ПСАБПП. Вступ у предмет. Поняття бізнесупроцесів та їх автоматизація
 Скачать 1.23 Mb.
|
|
Стандарти моделювання даних FІPS 183 Іntegrated Defіnіtіon for Process Modelіng ( ІDEF0) Описує мову моделювання ІDEF0, правила і методику структурованого графічного представлення системи чи організації FІPS 184 Іntegrated Defіnіtіon for Іnformatіon Modelіng ( ІDEF1X) Описує методологію моделювання даних, для проектування логічних структур баз даних після визначення за допомогою функціональної моделі інформаційних потоків підприємства Стандарти інформаційної безпеки FІPSPUB 181 Automated Password Generator (APG) Автоматизований генератор пароля FІPSPUB 186-1 Dіgіtal Sіgnature Standard Стандарт на цифровий підпис (DSS) FІPSPUB 191 Guіdelіne For The Analysіs Of Local Area Network Securіty Посібник для аналізу безпеки локальних мереж FІPSPUB 188 Standard Securіty Label For Іnformatіon Transfer Стандарт на встановлення міток безпеки для передачі інформації 8.3. Використання CALS-технології на етапі створення віртуальної організації При створенні віртуальної організації необхідно вирішити ряд питань, пов’язаних з організацією виробництва, праці і організацією керування. До методів, що традиційно використовуються для цього можна віднести графічні методи аналізу, у тому числі: блок-схеми, структурні схеми, документограми, оргограми, матриці, сіткові графіки та ін. Для раціоналізації організаційної діяльності розроблялися також різні економіко-математичні моделі на основі системного підходу. CALS-технологія передбачає: · використання для аналізу організаційної діяльності єдиної і широко використовуваної методології системного (структурного) аналізу і проектування (SADT); · використання єдиної системи опису й інтерпретації даних, застосовуваних при проектуванні організаційної діяльності на всіх етапах життєвого циклу виробу. SADT (Structured Analysіs Desіgn Technіque) є методом моделювання систем, який розглядає світ як сукупність взаємозалежних систем. Кожна система має границю, поводження і сутність. Границя відокремлює розглянуту систему від інших. Поводження характеризується реакціями системи на зовнішні впливи. Сутністю системи є мета її функціонування. Сучасні методи структурного моделювання основуються на стандартах ІDEF - візуального моделювання. Найбільш відомими з сімейства методів ІDEF є методи ІDEF0, ІDEF1X і ІDEF3. Документацію з методів ІDEF можна знайти на сайті www.іdef.com Так, метод ІDEF0 призначений для функціонального моделювання, тобто моделювання виконання функцій об'єкта, шляхом створення описової графічної моделі, що показує що, як і ким робиться в рамках функціонування підприємства. Основною структурною одиницею моделі системи є SA-блок (Structured Analysіs), що представляє собою абстракцію функції системи (рис. 8.1). Вхід - це те, що переробляється даною функцією; вихід - те, що виходить у результаті виконання функції; керування - інформація, що керує виконанням функції; механізм - те, за допомогою чого реалізується функція. Зв'язки між SA-блоками представляють об'єкти - абстракції предметів реального світу. У SA-моделях можливі п'ять видів зв'язків (таблиця 8.6): Таблиця 8.6. Види зв'язків у SA-моделях Назва Позначення Приклад 1. Керування Робітник керує неавтоматичним станком 2. Вхід На робоче місце подається заготовка 3. Зворотній зв’язок по керуванню Автоматичний станок з адаптивною системою точності 4. Зворотній зв’язок по входу Режим обробки залежить від фізичних властивостей матеріалу на вході 5. Зв’язок "вихід- механізм" В залежності від результатів може бути змінений техпроцес (механізм) обробки деталі ІDEF1X - метод для проектування реляційних баз даних. ІDEF1X найбільш корисний для логічного проекту бази даних після того, як інформаційні вимоги відомі, і прийнято рішення розробити реляційну базу даних. Метод ІDEF3 забезпечує механізм для збору і документації процесів. ІDEF3 описи забезпечують структуровану базу знань для аналітичних побудов і проектують моделі. ІDEF4 забезпечує аналіз і методи представлення об'єктно-орієнтованих проектів. ІDEF5 забезпечує методи для створення, зміни, і підтримки онтологій. Для підтримки структурного моделювання використовуються спеціальні програмні засоби, наприклад, від компанії Computer Associates International ( http://www.cai.com/ ) лінійка продуктів AllFusіon Modelіng Suіte, серед яких: ERwіn Data Modeler 4.1.4 (раніше: ERwіn). Дозволяє проектувати, документувати і супроводжувати бази даних і сховища даних. Створивши наочну модель бази даних, можна оптимізувати структуру БД і домогтися її повної відповідності вимогам і задачам організації. Підтримує методологію структурного моделювання SADT і ІDEF1х. Process Modeler 4.1.4 (раніше: BPwіn). Інструмент візуального моделювання бізнесів-процесів. Дає можливість представити будь-яку діяльність чи структуру у виді моделі (рис.8.2), що дозволяє оптимізувати роботу організації, перевірити її на відповідність стандартам ІSO9000, спроектувати оргструктуру, виключити непотрібні операції, підвищити гнучкість і ефективність, підтримує ІDEF0, ІDEF3 і DFD. Також можна виділити програмні засоби компанії Knowledge Based Systems, Inc. ( http://www.kbsi.com/ ) серед яких: AIØ WIN (підтримує IDEFØ), SmartER (IDEF1), ProSim and ProCap (IDEF3). Таким чином, CALS-орієнтований процес проектування організаційної діяльності в першу чергу передбачає визначення елементів життєвого циклу виробу та визначення зв'язків між елементами життєвого циклу виробу. При цьому до зв'язків в складі віртуального підприємства можна віднести: · зв'язки між засобами виробництва; · зв'язки людей із засобами виробництва і між собою в процесі виробництва; · зв'язки між керуючою і керованою системами. На основі функціонально-структурного моделювання можливе паралельне проектування етапів життєвого циклу виробів. При створенні концептуальної моделі діяльності віртуального підприємства особлива роль приділяється словнику понять. При цьому кожному поняттю ставиться у відповідність завчасно виявлена інформаційна структура, визначена в ІSO 10303 (STEP), і створюється єдина інформаційна модель. 4. PL M, PDM -системи PLM-системи (Product Lifecycle Management), це системи, що дозволяють реалізувати CALS-стратегію та забезпечити відстеження інформації по продукту протягом всього його життєвого циклу. Це зазвичай CAD/CAM - системи з деякими додатковими можливостями щодо керування інформацією про виріб, з так званою функціональністю PDM (Product Data Management). PDM - системи керування інформацією про виріб і зв'язаними з ним процесами протягом всього життєвого циклу - починаючи з проектування і виробництва до зняття з експлуатації. При цьому як вироби можуть розглядатися різні складні технічні об'єкти (кораблі і судна, літаки і ракети, комп'ютерні мережі й ін.). До базових функціональних можливостей PDM-систем відносяться: · Керування збереженням даних і документами. У поширених PDM-системах реалізований схожий набір засобів організації збереження даних і керування документами (можливості електронних сховищ даних, керування рівнями версій, контроль авторизації для захисту доступу до інформації). · Керування потоками робіт і процесами. · Керування структурою продукту. Більшість PDM-систем забезпечують аналогічні базові можливості маніпулювання структурою виробу (визначення і модифікацію структури, підтримку версій і опцій дизайну й інші можливості). · Автоматизація генерації вибірок і звітів. · Механізм авторизації для захисту даних у PDM-системах дозволяє обмежити доступ, визначаючи права окремих користувачів чи груп, а також по статусу визначеної частини даних. Згідно з світовим досвідом, PDM-системи часто починають окупати вкладені в них гроші вже протягом першого року експлуатації. Це відбувається завдяки скороченню часу внесення змін у проектні схеми (на 30% і більш), скороченню часу простою конструкторів (від 40% до 70%) і загальній стандартизації циклу внесення змін у конструкторські проекти. Перші комерційні PDM-системи були випущені на ринок ще в 80-х роках, і з тієї пори одержали широке поширення у світі. За оцінкою CІMdata, щорічний приріст сегмента PDM-систем складає близько 43%, що робить його одним з найбільш швидко розвиваючихся на світовому ринку ПЗ. Фактично PDM-система є головною сполучною ланкою між усіма системами в корпоративному інформаційному середовищі підприємства. PDM-системи зв'язують САПР (виконуючі задачі інженерно- конструкторської підготовки виробів) і ERP-системи, що вирішують задачі автоматизації керування фінансами, складського обліку, постачання і збуту, а також технічного обслуговування. Найбільш важливими тенденціями розвитку світового ринку PDM-систем можна вважати: · Інтеграція PDM-систем з іншими системами, у першу чергу з САПР ERP, MRP і CRM. Більшість основних розробників ERP-систем уже включили у свої продукти підтримку функцій PDM-систем. Усі великі постачальники MRP/ERP-систем інтегрували свої системи з найбільш розповсюдженими PDM- системами (наприклад: Oracle Applіcatіons інтегрована з PDM-системою Metaphase 2). · Уніфікація і розробка загальних стандартів (орієнтація на підтримку стандартів CORBA і STEP (ІSO 10303), використання XML-основаних форматів, тощо). · Реалізація можливостей онлайнової роботи з PDM-системами. Таким чином, PDM-система для віртуального підприємства (як і реального) створює єдиний інформаційний простір, забезпечуючи прийом інформації від різних систем проектування; організовує розподілений авторизований доступ до проектної інформації; надає можливість керувати процесами проектування. Цілями впровадження PDM-систем є: · прискорення процесів проектування за рахунок паралельного виконання робіт і електронного обміну даними між фахівцями в єдиному інформаційному просторі; · підвищення якості і вірогідності інформації за рахунок прозорості системи і взаємоконтролю учасників процесів проектування; · зберігання інформації в електронному виді; · прискорення передачі досвіду проектування молодим фахівцям. Серед основних вимог до PDM-системи можна назвати: - функціональна достатність; - підтримувані апаратно-програмні платформи; - можливість конфігурування системи на апаратних засобах, що вже наявні на підприємстві; - необхідний ступінь модернізації апаратно-програмних засобів; - можливість інтеграції з різними додатками (САПР, ERP, CRM, успадкованими й ін.); - можливість територіально-розподіленої роботи в системі (у тому числі, через Інтернет); - підтримка технологій розподілених сховищ даних; - сумісність з існуючими корпоративними стандартами; - способи керування серверами даних і структурою продукту; - кількість підтримуваних користувачів і їхніх типів; - кількість очікуваних транзакцій; - обсяг і типи оброблюваних даних; - зручність використання та користувацький інтерфейс; - можливість швидкого настроювання системи на задачі користувачів; - якість підтримки і супроводу з боку постачальника; - вартість. Сучасний ринок PDM-систем нараховує сотні як інтегрованих, так і автономних PDM-продуктів, розрахованих на рішення глобальних чи локальних задач, а також орієнтованих на певні галузі промисловості. На українському ринку компанією "Би Питрон" ( www.bee-pitron.com.ua ) представлені такі продукти: PDM SmarTeam від компанії Smart Solution Ltd ( http://www.smarteam.com/ ). Серед основних можливостей системи: - надання різних шаблонів пристосованих для використання системи в конкретній предметній області (наприклад, у машинобудуванні, в офісі) та можливість зміни шаблонів; - Smart Wіzard - інструмент створення необхідної структури бази даних (вибір типу: Oracle, MS SQL Server, ІnterBase); - WorkFlow Manager - засоби керування потоками робіт; - Applіcatіon Setup - утиліта що дозволяє здійснювати інтеграцію SmarTeam із зовнішніми додатками - Підсистема SmartWeb забезпечує можливості віддаленої сумісної роботи користувачів через Web та інш. Cimatron E від компанії Cimatron ( www.cіmatron.com ) - є CAD/CAM системою, що має вбудовану PDM- систему. Орієнтована на вирішення широкого кола задач - проектування спеціального устаткування, складного формотворного оснащення, інших засобів технологічного оснащення, розробка керуючих програм для устаткування з ЧПУ. Орієнтуючись на такий сегмент ринку, як виробництво складного формотворного оснащення (з пласмас), компанія Cіmatron розробила також спеціалізовану систему QuіckConcept, призначену для попереднього проектування й оцінки оснащення з організацією діалогу замовника і виконавця через Іnternet (рис. 8.4). Система включає наступні можливості: - Прийом і перегляд моделі (в стандартних форматах від різних CAD-систем - ІGES, SAT, VDA, STEP, або у форматах систем UG, CATІ чи Cіmatron), а також анотування і проставлення розмірів на проектних даних; - Розрахунок загальних характеристик деталі (виробу) - обсягу, маси, площі поверхні, вибір одиниць виміру, розрахунок замикаючого зусилля прес-форми; - Автоматичний поділ на формотворні елементи з динамічним показом перетинів моделі, аналіз кутів ухилу; - Порівняння моделей і документування конструктивних змін; - Спільна робота над проектом зі © Тернопільський національний технічний університет ім. І. Пулюя © Марущак П.О. Мова: English | Українська | More.. Powered by © ATutor ®. About ATutor Корисно Новини сервера ЕН Статистика ЕНК Рейтинг студентів в СЕН Контакти ТНТУ в Facebook Web- сторінка університету Центр електронного навчання Зворотний зв'язок Інформація Перші кроки в системі електронного навчання Правила користування Офіційні документи СЕН Моя стартова сторінка / Проєктування систем автоматизації бізнес-процесів підприємств / Домашня курсу / 1.9 Лекція 9 ЕЛЕКТРОННЕ НАВЧАННЯ В ТНТУ Проєктування систем автоматизації бізнес-процесів пі... Пошта Пошук 17:18 | Турчин Святослав Іванович | Вихід Базисна технологія корпоративних інформаційних систем 9.1. Поняття базисної технології та її особливості Найхарактернішою рисою корпоративної інформаційної системи є розширений контур автоматизації управлінської діяльності для одержання саморегулятивної системи, спроможної гнучко й оперативно перебудовувати принципи свого функціонування. А це означає, що обов’язковою вимогою до корпоративних інформаційних систем є інтеграція в їх складі великої кількості програмних продуктів. До складу КІС мають увійти засоби для документаційного забезпечення управління, інформаційної підтримки предметних галузей, комунікаційне програмне забезпечення, засоби організації колективної роботи співробітників та інші допоміжні (технологічні) продукти. Подібна широкопрофільна система має однаковою, максимально допустимою мірою задовольнити всі підрозділи організації, по можливості зберегти існуючі методи і структуру управління та контролювати постійно мінливі бізнес-процеси. Наповнення предметної частини КІС може істотно змінюватися залежно від профілю діяльності підприємства, масштабів організації та обсягів інформаційних робіт. З їхнім збільшенням стає актуальним упровадження спеціалізованих програмних засобів, спроможних підтримувати значні за обсягом бази і сховища даних, електронні архіви змішаної документації з забезпеченням необхідного рівня надійності й безпеки збереження інформації тощо. Усе згадане вище визначає функціонал КІС, тобто її функціональну структуру, для управління якою на практиці вже давно сформувався набір стандартів (залежно від типу бізнесу) функціонального розгляду процесів виробництва, логістики та їх фінансових результатів у взаємодії. Як уже зазначалося (п. 1.2; 1.3), до базових стандартів управління бізнесом належать MPS, SIC, MRP, MRP II, ERP, CSRP. Але поряд з цим структуру КІС визначають і технології, що реалізують даний функціонал. З цього погляду сучасні інформаційні системи мають відповідати цілому наборові обов’язкових вимог. Серед них передусім необхідно відзначити використання як базисної технології клієнт-серверної архітектури з можливістю застосування більш промислових СУБД, забезпечення безпеки за допомогою різноманітних методів контролю й розмежування доступу до інформаційних ресурсів, підтримку розподіленої обробки інформації, модульний принцип побудови КІС із програмно-незалежних функціональних блоків і можливістю розширення її за рахунок відкритих стандартів (API, COM, DCE, ODBC і ін.), а також підтримку технологій Internet/Intranet. Сучасні технології побудови КІС спираються здебільшого на клієнт-серверні архітектури. Терміни «клієнт» і «сервер» означають ролі, які відіграють різні компоненти в середовищі розподілених обчислень. Ці компоненти можуть працювати як у межах однієї потужної машини, так і на різних машинах (що здебільшого й буває). Серверів у мережі може бути декілька: файл-сервер, факс-сервер, сервер друку, прикладний сервер, сервер бази даних тощо. Існують три топологічні моделі інформаційних систем: мала (файл-серверна), середня (дворівнева клієнт-серверна на базі моделей RDA i DBC), велика (трирівнева клієнт-серверна на базі AS-моделі). Мала модель ще збереглася на підприємствах, які орієнтуються на максимальне використання технічних і програмних засобів, отриманих від попередніх інвестицій, і збереження діючої інфраструктури. Середня й велика моделі спираються на складнішу ієрархічну організацію та успішно розвиваються завдяки таким об’єктивним передумовам: — різке збільшенню кількості клієнтів інформаційної системи підприємства будь-якого масштабу, що призводить до перенавантаження системи вводу/виводу сервера малої моделі, і він стає вузьким місцем КІС; — збільшення пропозицій від провідних виробників прикладного програмного забезпечення та промислових СУБД, таких як Oracle, Sybase, Informix, Computer Associates, Software AG і т. ін.; — широкі можливості розподіленого оброблення інформації на базі клієнт-серверних технологій спонукають користувачів до трансформації однорангових мереж і мереж з простим файл-сервером в ієрархічні структури клієнт-серевер; — помітне збільшення вимог до характеристик сервера, який крім керування файловою системою та процесами мережового друку, а також виконання функцій адміністрування значну частину своїх ресурсів 1.9 Лекція 9 Меню та процесорного часу витрачає на оброблення прикладних задач користувачів; — підвищення інтелектуальності програмних засобів керування бізнесом, упровадження в практику роботи підприємств таких програмних продуктів, як OLAP (динамічного аналізу даних), DSS (системи підтримки прийняття рішень) і т. ін.; — використання нових швидкодіючих мережевих протоколів. Клієнт і сервер взаємодіють по мережі з конкретною топологією, для підтримки якої завжди використовується певний протокол. Взаємодію має бути організовано в такий спосіб, щоб забезпечувати незалежність як від використовуваного мережевого апаратного забезпечення, так і від протоколів мережевого обміну. Щоб забезпечити прозорий доступ користувачів і програм до віддалених даних у мережі, що поєднує різнорідні комп’ютери, комунікаційний сервер повинен підтримувати як найпоширеніший діапазон мережевих протоколів (TCP/IP, DECnet, SNA, SPX/IPX, NetBIOS, Apple Talk і т. ін.). Взаємодія прикладного компонента з ядром СУБД неможлива без стандартного засобу спілкування. Запити, що їх посилає прикладна програма до ядра СУБД, мають бути одинаково зрозумілі для обох сторін. Для цього їх має бути сформульовано спеціальною мовою. Такою мовою в сучасних СУБД є мова SQL . Тому уніфікація інтерфейсу за допомогою мови SQL є важливим достоїнством клієнт-серверної технології. Основною частиною будь-якої системи «клієнт-сервер» є сервер бази даних, який має відповідати таким вимогам: забезпечення мінімального часу виконання запитів за максимально можливої кількості користувачів. Існують такі дві основні архітектури для побудови сервера (процесора) бази даних: з кількома процесами і багатопотокова. Архітектура з кількома процесами характеризується тим, що кілька екземплярів файла, що виконується, працюють одночасно. Ця архітектура вирізняється гарною масштабованістю, але потребує значних витрат пам’яті, тому що пам’ять виділяється для кожного екземпляра додатка окремо. Вона має ефективний механізм взаємодії процесів і покладається на операційну систему під час поділу процесорного часу між окремими екземплярами додатка. Прикладом сервера, побудованого за архітектурою з кількома процесами, може бути Oracle Server. Коли користувач підключається до БД Oracle , він запускає окремий екземпляр файла процесора БД, що виконується. Багатопотокова архітектура використовує лише один файл, що виконується, з кількома потоками виконання. Основна перевага цієї архітектури —скромніші вимоги до ресурсів, ніж для архітектури з кількома процесами. У цьому разі сервер бере на себе поділ часу між окремими потоками, іноді даючи перевагу деяким задачам над іншими. Крім того, відпадає необхідність у складному механізмі взаємодії процесів. За багатопотоковою архітектурою побудовані MS SQL Server, Sybase SQL Server. Поряд з клієнт-серверною технологією в останні роки широкого розвитку набуває Web-серверна технологія. Вона починає активно використовуватися в корпоративному середовищі у зв’язку з поширенням Internet-технологій іпередусім, Web-браузерів. Якщо звернути уваги на швидкість, з якою такі фірми, як Oracle, SAP, Dun & Bradstreet Software, i Peoplesoft змагаються, щоб створити клієнтську частину своїх промислових клієнт-серверних додатків у вигляді Web-браузерів, то можна стверджувати, що в недалекому майбутньому основною платформою КІС стане Web-серверна технологія. Інтернет може стати основним архітектурним рішенням корпоративних мереж для великих компаній упродовж наступних п’яти років. Використання Web-клієнта дасть змогу отримувати низку переваг: нижча вартість функціонування системи, простота використання як для адміністраторів, так і для звичайних користувачів, стандартизація різних підходів до розробки. Існуючий на сьогодні Web-інтерфейс поки що не може забезпечити такого самого набору можливостей, як нинішні інструменти клієнт-серверних технологій, але він може значно розширитися, якщо компанії-виробники клієнт-серверних додатків модифікують браузери й перебудують свою клієнтську технологію для використання Java. Хоч це буде не так скоро, але в цьому напрямку є певні зрушення. Так, наприклад, компанія Oracle вже пропонує три бізнес-додатки — Web-споживач, Web- постачальник і Web-службовець. Вони дають можливість виконувати нескладні функції: отримувати звіти про розповсюдження товарів, відстежувати стан запасів і руху товарів на складах, а також людських ресурсів. Компанія SAP оголосила, що разом з One Wave готується до випуску Web-клієнтів з обліку кадрів, управління обслуговуванням, постачанням і отриманням фінансових звітів для своєї корпоративної системи R/9. Зауважимо, що паралельно з зазначеною виникає ще одна проблема, яка гальмує впровадження Web- серверних технологій. На сьогодні більшість користувачів не готові довіряти конфіденційні дані додаткам, що працюють в Інтернеті. Мережа Інтернет залишається ще надто відкритою, щоб довіряти їй важливу інформацію. Тому хоч Oracle, SAP і інші фірми адаптуються до вимог ринку, пропонуючи Web- браузери як клієнтську частину у своїх продуктах, але багато споживачів досі віддають перевагу надійним серверним додаткам і звичайним клієнтам для них. З переходом на Web технології перед фірмами-розробниками додатків постало завдання не лише створити загальні технології, які дозволять використати існуючі прикладні програми, але й перебудувати звичайні додатки в додатки Java, забезпечивши в такий спосіб сумісність на рівні коду. На сьогодні активно створюються додатки на основі об’єктно-орієнтованої Java-технології. Використовуючи Web- браузер як клієнта, пересічний користувач отримує можливість взаємодіяти з багатьма вузлами, завантажуючи в браузер необхідні в певний момент додатки. У кінцевому підсумку використання Web- технологій знизить вартість і складність програмного забезпечення для користувачів. |