Метод виклад з мат-ки 2. Спеціальна методика викладання математики зміст методика розв'язування арифметичних задач
 Скачать 7.16 Mb.
|
|
6.4. Розв'язування задач у 3-4-му класах У 3 – 4-му класах розумово відсталі діти продовжують знайомство з різними типами арифметичних задач. Задачі розв'язуються як прості, так і складені на 2-3 дії. У 3-4-му класах розумово відсталі діти продовжують розв'язання простих задач, пов'язаних з розглядом пропорційних величин. Йдеться про задачі типу: "У їдальню привезли 3 ящики яблук по 8 кг у кожному. Скільки кілограмів яблук привезли у їдальню?", або "1 кг цукерок коштує 6 грн. Скільки цукерок можна купити за 24 грн.?" У зв'язку з вивченням дій множення і ділення таких задач розв'язується досить багато. Роботу над ними потрібно проводити для того, щоб поступово підвести дітей до усвідомлення зв'язку, який існує між ціною, кількістю і вартістю; масою, числом предметів і їхньою загальною масою тощо. У цей період розумово відсталі діти мають усвідомити, як можна знайти ціну, якщо відома вартість і кількість предметів. Щоб підвести дітей до таких узагальнень, доцільно з самого початку навчати їх стисло робити запис у таблиці. Перш ніж розв'язати таку задачу, потрібно постійно повторювати ЇЇ умову і вводити у словник дітей такі терміни, як кількість, вартість, ціна, витрата на одну річ, кількість речей, загальна вартість тощо. З задачами на знаходження вартості за ціною і кількістю учні знайомляться у 3-му класі. Роботу над такими задачами починається з гри в магазин. На вітрині магазина розкладені товари. Це можуть бути олівці, ручки, книги, іграшки з вказаною ціною. Вчитель звертає увагу на термін "ціна". Він просить назвати ціну товару. Учням пропонується вибрати предмет для покупки і купити не один, а два або три таких предмети. На основі цього складається задача, наприклад: "Ціна однієї книжки 3 грн. Валя купила 3 книги. Скільки грошей заплатила Валя за всі книги?" Вчитель ставить запитання: "Що відомо в задачі? На що вказує число 3 грн.? (Ціну однієї книги). На що вказує число 3 книги? (Кількість куплених книг). Що невідомо в задачі? (Вартість усієї покупки)." (Слова "ціна", "кількість", "вартість" учні можуть і не називати. їх називає в цьому випадку вчитель). При розборі задачі вчитель інтонацією голосу підкреслює слова "ціна", "кількість", "вартість". Задача ілюструється. Щоб учні краще запам'ятали ці слова, а також щоб наочніше показати залежність між величинами, доцільно скласти таблицю, у яку необхідно вписати ці величини. Таблиця 6.5.
Складаються і розв'язуються аналогічні задачі на покупку інших предметів. Вчитель підводить учнів до узагальнення: за ціною і кількістю можна довідатися про вартість, якщо ціну товару помножити на кількість. У 4-му класі вводяться ті ж задачі на залежність між величинами, але невідомими є в них або ціна, або кількість. Школярі самі повинні навчитися складати таблиці під час розв'язання подібних задач і вписувати в них числові дані. Невідомі дані можуть бути позначені знаком запитання (?), або буквами (А, М), пустими квадратиками (). Наведемо приклад: "Ціна 1 булочки 2 грн. Скільки грошей заплатили за 3 булочки?" Спочатку розв'язується задача на визначення вартості за ціною і кількістю. Міркування проводиться так: "Яка ціна 1 булочки? Запишемо під словом "ціна" 2 грн. Скільки булочок купили? (Яка кількість булочок?) Під словом "кількість" запишемо 3 бул. Що потрібно довідатися в задачі? (Вартість булочок.) Як довідатися вартість, якщо відома ціна і кількість? (Ціну помножити на кількість: 2 грн. х 3 = 6 грн.)" Далі учні знайомляться з задачею типу: "Купили 3 булочки за 6 грн. Скільки грошей заплатили за 1 булочку?" Міркуємо так: "Що відомо в задачі? Що означає число З булочки? (Кількість). Що означає число 6 грн.? (Вартість). Що потрібно довідатися? (Ціну 1 булочки). Якою дією можна довідатися про ціну 1 булочки?" (Якщо учні не дадуть відповіді, що потрібно 6 грн. : 3, то пояснення продовжується так: "3 булочки коштують 6 грн. Дешевше чи дорожче коштує 1 булочка? У скільки разів дешевше 1 булочка, аніж 3 булочки? Отже, яку дію потрібно виконати?") Розв'язавши ще кілька задач, учні підводяться до висновку: "Щоб визначити ціну, потрібно вартість поділити на кількість". І в кінці формуємо у дітей правило, як потрібно визначати кількість товару за ціною і вартістю: для того, щоб взнати, яку кількість товару купили, потрібно вартість всього товару поділити на ціну однієї одиниці товару. Для закріплення розв'язання задач такого типу доцільно скласти таблицю: Таблиця 6.6.
У цей період діти розв'язують задачі на знаходження невідомого доданка. До цих задач систематично потрібно давати наочність, спочатку використовуючи дії з предметами, а потім ілюстрації. Наприклад: "На підставці стояло кілька горняток, 2 горнятка стояли окремо. Всього на столі стояло 9 горняток. Скільки горняток стояло на підставці?". Вчитель пропонує розглянути малюнок, при цьому учні мають усвідомити, що на ньому намальовані всі горнятка – ті, які стоять окремо, і ті, які стоять на підставці. Під керівництвом вчителя вони роблять висновок: для того, щоб взнати, скільки горняток стояло на підставці, потрібно від всієї кількості відняти ті, котрі стояли окремо: 9 горн. – 2 горн. = 7 горн. Задача спочатку розв'язується усно, а вже потім робиться запис. Вчитель пояснює, як можна зробити перевірку. Задачі на знаходження невідомого зменшуваного являють собою більшу складність для розумово відсталих школярів. Для того, щоб вони були зрозумілі дітям, потрібна копітка підготовча робота у 1 -2-му класах. Організувати вивчення такого типу задач також доцільніше всього з гри "Магазин" або з використанням завдань на рух. Наприклад: "Тоня купила цукерку за 5 коп. У неї залишилось ще 7 коп. Скільки грошей було у Тоні?", "З класу вийшло 6 дітей. За партами залишилось 5 учнів. Скільки учнів було в класі?" Всі дії. зазначені в умові, спочатку розбираються, а потім розв'язується задача. Розв'язок таких задач потрібно постійно супроводжувати обґрунтованим вибором дії: "Ця задача розв'язується дією додавання, оскільки ми маємо взнати, скільки грошей було у Тоні спочатку, а це можливо лише тоді, коли ми до тих грошей, які в неї залишились додамо ті, які вона потратила" (7 коп. + 5 коп. = 12 коп.). "Задача розв'язується додаванням, оскільки ми повинні повернути всіх дітей у клас для того, щоб взнати їхню загальну кількість" (6уч.+5уч.= 11уч.). Дані задачі знову ж таки розв'язуються з використанням наочності. На перших етапах можна не перераховувати отриману кількість, а всю увагу звертати на спосіб отримання відповіді, розуміння самого процесу виконання завдання. У процесі розв'язування задач вчитель чергує використання виразів "3 рази по стільки ж", "в 3 рази більше". Лише після того, як учні навчаться правильно виконувати завдання, адекватно розуміючи вираз "в 3 рази більше", вчитель пропонує розв'язання задач тільки з використанням цього висловлювання. Для заучування алгоритмів розв'язання цих чотирьох типів арифметичних задач можна практикувати списування учнями тексту задач, але лише під час виконання домашніх робіт, підкреслюючи вирази, які визначають арифметичну дію, за допомогою якої вони розв'язуються. У 3-4-му класах розв'язуються складені задачі, утворені з двох простих. У цей період в складених задачах повинні переважати дії на знаходження добутку, частки (множення замість додавання однакових доданків і збільшення числа в декілька разів, ділення на рівні частини і зменшення числа в декілька разів). Потрібно сказати, що вже починаючи з 3-го класу (окремі учні), а в більшості випадків з 4-го класу школярі можуть записувати розв'язок у двох варіантах: і за допомогою виразу, і через арифметичні дії: "Для Новорічної ялинки діти робили прикраси. Учні 1-го класу виготовили 12 іграшок, 2-го – 24 іграшки, а 3-го – 52. На скільки іграшок більше виготовили учні 3-го класу, аніж 1-го і 2-го разом?" а) за допомогою числового виразу: 52 – (12 + 24) = 16 іграшок. б) за допомогою арифметичних дій:
Відповідь: на 16 іграшок більше. У 4-му класі діти починають розв'язувати складені задачі на пропорційну залежність між величинами. Наприклад: "6 марок до конвертів коштують 48 коп. Скільки коштують 9 марок?" Для розв'язування таких задач доцільніше всього використовувати скорочений запис у вигляді таблиці: Таблиця 6.7.
|