Путевое развитие ЗСС Ф. стФ. Велику частину часу в процесі обороту на станціях знаходяться вагони
Скачать 0.57 Mb.
|
2.4 Регулювання порожніх вагонівЩоб скласти косу таблицю, необхідно відправити зі станцій зайві вагони на станції, які мають нестачу. Результати зводимо в таблицю 5. В косій таблиці в чисельнику записуємо завантажені вагони, порожні вагони записуємо в знаменнику. Таблиця 5 – Коса таблиця
Перевіряємо правильність складання косої таблиці - кількість прибуваючих поїздів має дорівнювати кількості відправлених поїздів. На станцію «П» прибуває 2 поїзди , а відправляється 3 поїзди, отже на станції «П» не вистачає 1 поїзд. Тоді беремо 1 поїзд зі станції «О» і відправляємо на станцію «П». Сума поїздів по вертикалі дорівнює сумі поїздів по горизонталі. 3 Розрахунок колійного розвитку станції3.1 Визначення довжини колій приймально-відправного паркуКорисну довжину приймально-відправних колій Lкд, м, визначаємо по максимальній довжині поїзда, що прибуває з УЗ, по формулі: Lкдпвк = lпоїзд. + lн.у. , м (3) де lпоїзд. – довжина поїзду, м; lн.у. – додаткова довжина на неточність установки поїзду (приймаємо 20 м - для приймально-відправних колій, 10 м - для витяжних), м. Довжину поїзду визначаємо за формулою: Lпоїзд. = ∑lв. · nв. + lл. , м (4) де lв - розрахункова довжина вагонів, які входять до поїзду (для чотиривісних вагонів - 14,5 м.); nв - кількість вагонів у поїзді (задано у похідних даних); lл. - довжина локомотива (приймаємо для поїзних локомотивів - 35 м, для маневрових - 20 м.), м. lпоїзд. = 14,5 · 49 + 35 = 745,5 (м) Lкдпвк = 745,5 + 20 = 765,5 (м) З урахуванням можливості подовження колій в перспективі, корисну довжину приймально-відправних колій доводимо до стандартної довжини, які бувають 1250, 1050, 850 або 720м. В даному випадку, ми приводимо відповідно до стандарту і отримаємо Lкдпвк = 850 м. |