Главная страница
Навигация по странице:

  • 6.2. Навчання табличного множення і ділення в межах 100

  • Метод виклад з мат-ки 2. Спеціальна методика викладання математики зміст методика розв'язування арифметичних задач


    Скачать 7.16 Mb.
    НазваниеСпеціальна методика викладання математики зміст методика розв'язування арифметичних задач
    АнкорМетод виклад з мат-ки 2.doc
    Дата25.01.2018
    Размер7.16 Mb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлаМетод виклад з мат-ки 2.doc
    ТипДокументы
    #14871
    страница25 из 34
    1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   34

    Число, яке ділять, називається діленим; число, на яке ділять - дільником; число, яке отримали в результаті цієї дії – часткою.

    За цією таблицею вчитель повідомляє учням, що число, яке ділять, називається діленим, число, на яке ділять – дільником, а ре­зультат – часткою. При чому потрібно зазначити, що так само, як і при вивченні таблиці множення, знання компонентів дій від розумово відсталих школярів на даному етапі не вимагають. Достатньо того, щоб учні повторювали їх за вчителем (14 – ділене, 2 – дільник, 7 – частка).

    Після вивчення ділення на рівні частини (усі випадки – 3-й клас) учні знайомляться з діленням по змісту при розв'язанні задач. У конкретних життєвих ситуаціях і за допомогою розв'язання задач потрібно показати подібність і відмінності двох видів ділення. Візь­мемо, наприклад, задачі: "За 2 зошити заплатили 6 грн. Скільки коштує 1 зошит?" Для того, щоб розв'язати цю задачу, треба 6 поді­лити на дві рівні частини. В цій задачі ми маємо справу з діленням на рівні частини.

    Візьмемо другу задачу: "1 зошит коштує 3 грн. Скільки зоши­тів можна купити за 6 грн.?" Ця задача теж розв'язується діленням. Але тут ділення має новий сенс: ділячи 6 на 3 ми взнаємо, скільки разів 3 міститься у 6. Тобто, якщо 1 зошит коштує 3 грн., то на 6 грн. можна купити стільки зошитів, скільки разів 3 грн. міститься у 6 грн. Отже, задача, в якій запитується, скільки разів 3 міститься у 6 розв'язується діленням.

    1)6 грн. : 2 = 3 грн.

    2) 6 грн. : 3 грн. = 2 зош.

    Аналогічно практично показуємо ділення на 3, 4, 5 рівних частин.

    Засвоєння таблиць ділення є досить тривалим процесом, тому варто дозволяти дітям користуватися готовими таблицями протягом всього часу вивчення множення і ділення у 3-4-му класах, а деяким учням і протягом всього періоду навчання.

    6.2. Навчання табличного множення і ділення в межах 100

    Вивчення дій другого ступеня у допоміжній школі організову­ється у два етапи. На першому етапі, у 3-му класі, учні вивчають множення чисел 2, 3,4, 5 і відповідні випадки ділення на рівні части­ни, на другому, тобто у 4-му класі - множення чисел 7, 8, 9 та ділення на 7, 8, 9. Як і раніше, багато уваги приділяється наочній основі і рахунку рівними числовими групами предметів. Учні вивчають множення числа 2 на всі числа першого десятка. їм даються вправи на рахунок двійками. На даному етапі можна використати класну та індивідуальну рахівниці.

    Вчитель пропонує учням рахувати двійками до 20, відклада­ючи на рахівниці на кожній дротині по 2 кісточки, а учні рахують: 2 та 2 буде 4,4 та 2 буде 6, і т.д. Результат рахунку двійками записується учителем на дошці, а учнями - в зошитах.

    2

    2 x 1 = 2

    2 + 2 = 4

    2 x 2 = 4

    2+2+2=6

    2 x 3 = 6

    2+2+2+2=8

    2 x 4 = 8

    2 + 2 + 2 + 2 + 2 = 10

    2 x 5 = 10

    2 + 2 + 2 + 2 + 2 + 2 = 12

    2 x 6 = 12

    2 + 2 + 2 + 2 + 2 + 2+2 = 14

    2 x 7 = 14

    2+2+2+2+2+2+2+2=16

    2 x 8 = 16

    2+2+2+2+2+2+2+2+2=18

    2 x 9 = 18

    2+2+2+2+2+2+2+2+2+2=20

    2 x 10 = 20

    Складена таблиця читається учнями: "Якщо до 2 додати 2 – буде 4. якщо додати 3 двійки – буде 6 і т.д., якщо додати 10 двійок – буде 20". Вчитель здійснює перетворення таблиці додавання на таблицю множення, яка записується поруч справа. Учні тренуються у правильному читанні прикладів другого стовпчика: "По 2 взяли один раз - дістали 2; по 2 взяли 2 рази – дістали 4 і т.д.; ... по 2 взяли 10 разів – дістали 20".

    Деякі автори пропонують вивчення множення у такій послі­довності: 2, 3, 4, 5 ... 9, але на нашу думку і на думку Н.Ф. Кузьміної-Сиромяткінової, учнів після вивчення множення числа 2 краще ознайомити з множенням числа 5, а потім вже 3, 4, 6, ... 9. Це викли­кано, з одного боку, тим, що їм легше рахувати 5 ніж 3, а з іншого – це дає можливість краще засвоїти сутність самого множення як суми однакових доданків.

    У тих випадках, коли другий множник дорівнює або більше першого (6 х 6, 6 х 7, 6 х 8, 6 х 9, 6 х 10) відповідь знаходять за допо­могою складання таблиці додавання рівних доданків з опорою на рахунок рівних груп предметів:

    7 + 7 + 7 + 7 + 7 = 35

    7 + 7 + 7 + 7 +7+ 7 = 42

    7 + 7 + 7 + 7 + 7 + 7 + 7 = 49

    7+7+7+7+7+7+7+7=56

    7 + 7 + 7 + 7 + 7 + 7 + 7 + 7 + 7 = 63

    Щоб зробити висновок про переставну властивість множення, обмежитися розглядом лише прикладів не можна. Ця властивість вводиться після розгляду ряду малюнків із зображенням самих предметів і підрахунку їхньої загальної кількості, тобто за допомогою широкого застосування дидактичного матеріалу.

    Вчитель просить всіх учнів узяти по 2 палички 3 рази, поклас­ти їх парами і сказати: "Скільки всього паличок? Який приклад на множення можна скласти?" (2x3 = 6). Потім він просить узяти по 3 палички 2 рази, покласти їх по три і сказати, скільки паличок усього, який приклад на множення можна скласти, чи змінилася кількість паличок. Такі форми роботи потрібно обов'язково ілюструвати за допомогою малюнків, наочності, роздаткового матеріалу, в ігровій формі і безпосередньо під час практичної діяльності.

    Розгляду лише одного випадку недостатньо, щоб зробити висновок про переставну властивість множення. Тому потрібно вико­ристати роботу з квадратом, розділеним на 100 клітинок (рис. 6.1.). На його прикладі вчитель може чітко пояснити, що коли ми беремо 5 стовпчиків по 7 клітинок, то в нас виходить 35 і коли ми беремо 7 рядків по 5 клітинок в кожному також отримуємо 35. Отже, 7x5 = 35, 5x7 = 35 або 5x7 = 7x5 = 35.

    Потрібно показати учням, що подібні міркування можна про­вести для будь-яких двох чисел, але узяти вже не ті приклади, у яких вони помітили однакові відповіді, а будь-які інші.

    На таких фактах окремі учні можуть самостійно зробити вис­новок: від перестановки множників добуток не міняється. Для того щоб, застосовуючи цей закон, учні не відривалися від його наочної основи, можна час від часу пропонувати їм складати малюнок, на якому зручно показати сутність переставного закону множення.

    Рисунок 6.1.














































































































































































































































































































    Надалі, при складанні наступних таблиць множення вчитель опирається не лише на рахунок рівними групами предметів, рівними числами і на складання таблиці додавання, але і на переставний закон множення.

    З розподільним законом множення учні допоміжної школи не знайомляться.

    При складанні таблиць множення потрібно вчити школярів опиратися на використання переставної властивості множення, а також на спостереження за зміною добутків у рядках таблиці множен­ня: добуток, отриманий у наступному рядку (наприклад, 7x6 = 42) дорівнює добутку в попередньому рядку (7x5 = 35) плюс число, яке збільшується (7).За допомогою вищезгаданих властивостей табличного мно­ження складаються таблиці множення чисел 7, 8,9.

    Найбільша кількість часу в учителя йде на роботу з розумово відсталими дітьми по заучуванні табличних випадків. При цьому він вимагає знання таблиці не лише у порядку зростання або спадання, а й у розкид. Педагогу потрібно пояснити учням, що основних випад­ків, які потрібно вивчити, досить мало, а всі інші випливають з даних. Для цього він наводить школярам приклад:

    2x2=4

    2x3=6 3x3=9

    2x4=8 3x4=12 4x4=16

    2x5=10 3x5=15 4x5=20 5x5=25

    2x6=12 3x6=18 4x6=24 5x6=30 6x6=36

    2x7=14 3x7=21 4x7=28 5x7=35 6x7=42 7x7=49

    2x8=16 3x8=24 4x8=31 5x8=40 6x8=48 7x8=56 8x8=64

    2х9=18 3x9=27 4x9=36 5x9=45 6x9=54 7x9=63 8x9=72 9x9=81

    2x10=20 3x10=30 4x10=40 5x10=50 6x10=60 7x10=70 8x10=80 9x10=90

    Більшість прикладів (у тому числі і на ділення) можуть утво­рюватись з цих основних. Але одночасно з заучуванням таблиці множення вчитель повинен вимагати від учнів і знання рахунку число­вими групами.

    При складанні таблиць множення він може використовувати таблицю, яку ми запропонуємо нижче. Порядок її вивчення і запов­нення по квадратах дозволяє дітям краще орієнтуватись у різних випадках табличного ділення (див. табл. 6,3.).

    Складанню таблиць ділення в межах 100 передує повторення таблиць ділення в межах 20. порівняння її з таблицею множення.

    При організації роботи з вивчення таблиць множення і ділення у межах 20 учні допоміжної школи вирішують четвірки прикладів:

    3x4=12

    4x3=12

    12:3=4

    12:4 = 3

    Таблиця 6.3.

    1

    2

    3

    4

    5

    6

    7

    8

    9

    10

    2

    4

    6

    8

    10

    12

    14

    16

    18

    20

    3

    6

    9

    12

    15

    18













    4

    8

    12

    16

    20
















    5

    10

    15

    20



















    6




























    7




























    8




























    9




























    10



























    1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   34


    написать администратору сайта