Метод виклад з мат-ки 2. Спеціальна методика викладання математики зміст методика розв'язування арифметичних задач
Скачать 7.16 Mb.
|
Обчислення даного прикладу доцільно показати з використанням абаку. Для цього на абаці відкладаємо число 37 і з’ясовуємо його десятковий склад: число 37 містить у собі 3 десятки і 7 одиниць. Нам потрібно додати 5 одиниць. На абаці обчислення виконується в розряді одиниць: до 7 одиниць додаємо 5 одиниць, в сумі отримуємо 12 одиниць. Число 12 містить у собі 1 десяток і 2 одиниці. Таким чином, 2 залишаємо в розряді одиниць, а до кількості десятків, яких у нас 3, додаємо ще 1 і отримуємо 4 десятки. В сумі виходить 42. Аналогічно потрібно пояснити арифметичну дію віднімання. При цьому доцільно зазначити, що при відніманні від двоцифрового числа одноцифрового з переходом через розряд спочатку віднімаються всі одиниці зменшуваного, а потім у зменшуваному один десяток розкладається на одиниці і віднімаються ті одиниці від'ємника, які залишилися. 31 – 3 = 28 31 – 1 = 30 30 – 2 = 28 У 3-му класі вчитель повинен пояснити також вирішення прикладів з переходом через розряд прийомами усних обчислень. Ці операції можуть виконуватись лише опосередкованим шляхом. В цьому випадку обчислення стає мисленнєвою діяльністю, яка включає в свою структуру декілька послідовних операцій. Тут від суб'єкта вимагається знання розрядної будови числа, вміння відповідним чином розкладати число і виконувати проміжні операції, зберігати проміжні ланки в пам'яті, причому все це повинно протікати на фоні стійкої загальної програми діяльності, активності і регулятивності дій. В операціях віднімання не менш важливим фактором є збереження просторових уявлень, які дозволяють суб'єкту зберегти в проміжних операціях потрібний напрямок рахунку, яке проявляється в необхідності або добавити, або відняти проміжні результати1. У розумово відсталих школярів спостерігається або порушення, або недорозвиток вказаних операцій. Тому формування цих навичок дозволить певною мірою коригувати наявні у них недоліки психічних процесів. Пояснення цього матеріалу доцільно розпочати з повторення обчислення прикладів без переходу через розряд з використанням ряду проміжних операцій: 38 – 16 = 22 16 = 10 + 6 38 – 10 = 28 28 – 6 = 22 Після цього вчитель пояснює, що проводити обчислення прикладів з переходом через розряд також можна з використанням такого способу. Для цього потрібно лише навчитись розкладати зменшуване на такі два числа, щоб одне з них дорівнювало кількості одиниць зменшуваного, тобто щоб при відніманні отримали круглі десятки: 38 – 9 = 29 9 = 8 + 1 38 – 8 = 30 30 – 1= 29 Після того, як вчитель організує достатню кількість подібних вправ на віднімання від двоцифрового числа одноцифрового, можна переходити до формування вміння виконувати приклади з двоцифровими числами. Обчислення таких прикладів в своїй основі містить вміння розкладати від'ємник на розрядні доданки і послідовно їх віднімати від зменшуваного. 38 – 19 = 19 19 = 10 + 9 38 – 10 = 28 28 – 9 = 19 Аналогічно проводиться пояснення обчислення прикладів на додавання. 39 + 23 = 62 23 = 20 + 3 39 + 20 = 59 59 + 3 = 62 Не потрібно використовувати повний запис обчислення прикладів на віднімання типу: 58 – 19 = 58 = 50 + 8 19 = 10 + 9 50 – 10 = 8 – 9 =. Крім більшої громіздкості запису цей варіант приховує в собі ще одну негативну сторону: при відніманні з переходом через розряд застосування прийому розкладання на розрядні доданки двох компонентів призведе до віднімання від меншого числа одиниць зменшуваного більшого числа одиниць від'ємника. Крім того, вчитель повинен врахувати і психологічну сторону справи: "метод є шлях, який повинен привести до мети, а вправа, яка виконується двома способами, утруднює досягнення даної мети, то встановлюємо єдиний метод: до першого числа, взятого цілим, добавляємо спочатку десятки, а потім одиниці другого доданка."1 Розміщення матеріалу з наростанням ступеня складності дозволить розумово відсталим учням оволодіти ним усвідомлено. За кожним випадком додавання потрібно давати аналогічний випадок на віднімання, пов'язувати їх між собою. Успіх в оволодінні цим матеріалом також залежить від активності самих школярів, тому завдання вчителя - організувати так їхню роботу в класі і в процесі самопідготовки, щоб ці завдання викликали в них цікавість, приховували в собі емоційне задоволення від правильного виконання. Для цього ефективно організовувати змагання між групами школярів, давати на домашнє опрацювання обчислення кругових прикладів, у вигляді кросвордів, використовувати програмовані завдання тощо. Вчитель повинен чітко слідкувати за діяльністю школярів, відмічати навіть мінімальні їхні успіхи. При вивченні сотні закріплюється назва компонентів і результатів дій додавання і віднімання. Щоб назви компонентів увійшли в активний словник учнів, необхідно при читанні виразів користуватися ними: „Перший доданок 45, другий доданок 30. Знайти суму”; „Зменшуване 80, від'ємник 32. Знайти різницю”; „Знайти суму трьох чисел: 30, 18, 42. Як називаються числа при додаванні?”; „Від суми чисел 20 і 35 відняти 40” тощо. Цьому також сприяє і обчислення прикладів за таблицями: Таблиця 5.10.
Таблиця 5.11.
|