ОВД-учебник. Розділ Ветеринарний облік, звітність та діловодство 230

• Название: Розділ Ветеринарний облік, звітність та діловодство 230
• Анкор: ОВД-учебник.doc
• Дата: 16.02.2017
• Размер: 4.11 Mb.
• Имя файла: ОВД-учебник.doc
• Тип: Документы; #2750
• Категория: Биология. Ветеринария. Сельское хозяйство
• страница: 10 из 43

Спеціалістам ветеринарної медицини комплексів необхідно вирішу­вати дуже складні питання, пов'язані з проведенням широких профілак­тичних заходів. Ці заходи повинні поєднуватися і чітко вписуватися в технологію виробництва. Ритмічність роботи комплексів, безперервна змінюваність груп тварин в приміщеннях накладають свій відбиток на організацію та проведення ветеринарних заходів.

Гарантувати стійке благополуччя комплексів з заразних і незараз­них хвороб можна лише при умові чіткої організації та проведення цілої системи ветеринарно-санітарних заходів (рис. 3), які потрібно здійсню­вати у відповідності з ветеринарно-санітарними правилами для спеціа­лізованих господарств.

Профілактика заразних захворювань

Загальна профілактика

Профілактика незараз-нихзахворювань

І

Дотримання загального санітарного режиму

Контроль за якістю кормів та повноцін­ністю годівлі

Огородження комплексу

Профілактичне карантинування

Створення оптимального мік­роклімату в приміщеннях та контроль за дотриманням не-обхіднихйогопараметрів

Дезінфекція, дезінсекція,

дератизація приміщень

татериторії

Дегельмінтизації та інші обробки

Обслуговування ветсанпропускника

І		і
Діагностичні дослідження		Активна імунізація

Рис. 3. Система ветеринарно-санітарних заходів у промислових

комплексах

Всі ці заходи необхідно здійснювати у відповідності з планом на всіх етапах виробництва.

У різних тваринницьких комплексах чи спеціалізованих господарст­вах служба ветеринарної медицини має свої особливості та відмінності.

70

Служба ветеринарної медицини в молочних комплексах

За типовими проектами ці комплекси є на 400, 800, 1200, 1600, 2000, 2400 і більше голів.

Основними завданнями служби ветеринарної медицини в молочних комплексах є:

• 
  захист тварин від захворювання бруцельозом, туберкульозом,
  лейкозом (періодичні діагностичні дослідження у відповідності з діючими
  інструкціями);
  
• 
  попередження занесення в комплекс збудників висококонтагіоз-
  них інфекційних хвороб (ящур), особливо небезпечних (сибірка, емкар,
  пастерельоз) чи інших характерних для великої рогатої худоби хвороб
  (лептоспіроз, тріхофітія, парагрип, інфекційний ринотрахеїт, вірусна діа­
  рея, колібактеріоз, сальмонельоз, стрептококоз та ін.);
  
• 
  профілактика захворювання діктіокаульозом, фасціольозом, гіпо­
  дерматозом, коростою, бабезіозом, протозоозами та іншими інвазійними
  хворобами;
  
• 
  профілактика захворювань вим'я;
  
• 
  профілактика захворювань копитець та кінцівок;
  
• 
  забезпечення високого рівня відтворення стада (своєчасна діаг­
  ностика тільності у корів і телиць, виявлення безплідних корів та ліквіда­
  ція безпліддя, організація штучного осіменіння тварин тощо);
  
• 
  забезпечення збереження молодняку великої рогатої худоби;
  
• 
  систематична диспансеризація корів у відповідності з технологіч­
  ним циклом виробництва (загальна, гінекологічна, хірургічна).
  

Важливого значення набуває функціонування комплексів за прин­ципом підприємств закритого типу та капітальне їх огородження з двома захисними зонами.

В молочних комплексах служба ветеринарної медицини здійсню­ється лікарями і операторами з обробки тварин та приміщень. Напри­клад, в комплексі на 800 корів передбачено мати одного лікаря ветери­нарної медицини, одного оператора з ветеринарної обробки тварин та двох операторів з ветеринарної обробки приміщень.

Матеріально-технічна база служби ветеринарної медицини зале­жить від величини молочного комплексу. За діючими нормами техноло­гічного проектування ветеринарних об'єктів в комплексах на 400 корів передбачено мати пункт ветеринарної медицини та в'їздний дезінфікую-чий бар'єр, в комплексах на 800 корів з безприв'язним утриманням - ве­теринарно-профілактичний пункт, в'їздний бар'єр та забійний майданчик. В усіх молочних комплексах повинно бути приміщення для профілактич­ного карантинування, пункт збирання сировини для виробництва м'ясо-кісткового борошна та ізолятор.

71

Пункт ветеринарної медицини складається з амбулаторії та стаціо-нара. Розмір останнього - 3% потужності комплекса при безприв'язному та 2% - при прив'язному утриманні корів.

В'їзний дезбар'єр розміщують на головному в'їзді на територію мо­лочного комплексу. Довжина його повинна бути 9 м, ширина на всю ши­рину воріт, глибина 0,35 м.

Ізолятор будують на відстані 200 м від основних виробничих об'єктів комплексу.

Для забезпечення належного санітарного стану виробничих примі­щень та території комплексу необхідно постійно слідкувати за їх чисто­тою і благоустроєм. Щомісячно проводить санітарний день.

Родильні відділення повинні бути змінними - одне функціонує, а ін­ше в цей час санують, що сприяє попередженню гостро перебігаючих інфекційних хвороб молодняку.

Найбільш ефективною виявилася поточно-цехова система вироб­ництва молока, яка повно відповідає фізіологічним та продуктивним особливостям тварин у промисловому тваринництві. Вона дозволяє ор­ганізувати ритмічне здійснення ветеринарно-санітарних заходів по цик­лах виробництва.

Технологія ветеринарних робіт в молочних комплексах включає:

Цех сухостою, секції нетелів цехів первісток:

• 
  клінічне дослідження та ветеринарно-санітарні обробки тварин
  при поступанні, перед переведенням в інші підрозділи;
  
• 
  дезінфекція стійл (станків) перед комплектуванням технологіч­
  них груп та вигульних майданчиків 1 раз на місяць;
  
• 
  імунізація проти колібактеріозу, сальмонельозу, парагрипу та ін­
  фекційного ринотрахеїту, обробка вітамінними препаратами за показан­
  нями;
  
• 
  дослідження корів та нетелів на різні форми маститів - 7-10 і 45-
  50 дні сухостою.
  

Цехи розтелів, родильні відділення цехів первісток:

• 
  клінічне дослідження корів та нетелів перед розтелом і зразу пі­
  сля нього, а також телят зразу після народження, перед передаванням в
  інші підрозділи за технологією;
  
• 
  дезінфекція боксів (станків, стійл) для корів і нетелів перед по­
  становкою та після виведення тварин, кліток для телят у профілакторії
  щоденно;
  
• 
  дослідження молозива на кислотність та кетонові тіла першого
  надою корів і нетелів;
  

• 
  дослідження 10-15% телят на випоювання їм молозива в перші
  дві години життя за показаннями;
  
• 
  акушерсько-гінекологічне обстеження на 5-6 день після розтелу;
  
• 
  обробка корів засобами, що посилюють скорочення матки за по­
  казаннями;
  
• 
  обстеження корів на мастит в 1-й та 14-й дні після розтелу;
  
• 
  імунізація телят проти колібактеріозу і сальмонельозу, парагрипу
  і інфекційного ринотрахеїту, опромінення ІЧ та УФ-спектра;
  
• 
  обезрожування телят при безприв'язному утриманні корів у 7-30-
  денному віці;
  
• 
  протистресові обробки телят за 1 годину до перевезення в на­
  ступні підрозділи, якщо перевезення триває понад 1 годину;
  
• 
  ветеринарно-санітарний контроль доїльного обладнання та мо­
  лочного посуду, дотримання правил гігієни доїння корів постійно, а бак­
  теріологічний контроль періодично.
  

Цехи (секції) роздоювання та осіменіння:

• 
  клінічний огляд перед поступанням в цех та перед переведенням
  в інший підрозділ;
  
• 
  дезінфекція стійл (станків) після кожного циклу користування;
  
• 
  ветеринарно-санітарний контроль доїльного обладнання та мо­
  лочного посуду постійно, а бактеріологічний контроль 1 раз у місяць;
  
• 
  контроль стану обміну речовин щоквартально у 6 еталонних ко­
  рів з однорідних технологічних груп;
  
• 
  гінекологічне обстеження корів через ЗО днів після розтелу після
  відсутності стадії збудження статевого циклу;
  
• 
  дослідження корів на мастит через ЗО і 60 днів після розтелу.
  

Цехи виробництва молока:

• 
  клінічні обстеження та санітарні обробки корів перед переведен­
  ням в цех сухостою;
  
• 
  дезінфекція станків і вигульних майданчиків 1 раз в квартал, а
  також після проведення досліджень тварин на туберкульоз, бруцельоз,
  лейкоз;
  
• 
  ветеринарно-санітарний контроль стану доїльної апаратури та
  молочного посуду постійно, а бактеріологічний контроль 1 раз в квартал;
  
• 
  контроль стану обміну речовин у корів по еталонних тваринах
  щоквартально;
  
• 
  імунізація корів проти сибірки, діагностичні дослідження на тубе­
  ркульоз, бруцельоз, лейкоз;
  

72

73

• 
  інші діагностичні дослідження, імунізації та спеціальні обробки
  тварин за показаннями;
  
• 
  дослідження корів на мастит 1 раз у місяць;
  
• 
  введення спеціальних препаратів в усі долі вим'я перехворілих
  маститом під час лактації корів після останнього доїння, перед запуском.
  

У всіх виробничих підрозділах використовуються такі роботи: конт­роль ветеринарно-санітарного стану території комплексу, загальний ог­ляд тварин, обстеження кормів, джерел напування; дезінфекція транс­портних засобів, забійних пунктів, холодильних камер, ізолятора тощо та бактеріологічний контроль якості дезінфекції; дезінсекція, дератизація; контроль стану мікроклімату в приміщеннях; ветеринарно-санітарний контроль пасовищ та природних місць напування; діагностика хвороб і проведення лікування хворих тварин.

Служба ветеринарної медицини комплексів з вирощу­вання та відгодівлі великої рогатої худоби

Основними завданнями спеціалістів ветеринарної медицини цих комплексів є:

• 
  вивчення ветеринарно-санітарного стану господарств-постача-
  льників молодняку великої рогатої худоби (звертають увагу на умови
  утримання, забезпеченість доброякісними кормами, епізоотичний стан,
  санітарний стан ферм, території навколо них, захворюваність тварин,
  причини хвороб тощо);
  
• 
  відбирання та підготовка тварин для завезення в комплекси (від­
  бирають здорових, добре розвинених тварин, досліджують їх на інфек­
  ційні та інвазійні хвороби, безпосередньо перед відправленням вводять
  антистресові препарати (глюкоза, аміназин, антибіотики));
  
• 
  перевезення та приймання тварин (перевозять в спеціально об­
  ладнаних автомашинах з теплоізоляцією, проводять клінічний огляд при
  розвантаженні в приймальне відділення і організовують 30-денне їх про­
  філактичне карантинування з відповідними діагностичними та ветерина­
  рно-санітарними обробками тощо);
  
• 
  захист тварин від інфекційних хвороб (бруцельозу, туберкульозу,
  ящуру, сибірки, трихофітії, емфізематозного карбункулу, лейкозу, лепто­
  спірозу, пастерельозу, парагрипу, інфекційного ринотрахеїту, вірусної
  діареї, сальмонельозу тощо);
  
• 
  захист тварин від інвазійних хвороб (фасціольозу, діктіокаульозу,
  гіподерматозу та ін.);
  
• 
  профілактика незаразних хвороб органів травлення, дихання,
  порушень обміну речовин, отруєнь тощо;
  
• 
  профілактика захворювань копитець та кінцівок;
  

74

- періодична дезінфекція, дезінсекція, дератизація тваринницьких приміщень.

Рекомендована чисельність працівників ветеринарної медицини в комплексах із різним поголів'ям приведена в таблиці 6.

Таблиця 6

Штатна чисельність працівників ветеринарної медицини в комплексах з вирощування та відгодівлі великої рогатої худоби

Тип господарства	Потужність компле­ксу, кількість голів	Число штатних одиниць
		Всього	Головний лікар ветеринарної медицини	Старший лікар ветеринарної медицини	Лікар ветеринар­ної медицини	Оператори з ветеринарної обробки
						тварин	примі­щень
Промисловий комплекс Відгодівельні майданчики	10 000 10 000 20 000 30 000	11 4 8 11	1 1 1	1	3 1 3 4	4 1 2 3	3 1 2 3