философия 39-75. VІ. Рекомендована література Кавалеров А.І. Цирба М. Ф. Філософія. Курс лекцій. Одеса, 1997
Скачать 375.5 Kb.
|
демократичні цінності – свободу слова, совісті, партій, громадських організацій, національний, державний суверенітет; партикулярні, тобто приватні, неофіційні – любов до сім’ї, батьківщини тощо; цінності міжособистісного спілкування – взаємодопомога, доброзичливість, тактовність, уважність, чуйність, толерантність, колективізм та інші; цінності суспільного визнання, тобто рейтинг у суспільстві, авторитет, оцінка людини як духовної істоти та багато інших; накінець, ідеальні цінності, такі, як уявлення про добро і зло, мету життя, щастя, сенс життя і смерті тощо. Загальнолюдські цінності є регулятором поведінки всього людства, як, наприклад, норми людської моралі або цінності творів великих митців, які стали багатством всього людства. Їх суспільним критерієм є забезпечення особистих свобод і прав кожної людини, охорона фізичних і духовних сил, матеріальні та морально-правові гарантії суспільства, які створюють умови для реального розвитку людини. В історії людства саме ці цінності найгостріше відчували, яскраво й образно відображали гуманісти – письменники, художники, вчені. До соціально-групових цінностей відносяться цінності певного класу чи страту, соціальної групи чи спільноти (наприклад, національні цінності, молодіжні тощо). Вони регулюють взаємовідносини цих груп, спільнот. Ціннісні орієнтації людства на зламі тисячоліть. У свій час німецький мислитель Ф. Ніцше, мріючи про надлюдину, песимістично стверджував, що вищі цінності втрачають цінність, що немає мети, немає відповіді на питання "для чого?". На початку ХХ ст. О. Шпенглер у своїй праці "Занепад Європи" ставить питання про переоцінку цінностей після світової війни. У другій половині ХХ ст. перед загрозою знищення опинилися фактично всі вищі цінності - людина і людство. Становлення глобальної цивілізації зіткнулося з протиріччями, які обумовлені внутрішніми суперечностями техногенної цивілізації, нерівномірністю економічного, технічного, політичного та культурного розвитку людства. Сьогодні ще посилено рекламуються ліберальні цінності: незалежність і самостійність особистості, її ініціативність і відповідальність, вміння багато працювати, а також терпимість до людей, несхожих на інших, повага до традицій і здорова підозра відносно влади. Виявлені головні цінності американської культури - особистісний успіх, активна і наполеглива праця (як нам сьогодні цього не вистачає), ефективність і корисність, віра в прогрес, повага до науки і техніки, прагнення до володіння багатьма різноманітними речам тощо. Але наприкінці ХХ - початку ХХІ ст. надзвичайно загострилися проблеми, які набули загальнопланетарного значення і котрі загрожують існуванню людства - так звані глобальні проблеми. До них відносяться такі основні, як: - проблема виживання людства в умовах принципово нового типу військової техніки і нагромадження зброї масового знищення; поширення тероризму; - глобальна екологічна криза, свідками якої ми з вами є, і повязані з нею сировинні, енергетичні, економічні проблеми; - загроза демографічної кризи; - проблема збереження особистості (чи її переродження) в умовах деформуючого впливу техногенної цивілізації та її масової культури, зростаючих процесів відчуження: накопичення шкідливих мутацій, інформаційні перевантаження, стреси, наркоманія, яка стала хворобою не окремих людей, а всього людства, маніпуляція свідомістю (ЗМІ, в тому числі політична і економічна реклама тощо). Звідси проблема цінностей, пошуки пріоритетів суспільного розвитку й інших світоглядних орієнтацій стають головним завданням збереження людства, духовного оновлення суспільств. Людство все більш усвідомлює на зламі віків (і тисячоліть), а особливо вчені та філософи - гуманісти, що навіть зменшення загрози війни не виведе його з того стану, до якого призвело ставлення до навколишнього світу, до природи як до "майстерні", речі, товару, яким можна розпоряджатися заради власного зиску. Тому доля майбутнього світу залежатиме від зіткнення двох протилежних ціннісних орієнтацій - безвідповідального задоволення власних потреб з позицій панування, "влади" над природою і - єдності вільної, творчої самореалізації людини з відповідальністю за своє "панування" над природою, співпричетністю до становлення світу як цілісної системи. Тому у сучасному світі відбувається боротьба двох тенденцій, і майбутнє - за гуманістично-екологічною, або гуманістично-космічною, сенс якої зводиться до цілісності, гармонії, які розвиваються як у самому світі (людина, суспільство, природа), так і у відповідній системі загальнолюдських цінностей. Перш за все це єдність свободи як найвищого прояву гуманізму і творчої самореалізації людини та співпричетності, шанобливого ставлення до життя, причетність до природи, космосу, тобто те, що на сьогодні має назву екологічності і космізму. Підсумовуючи, можна сказати, що людство як самоорганізуюча жива система здебільшого методом спроб та помилок, часто високою ціною та зі змінним успіхом, бореться за своє існування, прагне до кращого майбутнього. При цьому глобальні проблеми не залишають для людства іншого вибору, як, долаючи роздрібненість і різноголосся, йти до своєї єдності, зберігаючи самобутність культур, вікових традицій та особливостей окремих націй і народів. Така єдність може формуватися лише на основі визнання й дотримання загальнолюдських цінностей, серед яких центральне місце належить невідємним правам людини, розробляти й відстоювати які повинна в першу чергу філософія. |