ОВД-учебник. Розділ Ветеринарний облік, звітність та діловодство 230
 Скачать 4.11 Mb.
|
|
Перспективне планування П  лан ліквідації хронічних інфекційних та інвазійних захворювань тваринП  лан розвитку мережі ветеринарних установ 1 Планрозвиткуветеринарноїнаукиівпровадженняїїдосягнень— План підготовки і перепідготовки ветеринарних спеціалістів П  лан будівництва ветеринарних установі  План матеріально-технічного оснащення ветеринарних установП  лан профілактики незаразних захворювань тваринПлан профілактичних протиепізоотичних заходів План ветеринарно-санітарних заходів План ветеринарної пропаганди План підвищення кваліфікації ветеринарних спеціалістів План фінансування ветеринарних заходів План будівництва та ремонту ветеринарних установ План ветеринарних заходів у промислових тваринницьких комплексах Поточне планування О   перативне плануванняПлан роботи ветеринарних спеціалістів на пасовищний період К  алендарний робочий план ветеринарних установП  лан-графік ветеринарних заходів у цехах промислового тваринницького комплексуР  ис. 5. Схема планування заходів у ветеринарній медициніПоточні плани ветеринарних заходів розробляють на рік, іноді з розподілом по місяцях і кварталах. Це основні планові документи. Вони включають заходи профілактики і ліквідації інфекційних і інвазійних хвороб тварин, методи забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя господарств, населених пунктів, місцевостей на майбутній рік. На додаток до цих планів щорічно складають плани матеріально-технічного забезпечення. Оперативні плани ветеринарних заходів розробляють на якийсь визначений (календарний) період. Прикладом такого плану може бути план ліквідації епізоотичного вогнища (наприклад, ящуру). Планування профілактичних протиепізоотичних заходів У тваринницьких господарствах, районах, містах, областях, краях, республіках щорічно в залежності від епізоотичного стану місцевості розробляють план профілактичних протиепізоотичних заходів на майбутній календарний рік. План складається з трьох розділів: діагностичні дослідження, профілактична імунізація і лікувально-профілактичні обробки. Масові діагностичні дослідження прийнято планувати з таких хвороб: бруцельоз, туберкульоз тварин, паратуберкульозний ентерит, трихомоноз, лейкоз, кампілобактеріоз великої рогатої худоби, сап і парувальна хвороба коней, пулороз-тиф птиць, алеутська хвороба хутрових звірів. Обов'язковому дослідженню на туберкульоз піддають бугаїв, корів, телиць старше року, буйволів, кнурів, основних свиноматок і племінної птиці; на бруцельоз - бугаїв, корів, буйволів, телиць старше року (РБП або РА), баранів-плідників, вівцематок, що залишилися без ягнят (РБП, РА або алергічно), кнурів, основних свиноматок (РБП, РС або алергічно). Дослідження коней на сап планують один раз у рік з охопленням усього поголів'я. На трихомоноз досліджують усіх бугаїв, що надходять у господарства, телиць парувального віку не менше трьох разів з інтервалом у 10 днів, бугаїв-плідників - щоквартально. На лейкоз досліджують серологічним методом усіх корів один раз у рік, бугаїв-плідників -двічі на рік. Дослідженню на кампілобактеріоз піддають бугаїв-плідників на станціях штучного осіменіння і племпідприємствах один раз на 6 міс. На паратуберкульоз велику рогату худобу досліджують тільки в не-благополучних господарствах, на алеутську хворобу м'ясоїдних - при підозрі на наявність захворювання. 106 107  Щеплення планують проти наступних хвороб:
Для складання плану профілактичних протиепізоотичних заходів необхідні такі дані: чисельність поголів'я худоби, розрахункове поголів'я тварин на початок планованого року, а також передбачуване протягом року надходження приплоду; відомості про епізоотичний стан господарств, населених пунктів і району (наявність інфекційних та інвазійних хвороб тварин); дані про хвороби, що потребують діагностичних досліджень, захисних щеплень, лікувально-профілактичного опрацювання; наявність і необхідна кількість відповідних біологічних, хіміотерапевтичних препаратів. У текстовій частині плану вказують загальнопрофілактичні заходи: проведення санітарного дня, санітарного ремонту, ветеринарний контроль за годівлею й утриманням тварин (з метою забезпечення високої природної резистентності організму) тощо. Розроблений у господарстві план заходів подають в районну державну лікарню ветеринарної медицини, де його уточнюють, корегують і включають у єдиний план протиепізоотичних заходів по району. Цей план затверджується постановою органів місцевої влади і є обов'язковим для виконання у всіх категоріях господарств і населених пунктів. У процесі виконання в плани можуть бути внесені доповнення і зміни, пов'язані зі зміною епізоотичної обстановки в господарстві, районі, області тощо. Зразок плану профілактичних протиепізоотичних заходів наведений нижче (таблиця 8). Таблиця 8 План ветеринарно-профілактичних і протиепізоотичних заходів району на 200 р. по
108 109   Продовження таблиці 8
(підпис) Начальник районної державної лікарні ветеринарної медицини " " 200 _ р. Приведений план є основною формою планування протиепізоотич-них заходів у районі. Його показники слугують підставою для розрахунку матеріального забезпечення і фінансування. Нерідко виникає необхідність деталізації або розшифровування показників основного плану й упорядкування доповнень до нього, наприклад, при плануванні оздоровчих заходів у господарствах, неблагополу-чних по хронічних інфекційних хворобах (туберкульоз, бруцельоз і ін.). У таких випадках начальник районної державної лікарні ветеринарної медицини може скласти більш докладні таблиці, у яких будуть відбиті: загальна кількість тварин (по видах), які підлягають дослідженню; найменування і кількість неблагополучних пунктів, які підлягають оздоровленню в поточному році; найменування і кількість тваринницьких приміщень (по видах тварин), що потребують санітарного ремонту, дезінфекції; план помісячних діагностичних досліджень тварин (окремо на туберкульоз, бруцельоз) тощо. Планування ліквідації інфекційних і інвазійних хвороб У ветеринарній практиці прийнято складати перспективні плани оздоровлення господарств, неблагополучних по туберкульозу і бруцельозу тварин; ліквідації захворювань ценурозом овець і кіз, цистицерко-юм великої рогатої худоби; оздоровлення господарств від камлімобак-теріозу, фасціольозу, діктіокаульозу, монієзіозу, ехінококозу й аскарозу; оздоровлення племінних господарств від лейкозу; оздоровлення пасік від акарапідозу, браульозу, американської та європейської гнилі, вароа-тозу, сальмонельозу та нозематозу. Приступаючи до розробки плану оздоровлення господарства, не-благополучного по інфекційній хворобі тварин, ветеринарний спеціаліст (або комісія ветеринарних спеціалістів) старанно вивчає розміщення поголів'я тварин, умови їхнього утримання, перегрупування, передбачені технологією виробництва; умови і якість годівлі; ветеринарно-санітарний стан приміщень і територій навколо них; епізоотичну обстановку (ступінь поширення хвороби, кількість хворих, підозрюваних у зараженні тварин), визначає коло спеціалістів і інших робітників, що залучаються до виконання плану; враховує можливість використання біологічних препаратів і інших профілактичних засобів, зважує господарські й економічні умови. Потім передбачається загальна схема проведення оздоровчих заходів, їхні основні напрямки й етапи. У плані передбачають організаційно-господарські, ветеринарно-санітарні і спеціальні заходи з вказівкою термінів виконання і відповідальних осіб. Перспективний план попередньо розглядається в господарствах і затверджується постановою органів місцевої влади. Затверджений план підлягає обов'язковому виконанню. Нижче наводиться зразок форми перспективного плану оздоровлення господарства, неблагополучного з бруцельозу. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||