ОВД-учебник. Розділ Ветеринарний облік, звітність та діловодство 230
 Скачать 4.11 Mb.
|
|
97  Неповний госпрозрахунок використовують ветеринарні установи, які діють з використанням і бюджетних, і госпрозрахункових коштів. В таких закладах бюджетні кошти використовують на проведення державних заходів, капітальний ремонт приміщення, преміювання тощо. Госпрозрахункові кошти використовуються на закупівлю медикаментів, лікування, оплату праці і матеріальне обслуговування працюючих.Комерційний госпрозрахунок впроваджується в закладах, які займаються постачанням ветеринарної служби необхідними ветеринарними засобами, а також в закладах, які реалізують свою продукцію. Організація госпрозрахунку у ветеринарних підприємствах Організація госпрозрахунку у ветеринарних закладах розпочинається з розробки статуту або положення. Для розробки статуту створюється комісія. В положенні або статуті повинні бути висвітлені наступні основні моменти діяльності;
У договорі на ветеринарне обслуговування господарств, фермських і приватних передбачається:
До договору додається перелік робіт, які виконуються за рахунок коштів державного бюджету державною службою ветеринарної медицини. Замість договору госпрозрахункове підприємство може оформити абонемент на гарантування обслуговування фермерських і особистих підсобних господарств. В абонементі зазначаються дані про поголів'я тварин, які беруться на обслуговування, вартість його; відповідальність за невиконання робіт підприємства та відповідальність власників тварин за незабезпечення відповідних умов годівлі та утримання тварин, невиконання рекомендацій ветеринарного спеціаліста; відомості про оплату праці. Рівні економічні умови для ветеринарних підприємств створюються шляхом закріплення за ними однакової кількості тварин і норм навантаження на одного ветеринарного спеціаліста. Крім того, встановлені єдині економічні нормативи (плата за виробничі фонди та трудові ресурси, відрахування в державний бюджет тощо). Передбачені єдині правила матеріальної відповідальності за своєчасне та доброякісне проведення передбачених робіт у відповідності з договором. Вихідними даними для планування діяльності госпрозрахункового ветеринарного підприємства є: діюче ветеринарне законодавство, поголів'я тварин в зоні обслуговування, епізоотичний стан тваринницьких господарств і населених пунктів, технологія виробництва тваринницької продукції, об'єм бюджетних коштів, які виділяють на державний ветеринарно-санітарний контроль та проведення протиепізоотичних заходів. Госпрозрахункове ветеринарне підприємство самостійно розробляє і затверджує плани протиепізоотичних заходів, профілактики незаразних хвороб, ветеринарно-санітарні заходи. Порядок розрахунків за ветеринарні послуги, регламентуються статутом або положенням госпрозрахункового ветеринарного підприємства та договорами на ветеринарне обслуговування. Збільшення витрат у порівнянні з договірною ціною, пов'язаною з порушенням технологічного процесу і збільшенням захворюваності тварин, комплектується за рахунок господарств. Оцінка результатів роботи госпрозрахункових ветеринарних підприємств Узагальнюючим показником результатів фінансово-господарської діяльності ветеринарних підприємств є прибуток. А прибуток залежить від цін і механізмів ціноутворення, які застосовуються в країні. 98 99 Світова практика ціноутворення в сфері ветеринарної діяльності враховує вплив п'яти основних факторів: витрат на виробництво та реалізацію ветеринарних товарів і послуг; співвідношення між ціною і об'ємом споживання ветеринарних товарів і послуг; конкуренції; тих що приймають участь в реалізації ветеринарних послуг; державних актів з питань ціноутворення. Існує дев'ять основних методів ціноутворення:
9. Ціноутворення в умовах природної монополії базується на двох-компонентному тарифі: споживачі платять фінансову плату за право стати на абонементне ветеринарне обслуговування, а потім оплата утримується за споживання певної одиниці товару чи послуг (переоцінена плата). У залежності від результатів роботи ветеринарного підприємства його прибуток (після виплати встановлених державою податків) може бути використаний на створення фондів економічного стимулювання розвитку виробництва, науки і техніки соціального розвитку матеріального стимулювання. Система матеріального стимулювання праці визначається положенням про госпрозрахунок в кожному підрозділі районного або міського ветеринарного об'єднання. В положенні встановлені розміри доплат за успішне виконання планів (місячних, квартальних), порядок розподілу премій тощо. Важливо, щоб система матеріального стимулювання включала всі категорії працівників: керівників, лікарів, фельдшерів, санітарів, водіїв і інших. Система матеріального стимулювання праці може передбачати: щомісячне оплачування за виконану роботу; доплату за виконання місячних, квартальних планів ветеринарних заходів; за економію виробничих витрат при умові якісного виконання запланованих робіт; преміювання за рахунок фонду матеріального заохочення, який створюється шляхом відрахувань від прибутку підприємства. При такій системі матеріального стимулювання річний фонд зарплати ділиться на дві частини - фонд гарантованої оплати та фонд доплат і премій, які виплачуються в кінці року. Перша частина використовується на щомісячне авансування за виконану роботу, друга - розподіляється в кінці року з врахуванням виконання госпрозрахункового завдання. Фонд доплати і премій розподіляється пропорційно величині виданих кожному працівнику авансів. Преміювання за високі кінцеві результати виплачуються з урахуванням благополуччя ферм, які обслуговувались, збереження поголів'я тварин. З метою підвищення ефективності і дієвості матеріального стимулювання за підсумками роботи плановий фонд матеріального стимулювання розподіляють таким чином: преміювання за своєчасне і якісне виконання робіт (25-30%), винагорода за загальні річні підсумки підприємства (70-75%). Така система формування і розподілу фонду матеріального заохочення підвищать її стимулюючу роль протягом всього року. Наприклад, розрахунковою ветеринарною дільницею за рік роботи отримано прибутку в сумі 38500 грн. З них на придбання витрачено 100 101  12000 грн., оплату за виробничі фонди, трудові ресурси, відрахування в державний бюджет, фонди науково-технічного і соціального розвитку -12000 грн., щомісячне авансування з відрахуванням в соціальне страхування 10500 грн. Залишок коштів на матеріальне заохочення за рік становить 4500 грн.Розмір винагороди на 1 грн. отриманого авансу складає: 4500:10500=0,40 грн. Прибуток кожного робітника встановлюється шляхом складання мінімальної ставки і долі прибутку, який розподіляється. Наприклад, завідувачу ветеринарною дільницею видано авансу за 11 міс. 4600 грн., його доля прибутку, який розподіляється складає 1840 грн., (4600x0,40). Відповідно, його річний прибуток дорівнює 6440 грн. (4600+1840). Фонд розвитку виробництва, науки і техніки формується за рахунок відрахувань від залишкового прибутку, виручки від реалізації вибулого або зайвого майна, яке рахується в складі основних фондів, засобів централізованого фонду розвитку виробництва, науки і техніки вище стоячих організацій. Витрачається цей фонд по кошторису, схвалений колективом, на будівництво, реконструкцію приміщень, придбання автотранспорту тощо. Фонд соціального розвитку також формується за рахунок відрахувань від залишкового прибутку. Витрачення фонду соціального розвитку відбувається по кошторису на будівництво та купівлю житла, придбання путівок в санаторії, оплату витрат дитячих закладів працівників підприємства. Контрольні запитання
Розділ 4. ПЛАНУВАННЯ, ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЕКОНОМІКА ВЕТЕРИНАРНИХ ЗАХОДІВ 4.1. Планування ветеринарних заходів Планове ведення ветеринарної справи попереджає диспропорції в його розвитку, забезпечує можливість раціонально використовувати матеріальні, трудові, фінансові ресурси, одержувати більш високий ефект при менших витратах праці і засобів. Планування - одна з істотних функцій керування ветеринарною справою, важливий елемент його організації. Вся робота ветеринарних органів і спеціалістів будується на основі відповідних планів. Планування ветеринарних заходів є обов'язковим для всіх ланок державної і відомчої ветеринарних служб країни. До об'єктів планування у ветеринарії відносяться:
Планування названих заходів обов'язково для ветеринарних органів областей, республіки Крим, міст Києва і Севастополя. У районах, містах, акціонерних товариствах і інших сільськогосподарських підприємствах планують переважно профілактичні, оздоровчі і ветеринарно-санітарні заходи, а також їхнє матеріально-технічне забезпечення. При розробці планів по ветеринарії враховують таке:
102 103   При розробці науково обґрунтованої системи ведення сільського господарства країни, окремих економічних районів, республіки Крим, областей передбачаються ветеринарні і господарські заходи, що забезпечують попередження і ліквідацію захворювань тварин.Напрямок планів ветеринарних заходів залежить від ветеринарного стану тваринницьких ферм і господарств. У господарствах, благополучних з інфекційних і інвазійних хвороб, у планах ветеринарних заходів переважають профілактичні заходи у неблагополучних - оздоровчі. Якщо на фермах спостерігається безпліддя тварин і масова захворюваність молодняку, то в планах передбачають комплекс заходів для поліпшення відтворення стада, боротьбу з безпліддям, а також лікувально-профілактичні заходи. При плануванні тих або інших ветеринарних заходів, що потребують значних матеріальних витрат, варто враховувати рівень економічного розвитку господарства, підприємства. Наприклад, найефективнішим заходом ліквідації бруцельозу, туберкульозу сільськогосподарських тварин - повна заміна неблагополучних стад здоровими. Але це не завжди можливо. У тих випадках, коли економіка господарства не дозволяє здійснити поголовний забій тварин неблагополучного стада, планують системне обстеження, ізоляцію і забій тільки хворих тварин. Терміни проведення ветеринарних заходів повинні відповідати об'єктивним закономірностям прояву хвороб у тій або іншій природное-кономічній зоні. Тому ветеринарні установи старанно вивчають крайову епізоотологію, враховують місцеві особливості і зважаючи на це вибирають найбільш доцільні заходи й оптимальні терміни їх проведення. Приступаючи до планування ветеринарних заходів на черговий календарний термін, важливо проаналізувати результати аналогічних заходів за минулий рік. Варто звернути увагу на ефективність засобів і способів їх здійснення. Засоби і методи, що забезпечують високий профілактичний, оздоровчий і лікувальний ефект, варто застосовувати ширше. Необхідно стежити за розвитком ветеринарної науки, науково-технічним прогресом в галузі ветеринарії. Якщо до моменту планування ветеринарних заходів біологічною промисловістю стали випускатися нові біопрепарати або нові інструменти, прилади, устаткування, засоби і способи профілактики і лікування, то ветеринарні спеціалісти повинні прагнути використовувати їх на практиці. У кожному випадку планування потрібно враховувати економічну вигоду від проведення тих або інших заходів. Наприклад, при плануванні протитуберкульозних заходів ветеринарний спеціаліст повинен вибрати один спосіб із наступних чотирьох: систематичне обстеження тварин неблагополучного стада; ізоляція і забій хворих тварин: ізольоване вирощування молодняку і поступової заміни неблагополучного стада; повна заміна стада здоровими тваринами, завезеними з іншого господарства. 104 При упорядкуванні планів ветеринарних заходів керуються такими принципами: єдність, комплексність, демократичність, виділення головної ланки. Єдність планів передбачає обов'язковість планування ветеринарних заходів щодо конкретних питань на визначеній території незалежно від відомчої приналежності господарств, комплексів, підприємств. Комплексність передбачає поєднання в плані спеціальних профілактичних, лікувальних і організаційно-господарських заходів. Тільки комплексне здійснення всього обсягу робіт може гарантувати ветеринарне благополуччя об'єкта. Демократичність передбачає планування ветеринарних заходів знизу доверху, тобто, розробку первинних планів, починаючи з господарств, підприємств, акціонерних товариств агропромислового комплексу і закінчуючи керівними ветеринарними органами. В окремих випадках вищі ветеринарні органи дають вказівки про проведення конкретних заходів на планований період. Зведені плани заходів по областях, містах і районах узагальнюються і потім затверджуються відповідними органами виконавчої влади. Затверджений план набуває сили закону і є обов'язковим для виконання. Виділення головної ланки в комплексі планованих заходів - це визначення першочергового, або головного, заходу, без котрого неможливо здійснення інших елементів по плану, що намічається. Так, наприклад, у планах ліквідації бруцельозу тварин головна ланка - щомісячне обстеження поголів'я, виявлення і забій тварин, що позитивно реагують, що повинно забезпечувати припинення подальшого поширення бруцельозу і поступової його ліквідації. Врахування й аналіз даних ветеринарної статистики - одне з найважливіших вимог, запропонованих при плануванні у ветеринарній медицині. За допомогою статистики спеціаліст аналізує ветеринарний стан, встановлює закономірності захворювання на відповідній території (у господарстві) за визначений період, виявляє чинники, що вплинули на той або інший процес. Статистичні дані про захворюваність і загибель тварин, ефективність проведених заходів дозволяють науково обґрунтовано планувати ті або інші профілактичні або оздоровчі заходи. Ветеринарна статистика заснована на даних звітності про заразні і незаразні хвороби тварин, діагностичних дослідженнях, ветеринарно-санітарних і профілактичних заходах, результатах ветеринарно-санітарної експертизи. У ветеринарній практиці прийняті три системи планування: перспективна, поточна і оперативна (рис. 5). Перспективні плани включають найбільш важливі заходи в галузі ветеринарної справи, розраховані на тривалі терміни - 2-5 років і біль- 105        ше. Показники перспективних планів у ветеринарній медицині, що стосуються фінансування, будівництва, матеріально-технічного забезпечення, повинні бути ув'язані з бюджетом району, області.Перспективні плани здебільшого стосуються оздоровлення господарств і місцевостей від хронічних інфекційних, а також паразитарних хвороб. До них відносяться також плани розвитку державної ветеринарної мережі, будівництва ветеринарних об'єктів, підготовки кадрів, вирішення складних наукових проблем тощо. |