ОВД-учебник. Розділ Ветеринарний облік, звітність та діловодство 230
 Скачать 4.11 Mb.
|
   в»4. Ветеринарна освіта в Україні 224Коротка історія факультету ветеринарної медицини - Національного аграрного університету 226 Система підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів 228 Розділ 7. Ветеринарний облік, звітність та діловодство 230 7.1. Ветеринарний облік 230 Значення і форми ветеринарного обліку 230 7.2. Ветеринарна звітність 234 Застосування комп'ютерів для обробки й аналізу ветеринарної звітності... 255 7.3. Ветеринарне діловодство 256 Діловодство і номенклатура справ у ветеринарних установах 256 Розділ 8. Міжнародні ветеринарні організації та служба ветеринарної медицини в зарубіжних країнах 259 8.1. Міжнародні ветеринарні організації 259 Всесвітня ветеринарна асоціація і асоціації ветеринарних фахівців 260 Міжнародні ветеринарні конгреси 264 Міжнародна епізоотична служба 273 8.2. Організація ветеринарної служби в зарубіжних країнах 277 ПЕРЕДМОВА Багатоукладність форм власності та господарств, які займаються виробництвом тваринницької продукції і сировини, вимагає застосування різних форм та методів ветеринарного обслуговування, вдосконалення взаємовідносин ветеринарних закладів і спеціалістів з тваринницькими господарствами, переробними підприємствами, підвищення професійного рівня спеціалістів ветеринарної медицини. В системі ветеринарної освіти дисципліна "Організація та економіка ветеринарної справи" займає особливе місце. Спираючись на економічну теорію, економіку та організацію агропромислового комплексу, клінічні ветеринарні науки, вона розробляє принципи і форми організації ветеринарної справи в сучасних умовах. Предметом організації та економіки ветеринарної справи є основні положення законодавства з питань ветеринарної медицини та ветеринарних заходів, планування та управління, економіки, ветеринарного контролю та нагляду і діловодства, фінансування, ветпостачання та ветбудівництва, ветеринарної освіти, відомості про міжнародні ветеринарні організації та організацію служби ветеринарної медицини в зарубіжних країнах. Поряд з клінічними дисциплінами, організація та економіка ветеринарної справи складає необхідний фундамент заключного формування лікаря ветеринарної медицини - організатора ветеринарних заходів. З метою покращання підготовки студентів з питань організації, економіки ветеринарної справи, а також менеджменту та маркетингу у ветеринарній медицині у Національному аграрному університеті у лютому місяці 2002 року створена кафедра організації, економіки, менеджменту та маркетингу у ветеринарній медицині. Колективом кафедри підготовлена та видана у 2004 році типова програма з дисципліни "Організація та економіка ветеринарної справи". Підготовлений підручник з організації та економіки ветеринарної справи є першим навчальним посібником в Україні, написаний українською мовою, який відповідає типовій програмі з цієї дисципліни, а також прийнятим новим нормативно-законодавчим документам, правовим актам з організації ветеринарної справи та накопиченим новим науковим даним. Розрахований підручник на студентів, які навчаються за програмами підготовки спеціалістів і магістрів із спеціальності "Ветеринарна медицина" вищих аграрних закладів освіти ІІІ-І\/ рівнів акредитації. Підручник підготовлений викладачами кафедри організації, економіки, менеджменту та маркетингу у ветеринарній медицині Національного аграрного університету. Передмову, вступ та розділи 1.1 та 1.2, 2, 4.2, 4.3, 4.4, 6.1, 6.2, 6.3 написав кандидат вет. наук доцент А.Ф. Євтушенко, а розділи 1.3, 3, 4.1, 4.5, 5, 6.4, 7 та 8 - кандидат біол. наук доцент М. Т. Радіонов.   ВСТУПСучасна держава не може обійтися без чітко організованої служби ветеринарної медицини. Необхідність систематично розвивати тваринництво з метою забезпечення населення повноцінними та доброякісними продуктами харчування і виробами із шерсті, шкіри чи інших видів тваринної сировини, завдання захисту людей від хвороб, загальних для людини та тварини, нагально вимагають постійного вдосконалення ветеринарної справи. Це витікає з потреб суспільства, з завдань розвитку матеріального виробництва. З метою розкриття завдань і суті дисципліни "Організація та економіка ветеринарної справи" необхідно привести визначення таких понять, як ветеринарна медицина, ветеринарна справа, служба ветеринарної медицини. Ветеринарна медицина згідно з Законом України "Про ветеринарну медицину" має таке визначення. Це галузь науки та практичних знань про хвороби тварин, їх профілактику, діагностику та лікування, визначення ветеринарно-санітарної якості та безпеки продукції тваринного і рослинного походженя, діяльність, спрямована на збереження здоров'я і продуктивності тварин, запобігання хворобам і захисту людей від захворювань, спільних для тварин і людей. З іншого боку під терміном "ветеринарна медицина" розуміють науково обґрунтовану систему заходів боротьби з хворобами тварин, сприяючу розвитку тваринництва та збільшенню виробництва його продукції, а також попередженню захворювання людей хворобами, властивими людині і тваринам. Інколи кажуть про ветеринарну медицину маючи на увазі також систему ветеринарних органів, установ та організацій, об'єднаних структурно для здійснення вказаних заходів. Ветеринарна справа - галузь діяльності людини, що склалася історично, спрямована на збереження та зростання поголів'я домашніх і промислових тварин, маючи на увазі перш за все лікувально-профілактичну роботу спеціаліста ветеринарної медицини. Поняття ветеринарна справа аналогічне іншому близькому поняттю "служба ветеринарної медицини" - це діяльність людей в галузі ветеринарної медицини. Цей термін може означати організовану групу спеціалістів ветеринарної медицини, об'єднаних рамками одного господарства, підприємства, однієї системи (відомства), адміністративної одиниці чи території, пов'язаних єдністю виробничих та спеціальних завдань (служби ветеринарної медицини агрофірми, птахофабрики, промислового комплексу, м'ясокомбінату, району, області тощо). Предмет "Організація ветеринарної справи" був введений у навчальний план у вищих навчальних закладах з 1939-1940 навчального року, а з 1962-1963 навчального року почав називатися "Організація та економіка ветеринарної справи". Організація та економіка ветеринарної справи - навчальна дисципліна, яка вивчає завдання та організаційні форми служби ветеринарної медицини, порядок планування і організації ветеринарних заходів, узагальнює передові методи роботи ветеринарних органів, розробляє принципи і форми організації та керівництва ветеринарною справою в сучасних умовах та системи управління ним, а також економіку ветеринарної справи. Предметом науки є як теоретичні, так і практичні аспекти організації, планування, фінансування та управління ветеринарною справою. Успіх всієї роботи спеціаліста ветеринарної медицини залежить не лише від уміння працювати з людьми, правильного планування, організації та здійснення ветеринарних заходів, економічного обґрунтування засобів і методів їх проведення. Все це вимагає вдосконалення організаційно-економічної підготовки студентів на факультетах ветеринарної медицини. Стан ветеринарної справи визначається громадським устроєм, рівнем виробництва, розвитком науки та культури, ветеринарної освіти, забезпеченістю кадрами спеціалістів, розвитком мережі установ ветеринарної медицини, їх матеріально-технічним забезпеченням. Ветеринарна справа, за звичай, краще організована в тих країнах, де вона знаходиться в руках держави, спрямовується та регулюється загальнодержавним законодавством з питань ветеринарної медицини. Об'єкти ветеринарної діяльності Головним об'єктом діяльності працівників ветеринарної медицини та звичайно, і основним об'єктом досліджень у ветеринарній науці, є домашні та промислові тварини, включаючи звірів, птахів, риб та бджіл. За питомою вагою на першому місці серед цих об'єктів - сільськогосподарські тварини, які є одним із засобів виробництва в сільському господарстві. Проте здоров'я тварин, їх нормальна продуктивність залежить від багаточисленних факторів і перш за все від умов їх утримання, годівлі та виробничого використання. Завдяки цьому коло об'єктів ветеринарної діяльності окрім тварин включає:
8 9
Спеціалісти ветеринарної медицини впливають на вказані об'єкти різними способами чи методами, головною, кінцевою метою яких є забезпечення збереження чи відновлення здоров'я тварин, їх нормальної продуктивності чи працездатності, а також попередження захворювання людей хворобами, що передаються від тварин людині та харчових ток-сикоінфекцій. У цьому суть ветеринарних заходів, суть ветеринарної справи. Ветеринарна справа тісно пов'язана з багатьма галузями народного господарства, в тому числі і з охороною здоров'я. Цим визначається важливе народногосподарське та соціальне значення ветеринарної справи. Найбільш важлива її роль в таких галузях, як тваринництво; промисловість, що переробляє продукцію тваринництва (м'ясна, консервна, холодильна, молочна) та сировину тваринного походження (з обробітку шерсті, шкір, утилізаційна); транспорт (залізничний, водяний, повітряний, автомобільний), пов'язаний із перевезенням тварин та продукції тваринного походження; торгівля тваринами та сирими продуктами тваринництва; імпорт і експорт. Ветеринарна справа займає певне місце і в обороні держави. На сьогодні це в першу чергу робота спеціалістів ветеринарної медицини із забезпеченням благополуччя тваринництва військових господарств, організація заходів з захисту тварин від різних засобів нападу, з надання допомоги ураженим тваринам, а також проведення пов'язаних з цим ветеринарно-санітарних заходів, з охорони особового складу армії від ток-сикоінфекцій чи будь-яких хвороб. Економічне значення ветеринарної справи визначається з одного боку збитком, який завдають тваринництву хвороби, загибель худоби та птахів, а з іншого боку, тим ефектом, який дають ветеринарні заходи у скороченні цих збитків. Практика засвідчує, що ефективність ветеринарних заходів вища там, де краще організована ветеринарна справа. Правильна організація ветеринарної справи - це чітка організаційна побудова всієї системи організацій та установ ветеринарної медицини, без чого не можливе успішне та своєчасне проведення ветеринарних заходів; це правильна, що базується на новітніх досягненнях науки та практики, побудова ветеринарних заходів, які забезпечують їх найбільшу ефективність; це також така побудова ветеринарних заходів, при якій останні органічно зливаються з виробничими процесами у тваринництві, що забезпечує високу ветеринарну культуру та підвищення продуктивності праці на фермах. Особливостями організації ветеринарної справи в Україні є:
Протягом тривалого часу уряд неодноразово розглядав питання ветеринарної медицини та приймав рішення з подальшого вдосконалення ветеринарної справи в державі і покращення ветеринарного обслуговування тваринництва. Важливу роль відіграли постанови уряду "Про покращання ветеринарної справи та посиленню державного ветеринарного контролю в державі" (1963), "Про заходи щодо покращання ветеринарного обслуговування тваринництва" (1978), "Про подальше покращання організації та підвищення ефективності ветеринарного обслуговування" (1985). Не легкі часи пережила ветеринарна медицини України після розпаду Радянського Союзу. Особливо незадовільний стан склався з забезпеченням засобами захисту тварин, зокрема біопрепаратами. За останні роки багато зроблено з покращання матеріально-технічної бази науково-дослідних та практичних установ ветеринарної медицини, забезпечення їх сучасними приладами і обладнанням, поліпшення умов праці спеціалістів. Вперше на терені незалежних держав СНД в Україні був розроблений і введений в дію у 1992 р. Закон України "Про ветеринарну медицину", а 5 грудня 1996 р. та 15 листопада 2001 р. згідно постанов Верховної Ради України прийняті зміни до цього Закону. В розвиток Закону України "Про ветеринарну медицину" видано 19 постанов Кабінету Міністрів України. 10 11 Вагомий внесок у становлення ветеринарної медицини в Україні, покращання організації ветеринарної справи, наробку законодавчих актів з питань ветеринарної медицини внесли керівники служби держави М.І. Горбань, Є.І. Дубровін, С.Р. Дідовець, П.П. Достоєвський та вносить сьогодні Голова Державного департаменту ветеринарної медицини Мі-нагрополітики України, Головний Державний інспектор ветеринарної медицини України П.І. Вербицький. Нині у нашій державі є понад 5,5 тис. установ державної ветеринарної медицини. В усіх галузях народного господарства працює понад 50 тис. спеціалістів ветеринарної медицини. Щороку 12 факультетів ветеринарної медицини вищих навчальних закладів випускають 1600 лікарів. Координацію та науково-методичне керівництво дослідженнями в галузі ветеринарної медицини здійснює відділення ветеринарної медицини Української академії аграрних наук (УААН). Переважну більшість наукових досліджень в державі забезпечують п'ять науково-дослідних інститутів: інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН (м. Харків); державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок (м. Львів); інститут ветеринарної медицини УААН (м. Київ); державний науково-дослідний інститут біотехнології і штамів мікроорганізмів (м. Київ); інститут епізоотології УААН (м. Рівне). Велике значення в пропаганді та впровадженні досягнень науки і передової практики має започаткований в незалежній Україні фаховий друк. Питання ветеринарної медицини висвітлюється в реферативному журналі, "Ветеринарній газеті" та газеті "Здоров'я тварин і ліки", збірниках наукових праць науково-дослідних інститутів та вищих навчальних закладів. Особливе місце займає щомісячний виробничо-науковий журнал "Ветеринарна медицина України", що видається накладом понад 15 тис. примірників. З багатьох напрямів ветеринарної науки, переважної більшості навчальних дисциплін створені фундаментальні монографії, довідники для спеціалістів ветеринарної медицини, підручники та навчальні посібники державною мовою. Указом Президента України від 1 листопада 2001 р. за №1035/2001, установлене професійне свято "День працівників ветеринарної медицини", яке відзначається щорічно у другу неділю серпня, а Указом Президента України від ЗО квітня 2002 р. за №426/2002 запроваджене почесне звання "Заслужений працівник ветеринарної медицини України". Серед перших нагороджених лікарі ветеринарної медицини А.В. Бе-резовський, В.М. Герун, В.М. Горжеєв, І.О. Горячев, Є.І. Єфімов, О.М: Костіков, М.М. Круглик, М.Ф. Курило, О.В. Ляшко, Ю.Ю. Садварі, В.Ю. Чумаченко, В.В. Шуба, Ю.С. Яковлев. Побудова курсу "Організація та економіка ветеринарної справи" Дисципліна "Організація та економіка ветеринарної справи" знайомить студентів факультетів ветеринарної медицини з організацією ветеринарної справи, роботою установ та спеціалістів ветеринарної медицини у відповідності з завданнями розвитку тваринництва у державі, з ветеринарним законодавством та принципами планування ветеринарної справи, а також навчає майбутніх лікарів ветеринарної медицини організації ветеринарних заходів в господарствах, в промисловості, на транспорті, державному кордоні та складанню і веденню основної ветеринарної документації. Організація та економіка ветеринарної справи поділяється на загальну та спеціальну частини. Загальна частина передбачає вивчення загальних організаційних питань: короткої історії розвитку ветеринарної медицини в державі, законодавства з питань ветеринарної медицини в Україні, організаційної структури ветмедицини та керівництва ветеринарною справою в Україні, принципів планування та економіки ветеринарних заходів. Вивчення решти питань згідно з типовою програмою передбачене у спеціальній частині - це важливі і потрібні питання, які не розглядалися ні однією дисципліною чи предметом. Організація та економіка ветеринарної справи тісно пов'язана з іншими дисциплінами, в першу чергу з епізоотологією та інфекційними хворобами, паразитологією, ветсанекспертизою, зоогігієною, акушерством, хірургією, зоотехнією та іншими науками. Контрольні запитання
|
