ОхП шпора. Виробниче середовище
 Скачать 134.81 Kb.
|
|
57. РОЛЬ ПРОФСПІЛОК У СФЕРІ ОХОРОНИ ПРАЦІ. ЯКИМ ЧИНОМ ВОНИ МОЖУТЬ ВИКОНУВАТИ ПОСТАВЛЕНІ ЗАВДАННЯ? Виходячи з того, що держава починає управляти та здійснювати нагляд за охороною праці, профспілки повинні зосередитися на контролі за додержанням відповідними державними структурами, господарськими керівниками, Практично всю політику в галузі охорони праці та навколишнього середовища профспілки повинні проводити,, через колективні договори і тарифні угоди, представники профспілок беруть участь у: - опрацюванні Національної програми поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також угод з питань поліпшення умов і безпеки праці; - формуванні регіональних програм з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення; - опрацюванні державних міжгалузевих і галузевих норматив¬них актів про охорону праці; - розслідуванні нещасних випадків та профзахворювань; - організації страхування від нещасних випадків та професійних захворювань у порядку й на умовах, що визначаються законодавством і колективним договором (угодою, трудовим договором); - опрацюванні власником комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів з охорони праці; - підготовці разом з власником подання про визначення і затвердження трудовим колективом порядку оплати та розмірів одноразової допомоги працівникам, які постраждали на виробництві. Профспілки мають право безперешкодно перевіряти стан умов і безпеки праці на виробництві, виконання відповідних зобо-в’язань колективних договорів (угод), додержання власником вимог трудового законодавства щодо режиму робочого часу та часу відпочинку працівників, Уповноважені з питань охорони праці мають право безперешкодно перевіряти стан безпеки й гігієни праці, дотримання працівниками нормативних актів з охорони праці, а також вносити пропозиції щодо усунення виявлених порушень нормативних актів з охорони праці та здійснювати контроль за реалізацією цих пропозицій. 58. ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ДЕРЖАВНОГО ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ І ПРОФЗАХВОРЮВАНЬ. ХТО УПРАВЛЯЄ ДІЯЛЬНІСТЮ ФОНДУ? Для страхування працівника від нещасного випадку не потрібні його згода або заява. Страхування здійснюється в безособовій формі. Сам факт вступу на роботу або до навчального закладу людини свідчить про те, що вона застрахована незалежно від фак¬тичного виконання роботодавцем своїх зобов’язань щодо сплати страхових внесків. Застрахованій особі видається свідоцтво встановленого зразка. Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування. Головними завданнями Фонду є: - компенсація працівникові шкоди, заподіяної каліцтвом або ушкодженням здоров’я. Фонд виплачує йому або членам його сім’ї одноразову допомогу, втрачений заробіток у разі тимчасової непрацездатності, пенсію при частковій втраті працездатності, пенсію у разі смерті потерпілого; - вжиття необхідних заходів щодо відновлення працездатності потерпілого. Фонд організовує лікування потерпілих, їх перекваліфікацію, працевлаштування осіб з відновленою працездатністю; - створення умов для перекваліфікації інвалідів; - вжиття заходів щодо запобігання нещасним випадкам на виробництві, профзахворюванням. Основна мета Фонду соціального страхування — сприяння керівництву підприємств у проведенні роботи щодо профілактики травматизму. Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому страхові виплати. Грошові суми цих виплат складаються із: - страхової виплати втраченого заробітку залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності; страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому; - страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому; - страхової виплати пенсії у зв’язку з утратою годувальника; - страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом унаслідок травмування на виробництві та професійного захворювання її матері під час вагітності; - страхових виплат на медичну й соціальну допомогу. До класу тарифу страхових внесків на соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань підприємства відносяться на підставі висновку органу державного нагляду за охороною праці за участю інших заінтересованих сторін. 59. ОХАРАКТЕРИЗУЙТЕ СИСТЕМУ ФІНАНСУВАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ. Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Згідно 21 статті Закону України “Про охорону праці”: фінансування охорони праці здійснюється власником. Працівник не несе ніяких витрат на заходи щодо охорони праці. На підприємствах, в галузях і на державному рівні у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку створюються фонди охорони праці. Такі ж фонди можуть створюватись органами місцевого і регіонального самоврядування для потреб регіону. На підприємстві кошти вказаного фонду використовуються тільки на виконання заходів, що забезпечують доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог або підвищення існуючого рівня охорони праці на виробництві. Кошти галузевих і державного фондів охорони праці витрачаються на здійснення галузевих і національних програм з питань охорони праці, науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт, що виконуються в межах цих програм, на сприяння становленню і розвитку спеціалізованих підприємств та виробництв, творчих колективів, науково-технічних центрів, експертних груп, на заохочення трудових колективів і окремих осіб, які плідно працюють над розв'язанням проблем охорони праці. Кошти фондів охорони праці не підлягають оподаткуванню. Витрати на охорону праці, що передбачаються в державному і місцевих бюджетах, виділяються окремим рядком. Фонд охорони праці включає:1.Заходи, що можуть здійснюватись за рахунок коштів фонду охорони праці підприємств, установ, організацій (далі підприємства) чи спеціально виділених цільових коштів з інших джерел з метою доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог або підвищення існуючого рівня охорони праці. 2.Заходи, що можуть здійснюватись за рахунок коштів галузевого фонду охорони праці.3.Заходи, що можуть здійснюватись за рахунок коштів регіонального фонду охорони праці. Фінансування заходів, спрямованих на приведення умов і безпеки праці до нормативних вимог, підтримку досягнутого та підвищення існуючого рівня стану охорони праці можуть здійснюватись на підприємствах, як правило, за рахунок:а) витрат виробництва за такими елементами: - матеріальні затрати на удосконалення технологій та організацію виробництва, винахідництво та раціоналізацію, підтримку основних виробничих фондів у робочому стані, утримання засобів колективного захисту тощо;б) амортизація основних фондів;в) капітальних вкладень;г) банківського кредиту;д) кошторису видатків бюджетних організацій і установ;е) фонду охорони праці. 60. РОЗКРИЙТЕ ЗМІСТ ОРГАНІЗАЦІЇ КОНТРОЛЮ ЗА ДОТРИМАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ. Нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю є особливою правозастосувальною діяльністю спеціально уповноважених органів, спрямованою на захист трудових прав людини, їх здійснюють спеціально уповноважені на те органи й інспекції, що не залежать від роботодавця. Центральні органи державної виконавчої влади здійсн контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні. Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про працю здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами. Громадський контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють професійні спілки та їх об’єднання. Органи: Державну інспекцію праці Міністерства праці та соціальної політики України; Державний комітет по нагляду за охороною праці України; Державну інспекцію охорони праці Комітету України по нагляду за охороною праці; Міністерство екології та природних ресурсів України; органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України; органи і заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України; органи державного енергетичного нагляду Міністерства енергетики й електрифікації України. Місцеві державні адміністрації і Ради народних депутатів у межах відповідної території:забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони праці; формують за участю профспілок програми заходів з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення; здійснюють контроль за додержанням нормативних актів про охорону праці. Ці органи створюють систему органів нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю й охорону здоров'я підприємствами (установами, організаціями) всіх форм власності і діють на основі відповідних нормативно-правових актів, що регламентують їхню діяльність. Державна інспекція виконує, зокрема, такі функції:а) контролює додержання законодавства про працю на підприємствах, вимагає усунення виявлених порушень; б) вносить на розгляд власника (керівника) підприємства або уповноваженого ним органу, органів державної виконавчої влади пропозиції, спрямовані на усунення і попередження порушень законодавства про працю, а у разі необхідності доводить їх до відома органів прокуратури;в) складає у випадках, передбачених законодавством, протоколи про адміністративні правопорушення вимог законодавства про працю, а також розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення згідно із законодавством;г) сприяє організації правового навчання власників (керівників) підприємств або уповноважених ними органів та проведенню роз'яснювальної роботи щодо законодавства про працю;д) веде прийом громадян, розглядає листи, заяви, скарги громадян, підприємств з питань додержання законодавства про працю. При цьому посадові особи Держ інспекції не виступають як посередники чи арбітри під час розгляду індивідуальних трудових спорів, зберігають конфіденційність джерела інформації (скарги) про порушення зак-ва про працю. 61. В ЧОМУ СУТЬ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ І ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ І ЩО Є ДЖЕРЕЛОМ ФІНАНСУВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ? Закон визначає такі завдання страхування від нещасного випадку (ст. 1): — вжиття профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання не¬щасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці; — відновлення здоров я та працездатності потерпілих на ви¬робництві від нещасних випадків або професійних захворювань; — відшкодування матеріальної й моральної шкоди застрахо¬ваним і членам їх сімей. Найголовнішим завданням вважається не відшкодування шкоди від нещасного випадку, як випливає з назви Закону, а завдання що¬до вжиття профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та профзахворюванням на виробництві. Основними принципами страхування від нещасного випадку (ст.5)є: — паритетність держави, представників застрахованих осіб і роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку; — своєчасне й повне відшкодування шкоди страховиком; — обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, працюючих на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також до-бровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, і громадян — суб'єктів підприємницької ді-яльності; — надання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав; — диференціація страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; — формування й витрачання страхових коштів на солідарній основі; — економічна заінтересованість суб'єктів страхування в по¬ліпшенні умов і безпеки праці; — цільове використання коштів страхування від нещасного випадку. Сам факт вступу на роботу або до навчального закладу людини свідчить про те, що вона застрахована незалежно від фактичного виконання роботодавцем своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків. Застрахованій особі видається свідоцтво вста¬новленого зразка.Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціаль¬ного страхування. Управління ним здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців. 62. НАЗВІТЬ МЕТУ, ФУНКЦІЇ ТА ЗАВДАННЯ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ. Управління охороною праці на підприємстві є складовою, підсистемою загальної системи управління підприємством, оскільки лише за високого рівня охорони праці може бути забезпечено ефективне виконання завдань, що постають перед підприємством, і досягнення найкращих економічних результатів.В узагальненому вигляді процес управління охороною праці повинен передбачати такий алгоритм дій, виконуваних за замкнутим циклом: діагностику (аналіз та оцінку) стану системи про¬гнозування виробничого ризику й можливих наслідків плануванні запобіжних заходів прийняття управлінських рішень; організацію виконання; контроль за виконанням, процесом виробництва і діями персоналу діагностики.Метоюуправління охороною праці є забезпечення безпеки збереження здоров'я та працездатності людини під час трудової діяльності. Мета управління може бути досягнута шляхом виконання певних функцій управління. Функція управління —це комплекс взаємозв'язаних видів діяльності, що здійснюються суб'єктом управління при цілеспрямованому впливі на об'ємі управління. Управління охороною праці забезпечує виконання таких функцій: 1.організацію й координацію робіт з охорони праці; 2. контроль стану охорони праці; 3. облік, аналіз та оцінку показників стану умов і безпеки праці; 4. планування та фінансування робіт з охорони праці; 5.стимулювання забезпечення високого рівня охорони праці. Управління охороною праці має включати виконання таких основних завдань: 1. навчання працівників безпеці праці та пропаганду питань охорони праці; 2. забезпечення безпеки виробничого обладнання; 3. забезпечення безпеки виробничих процесів;4. забезпечення безпеки будівель і споруд; 5. нормалізацію санітарно-гігієнічних умов праці;6. забезпечення працівників засобами індивідуального захисту; 7. санітарно-побутове обслуговування працівників; 8. професійний відбір працівників за певними спеціальностями.Важливе значення має створення системи управління охоро¬ною праці. З методологічних позицій системного підходу визначається перелік і склад спеціальних функцій (завдань) управління охороною праці в їх безпосередньому зв'язку з функціональними підсистемами управління підприємством зі встановленням локальних цілей роботи. 63. ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ. В основу СУОП підприємства повинна бути покладена економіко-цільова спрямованість функціонування й комплексний підхід до вирішення проблем охорони праці. Це виражається в чіткому формулюванні цільових завдань як бажаний результат діяльності та у розробці економічного механізму як способу, що забезпечує досягнення поставленої мети. Комплексний підхід до розв'язання завдань і проблем у галузі охорони праці реалізується на основі принципів: 1. спрямованості системи управління на реалізацію цільових завдань; 2. безумовного пріоритету професійної та екологічної безпеки щодо інших категорій господарської діяльності, підкріпленої фінансовими й матеріальними ресурсами; 3. масової участі всіх працівників підприємства в забезпеченні професійної та екологічної безпеки, а також реалізації заходів працеохоронного характеру й управлінських впливів на всіх рівнях і стадіях виробничих і трудових процесів; 4.ненульового ризику, тобто усвідомлення необхідності підготовки виробництва й організації дій на випадок нестандартної (надзвичайної) ситуації; 5.соціальної та економіко-цільової оцінки наслідків припустимих дій і рішень, які приймаються на основі прогнозування ризику й усунення джерел потенційної небезпеки; 6.достовірності, повноти й оперативності зовнішньої та внутрішньої інформації, доведення її до кінцевої ланки всього управлінського ланцюга по вертикалі і горизонталі; 7. експрес-реагування на інформацію, яка надходить: оперативної оцінки й аналізу ситуації, вироблення, прийняття та виконання управлінських рішень, спрямованих на усунення профе-сійної та екологічної небезпеки, причин її виникнення;8. безперервності функціонування системи навчання, яка за-безпечує достатню професійну компетентність менеджерів і пра¬цівників у галузі охорони праці та інженерної екології; 9.безперервності контролю (нагляду) за дотриманням норма¬тивних вимог на виробничих ділянках і робочих місцях; 10.економічної мотивації й обопільної відповідальності всіх працівників (адміністрації, посадових осіб і робітників)— учас¬ників трудових процесів на підприємстві — за створення і до-тримання нормативних умов, забезпечення професійної та еколо¬гічної безпеки. 64. В ЧОМУ ПОЛЯГАЄ АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ? В основу СУОП підприємства повинна бути покладена економіко-цільова спрямованість функціонування й комплексний підхід до вирішення проблем охорони праці. Це виражається в чіткому формулюванні цільових завдань як бажаний результат діяльності та у розробці економічного механізму як способу, що забезпечує досягнення поставленої мети Аналіз ефективності функціонування СУОП на підприємств проводиться за такою методикою: — за наявністю цільових програм щодо запобігання виробничого травматизму та професійним захворюванням, усунення небезпечних і шкідливих виробничих факторів; — цілеспрямованістю щорічних комплексних заходів та іншій планів роботи щодо зменшення рівня виробничого травматизму І профзахворювань, підвищення рівня охорони праці, виконанням планів, заходів, приписів, пропозицій з охорони праці; — наявністю посадових інструкцій з охорони праці та врахуванням у них усіх завдань і функцій управління охороною праці — створенням мотивації роботи з охорони праці на підприємстві — контролем, обліком і аналізом роботи з охорони праці; — за виконанням завдань з охорони праці. За результатами перевірки визначається середній коефіцієнт виконання завдань І функцій управління охороною праці на підприємстві та надаються пропозиції щодо поліпшення функціонування СУОП З метою систематизації роботи з охорони праці необхідно розро¬бити технологічну схему управління цією діяльністю на підприємс¬твах. Користуючись схемою як алгоритмом, керівник підприємства послідовно перевіряє виконання завдань і функцій управління охороною праці. Це дає можливість системно та комплексно вирішувати всі питання охорони праці, підвищувати її ефективність, зменшувати виробничий ризик. 65. НАЗВІТЬ ОБОВ’ЯЗКИ ВЛАСНИКА ПІДПРИЄМСТВА У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ПРАЦІ. Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; з абезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці; вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. |