна ефективність характеризує процес виробництва експорту і використання імпорту. Бюджетна ефективність характеризує процес обігу продукції (товарів), тобто реалізацію експорту на зовнішньому ринку і використання імпорту на внутрішньому ринку. Показники повної ефективності експорту та імпорту визначають на основі співвідношення їх вартості у зовнішньоторгових цінах і затратах на виробництво. Показники економічної ефективності виробництва експорту (використання імпорту) визначають на основі зіставлення вартості експорту (імпорту) товарів за внутрішніми цінами і затрат на виробництво. Бюджетну ефективність розраховують у вигляді зіставлення вартості експортних або імпортних товарів (продукції) у зовнішньоторгових і внутрішніх цінах.  Якщо Пen і П.in більше одиниці, то експорт та імпорт такої продукції економічно вигідні. Економічна ефективність виробництва експортної продукції П та її ефект Е визначають для того, щоб оцінити економічну зацікавленість виробників продукції, поставляти її на світовий ринок самостійно або через зовнішньоекономічні організації (формули 37, 38).  Таблиця 21 Розрахунок показників повної ефективності експорту і факторів, що впливають на його зміни (тис. грн.)    Отже, і зміни ефективності експорту окремих товарів, і і структурні зрушення збільшують середню повну ефективність експорту, визначену по всіх товарах. Вплив першого фактора зумовив підвищення повної ефективності експорту на 0,71%, а вплив другого фактора - на 0,35% при загальному зростанні середньої повної ефективності експорту на 1,06%.   Таким чином, проаналізувавши економічну ефективність усієї сукупності представлених товарів, можна зробити висновок про те, що повна ефективність збільшилася за рахунок підвищення ефективності виробництва експортної продукції на 0,041 пункту і зменшилася за рахунок зниження ефективності реалізації експортної продукції (бюджетної ефективності) на 0,026 пункту. Загальне збільшення повної ефективності, яке склалося під впливом вищевказаних факторів, становить 0,015 пункту. 39. Класифікаціянаселення за статусом зайнятості в СНР До статистичного аналізу структури робочої сили, прогнозування попиту та пропозиції на ринку праці та до міжнародної співставимості даних з праці важливе значення має Міжнародна класифікація статусу в зайнятості (МКСЗ-93) Використання вказаної класифікації забеспечує введення в статистичнуу практику категорій економічно активного населення за видами зайнятості. Міжнародна класифікація статусу в зайнятості (InternationalClassificationofStatusinEmployment) визначає шість категорій зайнятого населення:
40. Основні категорії населення на ринку праці Ринок праці — це передусім система суспільних відносин, пов’язаних із купівлею і продажем товару “робоча сила”. Крім того, ринок праці є сферою працевлаштування, формування попиту й пропозиції на робочу силу. Його можна трактувати і як механізм, що забезпечує узгодження ціни та умов праці між роботодавцями і найманими працівниками. Особливість ринку праці полягає в тому, що він охоплює не тільки сферу обігу товару “робоча сила”, а й сферу виробництва, де найманій й працівник працює. Відносини, що тут виникають, зачіпають важливі соціально-економічні проблеми, а тому потребують особливої уваги з боку держави. У ринковій економіці ринок праці охоплює всіх здатних працювати: як зайнятих, так і не зайнятих найманою працею. Серед незайнятих розрізняють такі групи працездатних людей: • особи, що не працюють, але бажають працювати й шукають роботу (безробітні, які мають відповідний статус; особи, які мають вперше приступити до трудової діяльності; особи, які шукають зайняття після перерви в роботі); • особи, котрі хоча і мають роботу, проте не задоволені нею і шукають друге місце основної або додаткової роботи; • особи, які зайняті, проте явно ризикують утратити роботу і тому шукають друге місце роботи. Указані категорії людей і визначають пропозицію праці на ринку праці. 41. Основні категорії населення на ринку праці за віком Зайняті — це особи віком від 15 до 70 років (у визначенні МОП), які виконують оплачувану роботу за наймом на умовах повного або неповного робочого часу; мають роботу, але тимчасово не працюють через хворобу чи відпустку; працюють індивідуально (самостійно) або в окремих громадян, на сімейному підприємстві; зайняті в особистому підсобному сільському господарстві. До безробітних належать особи віком від 15 років і старше, які не мають роботи, але активно шукають її, для чого реєструються в державних або комерційних установах служби зайнятості, готові відразу ж стати до роботи. За визначенням МОП безробітний — це людина, яка може і хоче працювати, але не має робочого місця. Безробіття — це соціально-економічне явище, коли пропозиція робочої сили перевищує попит на неї. Особи поза робочою силою (економічно неактивне населення) — це частина населення, яка не входить до складу робочої сили:  До нього належать: особи у віці до 15 років; ті, які навчаються з відривом від виробництва; домашні господарки; пенсіонери та особи, які одержують пенсії на пільгових умовах або через інвалідність; особи, які не знайшли роботу за тривалого її пошуку; інші особи, які не шукають роботу зовсім. |
