ПСАБПП. Вступ у предмет. Поняття бізнесупроцесів та їх автоматизація
 Скачать 1.23 Mb.
|
|
Розроблення постановки задач (змін) здійснюється у функціональних управліннях Держкомстату, тобто безпосередніми користувачами. Спеціалісти управлінь розробляють постановку задачі (зміни), в якій визначають форми звітності та склад показників, установлюють і описують взаємозв’язки показників для формування на їх базі вихідних таблиць та згідно з нормативами встановлюють вимоги для розроблення програмного забезпечення КЕОД. Постановка статистичних задач (змін) здійснюється за схемою, що принципово різниться від тієї схеми, передбаченої загальним нормативним документом — стандартом РД 50/-34, 698-90, тому є необхідність розглянути її. Схема постановки статистичної задачі включає: 1. Загальний розділ, де наводяться: назва роботи, її код, тип статистичної форми, періодичність оброблення звітності, тривалість оброблення звітності, види і способи передавання звітності, типи та характеристики технічних комплексів, мова програмування. 2. Звіти і порядок збирання інформації, до якого належать: перелік і зміст вхідних форм (таблиць), нормативно- довідкова інформація (державні класифікатори, локальні довідники), бази даних, порядок збирання звітності і схема її проходження. 3. Вхідна інформація, яка характеризується: кількістю вхідних звітів, що надходять за звітний період; переліком показників, які в окремих звітах можуть бути відсутніми; кількістю показників; кількістю документів; максимальною значністю показників; організаційною структурою та порядком введення інформації. 4. Контроль і конфігурація вхідних документів — вказуються: порядок проведення контролю (використання контрольних сум, арифметичний, балансовий і логічний та інші види контролю); виконується опис взаємозв’язків між показниками кожної форми і різних форм звітності; наводяться рекомендації щодо виправлення помилок, виявлених під час проведення контролю, правила коригування інформації. 5. Вихідна інформація, яка характеризується переліком одиниць вихідної інформації, описом таблиць, екранних форм, електронних повідомлень і регламентами передавання її до інших наборів даних. 6. Контроль вихідної інформації, що здійснюється через логічне та арифметичне ув’язування показників. 7. Збереження даних — регламентується порядок передавання інформації на збереження. Розроблення програмного забезпечення, вдосконалення його та супроводження забезпечує Головне міжрегіональне управління статистики. Виконавцями робіт цього напряму можуть також бути територіальні органи державної статистики, науково-дослідний інститут статистики, інші підпорядковані Держкомстату установи та сторонні організації. Якщо не вдаватись у сутність загальносистемного програмного забезпечення організації передавання статистичних даних, то можна стверджувати, що для розв’язування регламентних задач використовуються оригінальні програмні продукти, типові пакети програм і виділені процедури. Оригінальні програмні продукти, як правило, розробляються на районному та обласному рівнях інформаційної системи статистики для розв’язування нетипових задач. Пакети прикладних програм у цьому випадку є комплексом програмних засобів, що мають чітко виражену модульну структуру і стандартні засоби зв’язку один з одним за допомогою управлінських програм. До виділених процедур належить типовий набір стандартних функцій, бібліотек, програмних модулів. Упровадження проектних розробок для автоматизованого розв’язування регламентних задач здійснюється з використанням типових процедур оброблення даних. Це: 1. Збирання даних, зафіксованих у статистичних звітах на паперових та електронних документах, по яких здійснюється вхідний контроль і підрахунок контрольних сум. 2. Уведення вхідних повідомлень і записування їх у базу вхідних даних, здійнення всіх видів вхідного контролю (логічного, арифметичного, балансового, фрагментарного) програмними засобами з виданням протоколу помилок і коригування введеної інформації. 3. Підготовка до розв’язування задачі — здійснюється згідно з процедурами головного меню, які відкривають необхідні каталоги, довідники та фонди оперативної інформації, виконують коригування окремих елементів. 4. Оброблення статистичних даних, контроль і видавання результатів — здійснюється основною програмою або сукупністю модулів. Спочатку на жорсткий диск записуються проміжні результати, а після виконання операцій контролю, збалансування видається зведений звіт на екран та, за потреби, до друкування в завершеній формі. 5. Підготовка до об’єднання файлів зі зведеними звітами, отриманими з нижчого рівня. У разі потреби здійснюється контроль балансового і логічного ув’язування зведених звітів. 6. Об’єднання файлів зі зведеними звітами, отриманими з нижчого рівня. 7. Оброблення та отримання звітів, по яких звітність не централізується. Процедура виконується на самому верхньому рівні. 8. Формування зведених звітів для місцевих органів влади. Процедура виконується на районному та обласному рівнях. Перелік КЕОД і форм статистичної звітності в розрізі функціональних підсистем наведено в додатку 11. Відповідно до Концепції інформатизації органів державної статистики основним напрямом удосконалення оброблення статистичних даних є: перехід від технології розв’язування регламентних задач за допомогою КЕОІ до технології «клієнт-сервер», що базується на використанні баз даних статистичних показників та реалізації динамічної системи SQL-запитів для отримання необхідної інформації в різних розрізах; використання таких баз у сукупності з прикладними статистичними пакетами (типу SPSS, SAS) для забезпечення аналітичної роботи. При цьому передбачається: · створення галузевих каталогів статистичних показників і на їх основі проектування БД; · зміна технологій отримання даних від статистичних одиниць з поступовим переходом на електронну форму звітних документів; · запровадження технологій отримання вихідних документів засобами системи SQL-запитів та інших стандартних програмних засобів. Внесення змін до програмного забезпечення КЕОІ для заміни технології аналітичної роботи зі зведеними показниками, включаючи всі її етапи: введення, контроль, агрегування, отримання вихідних документів тощо виконується на районному та обласному рівнях. 11.4.2. Оброблення даних спостережень ділової активності підприємств та економічної активності населення Статистичне спостереження — це планова, науково-організована реєстрація масових даних про будь-які соціально-економічні явища та процеси. Від інших методів збирання даних статистичні спостереження відрізняються характером і масовістю даних й способом їх отримання. Масовість відрізняє статистичні дані від інших, оскільки завдяки переходу від окремих фактів до масових можна визначити загальну закономірність, позбавлену впливу випадкових причин. Ступінь масовості залежить від рівня узагальнення досліджуваних явищ. На макрорівні формуються дані про явища та процеси загальнодержавного характеру. Це відомості про виробничий потенціал держави, розмір її фінансових ресурсів, експорт-імпорт товарів, обсяг приватизації об’єктів, рівень безробіття. На мікрорівні дані є також масовими, але іншого ґатунку. Матеріали, які збирають окремі міністерства, відомства, підприємства, установи, товариства та фірми, характеризуються певною фрагментарністю. Статистичні дані обов’язково мають кількісну визначеність, завдяки чому підлягають нагромадженню, зведенню та узагальненню. При спостереженнях статистичні дані мають відповідати певним вимогам. Перша вимога — це вірогідність даних, тобто їхня відповідність реальному стану. Друга вимога — це повнота даних як за їхнім обсягом, так і по суті. Третя вимога — це своєчасність даних. Інформація має дійти до користувача до того, як застаріє, інакше вона втрачає корисність. Четверта вимога — це порівнянність даних у часі або просторі. Гострою є проблема порівнянності за одиницями вимірювання, особливо це стосується вартісних показників в умовах зберігання високої інфляції або грошової реформи. З переходом національної статистики на міжнародні стандарти важливо керуватися порівняльною методикою збирання даних та обчислення статистичних показників. П’ятою вимогою є доступність даних. З переходом до ринкових умов питання доступності даних особливо загострюється. У період демократії більшість матеріалів державної статистики стали відкритими. Проте ускладнилась ситуація з централізованим збиранням даних, особливо в недержавних структурах. В Україні діють дві системи збирання інформації: централізована (загальнодержавна) та децентралізована (відомча, окремих економічних структур). Централізована система збирання інформації має ширші можливості для якісного спостереження: наукову методику, кваліфіковані кадри, технічне забезпечення. Проте децентралізована система збирання інформації є оперативнішою через менші інтервали часу між збиранням і використанням готової статистичної інформації. Статистичне спостереження здійснюється в три етапи: підготовка спостереження, реєстрація статистичних даних, формування бази даних. На першому етапі вирішуються організаційні питання: хто, де, коли проводить спостереження і що для цього необхідно. На другому етапі збирають дані. Чим коротший термін збирання, тим своєчаснішою та дешевшою буде інформація. Від якості збирання залежить точність, повнота і вірогідність даних. Третій етап передбачає контроль і нагромадження даних спостереження, а також їх зберігання. На цьому етапі відпрацьовується система оперативного доступу та пошуку необхідних даних. Спостереження проводяться за визначеною метою (наприклад, дослідження ділової активності підприємств, економічної активності населення, вивчення соціального середовища, демографічних проблем). З переходом економіки на ринкові відносини, зі зміною структури виробництва особливо актуальною стала проблема дослідження ділової активності підприємств. У країнах Західної Європи обстеження ділової активності підприємств ведуться з 50-х років ХХ ст. Починаючи з 1962 р. зростання кількості дрібних обстежень, що проводилися в Європі, відбувалось у рамках збалансованої програми Комісії Європейського Союзу. Наявність загальних характерних рис, притаманних обстеженням саме цього типу, дала змогу інститутам, що їх проводять, об’єднатися й створити Міжнародний центр з вивчення проблем, які стосуються проведення та використання результатів обстежень тенденцій діяльності економічного характеру. Ця організація, заснована в 1960 р., кожних два роки проводить конференції, присвячені новітнім розробкам і напрямам обстежень у сфері бізнесу. Всі учасники опитувань, які проводилися в країнах Європейського Союзу, вважають їхні результати корисними. Щомісяця в 12 європейських країнах опитуються понад 20 тис. промислових підприємств, 12 тис. будівельних фірм і 8 тис. магазинів роздрібної торгівлі. Обстеження ділової активності підприємств виконуються згідно з планом державних статистичних спостережень Держкомстату з 1997 р. щокварталу, за їх результатами видається бюлетень. Вони проводяться за методикою Комісії Європейського Союзу, рекомендованою для застосування в країнах з перехідною економікою. На місцях обстеження виконуються працівниками регіональних органів статистики. Схема проведення обстеження охоплює такі операції: збирання даних, уведення первинних даних, перевірку даних, упорядкування масиву за критерієм, формування вихідної форми з результатами статистичного аналізу, видавання вихідної форми бюлетенів на друкування. Збирання даних про ділову активність підприємств здійснюється за допомогою анкети — ф. № 1 КП-квартальна, поштова. Більшість запитань, що ставляться в анкеті, не потребують спеціальних розрахунків, вони мають якісний характер. Зокрема, це питання: як у поточному кварталі змінився порівняно з попереднім кварталом обсяг виробленої продукції, обсяг реалізованої продукції, обсяг негрошового попиту на продукцію, обсяг запасів готової продукції, спискова чисельність працюючих на підприємстві та ін. Перелік реквізитів оперативної інформації в документі згруповано за змістом у такі розділи вхідних даних: · зміни загальних показників у поточному кварталі порівняно з попереднім кварталом; · оцінка поточних обсягів виробництва; · зміни обсягу продажу продукції; · прогноз змін на наступний квартал; · поточний фінансовий стан підприємства; · фактори, які стимулюють виробництво; · зайнятість працівників на виробництві; · зміни в цінах на продукцію та ін. Уведення даних здійснюється через екранний шаблон відповідного документа або за технологією з використанням сканерів. При цьому застосовуються такі класифікатори: ЄДРПОУ, КВЕД, КФВ, КОНТУ, ЗКГКГ, КОПФГ та ін. Контроль уведення даних обстежень виконується спеціальними програмними засобами, в тому числі з використанням контрольних сум. Вхідні дані за кожним статистичним обстеженням формуються в окремий файл оперативної інформації з відповідною назвою. У процесі оброблення матеріалів обстеження ділової активності підприємств використовуються файли НДІ, файл оперативної інформації та архівні БД, які містять аналогічну інформацію за попередні періоди. Алгоритми оброблення даних обстежень ділової активності підприємств визначаються кінцевою метою, кінцевими результатами, які мають бути отримані. Виконання алгоритму оброблення даних охоплює такі етапи технології. Перший етап — здійснюється завантаження даних в робочі зони відповідно до визначеної для обстеження предметної області. Предметними областями можуть бути підприємства промисловості, сільського господарства чи будівництва тощо. Другий етап — вибираються процедури для виконання статистичних розрахунків. Вибір здійснюється відповідно до методики розрахунку. За методику можуть бути взяті: моделювання рядів динаміки; побудова © Тернопільський національний технічний університет ім. І. Пулюя © Марущак П.О. математичних моделей для кількісного опису характеру зв’язку між цільовими показниками модельованих процесів і вхідними показниками; побудова моделей за допомогою оцінювання параметрів із застосуванням регресійного аналізу на основі статистичних вибірок спостережень; індуктивне моделювання тощо. Для розрахунку середніх значень кількісних показників використовується методика підрахунку простої середньої. Третій етап — результати оброблення матеріалів обстежень ділової активності підприємств формуються у вихідні повідомлення і у вигляді файлів подаються з регіонального рівня на державний з періодичністю один раз на квартал. Ці дані заносяться у вихідні файли «Дані з обстежень ділової активності промислових підприємств», де зберігається інформація про останній результат обстежень і нагромаджені результати, отримані за попередні періоди. За результатами кожного обстеження видається бюлетень обстежень ділової активності підприємств. При підготовці до видачі бюлетеня складаються машинограми, які видаються на екран, а після аналізу до друку. Перелік і зміст цих машинограм може змінюватись відповідно до вимог респондентів. За результатами обстежень в третьому кварталі 2001 р. видавалися машинограми з абсолютними і відносними показниками ділової активності підприємств промисловості (по галузях), будівництва, транспорту, сільського господарства тощо. Зокрема, машинограма показників, що описують діяльність промислових підприємств по галузях, включає такі реквізити: галузь промисловості, забезпеченість замовленням у відсотках, зайнятість працівників (частково, повністю, у відсотках), частка продукції, що реалізується на внутрішньому ринку, середній темп приросту цін, частка бартерних операцій. Інші машинограми: стан ділової активності будівельних підприємств України в заданому періоді, деякі показники діяльності транспорту в заданому періоді, оцінка рівня попиту на сільськогосподарську продукцію сільськогосподарських підприємств України, результати кон’юнктурного опитування підприємств тощо. Результати обстежень ділової активності підприємств України також передаються для публікацій у щоквартальному статистичному довіднику Організації економічного співробітництва і розвитку, який видається в Парижі. 11.4.3. Комп’ютерні технології розроблення матеріалів перепису населення Переписи населення, відбиваючи досягнення народу країни, є важливим політичним і економічним заходом. Проведення переписів населення завжди сприяло розвиткові засобів обчислювальної техніки та технологій її використання. Навіть під час проведення першого Всеросійського перепису в 1891 р. застосовувались електричні лічильні перфораційні машини, а в 1926 р. частина матеріалів перепису опрацьовувалася вже на створеній спеціально першій машинолічильній станції. За рекомендацією Постійної комісії Ради економічної взаємодопомоги зі статистики, перепис населення слід проводити не рідше, ніж раз на 10 років. І кожні 10 років знаменуються досягненнями в розвитку засобів обчислювальної техніки для перепису населення. Зокрема, в 2001 р. вперше застосовувалися сканери для зчитування інформації з переписних бланків і технологія децентралізованого оброблення даних. Для проведення всіх заходів з організації підготовки, проведення перепису населення та розроблення його матеріалів задовго до її початку в органах державної статистики створюються підрозділи, які забезпечують програмно-методичну, організаційну і масово-роз’яснювальну роботу, матеріально-фінансову підготовку, а також здійснюється проектування автоматизованого оброблення результатів перепису населення. З метою створення законодавчої бази для проведення Всеукраїнського перепису населення 2001 р. відповідно до вимог Конституції України було підготовлено та прийнято Закон України «Про Всеукраїнський перепис населення», який встановлює правові, економічні та організаційні засади проведення перепису населення, права, обов’язки та взаємну відповідальність суб’єктів перепису населення, а також гарантії держави щодо захисту отриманої у процесі опитування конфіденційної інформації. Розроблена та узгоджена з усіма зацікавленими організаціями програма перепису населення — вичерпний перелік питань, за якими здійснювалося опитування респондентів під час перепису населення, підготовлювалися звітно-статистична документація та переписний інструментарій. Переписи проводяться обліковцями шляхом опитування населення і записування відомостей в списки проживаючих у приміщенні і в переписні листи. Заповнення відомостей за питаннями переписного листа проводиться або у вигляді запису словами чи цифрами, або у вигляді міток. Для забезпечення нормальної роботи зчитувального пристрою при введенні переписних листів за допомогою сканера необхідно, щоб мітки були закреслені правильно, тобто відповідно до взірця, вказаного в правому верхньому кутку переписного листа. Загальна структура органів, які проводять перепис населення, включає: лічильні дільниці; інструкторські дільниці; переписні відділи; районні та міські відділи статистики; обласні управління статистики (відділи перепису населення); Управління Всеукраїнського перепису населення Державного комітету статистики. Перепис населення проводиться протягом 10 днів шляхом обходу обліковцями житлових приміщень, опитування населення і запису відомостей у списки проживаючих у приміщенні і в переписні листи. На другий день, після закінчення перепису, обліковець здає переписну документацію з вихідними формами, укомплектованими в портфелі, інструктору-контролеру, який у визначені терміни передає ці матеріали завідуючому переписним відділом. Відповідальні за перепис населення в Держкомстаті Автономної Республіки Крим, обласних, Мова: English | Українська | More.. Powered by © ATutor ®. About ATutor Корисно Новини сервера ЕН Статистика ЕНК Рейтинг студентів в СЕН Контакти ТНТУ в Facebook Web- сторінка університету Центр електронного навчання Зворотний зв'язок Інформація Перші кроки в системі електронного навчання Правила користування Офіційні документи СЕН |