Вогнищеві захворювання печінки. Вогнищеві захворювання печінки. Ехінококоз, гемангіома, кісти, абсцес. Діагностика хірургічних захворювань печінки.
 Скачать 0.55 Mb.
|
|
«Вогнищеві захворювання печінки. Ехінококоз, гемангіома, кісти, абсцес. Діагностика хірургічних захворювань печінки.» Види вогнищевих захворювань печінки. Радіологічна діагностика та абдомінальне УЗД при вогнищевих ураженнях печінки. Інтраопераційне УЗД печінки. Ехінококоз (патогенез, клініка, особливості клінічних проявів при різній локалізації, методи дослідження, диференційний діагноз, лікування, види операцій). Гемангіома, кіста, абсцес печінки(етіологія, патогенез, класифікація, клініка, особливості клінічних проявів різних стадій розвитку, методи дослідження, диференційний діагноз, лікування, види операцій). Принципи сегментарної резекції печінки. Двухетапні операції на печінці. «Дифузні захворювання печінки та синдром портальної гіпертензії.» Фіброз, цироз печінки. Хірургічні аспекти. Сучасний патогенез, класифікація. Ускладнення. Клініка ускладнень. Диференційна діагностика. Принципи консервативного та оперативного лікування портальної гіпертензії та її ускладнень. Печінкова недостатність, асцит. Стан проблеми. Класифікація. Патогенез. Клінічні прояви в залежності від ступеня тяжкості. Ендоскопічне лікування ВРВ стравоходу, склеротерапія. Техніка постановки зонду Блекмора. Сучасні методи лікування печінкової недостатності. Паліативні операції при цирозі і портальній гіпертензії. Основи трансплантології, пересадка печінки. ЕхінококозЕхінококо́з (лат. Echinococcosis) — біогельмінтоз, який спричинює у людей личинкова стадія ціп'яка Echinococcus granulosus та характеризується хронічним перебігом з розвитком у печінці, іноді в легенях та інших органах, солітарних або множинних кистозних утворень. Паразитарне захворювання, яке часто трапляється в тих географічних місцях, де вирощують овець. Остаточним господарем глиста Echinococcus granulosus є собака, проміжними – вівці, велика рогата худоба, людина. ПатогенезУ кишках людини з яєць ехінококів звільняються онкосфери, які проникають в стінку кишечника, де більшість личинок затримується і заглиблюється в слизову оболонку тонкої кишки. Потім онкосфера проникає через лімфатичні і венозні судини в систему ворітної вени, в результаті цього більшість зародків ехінокока заносяться з течією крові насамперед у печінку, де вони в більшості випадків затримуються і розвиваються в ехінококові кисти. Кісти в печінці збільшуються щороку приблизно на 1 см та можуть досягати гігантських розмірів (20 см і більше). Ехінококові кісти ростуть повільно. У перебігу ехінококозу печінки умовно виділяють три стадії [124, 208]. Перша стадія (початкова) відповідає періоду від проникнення ехінокока в печінку до появи перших ознак захворювання. Тривалість цієї стадії становить роки і десятиліття. Хворі почувають себе задовільно. Кіста виявляється випадково при обстеженні у зв’язку з іншою патологією. У другій стадії з’являються різні симптоми, пов’язані з тиском кісти на тканину печінки або оточуючі органи. Пацієнтів турбують відчуття тяжкості, розпирання, ниючий біль у правому підребер’ї та епігастрії, рідше в грудній клітці. У разі розташування паразитарної кісти на діафрагмальній поверхні печінки відзначається іррадіація болю в спину, поперекову область, праву лопатку. Спостерігається правобічний френікус–симптом, а рентгенологічно – високе стояння правого купола діафрагми. Третя стадія характеризується виникненням ускладнень кісти: нагноєнням, розривом, здавленням печінкових проток і ворітної вени, звапненням. Класифікація Согласно данной классификации, гидатидозный эхинококкоз печени может быть представлен вследующем виде: CL – (cystic lesion) кистозное образование, или однокамерное кистоз-ное образование, обычно сферичной или овоидной формы, с неясным одно-родным анэхогенным содержимым, ограниченное гиперэхогенным ободком(стенки кисты не видно). Стенка кисты не визуализируется (отсутствует чет-ко ограниченная гиперэхогенная капсула). CE1 – (cystic ecchinococcosis) Статус: (active) активный, паразит жи-вой. Однокамерное кистозное образование сферичной или овоидной формы соднородным анэхогенным содержимым. Могут определяться единичные гиперэхогенные включения. Стенка кисты четко визуализируется (характернадвуслойная капсула кисты). Патогномоничные признаки гидатидозной эхи-нококковой кисты – четко визуализирующаяся стенка кисты. CE2 – (cystic ecchinococcosis) Статус: (active) активный, паразит жи-вой. Мультивезикулярные, мультисептальные кисты, сферичной или овоид-ной формы, в которых дочерние кисты могут частично или полностью запол-нить материнскую кисту. Возможна визуализация перегородок в кисте. Стен-ка кисты четко определяется. Обычно киста прогрессивно растет, может об-разовывать новые дочерние кисты. CE3 – (cystis ecchinococcosis) Статус: (transitional) переходный, проме-жуточный, паразит в переходной, промежуточной фазе. Наряду с погибшейматеринской и дочерними кистами, в жидкости и на оболочках могут нахо-диться жизнеспособные протосколексы. Однокамерная киста может содер-жать дочерние кисты. Анэхогенное содержимое одновременно с отслоив-шейся внутренней оболочкой кисты. Визуализируется оболочка в виде знака«водной лилии». Однокамерная киста, которая может содержат дочерние ки-сты, имеет анэхогенное изображение, вт овремя как эхогенноые участки сви-детельствуют о разрушенной мембране/дегенерации дочерних кист. Эти ки-сты на УЗИ-картине представляют собой «комплексную массу». CE4 – (cystis ecchinococcosis) Статус: (inactive) неактивный, паразитпогибший, жизнеспособность протосколексов обычно не содержит. Гетеро-генное гипоэхогенное или дисгомогенной дегенеративное содержимое. До-черние капсулы отсутствуют. Может выглядеть как «клубок шерсти», чтосвидетельствует о разрушении оболочек. CE5 – (cystis ecchinococcosis). Для кист характерна толстая, кальцини-рованная капсула, в форме арки, за которой образуется коническая эхо-тень.Степень кальцификации капсулы варьирует от частичной до полной. Жизне-способных сколексов обычно не содержит. Киста в большинстве случаев неразвивается, жизнеспособных протосколексов обычно не содержит |