ПСАБПП. Вступ у предмет. Поняття бізнесупроцесів та їх автоматизація
 Скачать 1.23 Mb.
|
|
Миттєві копії. Це найпростіша модель тиражування даних, за якої таблиці оновлюється в базі даних основного вузла, а в інші бази даних тиражуються копії даних, досяжні лише для читання. Усі операції зміни даних виконуються тільки через центральний вузол. Тиражування можна викласти за такою схемою: «центральна БД ® дистриб’ютор ® клієнт». Центральна база даних зберігає основний варіант даних, з тієї чи іншої предметної галузі. Функції дистриб’ютора виконує сервер, який стежить за змінами даних, які відбуваються в центральній БД, і розповсюджує їх між клієнтами. Отже, кожному елементу системи достатньо мати зв’язок лише із сервером- дистриб’ютором, а не з усіма іншими фрагментами. При цьому зауважимо, що за невеликих обсягів інформації функції центральної БД і дистриб’ютора може виконувати один комп’ютер. Характеристики тиражування змінюються залежно від організації зв’язку між центральною БД і дистриб’ютором, а також між дистриб’ютором і клієнтом. Ця схема не працює лише в разі розподілених транзакцій, коли будь-яка база даних системи, перш ніж підтвердити зміну даних, повинна отримати дозвіл від усіх інших серверів системи. Механізм тиражування миттєвих копій виглядає так. Дистриб’ютор запитує в сервера центральної БД миттєвий знімок даних і коли отримує, то розповсюджує його між клієнтами. У цьому варіанті тиражування окрім розповсюдження за запитом можна використати схему примусового розсилання тиражу. При цьому розповсюдження даних ініціює не клієнт, а дистриб’ютор. Ця модель розподілу даних достатньо проста і не потребує вирішення конфліктів. Вона може успішно використовуватися і для розповсюдження даних, які змінюються нечасто, наприклад, цін на товари, технологічних норм витрат ресурсів на виготовлення виробів, під час підготовки й розповсюдження звітів тощо. Наприклад, кілька підрозділів підприємства збирають відповідні відомості про свою діяльність і передають їх до центрального офісу; потім ця інформація централізовано обробляється і пере-дається зворотно в підрозділи у вигляді звітів. На етапі збирання даних підрозділи (клієнти) виступають у ролі видавця своєї частини даних, і для центрального офіса вони досяжні лише для читання. Після того, як звіт підготовлено, його видавцем є центральний офіс, а для підрозділів він доступний лише для читання. Змінні миттєві копії. Це модель тиражування, яка дає змогу оновлювати не лише таблицю, що тиражується, а й її миттєві копії. Клієнт (філіал) має можливість змінити деякі дані в основній базі за попередньою узгодженістю з центральним офісом. Техніка виконання тиражування має такий вигляд: у старшій базі створюється тригер, що заносить всі зміни в тиражовані дані (тиражовані таблиці) у спеціальну журнальну таблицю, а в молодшій базі періодично запускається вбудована процедура, яка звертається за даними в страшу базу і вносить необхідні зміни в репліку (snapshot), тобто таблицю, що виконує зміни даних в інших таблицях (можливо, і в базах). Модель тиражування з рівноправними вузлами. Ця модель забезпечує взаємне тиражування таблиць між вузлами розподіленої бази даних. У реалізації цієї моделі беруть участь декілька рівноправних серверів баз даних, тому схема «центральна БД — дистриб’ютор — клієнт» у цьому разі не підходить. Для підтвердження кожної транзакції всі команди розповсюджуються на всі сервери, від яких мають надійти підтвердження про можливість проведення певної трансакції. У разі, коли хоча б одна база недосяжна, уся система перестає працювати, оскільки вона не може ні підтвердити ні спростувати транзакцію. З огляду на те, що всі сервери рівноправні, транзакції можна проводити через будь-який сервер СУБД, а в процесі підтвердження вони стають досяжними для всіх інших серверів. Основною вадою моделі тиражування з рівноправними вузламиє те, що вона потребує постійного зв’язку між серверами системи. Це вимагає висування жорстких вимог не лише до каналів зв’язку, а й до самих серверів. Позитивним є те, що така система забезпечує максимальну цілісність даних і їх узгоджене оперативне оновлення. Використовувати її доцільно в тих випадках, коли робота всієї обчислювальної системи неможлива без максимально оперативного розповсюдження інформації. Такі вимоги характерні для геоінформційних, метереологічних, корпоративних інформаційних систем тощо, де дані, на підставі яких виконуються обчислення, розподілені на значній території на багатьох комп’ютерах і базах даних. Гібридні конфігурації. Модель гібридної конфігурації будується на базі перерахованих вище моделей і забезпечує одночасне використання миттєвих копій і рівноправних вузлів. Така модель вдало компенсує вади однієї моделі перевагами іншої та в цілому має оптимальну конфігурацію. 10.3. Схеми тиражування даних Використовуючи названі вище моделі тиражування даних можна побудувати такі основні схеми тиражування даних, які безпосередньо реалізовуються в сучасних СУБД: розподіл навантаження, розповсюдження, об’єднання (консолідація), динамічного права власності на дані, розподіленого права власності на дані, рівний з рівним, гаряче резервування. Розподіл навантаження. Ця схема передбачає розподіл навантаження між кількома серверами і підтримку копій даних на одному чи більше серверах. Позитивним є те, що в такій системі інформація захищена від втрат за рахунок наявності резервної копії. Крім того, є можливість продовжувати роботу в разі виходу з ладу окремих серверів. Схему розподілу навантаження унаочнено на рис. 10.1. Рис. 10.1. Схема розподілу навантаження Розповсюдження (централізація). Ця схема підтримує розсилання інформації з центральних офісів у філіали. Дані оновлюються на центральному вузлі (сервері) і тиражуються у вигляді миттєвого знімка даних, зокрема й системних, у філіали. Наприклад, мережа магазинів з продажу побутової техніки має необхідність розіслати додаткові прайс-листи на побутову техніку до початку відкриття магазинів. Щоб гарантувати узгодженість даних, магазини мають доступ до них лише в режимі читання, тоді як центральний офіс має можливість як читати записи, так і редагувати їх. Явним обмеженням цієї схеми тиражування є необхідність здійснення операцій лише через центральний офіс, що потребує від філіалів зв’язку з центральним офісом у момент здійснення тиражування. У разі, коли даних, що тиражуються, багато, а операцій над ними здійснюється мало, то краще скористатися іншим процесом тиражування, де по мережі передаються не дані, а операції з ними. Такий процес тиражування називається тиражуванням трансакцій. У цьому разі тиражуються не окремі операції, а їх логічні групи — транзакції. При цьому періодично необхідно здійснювати і цілковиту синхронізацію даних, яка виконується за методом тиражування миттєвого знімка даних. Трансакції, які підтверджені центральним офісом, збираються дистриб’ютором і копіюються далі у філіали, де ці операції виконуються з заздалегідь розповсюдженими знімками центральної бази даних. Якщо філіалу (клієнту) необхідно змінити деякі дані в основній базі, він повинен провести транзакцію з центральним офісом. Схему розповсюдження подано на рис. 10.2. Рис. 10.2. Схема розповсюдження: ЦБД — центральна база даних; ЛБД — локальна база даних; n — номер локальної БД Об’єднання (консолідація). Це схема тиражування, що забезпечує максимальну автономію віддаленої бази даних. Набори даних можуть оновлюватись на регіональних вузлах, а потім тиражуватися на центральний вузол у доступному лише для читання режимі. Сутність цієї схеми в тому, що всі операції виконуються на віддаленому комп’ютері, який може бути повністю відключений від комп’ютерної мережі. Автономна СУБД записує всі операції з даними у відповідну послідовність, а потім у визначений час тиражує їх до центрального офісу. При цьому процес оновлення даних ініціює автономна СУБД. Оновлення може виконуватися як за визначеним графіком, так і ручним способом (наприклад, тільки-но з’явився зв’язок між автономною СУБД і дистриб’ютором). До того ж є два способи отримати оновлення — копіювати миттєвий знімок локальної бази даних або чергу підтверджених центральною СУБД транзакцій. Передачу транзакцій можна використати лише в тому разі, коли в автономній БД вже зберігається копія основної. Зауважимо, що миттєвий знімок бази даних містить також і додаткову службову інформацію, наприклад ідентифікатори стовпців і рядків. Використання схеми об’єднання дає змогу клієнтам (філіалам) системи працювати самостійно, а потім об’єднувати дані в єдиному центрі. Ця схема тиражування вдало підходить для мобільних працівників, які виїжджають на місця замовлення товарів для проведення переговорів і укладення договорів. Після укладення договору співробітник може передати нові відомості до центральної бази даних. Для цього прикладу конфліктна ситуація може виникнути, якщо договір укладено на вже проданий товар. На цей випадок у системі мають бути передбачені відповідні алгоритми автоматичного розв’язання конфліктів. Тиражування за схемою об’єднання показано на рис. 10.3. Рис. 10.3. Схема об’єднання Схема динамічного права власності на дані. Схема динамічного права власності на дані (або схема належності даних під час розподілу робочого навантаження) дає змогу запобігти конфліктам під час оновлення даних і являє собою його динамічну техніку. Дані, що модифікуються, послідовно просуваються від одного вузла до іншого. Право власності на дані під час розподілу робочого навантаження дає можливість модифікувати дані, що тиражуються, у міру їх просування від вузла до вузла. Тому в будь-який момент лише один вузол може оновлювати дані. У цій схемі кожен вузол залежить від даних, які надійшли з поперед-нього вузла, і може оновити запис лише відповідно до своєї робочої функції. Наприкінці кожного кроку інформація оновлюється та тиражується на наступний вузол. Наприклад, у системі оброблення замовлень на закупівлю товарів процес тиражування може відбуватися так. Замовлення спочатку вводиться в ПК у відділі приймання замовлень (АРМ замовлень). Після цього воно пересилається до відділу обліку для затвердження кредиту та виписування рахунка на оплату товару (АРМ з обліку), потім у відділ збуту для отримання дозволу на відправлення товару (АРМ збуту). І нарешті — у відділ доставки продукції для її пакування і доставки споживачу (АРМ доставки). Схему динамічного права власності на дані ілюструє рис. 10.10. Рис. 10.10. Схема динамічного права власності на дані Схема розподіленого права власності на дані. Ця схема реалізує децентралізоване вирішення завдань, за якого кожен вузол обробляє свої дані. Вона надає адміністраторам гнучкий механізм для встановлення належності даних на рівні таблиць розподілення. Наприклад, локальна комп’ютерна мережа філіалу комерційного банку володіє даними свого відділення і, відповідно, може коригувати дані, які стосуються того чи іншого розділу діяльності свого відділення. Внесені зміни потім передаються в головний офіс та інші регіональні відділення банку. Комп’ютер даного регіонального відділення може посилати запити та читати дані інших відділень, але не може вносити в них зміни. Така сама схема дій і для інших відділень банку. Схему розподіленого права власності на дані наведено на рис. 10.5. Рис. 10.5. Схема розподіленого права власності на дані Схема рівний з рівним. За такої схеми створюється середовище з рівноправними вузлами, що мають однакові можливості оновлювати дані. Оновлювати дані можна на будь-якому вузлі за принципом рівний до рівного. Така схема дає змогу локальним користувачам працювати навіть тоді, коли інші системи недосяжні. Для вирішення конфліктних ситуацій схема рівний з рівним повинна мати великий діапазон алгоритмів та процедур для автоматизованого визначення та розв’язання конфліктів. Схему тиражування рівний з рівним ілюструє на рис. 10.6. © Тернопільський національний технічний університет ім. І. Пулюя © Марущак П.О. Мова: English | Українська | More.. Powered by © ATutor ®. About ATutor Рис. 10.6. Схема тиражування рівний з рівним Схема гарячого резервування. Ця схема здійснює підтримку дзеркальних копій баз даних з можливістю модифікації даних лише на центральному вузлі. Схему гарячого резервування даних унаочнено на рис. 10.7. Корисно Новини сервера ЕН Статистика ЕНК Рейтинг студентів в СЕН Контакти ТНТУ в Facebook Web- сторінка університету Центр електронного навчання Зворотний зв'язок Інформація Перші кроки в системі електронного навчання Правила користування Офіційні документи СЕН Моя стартова сторінка / Проєктування систем автоматизації бізнес-процесів підприємств / Домашня курсу / 1.11 Лекція 11 ЕЛЕКТРОННЕ НАВЧАННЯ В ТНТУ Проєктування систем автоматизації бізнес-процесів пі... Пошта Пошук 17:19 | Турчин Святослав Іванович | Вихід І нформаційно-обчислювальна система органів державної статистики 11.1. Основні задачі, структура та принципи функціонування Протягом довгих років органи державної статистики виконували одну з основних функцій державного управління — збирання, оброблення та узагальнення статистичних даних про виконання державних програм усіма галузями економіки і підвідомчими їм підприємствами. Загальний обсяг статистичної інформації, яка підлягала обробленню при централізованому управлінні народним господарством, становив 8 млрд показників, у тому числі на державному рівні — 0,4 млрд, на республіканському — 1,5 млрд, на обласному — 4,1 млрд і на районному — 2 млрд показників, що надходили на 527 формах звітності. Для автоматизованого оброблення цих обсягів було створено автоматизовану систему державної статистики, яка функціонувала за принципами централізованою оброблення даних. Вона була на той час самою розвиненою системою серед усіх автоматизованих систем у державному управлінні. З переходом України до ринкових відносин, проведенням соціально-економічних реформ, розширенням міжнародного співробітництва, демократизацією суспільства змінилася функція державної статистики, зросли вимоги до достовірності та оперативності статистичної інформації, її відповідності міжнародним стандартом, до забезпечення доступності громадськості до статистичних даних. Завдання подальшого розвитку державної статистики України визначені Національною програмою інформатизації, схваленою Законом України від 04.02.1998 р. та Програмою реформування державної статистики, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.1998 р. Відповідно до цих документів Держкомстат прийняв Концепцію інформатизації органів державної статистики. Основною метою інформатизації органів державної статистики є створення на основі сучасних інформаційних технологій, програмних і технічних засобів у максимально короткі строки інформаційно-обчислювальної системи органів державної статистики (ІОС ОДС) якісно нового рівня для забезпечення достовірною та оперативною статистичною інформацією органів державної влади, доступності результатів оброблення та аналізу статистичних даних для широкого кола громадськості, наукових установ, навчальних закладів тощо. Інформаційно-обчислювальна система (ІОС) органів державної статистики являє собою систему технічних і програмних засобів, технологічних процесів та організаційних заходів, що забезпечують автоматизацію збирання, оброблення, нагромадження, аналізу, зберігання та розповсюдження статистичної інформації. Структура ІОС є ієрархічною, побудованою відповідно до організаційної структури державної статистики України (рис. 11.1). Вона може розглядатись як у вертикальному, так і горизонтальному розрізах. По вертикалі структура ІОС Держкомстату включає районний, обласний та державний рівні. На кожному з цих рівнів створено локальну систему оброблення статистичних даних. На районному рівні проводиться збирання інформації від первинних об’єктів статистичного обліку, здійснюються вибіркові обстеження, оброблення та аналіз одержаної статистичної інформації, передавання її керівним органам району і по каналах зв’язку на обласний рівень. Районний рівень охоплює 660 районних і міських відділів статистики, забезпечує оброблення 30 млн байтів, передавання 24 млн і збереження протягом року 560 млн байтів інформації. Кожний районний відділ статистики повинен бути обладнаний локальною мережею, в якій одна з робочих станцій забезпечує обмін даних по комутованих каналах зв’язку, виконуючи цим самим функції поштового серверу. Локальна обчислювальна мережа районного відділу статистики управляється мережевою операційною системою Netware Lite для однорангових мереж, що дає змогу використати невиділений файл-сервер з можливістю організації на ньому додаткового робочого місця. Однак на сьогодні більшість районних відділів статистики ще недостатньо забезпечені комп’ютерною технікою, через що зібрані дані доводиться передавати для аналізу в обласні управління статистики. 1.11 Лекція 11 Меню Рис. 11.1. Структура інформаційної системи державної статистики України Обласний рівень забезпечує збирання статистичних даних від підзвітних статистичних одиниць, одержує статистичні дані по каналах зв’язку з районного рівня, виконує оброблення, аналіз статистичної інформації в межах територій, забезпечує нею керівні органи регіону і передає інформацію на державний рівень по каналах зв’язку. Функціонально-обласний рівень будується на основі локальної обчислювальної мережі обласного управління статистики. Для забезпечення ефективного використання технічних засобів і скорочення строків оброблення статистичної інформації програмно-технічний комплекс обласного управління статистики об’єднується у локальну обчислювальну мережу на основі стандарту ІЕЕЕ 802.3. Ураховуючи необхідність введення та оброблення на обласному рівні до 680 млн байтів статистичної інформації, центр обласного рівня має кілька обчислювальний машин середньої потужності з Risc-процесорами. Сервер зв’язку обласного управління статистики забезпечує взаємодію з районним рівнем і являє собою персональний комп’ютер, виділений для цієї мети і забезпечений груповим модемом, який підтримує обмін даними за протоколом V.23 на діючих комутованих телефонних каналах зв’язку. Інформаційна взаємодія обласного управління статистики з державними органами статистики здійснюється засобами електронної пошти. На державному рівні проводиться збирання, оброблення та аналіз статистичної інформації, яка надходить з обласних управлінь статистики, обробляється та спрямовується інформація в керівні державні організації, організується контрольований доступ до статистичних фондів з боку міністерств, відомств та інших держав. Тут здійснюється об’єднання обласних фрагментів у глобальну мережу статистики України. Державний рівень інформаційно-обчислювальної системи статистики складається з локальної обчислювальної мережі, яка об’єднує управління Держкомстату і відділи Головного міжрегіонального управління статистики в єдиний інформаційний простір з відповідним розподілом прав доступу до інформаційних фондів. Центральний рівень статистичної інформаційної системи повинен забезпечити введення та оброблення 680 млн байтів, передавання 500 млн байтів, а також зберігання протягом року 1700 млн байтів статистичної інформації. Головне міжрегіональне управління статистики (ГМУС) створено у 2000 р. на базі Головного міжрегіонального інформаційного центру. Воно безпосередньо підпорядковується Державному комітету статистики і є головною організацією з питань збирання, нагромадження та оброблення статистичної інформації, матеріалів переписів і вибіркових соціально-демографічних обстежень. Для передавання інформації використовується мережа УкрПак на базі виділених та комутованих телефонних ліній. В ГМУС інформація, що надходить з регіонального рівня, агрегується в цілому по Україні, а також у розрізах територій і галузей економіки. Вона використовується Держкомстатом передусім для забезпечення центральних органів державної влади необхідною інформацією для прийняття рішень, а також для аналітичної роботи та розповсюдження статистичної інформації серед широкої громадськості. До складу ГМУС входять функціональні відділи та відділи оброблення даних. Функціональні відділи виділено згідно із функціональною структурою Держкомстату, а до технологічних відділів належать: відділ системного супроводження засобів обчислювальної техніки, відділ інформаційних технологій, відділ програмування, відділ супроводження програмного забезпечення. Ці відділи забезпечують розроблення календарних планів запровадження комп’ютерних технологій, виконують всі етапи робіт з алгоритмізації і програмування, а також супроводження розроблених проектів у процесі їх запровадження і промислової експлуатації. По горизонталі структура ІОС органів державної статистики для районного, обласного і державного рівнів є ідентичною і включає забезпечувальні та функціональні підсистеми. Складовими забезпечувальних підсистем є інформаційне, технічне, програмне забезпечення та організаційно-правове забезпечення. Функціональні підсистеми виділено відповідно до організаційної структури Держкомстату та його регіональних органів за такими напрямами: розв’язання регламентних статистичних задач, оброблення даних спостережень, розроблення матеріалів перепису населення, а також розповсюдження статистичної інформації. Для автоматизації функцій органів державної статистики в ІОС виділено такі функціональні підсистеми (комплекси задач): · статистика промисловості; · статистика інвестицій та будівництва; · структурна статистика; · статистика сільського господарства та навколишнього середовища; · статистика торгівлі; · статистика послуг, транспорту і зв’язку; · статистика фінансів; · статистика цін; · статистика праці; · статистика населення; · статистика реформування власності; · статистика науки, інновацій та інформатики; · статистика послуг та національних програм; · статистика обстеження умов життя домогосподарств; · статистика зовнішньої торгівлі; · статистика національних рахунків; · статистика зведеної інформації. Перелік функціональних підсистем визначений у відповідності з вимогами міжнародних стандартів класифікації видів економічної діяльності (КВЕД). У межах виділених підсистем здійснюється автоматизоване оброблення інформації для розв’язання регламентних задач і задач оброблення матеріалів обстежень. На центральному та регіональному рівнях оброблення інформації виконується за допомогою понад 500 комплектів електронного оброблення інформації (КЕОІ), які розробляються переважно централізовано колективом ГМУС. Існуюча технологія оброблення даних полягає в розробленні для кожної форми статистичної звітності, як правило, окремого КЕОІ, що містить весь цикл автоматизованого оброблення даних по цій формі: введення, контроль, агрегування, отримання вихідних таблиць. При цьому дані зберігаються в файлах, які належать програмним комплексам. Це великою мірою обмежує можливості оперативного отримання інформації для аналітичної роботи і її розповсюдження. Крім того, розроблення програмного забезпечення КЕОІ проводиться на основі програмних систем, які на сьогодні застаріли, не дають змоги реалізувати сучасні інформаційні технології оброблення інформації і оброблення значних обсягів даних (що є характерним для статистики). В умовах перехідного періоду в економіці України, постійних змін статистичної звітності, відсутності управління часовими інтервалами існування об’єктів класифікацій, єдиної системи актуалізації та ведення класифікаторів, стандартів на формати подання даних, а також через недоліки у здійсненні технології оброблення статистичної інформації проблема вдосконалення системи оброблення даних в органах державної статистики є вельми актуальною. Основними напрямами розвитку ІОС згідно з Концепцією інформатизації органів державної статистики є: · внесення змін до порядку збирання та оброблення статистичної звітності — це передусім перехід до несуцільних методів спостереження з оптимальною періодичністю надання інформації, використання спеціальних моніторингів, переписів та опитувань; · максимальне наближення системи введення даних до джерел їх виникнення та забезпечення отримання даних від звітуючих одиниць в електронному вигляді; · запровадження і динамічна підтримка загальнодержавних класифікаторів, розроблених у відповідності до міжнародних класифікацій; · модернізація програмно-технічної бази, забезпечення органів державної статистики сучасними програмними і технічними засобами для ефективного виконання покладених на них завдань у необхідному обсязі, забезпечення ефективного функціонування і розвитку локальних мереж центрального, регіонального та районного рівнів; · стандартизація технології автоматизованого оброблення статистичної звітності — розроблення типових уніфікованих технологій та відповідного програмного забезпечення для забезпечення автоматизованого оброблення статистичної інформації на різних рівнях її оброблення; · перехід від технології електронного оброблення інформації, що базується на використанні комплексів електронного оброблення інформації та створюються, як правило, за принципом одна форма статистичної звітності — один комплекс, на основі застарілих технологій та програмних засобів і використання локальних довідників, до технологій, що базуються на використанні баз даних статистичних показників та реалізації динамічної системи SQL-запитів для отримання необхідної інформації в різних розрізах, використання таких баз у сукупності з прикладними статистичними пакетами (типу SPSS, SAS) для забезпечення аналітичної роботи; · побудова глобальної (корпоративної) мережі органів державної статистики, що базується на локальних обчислювальних мережах центрального, регіонального та районного рівнів, удосконаленні діючої системи обміну інформацією на основі використання сучасних телекомунікаційних технологій, програмних і технічних телекомунікаційних засобів; · розроблення системи захисту інформації, що включає комплекс організаційних заходів, технічних і програмних засобів, які реалізують розмежування прав доступу до інформації, створення окремих підмереж, фіксацію доступу до баз даних з конфіденційною інформацією тощо; · створення інформаційних фондів Держкомстату та надання можливості доступу до них споживачам статистичної інформації у рамках виділених їм повноважень, удосконалення системи розповсюдження статистичної інформації. Відповідно до Концепції інформатизації органів державної статистики, прийнятої на колегії Держкомстату України, вдосконалення та розвиток ІОС органів державної статистики здійснюватиметься у два етапи. На першому етапі (2000—2003 рр.) здійснюються розроблення та впровадження автоматизованої системи збирання, оброблення та аналізу даних державної статистики на основі сучасних інформаційних технологій, створення корпоративної інформаційно-обчислювальної мережі органів державної статистики. На другому етапі (2004—2007 рр.) передбачається: забезпечення уніфікованої ідентифікації об’єктів інформаційного фонду Держкомстату; розроблення системи метаданих, що описує об’єкти інформаційного фонду та можливості доступу до них; розроблення корпоративного сховища даних та організація доступу зовнішніх користувачів статистичної інформації до об’єктів інформаційного фонду Держкомстату. Виконання Концепції інформатизації органів державної статистики повинно також забезпечити остаточний перехід до загальноприйнятих у міжнародній практиці методів збирання, оброблення, аналізу та розповсюдження статистичної інформації. Зі входженням України до європейських і світових міжнародних організацій до органів державної статистики висуватимуться вимоги, націлені на адекватність інформаційних систем національних і міжнародних органів статистики. Згідно з рекомендаціями та основними положеннями, розробленими Статистичною комісією ООН і Європейською економічною комісією, в інформаційних системах для національних і міжнародних статистичних органів повинні бути однорідними, сумісними такі складові: архітектура інформаційної системи, апаратні комплекси, компоненти програмного забезпечення, структури статистичних даних і технологічні процеси їх оброблення. Архітектура інформаційних систем для національних і міжнародних статистичних органів розробляється виходячи з таких основних типів функцій статистичної організації: оброблення даних досліджень; організація сховища даних, у тому числі регістрів (вхідних потоків); аналітичне оброблення даних. Архітектура інформаційної системи статистичної організації повинна гармонійно збігатися зі структурою самої організації. Як видно з рис. 11.1, узагальнені статистичні показники надходять у формі вихідних повідомлень засобами електронної пошти в Адміністрацію Президента України, у Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України, а також в міністерства і прирівнені до них державні установи. Основними користувачами статистичної інформації є Адміністрація Президента України, апарат Верховної Ради України, Кабінет Міністрів України, Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерство фінансів України, обласні та районні державні адміністрації, інші міністерства і відомства. Ця інформація надається у вигляді друкованих видань (збірники, бюлетені, експрес-доповіді тощо) та в електронному вигляді на сайті www.ukrstat.gov.ua. Також Держкомстат відповідно до запитів готує статистичні дані для міжнародних організацій, таких як: Організація Об’єднаних Націй (ООН), Європейська економічна комісія ООН, Світовий банк реконструкції і відродження, Євростат та ін. 11.2. Інформаційне забезпечення органів державної статистики 11.2.1. Визначення статистичної інформації Статистична інформація посідає важливе місце в системі управління виробничою та соціальною сферами, вона стала інформаційною базою для прийняття рішень на всіх рівнях державного управління. Статистична інформація є складовою економічної інформації, їй притаманні всі риси економічної інформації, проте вона має й свої особливості, а саме: · значні обсяги однорідної інформації, що повторюється, з великою питомою вагою стабільних елементів; · довгий термін зберігання — 10—20 років; · багаторазове використання (наприклад, показники за попередні звітні періоди використовуються як елементи динамічних рядів); · надходження до статистичної ІС даних, що підлягають обробленню, надходять в основному ззовні; · суворо визначені терміни оброблення; · для застосування єдиної методики та єдиної технології оброблення статистичної інформації на кожному рівні системи та ін. Оброблення статистичної інформації на ЕОМ вимагає структуризації і формалізованого опису сукупностей статистичних даних. Структуризація статистичної інформації полягає у виокремленні таких структурних одиниць: реквізит, показник, інформаційне повідомлення, інформаційний масив, інформаційний потік, інформаційна підсистема та інформаційна система. Визначення і характеристики структурних елементів інформаційних систем надаються в спеціальній літературі [13,31]. |