ОВД-учебник. Розділ Ветеринарний облік, звітність та діловодство 230
 Скачать 4.11 Mb.
|
|
Оплата праці спеціалістів ветеринарної медицини. В залежності від сфери діяльності працівників ветеринарної медицини, форм організації їх справи, існують різні системи, форми та розміри оплати праці. В державних установах ветеринарної медицини застосовується диференційована оплата праці на основі єдиної тарифної ставки, затвердженої Урядом України. Розміри окладів та ставок періодично переглядаються та уточнюються. В різних господарствах, акціонерних товариствах та інших підприємствах АПК, що мають власну виробничу службу, застосовується почасово-преміальна оплата праці. Протягом року спеціалісти отримують заробітну плату за посадовим окладом і тарифною ставкою, в кінці року може видаватися премія за підсумком господарсько-фінансової діяльності підприємства. Після переведення підприємств агропромислового комплексу на повний госпрозрахунок у них самостійно встановлюють систему, форми та розміри оплати праці працівників ветеринарної медицини. Затверджений перелік доплат та надбавок до тарифних ставок і посадових окладів за сумісництво професій (посад), за роботу з шкідливими і особливо шкідливими умовами праці (відповідно 12% і 24%), за роботу в нічний час (10%), ненормований робочий день водіїв автомобілів (25%). Цією ж постановою передбачені надбавки за професійну майстерність, класність, категорійність, високі досягнення в праці тощо. Рекомендовано виплачувати надбавки до заробітної плати за кваліфікацію магістра - 15%, почесне звання - 20%, за науковий ступінь кандидата та доктора наук - відповідно 25 та 50%. Для лікарів ветеринарної медицини встановлено чотири кваліфікаційні категорії, при підвищенні яких збільшується заробітна плата.
У різних сферах ветеринарної діяльності існують різні системи преміювання працівників ветеринарної медицини згідно "Положення про преміювання працівників установ державної ветеринарної медицини МСПП України", затверджене 09.03.1994 р. Працівників установ, за якими закріплені зони обслуговування, преміюють за: 198 199
Працівників, за якими не закріплені зони обслуговування преміюють за:
- недопускання розповсюдження хвороб через продукти - 20%. Преміювання проводиться поквартально при виконанні показників за квартал у розмірі до 1,2 посадового окладу. Максимальний розмір премії не може перевищувати 0,4 посадового окладу за місяць або 4,8 посадового окладу за рік. При невиконанні одного з показників премія зменшується на 50%. Спеціалістів ветеринарної медицини господарств преміюють за отримання прибутку, економію від зниження собівартості продукції. Спеціалістів ветеринарної медицини установ, переведених на госпрозрахунок, преміюють за особистий внесок в ефективну діяльність установи. Премії максимальними розмірами не обмежуються. Контрольні запитання
6.2. Організація ветеринарного постачання Діяльність спеціалістів ветеринарної медицини базується на застосуванні різних методів профілактики, діагностики та терапії хворих тварин, проведенні ветеринарно-санітарних заходів в тваринництві з використанням широкого асортименту лікарських, біологічних, хіміотерапевтичних препаратів, дезінфікуючих засобів та інших матеріалів, а також різноманітної техніки - спеціальної апаратури, приладів, інструментарію і різноманітного інвентарю. Потреби в них з розвитком тваринництва постійно збільшуються. Розширенню їх номенклатури сприяють досягнення науки та техніки, розвиток відповідних галузей промисловості. Великі та складні завдання матеріально-технічного забезпечення служби ветеринарної медицини в Україні покладені на організації зооветеринарного постачання, які знаходяться в системі вищого сільськогосподарського органу держави. Ветеринарне постачання - діяльність системи установ та організацій із забезпечення державної, відомчої і приватної служб ветеринарної медицини майном та товарами, необхідними для виконання ними діагностичних, профілактичних, лікувальних і ветеринарно-санітарних заходів. Особливості ветеринарного обслуговування тваринництва вимагають організації надійного забезпечення установ ветеринарної медицини, сільськогосподарських підприємств усіх форм власності, приватних підприємців та індивідуальних власників худоби всім необхідним для високоякісної роботи спеціалістів ветеринарної медицини. Тому держава організовує та розвиває виробництво медикаментів, дезінфікуючих засобів, ветеринарного інструментарію, спеціальної апаратури та обладнання. Планомірно розвивається медична та хімічна промисловість. За роки незалежності створена і зростає ветеринарна промисловість, яка забезпечує тваринництво біологічними препаратами, дезінфектантами, антипаразитарними засобами, інструментами та обладнанням для ветеринарних цілей. Органи та установи ветеринарного постачання За тривалий час свого розвитку система зооветеринарного постачання країни зазнала багато всіляких перетворень і реорганізацій. До 1991 року ветеринарна медицина України практично не мала своєї виробничої бази. Власне виробництво зооветтоварів становило лише 18- 200 201  20% від потреби, а майже 55% препаратів до загальної кількості їх поставок надходило з Росії. Крім того, щорічно Україна одержувала за рахунок імпортних поставок препаратів та обладнання на суму 45-50 мільйонів крб. У 1991 році поставки імпортних препаратів майже припинилися, а система зооветпостачу опинилась у скрутному становищі.МСГ України у жовтні 1991 року приймає рішення про створення Української виробничо-комерційної корпорації із зоотехнічного і ветеринарного постачання "Укрзооветпромпостач". На цьому етапі до складу корпорації увійшли або стали її засновниками 25 самостійних державних підприємств "Облзооветпостач" з розга-лудженою мережею районних аптек, а також державне підприємство "Укрветпромпостач" (м. Бровари). Корпорація стала координуючим центром спільної роботи колективів - засновників та членів корпорації в умовах ринкових відносин щодо забезпечення потреб ветеринарної медицини, тваринництва країни в необхідних засобах лікування та профілактики, здійснення загальної державної політики впровадження цієї важливої галузі народногосподарського комплексу. Корпорація є базовою організацією з матеріально-технічного забезпечення Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України. Відповідно до Постанови КМ України від 3 серпня 1998 року №1198 "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру" і згідно з наказом Мінаг-ропрому від 25 травня 1995 року № 214 корпорацію "Укрзооветпромпостач" включено до функціональної підсистеми захисту сільськогосподарських тварин і рослин єдиної державної системи запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру. Після створення корпорації почалося реформування системи зоо-ветпостачання на нових засадах. Законом України "Про ветеринарну медицину" (1992) корпорація "Укрзооветпромпостач" визначена як складова частина системи державної ветеринарної медицини, підпорядкована безпосередньо вищому органу ветеринарної медицини держави, керівництво якого сприяло розширенню мережі виробничих структур як на базі діючих підприємств, так і шляхом створення нових, у т.ч. спільних з іноземним капіталом. Великого значення мало прийняття Постанови Уряду від 8 жовтня 1992 року № 573 "Про розвиток медичної, ветеринарної та мікробіологічної промисловості, поліпшення забезпечення населення і потреб тваринництва лікарськими засобами, медичною і ветеринарною технікою". Це була перша в країні комплексна програма дій щодо відродження власного виробництва лікарських засобів, для вирішення якої зосередили увагу на таких основних напрямках:
За короткий час почало розвиватися виробництво, розширилась номенклатура випуску вітчизняних ветеринарних препаратів на підприємстві "Укрзооветпромпостач", у науково-дослідних інститутах, у підприємствах різних формах власності: "Віта" (м. Бершадь), "Біовет" (м. Чернівці), "Біо-Тест-Лабораторія" (м. Київ), а також у виробничих відділах при облветлабораторіях і облзооветпостачах. Серед перших спільних підприємств у системі зооветпостачання України були створені українсько-німецьке "Бровафарма" та українсько-індійське "Інтербіофарм". На базі Плахтянського та Новоград-Волинського заводів і науково-виробничого об'єднання "Фармбіомед" було створено спільне українсько-російське підприємство "Фармбіомед Інтернейшнл". Акціонування підприємств "Зооветпромпостач" дало змогу змінити форму власності. У загальному ланцюзі відтворення та розширення в країні власного виробництва лікувальних засобів та інших зооветеринарних товарів важливою ланкою було заснування виробничо-наукового підприємства (ВНП) "Укрзооветпромпостач", яке увійшло до складу корпорації і стало її базовою науково-виробничою структурою. Воно розробляє і відпрацьовує нові науково-методичні, організаційні, правові, маркетингові, економіко-фінансові, ринкові механізми, що забезпечують сервісне постачання ветеринарних товарів. Структура органів зооветеринарного постачання в Україні представлена на рисунку 7. 202 203  1 І §■ аз 00 о о і І о та І та З-та ■С та І І Сьогодні ВАТ ВНП "Укрзооветпромпостач" у своїй структурі має 59 центрів, філій, ветеринарних аптек, розташованих в усіх регіонах України. Підприємство працює з державними установами ветеринарної медицини, науково-дослідними закладами, біофабриками, виробниками і реалізаторами лікарських засобів різних форм власності. Головним у діяльності підприємства є розширення власного виробництва вітчизняних лікарських засобів, які ще не виготовлялися в Україні. Станом на початок 2004 р. на ринку ветеринарних товарів і послуг працює півтори тисячі суб'єктів підприємницької діяльності, в т.ч. біля 600 юридичних осіб. При державних установах ветеринарної медицини діє 3028 аптек, пунктів, кіосків з реалізації ветеринарних медикаментів і препаратів, понад 950 пунктів з штучного осіменіння тварин. Таким чином, організації та підприємства системи Укрзооветпромпостач виконують свої функції в трьох основних напрямах:
У відповідності з цим у системі "Укрзооветпромпостач" є науково-дослідна і проектно-конструкторська частина, промислові підприємства та товаропровідна мережа. Об'єктамиветеринарногопостачанняє:
204 205
Всього для служби ветеринарної медицини поставляється понад чотири тисячі найменувань товарів. Номенклатура препаратів та приладів постійно оновлюється і збільшується. Це свідчить про зростаюче та більш повне забезпечення служби ветеринарної медицини. Для фіксації тварин є біля ЗО видів фіксаційних станків, розколів, зі-вників, щипців, закруток, повалів та інших пристосувань. Для взяття проб матеріалу для лабораторних досліджень, клінічної діагностики, індивідуального задавання ліків є на постачанні біля 80 видів приладів та інструментів, у т.ч. оригінальний шпатель з освітлювачем для огляду глотки і гортані, електронні термометри, пістолет-пігул-козадавач. Для діагностичних досліджень, проведення профілактичних та лікувальних заходів забезпечене постачання 60-ти видів виробів, у т.ч. 17 типорозмірів голок, широкого асортименту шприців, безголкових ін'єкто-рів, аерозольних генераторів тощо. Високої оцінки практики заслужили фіксатори рубця при руменото-мії, ветеринарний ультразвуковий терапевтичний апарат ВУТ-1, ветеринарний рентгенівський апарат 12В-3, дезінфекційні та миючі машини. Порядок ветеринарного постачання Забезпечення ветеринарних установ, сільськогосподарських підприємств та індивідуальних власників тварин медикаментами, деззасо-бами і спеціальним ветеринарним майном здійснюється товаропровідною мережею системи "Укрзооветпромпостач". Турбота про своєчасне завезення ветеринарних товарів лягає на керівників установ ветеринарної медицини, в районі - на начальника управління державної ветеринарної медицини, а в господарствах - на старшого спеціаліста ветеринарної медицини. В українській ветеринарній медицині радянського періоду до 1988 року відповідно до економіко-політичного устрою існувала товаро-роз-подільча та планова система діяльності з наданням річних заявок на всі види ветеринарних товарів за 6-ма формами. На сьогодні практично за- 206 лишилося складання заявок на біологічні препарати, які займають особливе місце в постачанні служби ветеринарної медицини. Лікувально-профілактичні установи дільничного типу (дільничні лікарні, дільниці, пункти ветмедицини) отримують ветеринарні товари в натурі від районної державної лікарні ветмедицини, заявляючи про свою потребу в них за довільною формою. Господарства усіх форм власності купують все необхідне для ветеринарної діяльності у будь-яких структурних підрозділах системи "Укрзооветпромпостач". Дещо інший порядок встановлений у відношенні біологічних та хіміотерапевтичних препаратів, деззасобів, які оплачуються централізовано ветеринарними органами за рахунок бюджетних асигнувань на протиепізоотичні заходи. Заявки на ці товари представляються управлінням ветеринарної медицини АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя чи Державному департаменту ветеринарної медицини, а вони вирішують питання про задоволення заявок з врахуванням затверджених планів профілактичних протиепізоотичних заходів та епізоотичної ситуації, що склалася в АР Крим, області чи місті. Ветеринарні товари оплачуються частіше за безготівковим розрахунком або готівкою. З 1988 року товаро-розподільча планова система матеріального забезпечення протиепізоотичних, діагностичних та лікувальних заходів була замінена на госпрозрахункову, а з 1996 року ветеринарне забезпечення переведене на основи ринкової діяльності. За час діяльності галузі ветеринарної медицини історично формувався ринок товарів та послуг. В цьому процесі існувало 5 етапів. На першому етапі зароджувалася лікувально-профілактична справа. Споживач (власник тварини) мав справу з суб'єктом, який в одній особі поєднував виробника лікарської сировини чи ліків та фахівця з надання лікувальних послуг. На другому етапі розвитку ветеринарної медицини започатковано спеціалізацію. З'являються суб'єкти виробництва ліків. Фахівець ветеринарної медицини концентрує свої зусилля на наданні фахових послуг. Третьому етапу притаманна поява посередників у доставці сировини та лікарських засобів. Формується товаропровідна мережа. На четвертому етапі ветеринарне забезпечення тваринництва поповнюється новою ланкою діяльності - маркетинговими дослідженнями. Здійснюється оцінка виробничої та товаропровідної мережі, необхідність 207 надання послуг залежно від потреб споживача, вивчаються та враховуються матеріальні можливості останнього. У тридцяті роки XX століття у світовій ветеринарній медицині формується новий п'ятий етап розвитку ринку товарів та послуг. В ньому маркетинг стає домінуючою концепцією, що дозволяє здійснювати ринкове регулювання виробництва та споживання лікарських та інших ветеринарних засобів. Маркетинг у ветеринарній медицині - це система оцінки епізоотичної ситуації, ринку ветеринарних товарів та послуг, планування, прогнозування виробництва та використання лікарських засобів, товарів фахового призначення, розробки і використання наукових і технологічних знань, надання послуг з метою забезпечення профілактики хвороб і лікування хворих тварин та виробництва продуктів харчування в інтересах здоров'я людей (споживачів). Норми забезпечення установ ветеринарної медицини Установи ветеринарної медицини та господарства повинні бути забезпечені тим майном, яке потрібне для виконання виробничих завдань, передбачених Положенням про відповідні установи. Норми забезпечення установ ветеринарної медицини медикаментами, інструментом та майном розробляє і затверджує Мінагрополітики України. У даний час лікувально-профілактичні установи державної ветеринарної мережі керуються "Приблизними нормами забезпечення ветеринарним майном установ та організацій державної ветеринарної мережі", затвердженими вищим сільськогосподарським органом держави. Передбачені норми постачання за такими видами товарів для районних державних лікарень ветеринарної медицини, дільничних лікарень, дільниць та пунктів ветеринарної медицини:
Лікарні ветеринарної медицини господарств будь-яких форм власності забезпечуються за нормами дільниці державної ветеринарної медицини, а пункти ветеринарної медицини відділків господарства - за нормами державного пункту ветеринарної медицини. Вищий сільськогосподарський орган держави за погодженням з Міністерством фінансів встановив, що лікувально-профілактичні установи державної ветеринарної медицини повинні мати незнижуваний запас медикаментів, перев'язувальних засобів, дезінфекційних речовин у відповідності з нормами, а також запас біологічних препаратів згідно з планами профілактичних протиепізоотичних заходів. У даний час діють Приблизні норми лікарських засобів, хімікатів та перев'язувальних засобів для районних лікарень, дільничних лікарень, дільниць ветеринарної медицини. Вони не є нормами витрачання, а нормами наявності. При складанні заявок на отруйні та сильнодіючі лікарські засоби потрібно враховувати обмеження, встановлені Правилами зберігання, обліку та відпускання цих засобів для дільниць і пунктів ветеринарної медицини у відношенні отримання та зберігання вказаних засобів. У той же час потрібно враховувати, що витрачання перев'язувальних засобів, шовного матеріалу та спирту етилового у ветеринарних установах нормується. Таблиця 17 |
