Вогнищеві захворювання печінки. Вогнищеві захворювання печінки. Ехінококоз, гемангіома, кісти, абсцес. Діагностика хірургічних захворювань печінки.
 Скачать 0.55 Mb.
|
КлінікаТиповими ехоознаками ехінококозу печінки є: одна або декілька кіст у вигляді анехогенних утворів з дистальним акустичним підсиленням, помірно потовщеними стінками з подвійним контуром за рахунок внутрішньої гермінативної мембрани. Нерідко всередині кіст визначаються перегородки різної форми та розмірів, які є стінками дочірніх кіст (мал. 7). З часом, стінка кісти може зазнавати звапнення. При ехінококозі печінки часто тривалий часпроявів немає, іноді хворі скаржаться на ниючий або свердлячий біль у правому підребер'ї, під грудьми, в правому плечі, спині. Пізніше з'являється біль (коліки) в нижніх бокових відділах грудної клітки, утруднене дихання. Ехінокок у печінці росте повільно і прояви хвороби виникають переважно в період, коли кіста досягає значних розмірів.    Ехінококоз печінки може ускладнюватись нагноєнням, а також прориванням кисти в сусідні тканини та органи. При нагноєнні кісти з’являються інтенсивні болі в області її локалізації, гектическая температура, озноби. Паразитарна кіста збільшується в розмірах. Результатами нагноєння можуть бути сепсис, прорив абсцесу в черевну або плевральну порожнину Розрив кісти супроводжується різким, інтенсивним болем, що локалізується в правому підребер’ї. У ряді випадків настає колапс. Іноді кісти спорожняються в бронх, у внутрішньопечінкові жовчні протоки, в шлунок, кишечник, жовчний міхур. Особливості клінічних проявів при різній локалізаціїПечінка у хворих на ехінококоз збільшена в розмірах. При розташуванні паразитарної кісти на передньо–нижній поверхні печінки спостерігається випинання черевної стінки, при латеральної локалізації – деформація реберної дуги і ребер. При пальпації кіста має гладку поверхню. Консистенція кісти залежить насамперед від характеру її вмісту. Неускладнена кіста м’якоеластична. У разі її прилягання до передньої черевної стінки виявляють симптоми флюктуації і симптом “тремтіння гидатид”. Поява вібрації пов’язано з коливаннями дочірніх міхурів, що містяться в порожнині кісти Методи дослідженняЗАК Виявляється непостійна еозинофілія (до 15 %), підвищення ШОЕ. При біохімічному дослідженні виявляється диспротеїнемія зі зниженням альбумінів, протромбіну і зростанням γ-глобулінів, збільшуються показники тимолової проби, С-реактивного білка. При значному кістозі печінки дещо підвищена активність амінотрансфераз, більше — активність лужної фосфатази. Серологія внутрішньоклітинна реакція Каццоні зі стерильною рідиною ехінококового міхура людини чи домашніх тварин (0,1–0,2 мл). При позитивній пробі на місці ін’єкції антигену виникають свербіж, гіперемія та набряк шкіри. реакції зв’язування комплементу, латекс аглютинації (латекс–синтетична смола, адсорбент антигенів) і непрямої гемаглютинації. УЗД дозволяє виявити ехінококові кисти печінки у вигляді ехонегативних утворень з чіткими контурами, оцінити вміст (наявність перегородок, вторинних та третинних міхурців, суспензії), визначити розміри, топографію, а також ускладнення (відшарування оболонок кисти, запальна інфільтрація навколо та ін.). Выделяют пять признаков эхинококковой кисты:1. Гипо- анэхогенное образование;2. Гипоэхогенный ободок;3. Дочерние кисты;4. Симптом заднего усиления;5. Двухконтурность стенки КТ та МРТ — найбільш інформативні методи діагностики, що дозволяють чітко виявити вогнища ураження, їхній характер, розміри, топографію, наявність ускладнень (розпад, кальцифікація, проростання до сусідніх органів, великих судин тощо) Діагностична лапароскопія має обмежене значення. Тонкоголкова аспіраційна біопсія печінкової кісти, що виконується під ультразвуковим контролем і протигельмінтним захистом, є в цілому безпечною і діагностично корисною для диференціації ехінококозу, гепатокарциноми або абсцесу. Диференційний діагноз гідронефроз правої нирки (2), полікістоз печінки і правої нирки (1). |