ОВД-учебник. Розділ Ветеринарний облік, звітність та діловодство 230
 Скачать 4.11 Mb.
|
|
89 Для провадження підприємницької діяльності з ветеринарної практики громадянин-підприємець повинен мати ветеринарну освіту, а юридична особа в своєму складі - не менше одного фахівця ветеринарної медицини. Суб'єкт підприємницької діяльності повинен мати матеріально-технічну базу, а саме: лікарню ветеринарної медицини, амбулаторію, клініку, пункт швидкої допомоги ветеринарної медицини (робоче місце) з висновками протипожежного, санітарного, ветеринарного державних органів району (міста) про відповідність вказаних об'єктів чинним нормативним вимогам. Суб'єкти здійснюють за рахунок власних коштів природоохоронні заходи з метою зменшення викликаного підприємницькою діяльністю негативного впливу на довкілля. Підприємець має право самостійно вибирати спосіб організації установ ветмедицини, призначених для здійснення ветпрактики (лікарня, амбулаторія, клініка, пункт швидкої допомоги ветмедицини тощо) та забезпечення їх фахівцями ветмедицини, отримувати в державних органах ветмедицини інформацію про епізоотичний стан у галузі тваринництва, брати участь у нарадах, семінарах фахівців ветмедицини, оскаржувати в судовому порядку рішення про відмову видачі ліцензії чи дублікату, про зупинення дії та анулювання ліцензії. Суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані:
Відповідно до ст. 12 розділу четвертого "Компетенція органів державної ветмедицини" Закону України "Про ветеринарну медицину" для проведення лабораторно-клінічних (вірусологічних, бактеріологічних, хіміко-токсикологічних, патологоанатомічних, гістологічних, паразитоло-гічних, радіобіологічних та інших) досліджень з метою діагностики хво- роб тварин суб'єкт підприємницької діяльності за власним вибором укладає угоду з однією з державних лабораторій ветмедицини (районною, міською, обласною, міжобласною, зональною, центральною). До протиепізоотичних заходів можна вдаватися за рахунок відповідних бюджетних асигнувань за погодженням з головним держінспекто-ром ветмедицини району (міста) відповідно до рішення Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії. Ліцензійною палатою України та Держдепартаментом вєтмедицини Мінагрополітики України затверджена Інструкція про умови і правила провадження підприємницької діяльності (ліцензійні умови) з виготовлення ветеринарних медикаментів і препаратів та контроль за їх дотриманням за № 13/3 від 1 лютого 1999 року. Суб'єкти підприємництва здійснюють свою діяльність з виготовлення лише тих ветеринарних медикаментів і препаратів, які внесені до Державного реєстру засобів захисту тварин. Для провадження підприємницької діяльності з виготовлення ветеринарних медикаментів і препаратів громадянин-підприємець повинен мати вищу освіту з ветмедицини, а юридична особа - мати в своєму складі принаймні одного лікаря ветмедицини. Суб'єкт підприємницької діяльності повинен мати виробниче підприємство з позитивними висновками про його протипожежний, санітарний та ветеринарний стан, наданими відповідними державними органами району (міста), а також Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів і кормових добавок про відповідність виробничого підприємства вимогам чинних нормативних документів щодо виготовлення ветеринарних медикаментів і препаратів та забезпечення технологічного контролю їх якості. На кожен ветеринарний медикамент і препарат, який виготовлятиметься, потрібно мати настанови для споживачів з їх застосування, затверджені в установленому порядку. Природоохоронні заходи такі ж, як і для ветеринарної практики. Підприємець має право:
90 91    - оскаржувати в судовому порядку рішення про відмову видачі ліцензії чи дубліката, переоформлення, зупинення та анулювання ліцензії. Суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний:
Перевірки суб'єктів підприємницької діяльності на предмет дотримання ними умов і правил провадження зазначених видів підприємницької діяльності здійснюються не частіше одного разу на рік. Крім того, можна також провадити непланові перевірки, пов'язані зі скаргами громадян або із зверненням чи поданням інших державних контрольних органів. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України "Про розміри та порядок нарахування плати за видачу та переоформлення ліцензій на провадження певних видів підприємницької діяльності" від 4 січня 1999 року № 6 розмір плати за видачу та переоформлення ліцензії на виготовлення ветеринарних медикаментів і препаратів та на ветеринарну практику становить з юридичних осіб 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а з громадян-підприємців - два неоподатковуваних мінімуми доходів. 3.3. Організаційно-економічні основи малих та середніх підприємств у сфері зооветсервісу Закон України "Про ветеринарну медицину" визначає особливості приватизації закладів державної ветеринарної медицини. Установи державної ветеринарної медицини (лікарні, дільниці, пункти, аптеки, лабораторії, за винятком Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів і кормових добавок, Центральної, зональних, міжобласних, республіканської Автономної Республіки Крим, біологічних фабрик, обласних державних лабораторій ветеринарної медицини, державних лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи на ринках) можуть приватизуватися в порядку, визначеному чинним законодавством. При цьому приватизовані об'єкти не можуть бути перепро-фільовані протягом десяти років. Найкраще процес приватизації провадиться у системі корпорації "Укрветзоопромпостач". Нині практично всі обласні та республіканське Автономної Республіки Крим державні підприємства "Ветзоопромпос-тач" з підпорядкованими їм районними, міськими аптеками ветеринарної медицини та спеціалізованими магазинами перетворені у акціонерні товариства. Спеціалісти ветеринарної медицини за власним вибором на одному із сільськогосподарських підприємств у зоні обслуговування мають право на приватизацію майна на умовах, передбачених для членів трудового колективу підприємства, що приватизується. Метою створення малих ветеринарних підприємств різних форм власності, що займаються виробництвом засобів ветеринарного призначення з обмеженою кількістю працівників, є ліквідація дефіциту засобів ветеринарного призначення, прискорення впровадження науково-технічних досягнень у галузі ветеринарної медицини, задоволення потреб у ветеринарних послугах, ефективне використання місцевих трудових та сировинних ресурсів і відходів виробництва, розширення видів та підвищення якості платних ветеринарних послуг. Засновниками малих ветеринарних підприємств можуть бути державні установи ветеринарної медицини, сільські та промислові підприємства, підприємці в галузі ветеринарної медицини. Малі ветеринарні підприємства можуть створюватися на базі:
92 93    товариство, ветеринарне товариство, підприємство громадської організації;- державної власності: державне, комунальне, орендне, спільне товариство. Ветеринарний кооператив - особлива форма організації ветеринарного бізнесу, що ґрунтується на добровільному об'єднанні спеціалістів ветеринарної медицини для спільної ветеринарної діяльності. В ньому матеріальна винагорода кожного спеціаліста залежить від результатів роботи всього колективу. Для створення ветеринарного кооперативу потрібно мати ліцензію на ветеринарну діяльність, дозвіл санітарно-епідеміологічного нагляду і державну реєстрацію в органах виконавчої влади. Для цього визначений відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 15 серпня 1992 року № 478 перелік заходів ветеринарної медицини з профілактики і ліквідації хвороб тварин, лікування хворих тварин, лабораторних досліджень, ветсанекспертизи, які здійснюються за рахунок власників тварин і продукції за плату, по тарифах. Лікар ветеринарної медицини може створювати приватну установу ветеринарної медицини з власним найменуванням і вказівкою організаційно-правової форми та прізвища власника її майна. Приватне ветеринарне підприємництво створюється на базі власності лікаря ветеринарної медицини, майно якого формується шляхом придбання клініки ветеринарної медицини, інструментів, устаткування, медикаментів тощо, за рахунок особистих прибутків чи інших узаконених джерел. Для організації приватної клініки ветеринарної медицини необхідно мати ліцензію Державної служби ветеринарної медицини, дозвіл санітарно-епідеміологічного нагляду, державну реєстрацію в органах юстиції чи адміністрації району, документ про ветеринарну освіту та сплатити відповідне держмито. Юридичними особами ветеринарної медицини є державні підприємства та установи ветеринарної медицини (обласні підприємства, районі та міські підприємства (лікарні); обласні, районі, міські лабораторії ветмедицини; аптеки), а також ветеринарні товариства, спілки, кооперативи тощо. Юридичні особи в своїй діяльності керуються Конституцією, законами України, цими правилами і в межах наданих повноважень забезпечують виконання Законів України "Про ветеринарну медицину", "Про підприємництво", розпоряджень і наказів Головного державного інспектора ветеринарної медицини і відповідних інспекторів області, району, міста. Приватне підприємництво здійснюється на підставі власності або оренди юридичною особою державних підприємств і установ ветеринарної медицини, майно якої формується шляхом придбання обладнання інструментів, медикаментів тощо за рахунок власних коштів або інших законних джерел. Обслуговування тварин різних форм власності здійснюється, як правило, згідно з договорами, які укладаються між юридичною особою і власником. Основні завдання юридичних осіб:
- охорона навколишнього середовища від забруднення. Обов'язки юридичних осіб:
Права юридичних осіб: - проводити передбачені відповідними інструкціями заходи щодо запобігання, поширення та ліквідації заразних хвороб; 94 95
Ветеринарні роботи і послуги власникам тварин надаються за плату згідно з тарифами, які затверджуються державним інспектором ветмедицини області. Заходи щодо запобігання і ліквідації інфекційних захворювань тварин, лабораторно-діагностичні та радіологічні дослідження харчових продуктів і сировини тваринного і рослинного походження, дослідження на трихінельоз, інші ветеринарно-санітарні та протиепізоотичні заходи (за переліком, що затверджує Кабінет Міністрів України), а також невідкладна лікувальна допомога у випадках загрози життю тварин здійснюється за рахунок відповідних бюджетних коштів і відрахувань від страхових платежів. Відповідальність юридичних осіб. За порушення вимог законодавчих актів з питань ветеринарної медицини та підприємницької діяльності, вказівок державних інспекторів та цих правил юридичні особи несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. 96 3.4. Організація госпрозрахункових відносин у ветеринарних установах Принципи та види госпрозрахункових відносин у ветеринарній медицині Госпрозрахунок - економічний метод господарювання заснований на використанні закону вартості, співвідношення видатків і доходів і досягнення високих кінцевих результатів. Госпрозрахункова діяльність ветеринарних закладів організується за такими основними принципами: самостійність, самоокупність, самофінансування, відповідальність і матеріальна зацікавленість. Самостійність передбачає вільний вибір предмету діяльності, самостійне вирішення всіх господарсько-фінансових питань і управління. Госпрозрахункові ветеринарні установи керуються законами України і документами, які регламентують ветеринарну діяльність. Установи самостійно визначають структуру управління, визначають штати, вибирають або призначають керівника, визначають його повноваження. Робота організується у відповідності із статутом або положенням про відкриття даного закладу. Самоокупність передбачає, як мінімум, просте відтворення з прибутком в розмірі 5-10%. Самофінансування передбачає вирішення всіх виробничо-фінансових проблем за рахунок власних коштів. Госпрозрахункові підприємства несуть повну майнову відповідальність в випадках несвоєчасного проведення ветеринарних робіт. Матеріальна зацікавленість працівників в кінцевому результаті праці обумовлена залежністю їхньої зарплати від розміру прибутку. В системі госпрозрахунку розрізняють загальногосподарський, внутрішньогосподарський, повний, неповний і комерційний. Загальногосподарський госпрозрахунок використовується при переводі на умови госпрозрахунку ветеринарної служби сільського району або міста, коли на базі вже існуючих державних ветеринарних закладів і виробничих ветеринарних служб господарств створюється єдине ветеринарне об'єднання з правами юридичної особи. Внутрішньогосподарський передбачає госпрозрахункові взаємовідносини окремих підрозділів (ветеринарних лікарень, дільниць, лабораторій ветсанекспертизи, тощо) в межах єдиного об'єднання. Повний госпрозрахунок - коли в своїй виробничій діяльності підприємство використовує тільки госпрозрахункові (зароблені) кошти. До таких підприємств можна віднести виробничі ветеринарні лабораторії, які виготовляють лікувальні препарати. |
