ПСАБПП. Вступ у предмет. Поняття бізнесупроцесів та їх автоматизація
 Скачать 1.23 Mb.
|
|
Моя стартова сторінка / Проєктування систем автоматизації бізнес-процесів підприємств / Домашня курсу / 1.1 Лекція 1 ЕЛЕКТРОННЕ НАВЧАННЯ В ТНТУ Проєктування систем автоматизації бізнес-процесів пі... Пошта Пошук 16:31 | Турчин Святослав Іванович | Вихід Вступ у предмет. Поняття бізнесу-процесів та їх автоматизація 1.1 Поняття бізнес-процесу. На сучасному етапі, коли в Україні відбувається економічне зростання, поступово відроджується виробництво, а торгові підприємства усе більше і більше починають замислуватись про випуск власної продукції, їх успіх багато в чому залежить від правильності вибору системи для автоматизації діяльності підприємства. Одним з передових напрямків у теорії і практиці управління от уже більш десяти років є концепція процесово-орієнтованого управління. Існує безліч визначень терміна бізнес-процес. Кожен автор, що працює в цій області, пропонує своє визначення. Ось деякі з них: Бізнес-процес (бизнес процесс, business process) - це логично завершений набір етапів роботи, підтримуючий діяльність підприємства і реалізуючий його політику, спрямовану на досягнення поставлених завдань. Бізнес-процес – набір операцій, що у сукупності, створюють результат, який має цінність для споживача, та відбуваються в комерційній організації. Бізнес-процес – це взаємозв’язаний набір повторюваних дій (функцій), що перетворять вихідний матеріал і/або інформацію в кінцевий продукт (послугу) відповідно до попередньо встановлених правил. Бізнес-процес – сукупність дій, технологічних операцій, взаємозалежних рішень та дій на основі цих рішень, що мають спільну загальну мету і завдання. Список визначень терміна “бізнес-процес” можна продовжувати і далі, тому що кожен автор виділяє ту чи іншу, значиму, на його думку, особливість даного визначення, але в основній частині розбіжностей практично не спостерігається. Отже, бізнес-процес – це набір повторюваних операцій, що здійснюються за попередньо визначеними правилами (вимогами), і спрямований на досягнення єдиної мети процесу. Як правило, виділяють наступні категорії бізнесів-процесів: - процеси, що безпосередньо забезпечують випуск продукції, у результаті реалізації яких здійснюється одержання визначеного доходу в бізнесі-системі; - процеси планування і управління, що забезпечують ефективне планування і управління одержанням доходу при реалізації процесів випуску продукції; 1.1 Лекція 1 Меню - ресурсні процеси, що забезпечують доставку ресурсів у точку безпосереднього виконання дій; - процеси перетворення, що є допоміжними і виконуються в тих ситуаціях, коли необхідно досягти мети шляхом зміни існуючих технологій. Процеси перетворення, ресурсні процеси і процеси планування і управління є процесами, що забезпечують виконання бізнес-процесів, що здійснюють безпосередньо випуск продукції. У залежності від предметної області змінюється необхідність застосування, а також важливість, складність і значимість забезпечуючих процесів, відношенню до основних. Існує й інша, більш проста класифікація бізнесів-процесів - основні і допоміжні процеси. Основні бізнес-процеси – це ті, які покращують якість (вартість) надання послуг/продукції, допоміжні процеси формують інфраструктуру фірми. Як типові приклади бізнесів-процесів можна привести наступні: розробка виробничої програми, планування витрат і собівартості, управління витратами, закупівлі, обслуговування клієнтів, оформлення рахунків і т.д. Основними показниками оцінки ефективності бізнесу-процесу є: - кількість виробленої продукції необхідної якості за визначений інтервал часу; - кількість споживачів продукції; - кількість типових операцій, який необхідно виконати при виробництві продукції за певний період часу; - вартість витрат виробництва продукції; - тривалість виконання типових операцій; - капіталовкладення у виробництво продукції. Загальна ефективність – це відношення отриманого результату до витрат на його досягнення. Ефективність бізнесів-процесів – це відношення одержаного кінцевого (вихідного) результату (продукту, послуги, зокрема інформації) до усіх витрачених (вхідних) ресурсів (матеріальних, інформаційних, людських) . Отже, оптимізація бізнесів-процесів може бути спрямована на: - зниження ресурсомісткості здійснення бізнесу-процесу при незмінному вихідному результаті; - збільшення вихідного результату (кількісне, якісне) при незмінному споживанні ресурсів; - одночасне зниження ресурсоемкости процесу і підвищення вихідного результату. Оцінка ефективності й оптимізація бізнесів-процесів припускає здійснення неперервного удосконаленняї організації бізнесів-процесів фірми, зокрема їх автоматизації. 1.2. Автоматизація бізнес-процесів фірми як один з напрямків підвищення ефективності її діяльності. Автоматизація бізнес-процесів – комплекс заходів спрямований на оптимізацію управління діяльності підприємства з метою підвищення ефективності його діяльності. Автоматизація - один зі способів досягнення стратегічних бізнесів-завдань, а не процес, що розвивається по своїх внутрішніх законах. На чолі стратегії автоматизації повинна лежати стратегія бізнесу підприємства: місія підприємства, напрямки і модель бізнесу. Таким чином, стратегія автоматизації являє собою план, погоджений по термінах і цілям зі стратегією організації. Стратегія підприємства в області автоматизації бізнес-процесів повинна органічно вписуватися в загальну корпоративну стратегію розвитку. У свою чергу, корпоративна стратегія визначається стратегічними цілями компанії і т.зв. «критичними факторами успіху» - видами діяльності, успіх яких забезпечує успіх компанії в цілому. Методи та підходи до формування автоматизації бізнес-процесів залежать від розміру і типу підприємства. Але, є визначений набір кроків, який можна вважати найбільш типовим при автоматизації бізнес-процесів. До таких заходів відносяться: визначення поточних/перспективних цілей компанії і критичних факторів досягнення успіху; оцінка наявних на підприємстві інформаційних систем і бізнесів-процесів з погляду їхньої відповідності поставленим завданням; огляд нових (потенційно доступних) технологічних рішень і оцінка можливості їх застосування на підприємстві; оцінка наявних ресурсів і укрупнене техніко-економічне обґрунтування окремих напрямків розвитку автоматизації бізнес-процесів; Вибір системи і команди впровадження Вибір системи автоматизації бізнес-процесів - одне з найважливіших рішень по вкладенню інвестицій, адже надалі вибір системи і результати її впровадження будуть впливати на діяльність підприємства. Для того, щоб вибрати систему з найбільшою об’єктивністю, на підприємстві доцільно створити спеціальну експертну комісію (групу вибору), до складу якої ввійдуть представники всіх зацікавлених підрозділів. Також бажано, щоб саме на основі цієї групи згодом була сформована група впровадження. Вибір системи повинний вироблятися відповідно до визначеної методології. Основне - максимально точно сформулювати вимоги до системи, поділивши усі функції на обов’язкові, бажані і несуттєві. Для управління проектом впровадження системи автоматизації бізнес-процесів на підприємстві формуються спеціальні органи управління - координаційний комітет (включающий керівників усіх підрозділів, охоплених проектом, і очолюваний одним з керівників вищої ланки) і група впровадження (команда фахівців, що представляють різні функціональні підрозділи й очолювана менеджером проекту). Роль менеджера проекту надзвичайно важлива: це повинено бути фахівець, який не тільки добре розуміє мету проекту і технологію його впровадження, але й володіє достатнім авторитетом для того, щоб скоординувати дії різних підрозділів і забезпечити необхідний баланс інтересів. Менеджер проекту повинен мати достатні повноваження в прийнятті рішень (у частині реалізації проекту), а також мати можливість оперативного узгодження будь-яких виникаючих питань з керівниками вищої ланки. Різні проекти впровадження можуть відрізнятись один від одного за масштабами, тривалыстюі і кількыстю задіяних у проект людей. Як правило, проект передбачає етап обстеження, у ході якого виробляється опис організаційної структури підприємства, а також існуючих («як є зараз») і перспективних («як буде») бізнесів-процесів. Крім ідеї неперервного еволюційного удосконалювання бізнесів-процесів, існує більш революційна концепція реінжиніринга Хаммера і Чампі. За реінжинірингу бізнесів-процесів перед підприємством ставиться завдяння “почати всі з нуля”. Обидва підходи мають свої переваги. У ситуації, коли в підприємства з’являється шанс радикально переосмислити структуру своєї діяльності, вносячи в неї фундаментальні зміни, можна провести реінжінірінг. Але і після його завершення процеси залишаються в постійному русі. Виникають нові організаційні форми, з'являються нові зразки ведення бізнесу, які можна взяти за прототип, винаходяться нові технології, нарешті, здобуваються знання і досвід, зв'язані з недавно впровадженими процесами. Усе це спричиняє необхідність адаптації нових процесів. Історично першої виникла концепція реінжінірінга. Революційність цієї ідеї складалася в переході від організаційно-функціональної системи управління, що складалася протягом двох століть, до процессно- ориентированной технології управління. Тому при переході на по процессное управління необхідне було проводити саме реінжінірінг бізнесу. Реінжінірінг бізнесів-процесів бере свій початок, як це загальновизнано, у двох статтях, написаних у 1990-м року Хаммером, Даверпортом і Шортом. Поняття “бізнес-процес реінжінірінг” виникло в 1990 р. і з тих пір викликає активний інтерес фахівців в області управління й інформаційних технологій. З 1994 р. у США проводяться щорічні конференції по © Тернопільський національний технічний університет ім. І. Пулюя © Марущак П.О. Мова: English | Українська | More.. Powered by © ATutor ®. About ATutor реінжінірінгу. Корисно Новини сервера ЕН Статистика ЕНК Рейтинг студентів в СЕН Контакти ТНТУ в Facebook Web- сторінка університету Центр електронного навчання Зворотний зв'язок Інформація Перші кроки в системі електронного навчання Правила користування Офіційні документи СЕН Моя стартова сторінка / Проєктування систем автоматизації бізнес-процесів підприємств / Домашня курсу / 1.2 Лекція 2 ЕЛЕКТРОННЕ НАВЧАННЯ В ТНТУ Проєктування систем автоматизації бізнес-процесів пі... Пошта Пошук 16:32 | Турчин Святослав Іванович | Вихід Аналіз діяльності підприємства 2.1 Підходи до автоматизованого управління організаційними системами. Основні підходи, їх переваги та недоліки зображені на рис. 1. Основні риси функційно-орієнтованого управління підприємством: Різна цільова спрямованість підрозділів, розбіжность інтересів підрозділів з цільовими завданнями підприємства. Потенційна конфліктність відносин. Однією з ключових проблем сформованих систем управління є домінування функціонального управління 1.2 Лекція 2 Меню в організаціях, що породжує безліч труднощів. Функціональні структурні підрозділи не зацікавлені в загальних результатах роботи підприємства, оскільки система оцінки їх діяльності не залежить від результативності роботи підприємства в цілому. Руйнівна конкуренція між ними результат відособленої діяльності кожного підрозділу всередині підприємства. На практиці це переходить у постійні конфлікти між співробітниками бухгалтерії, фінансового і планово-економічного відділів, між відділом збуту і виробництва, між виробництвом і інженерними службами, між конструкторами і технологами і т.д. У функціонально-орієнтованих організаційних структурах ускладнений обмін інформацією між різними підрозділами, а, як відомо, актуальна інформація є базовим чинником прийняття ефективного управлінського рішення. У функціонально-орієнтованих структурах співробітники підрозділів не орієнтовані на цільові задачі підприємства. Цей підхід існує дотепер і багато керівників підприємств переконані, что альтернативи йому не існує. Тим часом руйнівні наслідки даного підходу особливо сильні в умовах кризи, при істотних затримках виплати зарплати. Разом з тим, реальна робота не здійснюється вздовж лінійно-функціональної ієрархії (такий маршрут мають доручення посібника, інформація з прийняття рішень і накази). Вона пронизує підприємство у вигляді сукупності ділових процесів (бізнес процесів), що здебільшого ніким не керуються і ніхто за них не відповідає. Діловий процес (бізнес процес, business process) - це логічно завершена сукупність етапів роботи, що забезпечує діяльність підприємства і реалізує його політику, спрямовану на досягнення поставлених цілей. Як правило, сукупність ділових процесів для кожного підприємства різна. Такі процеси, так чи інакше, існують на кожному підприємстві. Проблема полягає в їх впорядкуванні і організації управління. Великі потенційні переваги управління діловими процесами полягають у тому, що робота стає більш ефективною, оскільки переходить від одного фахівця до іншого, від одного підрозділу до іншого з меншою кількістю помилок і затримок, а вимоги клієнта задовольняються вчасно (чого ніяк не скажеш про функціонально орієнтовану організацію). Серед інших переваг переходу на процесно-орієнтовану організацію діяльності можна виділити простоту проведення оптимізації як самих процесів, з точки зору їх організації, синхронізації, взаємної погодженості, так і ресурсів, які використовуються, особливо це стосується людських ресурсів. Загально визнано, що одним з найважливіших факторів успіху підприємства є наявність єдиної сильної "управлінської команди", що володіє ситуацією і працює узгоджено для досягнення загальної мети. Процесна організація управління в поєднанні з іншими методами дозволяє сформувати таку команду, орієнтовану на єдині цілі підприємства. Таким чином, необхідність використання процесного підходу стає усе більш очевидною. Впровадження такого підходу вимагає реорганізації діяльності підприємства на основі принципів процесно-орієнтованого управління. Така реорганізація вимагає певної технології переходу від існуючої системи до нової, відповідно поставленим цілям. На вітчизняному ринку послуг великого значення набувають послуги, пов'язані з консалтингом, спрямованим на вдосконлення системи управління підприємством. Другою важливою складовою такого вдосконалення, крім впровадження процесно-орієнтованого управління, є використання сучасних інформаційних технологій, в тому числі побудованих на основі автоматизованих систем. Існує також матричний підхід, що поєднує функціонально-орієнтований і процесно-орієнтований підходи. Відповідальність за виконання завдання покладається на виконавців бізнес процесів, а відповідальність за контроль якості, за своєчасність етапів цих бізнес процесів покладається на учасників різних функціональних груп. Матричний підхід вимагає додаткових витрат на узгодження всіх етапів бізнес процесів, тому використовується у критичних ділянках управління підприємством, у випадках, коли помилкове управлінське рішення приведе до катастрофічних наслідків. Таким чином, можна виділити наступні напрямки вдосконалення системи управління підприємством: перехід на процесно-орієнтоване управління; впровадження сучасних інформаційних технологій управління. У наступних лекціях ми розглянемо інструментарій і технології, що підтримують ці напрямки. При цьому поняття "підприємство" будемо трактувати більш широко, як узагальнена назва організацій і установ, що займаються виробництвом товарів і послуг, а також для визначення різноманітних органів управління. 2. Основи організаційного бізнес-моделювання Бізнес-інжінірінг, як і будь-яка технологія, має систему базових принципів та визначень, що лежать в основі процесу розробки бізнесу-моделі компанії. Узагальнена схема організаційного бізнес-моделювання приведена на рис.1. Рис. 1. Базові принципи бізнес-інженірінгу Бізнес-інжиніринг ґрунтується на системному підході до управління. Компанія розглядається як цільова, відкрита, соціально-економічна система. Можливості компанії (як будь-якої системи) визначаються як характеристиками її структурних підрозділів, так і організацією їх взаємодії. При цьому компанія (як відкрита система) належить до ієрархічної сукупності відкритих систем - зовнішніх надсистем (ринок, державне оточення і т.д.) і до внутрішніх підсистем (відділи, цехи, бригади й ін.). Побудова бізнес-моделі компанії починається з опису моделі взаємодії з зовнішнім середовищем. Призначення (основна мета, місія) такої компанії по задоволенню соціально-значимих потреб ринку визначається як компроміс інтересів ринку і компанії. Уточнення і деталізація місії дозволяє розробити дерево цілей компанії і відповідних стратегій їх досягнення. Блок бізнес-стратегій визначає продуктові і конкурентні стратегії, а також стратегії сегментації і просування. Ресурсні стратегії визначають стратегії залучення матеріальних, фінансових, людських і інформаційних ресурсів. Функціональні стратегії визначають стратегії в організації компонентів управління й етапів життєвого циклу продукції. Одночасно з'ясовується потреба і предмет партнерських відносин (субпідряд, сервісні послуги, просування й ін.). Це дозволяє задовольнити наполегливі вимоги споживача мати продукт, необхідного якості, у потрібній кількості, у потрібному місці, у потрібний час і за прийнятною ціною. При цьому компанія може зайняти в партнерському ланцюжку створюваних цінностей оптимальне місце, де її можливості і потенціал будуть використовуватися щонайкраще. Це дає можливість сформувати бізнес-потенціал компанії - набір видів комерційної діяльності, спрямований на задоволення потреб конкретних сегментів ринку. Далі, виходячи зі специфіки каналів збуту, формується первісне представлення про організаційну структуру (визначаються центри комерційної відповідальності). Виникає розуміння основних ресурсів, необхідних для відтворення товарної номенклатури. Бізнес-потенціал, у свою чергу, визначає функціонал компанії. функціонал компанії - перелік бізнес-функцій, функцій менеджменту і функцій забезпечення, необхідних для підтримки на регулярній основі зазначених видів комерційної діяльності. Крім того, уточнюються необхідні для цього ресурси (матеріальні, людські, інформаційні) і структура компанії. Побудова бізнесу-потенціалу і функціонала компанії дозволяєвизначити зони відповідальності менеджменту.Матриця комерційної відповідальності закріплює відповідальність структурних підрозділів за одержання доходу в компанії від реалізації комерційної діяльності. Її подальша деталізація (шляхом виділення центрів фінансової відповідальності) забезпечує побудову фінансової моделі компанії, що, у свою чергу, дозволяє впровадити систему бюджетного управління. Матриця функціональної відповідальності закріплює відповідальність структурних ланок (і окремих фахівців) за виконання бізнес-функцій при реалізації процесів комерційної діяльності (закупівля, виробництво, збут і ін.), а також функцій менеджменту, зв'язаних з управлінням цими процесами (планування, облік, контроль в області маркетингу, фінансів, управління персоналом і ін.). Подальша деталізація матриці (до рівня відповідальності окремих співробітників) дозволить одержати функціональні обов'язки персоналу, що в сукупності з описом прав, обов'язків, повноважень забезпечить розробку пакета посадових інструкцій. Опис бізнесу-потенціалу, функціонала і відповідних матриць відповідальності являє собою статичний опис компанії. При цьому процеси, що протікають у компанії, поки в згорнутому виді (як функції) ідентифікуються, класифікуються і, що особливо важливо, закріплюються за виконавцями цих процесів. На цьому етапі бізнес - моделювання формується загальновизнаний набір основних внутріфірмових регламентних документів: базового Положення про організаційно-функціональну структуру компанії, пакета Положень про окремі види діяльності (фінансової, маркетингової і т.д.), пакета Положень про структурні підрозділи (цехах, відділах, секторах, групах і т.п.), посадові інструкції. Це вносить прозорість у діяльність компанії за рахунок чіткого розмежування і документального закріплення зон відповідальності менеджерів. Подальший розвиток (деталізація) бізнес - моделі відбувається на етапі динамічного опису компанії на рівні процесних потокових моделей. Ці моделі описують процес послідовного в часі перетворення матеріальних і інформаційних потоків компанії в ході реалізації який-небудь бізнес - функції менеджменту. При цьому спочатку (на верхньому рівні) описується логіка взаємодії учасників процесу, а потім (на нижньому рівні) - технологія роботи окремих фахівців на своїх робочих місцях. Завершується організаційне бізнес-моделювання розробкою моделі структур даних, що визначає перелік і формати документів, що супроводжують процеси в компанії, а також задає формати опису об'єктів зовнішнього середовища, компонентів і регламентів самої компанії. При цьому формується система довідників, на підставі яких одержують пакети необхідних документів і звітів. Побудова повної бізнес - моделі компанії Зазначений підхід дозволяє представити діяльність будь-якої компанії у виді функціональної моделі (рис. 2). Рис. 2. Функційна модель компанії На підставі місії формуються цілі і стратегії компанії. З їх допомогою визначається необхідний набір продуктів, і, як наслідок – необхідні ресурси. Відтворення продукції відбувається за рахунок переробки ресурсів в основному виробничому циклі. Його компоненти формують необхідні бізнес - функції для постачання ресурсів, виробництва продуктів і їхнього розподілу в місця реалізації. Для управління зазначеним процесом відтворення формується сукупність компонентів менеджменту, що породжує набір функцій управління. Для підтримки процесів відтворення і управління формуються набори відповідних функцій забезпечення (охорони, технічного оснащення, профілактики і ремонту й ін.). Такий підхід дозволяє описати підприємство за допомогою універсальної безлічі управлінських регістрів (мети, стратегії, продукти, функції, організаційні ланки й ін.). Управлінські регістри являють собою ієрархічні класифікатори. При цьому відбувається послідовний процесно-цільовий опис компанії (рис. 4). Рис. 3. Етапи процесно-цільового опису компанії Базова модель поєднує місію, мети і стратегії. Відповідає на запитання навіщо компанія займається саме цим бізнесом, чому сподівається при цьому бути конкурентноздатної, які завдання і стратегії для цього необхідно реалізувати; Організаційно-функціональна модель закріплює управляючі функції за організаційними ланками. Відповідає на питання що, у якому підрозділі (де) і хто що саме робить у компанії (і відповідно відповідає за це); Функціонально-технологічна модель описує послідовне перетворення матеріальних і інформаційних ресурсів у компанії. Відповідає на питання як відбувається перетворення ресурсів на кожній операції, у якій тимчасовій послідовності (коли) і як організована взаємодія операцій у процесі перетворення ресурсів ( кому); Кількісна модель описує бюджети компанії –надходження і вибуття коштів у ході виконання бізнес- процесів і виникаючі при цьому доходи і витрати. Відповідає на запитання скільки необхідно фінансових ресурсів для забезпечення діяльності компанії; Модель структури даних описує класифікацію, формати, способи збереження, адресність, час і місце використання процедурних регламентів і кількісних звітів як самої компанії і так опису об'єктів зовнішнього оточення. Відповідає на запитання в якому виді представлена інформація про компанію і зовнішнє середовище. Бізнес-модель компанії забезпечує необхідну повноту і точність її опису. За допомогою бізнес - моделі формуються всі необхідні управлінські регламенти. Саме цим досягається прозорість, передбачуваність і відтворюваність бізнесу, забезпечуючи високу динаміку його розвитку, конкурентноздатність, а виходить, у кінцевому рахунку, і інвестиційну привабливість компанії. Бізнес-модель: комплексне управління При переході до насиченого ринку менеджмент стає істотним фактором забезпечення конкурентноздатності. Причому при будь-якій стратегії забезпечення конкурентної переваги досягається як за рахунок менеджменту ресурсів, так і менеджменту організації. Реально в українських компаніях зустрічаються три крайніх способи забезпечення конкурентноздатності (див. рис 1): Забезпечення конкурентноспроможномті фірми Переважно за рахунок низької ціни продукції, досягнутої за рахунок мінімізації витрат. В основному це великі виробничі підприємства, що удосконалюють головним чином управління ресурсами. Переважно за рахунок більш якісного задоволення потреб Замовника, що досягається швидким і точним відгуком на найменші зміни купівельних переваг. В основному це невеликі сервісні компанії, що володіють високою гнучкістю ринкового поводження. Переважно за рахунок експлуатації «специфічних» ресурсів, що дісталися, як правило, у результаті приватизації «надбання комунізму» - джерела унікальної сировини, особливі канали зовнішнього фінансування, усілякі пільги та інше. Переважна більшість інших компаній підвищують свою конкурентноздатність удосконалюванням управління як організацією, так і ресурсами. Рішення цієї комплексної задачі може бути виконане з використанням ідей бізнес - інжиніринга. Основи бізнесу-інжиніринга Бізнес - інжиніринг (business-engineering) – це сучасна технологія формального, точного, повного і всебічного опису діяльності компанії шляхом побудови базових інформаційних моделей організації у взаємодії з моделлю зовнішнього середовища. Для побудови бізнес-моделей використовується узагальнена функціональна схема організації (рис.2). Функційна схема компанії Приведена схема в загальному виді відбиває суть роботи будь-якої компанії (виробничої, торгової, сервісної): - Компанія як відрита соціально-економічна система взаємодіє з зовнішнім середовищем як з більш широкою надсистемою, що визначає функціональне призначення (місію) організації. По суті місія – результат позиціонування компанії серед інших учасників ринку. Це компроміс інтересів ринку й організації. - На підставі місії формуються корпоративні цілі, корпоративні і функціональні стратегії, за допомогою яких визначається необхідний набір продуктів, і, як наслідок, необхідні ресурси. - В основному виробничому циклі здійснюється відтворення продуктової номенклатури за рахунок переробки ресурсів. Компоненти цього циклу формують сукупність необхідних бізнес - функцій для реалізації постачання ресурсів, виробництва продуктів і їхнього розподілу в місця реалізації. - Для управління зазначеним процесом відтворення формується сукупність необхідних компонентів менеджменту, що породжує відповідний набір функцій управління. - Для підтримки процесів відтворення і управління формуються набори відповідних функцій забезпечення. Такий підхід дозволяє описати підприємство за допомогою універсальної безлічі управлінських регістрів (мети, стратегії, продукти, функції, організаційні ланки й ін.). Управлінські регістри по своїй структурі являють собою ієрархічні класифікатори. Поєднуючи класифікатори у функціональні групи, і, закріплюючи між собою елементи різних класифікаторів за допомогою матричних проекцій, одержимо сукупність інформаційних моделей компанії (рис.3): Повна бізнес-модель компанії Базова модель (відповідає на питання навіщо компанія займається саме цим бізнесом, чому сподівається при цьому бути конкурентноздатної, які завдання і стратегії для цього необхідно реалізувати). Організаційно-функціональну модель (відповідає на запитання хто- що робить у компанії і хто за що відповідає). Функційно - технологічна модель (відповідає на запитання як реалізується в компанії). Процесно-рольова модель (відповідає на запитання хто-що-як-кому). Кількісна модель (відповідає на запитання скільки необхідно ресурсів). Модель структури даних (відповідає на питання в якому вигляді описуються регламенти самої компанії й об'єкти зовнішнього оточення). Зазначена сукупність інформаційних моделей являє собою бізнес-модель компанії. Вона забезпечує необхідну повноту і точність опису, додаючи необхідну прозорість бізнесу. З її допомогою формуються всі необхідні управлінські регламенти. Бізнес - модель усьому голова За допомогою бізнес - моделі можна вирішити задачу комплексного управління як організацією, так і ресурсами (рис. 4). © Тернопільський національний технічний університет ім. І. Пулюя © Марущак П.О. Мова: English | Українська | More.. Powered by © ATutor ®. About ATutor Корисно Новини сервера ЕН Статистика ЕНК Рейтинг студентів в СЕН Контакти ТНТУ в Facebook Web- сторінка університету Центр електронного навчання Зворотний зв'язок Інформація Перші кроки в системі електронного навчання Правила користування Офіційні документи СЕН Моя стартова сторінка / Проєктування систем автоматизації бізнес-процесів підприємств / Домашня курсу / 1.3 Лекція 3 ЕЛЕКТРОННЕ НАВЧАННЯ В ТНТУ Проєктування систем автоматизації бізнес-процесів пі... Пошта Пошук 16:33 | Турчин Святослав Іванович | Вихід |