ПС_04_10_2014. Тема 1 сутність та види податків
Скачать 0.54 Mb.
|
ТЕМА 1: СУТНІСТЬ ТА ВИДИ ПОДАТКІВ П
Однією з перших організованих податкових систем була податкова система Древнього Риму, де податки використовувалися не тільки для формування державної казни, а й для регулювання тих чи інших економічних відносин. Загальна кількість податкових платежів у Древньому Римі досягала більш 200. В Європі до ХVІІ ст. розвинені системи оподаткування були відсутні, повсюдно податкові платежі мають характер разових вилучень, які збиралися державою тільки в міру виникаючих проблем або необхідності. В другий період (кінець ХVІІ ст. – початок ХІХ ст.) розвиток європей–ської державності об’єктивно вимагав заміни “випадкових” податків раціональною і обгрунтованою системою оподаткування. Саме в цей період податки стають головним джерелом дохідної частини бюджетів багатьох держав та виникають системи, які включають прямі та посередні податки. Особливу роль відіграють акцизи, які стягувалися, як правило, у міських воріт з усіх товарів, що ввозилися або вивозилися, а також подушний та прибутковий податки. Розвиток демократичних процесів та податкових систем знайшло своє відображення в формуванні наукової теорії оподаткування, основоположни-ком якої є шотландський економіст і філософ Адам Сміт (1723–1790 рр.). У своїй роботі “Дослідження про природу та причини багатства народів” він уперше сформулював принципи оподаткування, дав визначення податковим платежам, вказав на їх місце у фінансовій системі держави, а також висловив загальновідому тезу, що податки для платника є показником свободи, а не рабства. Крім теорії А. Сміта, наука напрацювала також інші підходи до оподаткування, які в основному мали за мету довести до платників податків об’єктивну необхідність існування та невідворотності сплати податків. Початок ХІХ ст., коли після першої світової війни були проведені податкові реформи, націлені на удосконалення податкових систем та стимулювання ділової активності платників податків, вважається початком третього етапу розвитку оподаткування. Одним з найважливіших досягнень цього періоду треба вважати те, що податки починають використовуватися не тільки і не стільки для наповнення державних бюджетів, скільки для державного регулювання економіки. В більшості країн відбувається зменшення кількості податків і активно формується податкове законодавство: до законодавчого закріплення існування податків держави підходять більш виважено і теоретично обгрунтовано. Крім того, продовження теоретичних пошуків щодо оподаткування сприяє подальшому удосконаленню діючих податкових систем. В той же час треба погодитися з тим, що людство до сих пір не створило ідеальної податкової системи (та чи можливо її взагалі створити?). Фінансова наука і зараз не може однозначно відповісти на безліч податкових питань, а постійні податкові реформи майже у всіх країнах свідчать про перманентний процес створення справедливої, виваженої і обгрунтованої системи оподаткування. П Загальні та окремі теорії податківодаткова теорія – це система наукових знань про сутність та природу податків, їх роль та значення в житті суспільства. Податкові теорії являють собою моделі побудови податкових систем держави з різним ступенем узагальнення. Існують узагальнюючі розробки (загальні теорії податків) і дослідження по окремим питанням оподаткування (окремі теорії податків). Загальні теорії податків мають всебічний характер та відображають призначення оподаткування в цілому. Стисла характеристика цих теорій, починаючи з середніх віків, подана у табл. 1. Сутність теорії обміну – відшкодувальний характер оподаткування, який полягає в такому підході, що, сплачуючи податок, громадяни купують у держави послуги з охорони, забезпечення порядку та т. ін.. Згідно з атомістичною теорією як різновидом попередньої, податок – це результат угоди між сторонами, по якій піддані вносять державі плату на різні послуги. Ніхто не може відмовитися від податків, котрі є платою громадян на одержувані вигоди. Таблиця 1 – Загальні теорії податків
Згідно з теорією насолоди податки – це ціна, що сплачується громадя-нином за отримані задоволення від суспільного порядку, справедливого правосуддя, володіння власністю та т. ін.. Теорія податку як страхової премії розглядає податки як платіж, що сплачується на випадок настання будь–якого ризику. Платник податку як комерсант, в залежності від доходів страхує свою власність від війн, стихійного лиха, пожарів і т. ін.. Прихильники класичної теорії розглядають податки як один з видів державних доходів, які повинні покривати витрати по утриманню уряду. При цьому будь–яка інша роль (наприклад, регулювання економіки) податкам не відводиться; мито і збори не розглядаються як податки. Центральна ідея кейнсіанської теорії полягає в тім, що податки – це головний важіль регулювання економіки і одна з складових її розвитку. При цьому великі заощадження як пасивне джерело доходів гальмують ріст економіки, тому їх необхідно вилучити за допомогою податків. На кількісній оцінці грошового обігу базується монетаристська теорія, згідно з якою податки, поряд з іншими заходами, впливають на обіг, вилучаючи зайву кількість грошей (а не заощаджень, як в кейнсіанській теорії), і тим самим знижує кількість несприятливих чинників для розвитку економіки. Теорія економіки пропозиції в більшій мірі, ніж дві попередні, розглядає податки як один з важливіших факторів економічного розвитку і регулювання. Згідно з цією теорією зниження податкового тиску приводить до росту підприємницької і інвестиційної діяльності. |