Щербаков а. Н., Проскурін м. П., Грушко с. С. Прикладна теорія цифрових автоматів
 Скачать 2.54 Mb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Запорізький національний технічний університет ЩЕРБАКОВ А.Н., ПРОСКУРІН М.П., ГРУШКО С.С. ПРИКЛАДНА ТЕОРІЯ ЦИФРОВИХ АВТОМАТІВ ЧАСТИНА 1 КОМП’ЮТЕРНА АРИФМЕТИКА ТЕКСТИ ЛЕКЦІЙ для студентів усіх форм навчання спеціальностей 8.091501 «Комп’ютерні системи і мережі» і 7.091503 «Спеціалізовані комп’ютерні системи» кафедри «Комп’ютерні системи і мережі» 2010 ПРИКЛАДНА ТЕОРІЯ ЦИФРОВИХ АВТОМАТІВ (ПТЦА), частина 1 КОМП’ЮТЕРНА АРИФМЕТИКА. Тексти лекцій для студентів усіх форм навчання спеціальностей 8.091501 «Комп’ютерні системи і мережі» і 7.091503 «Спеціалізовані комп’ютерні системи» кафедри «Комп’ютерні системи і мережі» /Укладачі: ЩЕРБАКОВ А.М., ПРОСКУРІН М.П., ГРУШКО С.С. ЗАПОРІЖЖЯ: ЗНТУ, 2010. 102с. Видання друге на укр. мові, виправлене та доповнене. Рекомендовано до видання НМК як тексти лекцій з дисципліни «Прикладна теорія цифрових автоматів», частина 1 «Комп’ютерна арифметика» для спеціальностей 8.091501 «Комп’ютерні системи і мережі» і 7.091503 «Спеціалізовані комп’ютерні системи» на засіданні кафедри «Комп’ютерні системи і мережі». Протокол №3 від 09 грудня 2009. Укладачі: А.Н. Щербаков, доцент, к.т.н.; М.П. Проскурін, доцент, к.т.н.; С.С. Грушко, асистент. Рецензент: А.К. Тимовський, доцент, к.т.н. Відповідальний за випуск: М.П. Проскурін, доцент, к.т.н. Затверджений на засіданні кафедри «Комп’ютерні системи і мережі Протокол №3 від 09 грудня 2009. ЗМІСТ 1 ОСНОВНІ ВИЗНАЧЕННЯ І СКЛАД КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ 8 1.1 Мета дисципліни 8 1.2 Загальні визначення і математична модель цифрових автоматів 8 2 СИСТЕМИ ЧИСЛЕННЯ 13 2.1 Огляд деяких систем числення 13 2.2 Система залишкових класів 15 3 ПОЗИЦІЙНІ СИСТЕМИ ЧИСЛЕННЯ 18 3.1 Представлення чисел в позиційних системах числення 18 3.2 Вибір системи числення комп’ютера 20 4 МЕТОДИ ПЕРЕКЛАДУ ЧИСЕЛ З ОДНІЄЇ ПОЗИЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ЧИСЛЕННЯ В ІНШУ 23 4.2 Переклад правильних дробів множенням на основу системи числення 26 4.3 Переклад неправильних дробів 27 4.4 Переклад з 16-ої і 8-ої систем в 2-ву і навпаки 27 4.5 Переклад двійково-десяткових систем числення 29 4.6 Форма представлення чисел в комп’ютері 29 5 ФОРМАТИ ПРЕДСТАВЛЕННЯ ЧИСЕЛ В КОМП’ЮТЕРІ 30 5.1 Представлення чисел з фіксованою комою (крапкою) 30 5.2 Представлення чисел у форматі з рухомою комою (ФРК) 32 5.3 Погрішності представлення чисел 34 6 БІНАРНА (ДВІЙКОВА) АРИФМЕТИКА 35 7 КОДИ БІНАРНИХ ЧИСЕЛ 40 7.1 Прямий код числа 40 7.2 Обернений код числа 41 7.3 Доповняльний код числа 43 7.4 Складання чисел, представлених у формі з фіксованою комою, на двійковому суматорі прямого коду 44 8 АЛГЕБРАЇЧНЕ СКЛАДАННЯ БІНАРНИХ ЧИСЕЛ 46 8.1 Складання чисел на двійковому суматорі доповняльного коду 46 8.2 Складання чисел на суматорі оберненого коду 51 9 МОДИФІКОВАНІ БІНАРНІ КОДИ 53 9.1 Переповнення розрядної сітки 53 9.2 Модифіковане складання чисел у форматі з рухомою крапкою (комою) 58 10 СКЛАДАННЯ ЧИСЕЛ ПРИ РІЗНИХ ЗНАЧЕННЯХ ПОРЯДКІВ 61 10.1 Алгоритм операції складання у форматі з рухомою крапкою (комою) 61 11 МНОЖЕННЯ ДВІЙКОВИХ ЧИСЕЛ 63 11.1 Методи множення бінарних чисел 63 11.2 Множення чисел з фіксованою крапкою (комою) на ДСПК 68 12 МНОЖЕННЯ ЧИСЕЛ НА ДСДК 72 12.1 Множення чисел на ДСДК при позитивному множнику 72 12.2 Множення чисел на ДСДК при негативному множнику 73 13 МНОЖЕННЯ ЧИСЕЛ НА ДСОК 75 13.1 Множення чисел на ДСОК при позитивному множнику 75 13.2 Множення чисел на ДСОК при негативному множнику 76 14 ДІЛЕННЯ БІНАРНИХ ЧИСЕЛ 81 14.1 Методи ділення бінарних чисел 81 14.2 Ділення чисел з фіксованою комою з відновленням залишку 83 15 ДІЛЕННЯ ЧИСЕЛ З ФІКСОВАНОЮ КОМОЮ БЕЗ ВІДНОВЛЕННЯ ЗАЛИШКУ 86 15.1 Алгоритм ділення без відновлення залишку 86 15.2 Ділення чисел з рухомою комою 88 6 БІНАРНО – КОДОВАНІ ДЕСЯТКОВІ СИСТЕМИ ЧИСЛЕННЯ 89 16.1 Загальні вимоги до БКДС 89 16.2 Характеристики бінарно (двійково)-десяткових кодів 91 16.3 Виконання операції додавання в кодах ДДК 93 17 АРИФМЕТИЧНІ ОПЕРАЦІЇ В СИСТЕМІ ЗАЛИШКОВИХ КЛАСІВ 97 17.1 Додавання чисел у СЗК 97 17.2 Вирахування чисел у СЗК 98 17.3 Множення чисел у СЗК 99 17.4 Ділення чисел у СЗК 100 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАННЬ 101 ВСТУП Поява електронних обчислювальних машин (ЕОМ) це подія, яка ознаменувала початок другої промислової революції. Комп’ютерна техніка допомогла значно підвищити ефективність розумової праці людини, що пов’язана з обчислювальними і кібернетичними процесами, з моделюванням і дослідженнями. Вона поставила на новий, вищий технічний рівень питання, пов’язані з автоматизацією технологічних виробничих процесів, контролем і управлінням, накопиченням і обробкою інформації. Важко знайти область техніки або науки, куди не проникла або не могла б проникнути обчислювальна техніка (ОТ). З’явившись близько 70-ти років тому, вона порівняно швидко пройшла стадії зміни застарілих поколінь комп’ютерів новими, підвищуючи, при цьому, швидкодію, надійність в роботі, якість, ступінь складності вирішуваних задач, адаптацію користувача. Автоматизовану арифметичну машину, яку побудував англійський учений Ч. Беббідж [1-21], можна вважати прообразом сучасних комп’ютерів оскільки вона містила "склад" зберігання чисел (аналог пам’яті), "млини" виробництва арифметичних операцій (аналог арифметично-логічного пристрою АЛП), пристроїв управління (ПУ) та введення і виведення інформації (ПВВІ). Швидкість виконання операцій складання (віднімання) складала одну секунду, множення (ділення) одну хвилину. У 1947 р. була побудована релейна обчислювальна машина "Марк-2", що містила 13 тисяч реле з двома стійкими станами, тобто вперше використовувалася двійкова система числення. Операція складання складала 0,125 секунди, множення 0,25 секунди. У 1943 р. у Гарвардському університеті США Мочлі Джон і Преспер Екерт приступили до створення першої ЕОМ "Марк-1 "на електронних лампах, а у 1945 р. закінчили її будівництво. Вона мала величезні розміри, містила 18 тисяч електронних ламп, 1500 реле, споживала близько 150 кВт. В ній підвищилася швидкість до 5000 елементарних операцій в секунду, але програми виконання операцій набиралися вручну. У 1945 р. до процесу створення ЕОМ був підключений знаменитий математик Джон фон Нейман, що виклав основні принципи побудови ЕОМ. У 1953 р. в СРСР була побудована цифрова електронна обчислювальна машина (ЕОМ) з швидкодією 8000 операцій в секунду (БЕСМ), краща для Європи того часу. За ними слідують БЕСМ-2, М-2, "Стрела", "Урал", М-3, «Минск-1», ін. Основу другого покоління склали напівпровідникові діоди і транзистори. Їх швидкодія досягла 10-20 тис. операцій в секунду. Найбільш потужною для того часу була ЕОМ БЕСМ-6, створена під керівництвом С.О. Лебедєва. Всі схеми машини були записані в рівняннях булевої алгебри. Вона була нескладна в експлуатації та мала високу для того часу надійність. Вона не була копією чиєїсь раніш створеною ЕОМ і використовувалася довгий час при моделюванні і математичних розрахунках. У ЕОМ третього покоління використані великі інтегральні схеми (ВІС), четвертого покоління – надвеликі інтегральні схеми (НВІС). У одній такий НВІС об’ємом в долі кубічних сантиметрів вміщується ціла шафа ЕОМ першого покоління. При цьому, швидкодія зросла до сотень мільйонів операцій в секунду (один із основних показників продуктивності праці ЕОМ). Вважають, що в комп’ютерах майбутнього можуть використовувати оптоелектроніку на основі когерентного випромінювання, оскільки швидкість світла вища за швидкість електронів. Перспективними напрямами є побудова біосистем людина ЕОМ, створення інтелектуальних систем штучного розуму і багато інших. Пошук нової елементної бази, методів і принципів створення нових поколінь комп’ютерів і комп’ютерних систем, вдосконалення вже відомих теоретичних основ виконання арифметичних і логічних операцій, пошук нових фізичних принципів зберігання і передачі інформації ось далеко не повний перелік завдань, які вирішуватимуть фахівці в області створення комп’ютерної техніки (КТ) і комп’ютерних систем (КС). |