ПСАБПП. Вступ у предмет. Поняття бізнесупроцесів та їх автоматизація
 Скачать 1.23 Mb.
|
|
класифікацією розуміється впорядкований розподіл елементів відповідної множини, виконаний за заданою ознакою. Така множина є об’єктом класифікації, а його елементи — це класифіковані одиниці. Поняття, яке означає сукупність властивостей, за якими розрізняються елементи в межах множини, є ознакою класифікації. Система класифікації — це впорядковане розміщення класифікованих елементів на основі встановлених зв’язків і залежностей між ознаками. Об’єкт класифікації — це елемент класифікаційної множини, що має ті чи ті властивості — так звані ознаки класифікації, за якими класифікуються об’єкти. Статистичну інформацію можна класифікувати за низкою ознак. Вирізняють статистичну інформацію, яка стосується різних галузей народного господарства: промисловості, капітального будівництва, транспорту і зв’язку тощо. За призначенням статистичну інформацію поділяють на вхідну і вихідну. На кожному рівні інформаційної системи статистики визначено склад вхідної і вихідної інформації. Вхідна інформація може бути як внутрішньою так і зовнішньою. Джерелами вхідної зовнішньої статистичної інформації є різні звітуючі організації. Вхідна внутрішня інформація надходить від районних відділів і обласних управлінь статистики. Вихідна інформація з органів державної статистики може бути поділена на внутрішню, що подається у вищестоящий орган статистики, та зовнішню, що надається зовнішнім користувачам, до яких належать Президент України, Кабінет Міністрів України, міністерства, адміністративні органи управління, органи управління підприємств і організацій, комерційних структур, громадські організації, соціальні групи, окремі громадяни, зарубіжні користувачі. За технологією оброблення статистичну інформацію поділено на первинну, проміжну, вихідну і зведену. Первинна інформація, яка надходить в органи статистики, підлягає машинному обробленню, в результаті чого одержується вихідна інформація. Але вихідна інформація не завжди є зведеною, оскільки крім зведених підсумків вона може містити й первинні дані. За ознакою стабільності статистична інформація поділяється на постійну, яка не змінюється під час зберігання (наприклад склад населення на певну дату), і умовно-постійну, яка частково змінюється протягом періоду. До умовно-постійної інформації в статистиці можна віднести різні довідкові дані. Як правило, ці дані багаторазово використовуються в процесі вирішення регламентних задач. Змінна статистична інформація відбиває фактичні кількісні характеристики діяльності звітуючих суб’єктів на конкретний момент часу й міститься у формах статистичної звітності. Змінна інформація у подальшому використовується як умовно-постійна у вигляді даних минулих періодів. В Україні з переходом до ринкової економіки і підготовкою до вступу в міжнародні організації виникла проблема запровадження міжнародних класифікацій. Ці проблеми і методологію їх вирішення в державі висвітлено в спеціальній літературі [27]. Статистичне управління ООН і Європейська економічна комісія здійснюють координацію розроблення та запровадження системи міжнародних економічних і соціальних класифікацій. У результаті їхнього співробітництва визначено перелік класифікацій. У рамках виконання проекту «Статистичні класифікації» в листопаді 1997 р. розпочато створення офіційної російськомовної версії класифікації видів економічної діяльності (NACE) для країн Співдружності. Державну систему класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації започатковано в Україні відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики» від 04.05.1993 р. Головною складовою державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації є класифікація видів економічної діяльності (КВЕД). КВЕД призначено для використання органами державного управління, фінансовими органами та органами статистики. Упровадження КВЕД забезпечує: · проведення статистичних обстежень економічної діяльності підприємств та організацій і аналізу статистичної інформації на макрорівні (складання міжгалузевого балансу виробництва та розподілу товарів і послуг відповідно до системи національних рахунків); · реєстрацію та облік підприємств і організацій за видами економічної діяльності в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій; · застосування єдиної статистичної термінології та визначень щодо статистичних одиниць, прийнятих у Європейському Союзі; · можливість зіставлення національної статистичної інформації з міжнародною. Суб’єктами класифікації в КВЕД є всі види економічної діяльності господарських суб’єктів (фізичних та юридичних осіб). Економічна діяльність — це процес поєднання дій, які призводять до отримання відповідного набору продукції та надання послуг. Вид діяльності має місце тоді, коли об’єднуються ресурси (устаткування, робоча сила, технологічні засоби, сировина та матеріали) для створення виробництва конкретної продукції та надання послуг. Отже, вид діяльності характеризується використанням ресурсів, виробничим процесом, випуском продукції та наданням послуг. Класифікацію видів економічної діяльності побудовано для опису економіки так, що виділені об’єкти охоплюють усі або майже всі види діяльності, здійснювані в будь-якій галузі господарства. За структурою класифікація складається з двох блоків: блоку ідентифікації та блоку назви. Блок ідентифікації має ієрархічну систему класифікації і систему кодування із застосуванням літерно-цифрового коду. КВЕД гармонізовано з класифікацією видів економічної діяльності Статистичної Комісії Європейського Союзу (NACE) на рівні класів, що дає змогу використовувати її для порівняння національних статистичних даних з даними Комісії без перехідних ключів. Для забезпечення можливості порівняння національних статистичних даних з даними Міжнародної стандартної галузевої класифікації видів економічної діяльності (ISIC) Організації Об’єднаних Націй у структурі КВЕД виділено графу «Код ISIC». Для виділення галузей економіки (сільське господарство, металургія, транспорт, будівництво тощо), яким належать об’єкти класифікації, введено «Секція» та «Підсекція», що позначаються прописними літерами латинської абетки. Загальну структуру видів економічної діяльності наведено в табл. 11.1. Детальніші угруповання КВЕД (розділ, група, клас, підклас) позначаються цифровими кодами. Таблиця 11.1 Загальна структура КВЕД Вид економічної діяльності Код секції Найменування A Сільське господарство, мисливство та лісове господарство B Рибне господарство C Добувна промисловість D Обробна промисловість E Виробництво електроенергії, газу та води F Будівництво G Оптова і роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту H Готелі і ресторани I Транспорт J Фінансова діяльність K Операції з нерухомістю, здавання в оренду та послуги юридичним особам L Державне управління M Освіта N Охорона здоров’я та соціальна допомога O Колективні, громадські та особисті послуги P Послуги домашньої прислуги Q Екстериторіальна діяльність Загальне кодове позначення об’єктів КВЕД має такий вигляд: Y YY XX. XX. X, де Y — секція (від А до Q); YY — підсекція (використовується тільки в секціях «С» (від «СА» до «СБ») і «D» (від «DA’’ до ‘‘DN’’); XX — розділ; XX. X — група; ХХ. ХХ — клас; ХХ. ХХ. Х — підклас. Упровадження КВЕД в Україні здійснює Науково-дослідний інститут статистики Держкомстату. Підставою для змін до КВЕД є відповідні зміни в міжнародній класифікації видів економічної діяльності (NACE) і в структурі економіки України. Перелік першочергових загальнодержавних класифікаторів і дати їх введення наведено в табл. 11.2. Таблиця 11.2 Національні статистичні класифікатори та класифікації України ДК Назва (структура коду) Скорочення Аналог Чиний від 001- 94 Класифікація форм власності (ХХ) КВФ — 01.01.95 002- 94 Класифікація організаційно-правових форм господарювання (ХХХ) КОПФГ — 01.01.95 003- 95 Класифікатор професій (ХХХХ.Х) КП ISCO88 01.01.96 004- 95 Класифікатор нормативних документів (ХХ.ХХХ.ХХ) КНД — 01.06.96 005- 95 Український класифікатор відходів УКВ — До 01.10.97 006- 96 Класифікатор валют (ХХХ або ААА) КВ ISO4217 01.10.96 007- 96 Класифікатор держав світу (АА або ААА, або ХХХ) КДС ISO3166 01.10.96 008- 96 Класифікатор корисних копалин та підземних вод (Х Х ХХХ ХХ) КККПВ — 01.01.97 009- 96 Класифікація видів економічної діяльності (ХХ.ХХ.Х) КВЕД NACE Rev.1 (м.7) 01.07.97 010- 96 Державний класифікатор управлінської документації (ХХХХХХХ) ДКУД — 01.07.97 011- 96 Класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку (ХХХХ) КСПОВО ISO31: 1992 SO1000: 1992 01.07.97 012- 97 Класифікація послуг зовнішньоекономічної діяльності (ХХ.ХХ.Х) КПЗЕД КВЕД 01.10.97 013- 97 Класифікація основних фондів (ХХХХХХ) КОФ — 01.01.98 014- Класифікатор об’єктів адміністративно- КОАТУ — 01.01.98 97 територіального устрою України (ХХХХХХХХХХ) 015- 97 Класифікація видів науково-технічної діяльності (Y.Х ХХ.ХХ.ХХ) КВНТД КВЕД 01.01.98 016- 97 Державний класифікатор продукції та послуг (ХХХХХХХХХХ) ДКПП CPA, PRODCOM 01.01.99 017- 98 Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (ХХХХ ХХ ХХ ХХ) УКТ ЗЕД HS,CN 01.07.01 018- 99 Державний класифікатор будівель і споруд (ХХХХХ) ДК БС СС 01.01.00 В інформаційній системі Держкомстату наряду з КВЕД формуються, підтримуються та використовуються такі державні класифікатори: класифікатор форм власності, класифікатор організаційно-правових форм господарювання, класифікатор основних фондів, державний класифікатор продукції та послуг, українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності, державний класифікатор будівель і споруд, класифікатор корисних копалин і підземних вод, український класифікатор відходів, класифікатор видів науково-технічної діяльності, класифікатор професій, класифікатор валют, класифікатор держав світу, класифікатор зовнішньоекономічної діяльності, класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України, класифікатор нормативних документів, класифікатор управлінських позначень одиниць вимірювання та обліку, єдиний державний реєстр підприємств і організацій України та ін. Крім державних класифікаторів, у системі статистики використовуються відомчі довідники: довідник форм статистичної звітності (вхідних повідомлень); довідник єдиної уніфікованої системи ідентифікації об’єктів інформаційних фондів, довідник форм вихідних повідомлень, довідник структурних підрозділів Держкомстату, довідник пакетів програм для машинного оброблення інформації та ін. Як державні класифікатори, так і відомчі довідники формуються й підтримуються в централізованому порядку. Це означає, що на державному рівні в центральній базі даних ГМУС створюються та коригуються файли НДІ з державними і відомчими довідниками, які розсилаються до низових структурних підрозділів Держкомстату і коригування яких здійснюється за технологією створення. Локальні БД створюються і підтримуються користувачем-статистиком на функціональних АРМ. До складу локальних БД можуть входити як частина загальнодержавних, перезаписаних з центральної БД, так і файли НДІ, сформовані самостійно спеціалістами-статистиками для розв’язування задач згідно з закріпленими функціями. Користувач несе персональну відповідальність за достовірність і актуальність нормативно-довідкової та оперативної інформації. 11.2.3. Потоки статистичної інформації Потоки статистичної інформації — це сукупність вхідних і вихідних статистичних повідомлень, а також технологічних процесів передавання інформації між локальними системами одного та різних рівнів інформаційної системи статистики. Напрями потоків статистичної інформації можна визначити і як вхідні, і як вихідні. Вхідні потоки підтримуються технологіями збирання, а вихідні — технологіями розповсюдження статистичної інформації. Збирання статистичної інформації. Первинним джерелом статистичної інформації, яка надається органам державної статистики, є підприємства та організації різних форм власності. Збирання первинної інформації проводиться в статистичних звітах, перелік, зміст, форму та періодичність подання яких строго визначено. Кожна галузь статистики має певне коло затверджених статистичних звітів. Варто наголосити, що перелік форм статистичної звітності змінюється. Особливо він зменшився, як і терміни подання форм, з переходом України до ринкової економіки, зі зміною форм власності на засоби виробництва. Згідно з нормативними документами кожна звітуюча статистична одиниця повинна подавати статистичні звіти на паперових документах, завірених підписами керівників і печаткою. На практиці звітуючі одиниці додають до паперових документів інформацію на гнучких магнітних дисках. У перспективі, після визнання законодавчими актами електронного підпису звіту, інформацію можна буде передавати по каналах зв’язку. Подальше оброблення статистичної інформації здійснюється на трьох рівнях: районному, регіональному і центральному. На районному рівні виконуються збирання та первинне оброблення статистичних звітів від звітуючих одиниць; з більшості статистичних форм інформація узагальнюється в розрізах галузей народного господарства та території й передається на регіональний (обласний) рівень по комутованих телефонних каналах. Але не всі статистичні звіти трансформуються у зведені форми, частина з них передається після вхідного контролю до обласних управлінь статистики. На регіональному (обласному) рівні виконується основна робота з перетворення інформації, що надійшла з районного рівня та від звітуючих одиниць безпосередньо, в електронній формі. На наступному етапі здійснюється її автоматизоване оброблення, яке полягає у контролі отриманої інформації, узагальненні за різними критеріями та отриманні вихідних документів для забезпечення потреб регіональних органів управління. У разі виявлення у вхідній інформації помилок, для її уточнення надсилається запит на районний рівень, який у свою чергу зв’язується з підприємством, яке надало дані. У подальшому інформація, переважно агрегована, надходить на центральний рівень у ГМУС. Для передавання інформації використовується мережа УкрПак на базі виділених і комутованих телефонних каналів. У ГМУС інформація з регіонального рівня агрегується в цілому по Україні, а також у розрізах територій та галузей народного господарства і використовується передусім Держкомстатом для аналітичної роботи та забезпечення центральних органів влади необхідною для прийняття рішень інформацією, а також для розповсюдження статистичної інформації серед широкого кола користувачів. Зазначимо, що найбільшого навантаження зазнають органи державної статистики при обробленні термінових звітів. Передавання інформації здійснюється в основному в перші два дні місяця. Найбільші обсяги інформації проходять через органи державної статистики в період оброблення річної звітності. Загальну схему потоків статистичної інформації наведено на рис. 11.2. Основні вимоги, що висуваються до системи збирання та електронного оброблення інформації, — забезпечення точності, достовірності, своєчасності подання статистичних даних та їх актуальності. Для зменшення витрат часу, підвищення оперативності збирання та оброблення статистичної інформації, її достовірності необхідно: · максимально наблизити систему введення даних до джерел їх виникнення, якими є звітуючі одиниці, та максимально використовувати стандартні програмні засоби для введення даних; · розглянути питання отримання даних від першоджерел у електронному вигляді, на сьогодні значна частина підприємств має достатню для цього комп’ютерну базу; · розробити на базі СУБД Sybase SQL AnyWhere, яка не потребує значних технічних ресурсів, типову систему введення та контролю первинних даних для централізованого введення даних на районному та регіональному рівнях, що уможливить значне скорочення термінів збирання та оброблення статистичних даних, підвищення рівня їхньої достовірності; · створити каталоги статистичних показників по кожному галузевому управлінню і відповідні бази метаданих, що описують кожний показник, а також розвинену систему електронного обміну між базами даних статистичних показників різних галузей статистики, а на основі аналізу галузевих каталогів побудувати загальний каталог статистичних показників (словник даних), який включатиме взаємозв’язки між даними в галузевих інформаційних системах; · скоротити обсяги введення інформації і витрати на збирання даних за рахунок переходу до вибіркових обстежень, спеціально розроблених з урахуванням особливостей предметної області. Розповсюдження статистичної інформації. Розповсюдження статистичної інформації є складовою безперервного технологічного процесу інформатизації. Доцільність розповсюдження статистичної інформації визначається її корисністю, тобто своєчасністю її надання і у потрібній формі, а також тим, що вона є об’єктивною і нейтральною, відбиває складний характер змін у суспільстві, доступна для сприйняття користувачами. Рис. 11.2. Загальна схема збирання статистичної інформації В умовах відкритого демократичного суспільства виділяють різні категорії користувачів статистичної інформації: спеціалісти органів державної статистики, органи державної влади, наукові установи та навчальні заклади, громадські організації, підприємства, окремі громадяни, міжнародні організації та інші закордонні користувачі. Статистична інформація користувачеві видається: на монітор, у вигляді паперового документа-машинограми, у формі структурованого чи текстового файла через канал, а також у вигляді публікацій, виданих у друкарський спосіб для загального користувача. За змістом вихідні повідомлення інформаційної системи статистики поділяються на: відповіді на запити, форми зведеної статистичної звітності, аналітичні таблиці та інші форми надання статистичних матеріалів. За результатами статистичних спостережень, що проводяться відповідно до плану статистичних робіт, затвердженого Кабінетом Міністрів України, випускаються щомісячні статистичні бюлетені та доповіді про соціальний стан країни, збірник «Статистичний щорічник України», а також численні галузеві збірники і бюлетені. Важливим фактором підвищення ефективності розповсюдження статистичної інформації є створення автоматизованих систем моніторингу запитів статистичної інформації. Це дає змогу визначити коло споживачів інформації та їхні потреби щодо змісту й подання інформації, вивчити попит на неї в різних галузях статистики і сприяє виробленню цілеспрямованої ефективної політики розповсюдження статистичної інформації. Подальше удосконалення підсистеми розповсюдження інформації для широкого кола користувачів полягає у створенні спеціальних баз даних з інформацією для розповсюдження. Бази даних для розповсюдження можуть формуватися за тематикою статистичних досліджень і спостережень або за іншими критеріями. Основою для їх формування мають слугувати бази даних статистичних показників, організованих за принципами створення метаінформаційних систем. У технічному плані необхідно вирішити питання: нарощування потужності видавничого центру на центральному рівні; створення видавничих центрів на регіональному рівні; придбання мультимедійних графічних станцій та серверів для підготовки інформації до розповсюдження через мережу Internet; придбання пристроїв запису на компакт-диски, твердо-чорнильних і лазерних кольорових принтерів, сканерного та копіювального обладнання, що б уможливило значне підвищення якості оформлення та впровадження сучасних методів підготовки та доставки статистичних матеріалів кінцевому користувачу. 11.2.4. Формування і підтримка інформаційного фонду У результаті виконання технологічних процесів збирання статистичних даних формується інформаційний фонд органів державної статистики, основним завданням якого є організація (реорганізація) даних таким чином, щоб вони задовольняли вимоги внутрішніх і зовнішніх клієнтів — користувачів інформаційно-обчислювальної системи Держкомстату. Статистичні дані за класифікацією міжнародних статистичних організацій [27] поділяються на мікро-, макро- та метадані. Мікродані — це результати спостережень і повідомлення про індивідуальні об’єкти (юридичні та фізичні особи, події, процеси тощо). Макродані — це оціночні значення статистичних показників, що мають відношення до сукупності об’єктів. При цьому статистичні показники є засобом виміру, що дає змогу отримати узагальнюючі значення відповідної змінної об’єктів даної сукупності. Слід зазначити, що поняття «мікродані» та «макродані» певною мірою є відносними. Наприклад, макродані про однорідну сукупність юридичних осіб у національних статистичних установах можуть розглядатися міжнародними організаціями як мікродані по окремій країні. Статистичні метадані — це дані, що характеризують різні якісні аспекти статистичних сукупностей. Надходять дані і метадані у вигляді паперових і електронних документів, після чого перетворюються в реєстр кінцевих спостережень. Згідно з концепцією ряда авторів [21] інформаційний фонд статистичних органів включає банк даних з показниками і банк готових документів. Банк даних з показниками знаходиться в промисловій експлуатації в Держкомстаті Росії. На федеральному рівні створено такі БД: · багатогалузева оперативна база статистичних даних, яка в 28 розділах підтримує 600 показників, в основному це дані статистичної звітності; · галузеві БД, які використовуються для виконання регламентних робіт і випуску збірників; · проблемно-орієнтовані БД, які характеризують економічні та соціальні процеси в Російській Федерації. Завантаження цих БД здійснюється на основі результатів розв’язання функціональних задач у комплексах електронного оброблення даних. Передавання файлів БД на локальні обчислювані мережі Держкомстату Росії здійснюється засобами електронної пошти. Супроводження, підтримка цілісності БД, контроль за обслуговуванням зовнішніх користувачів здійснює головний адміністратор БД. Програмний комплекс банку даних з показниками забезпечує такі функціональні можливості для користувачів: виконання регламентних завдань (задач), отримання результатної інформації згідно з описом вихідних форм; отримання окремих розрахункових показників згідно із заданим алгоритмом, агрегування даних, експорт даних у формат електронних таблиць. В основу розробки банку даних з показниками покладено принципи технології клієнт-сервер, з використанням у перспективі користувачами СУБД SQL Server, що забезпечить високу продуктивність оброблення інформації в умовах використання локальних і глобальних обчислювальних мереж. Банк готових документів (БГД) призначений для багаторівневої розподіленої системи «Статистика Росії», котра оперативно забезпечує статистичними матеріалами федеральні та регіональні органи влади, а також широке коло користувачів статистичної інформації за допомогою сучасних технологій. Інформація в БГД має повнотекстову табличну форму. БГД включає статистичні, економіко-аналітичні, нормативні та інші документи. Федеральний рівень БГД містить 18 основних рубрик (баз даних), має багаторівневу систему рубрикацій, за допомогою якої систематизується (архівується) оперативна, річна і довгострокова статистична інформація про стан і потенціал економіки та соціальної сфери, про перебіг економічних реформ в Росії та її регіонах. БГД забезпечує економічну технологію створення і підтримки БД, експлуатацію телекомунікаційних систем на основі протоколу Х-25 із застосуванням режиму «on-line». В інформаційній системі Держкомстату України під інформаційним фондом розуміють сукупність баз даних, розподілених на різних рівнях органів державної статистики. При цьому об’єктами інформаційного фонду є: ¾ класифікатори статистичної звітності; ¾ первинні БД статистичної звітності; ¾ бази даних метаінформації, яка описує інформаційні об’єкти різних рівнів оброблених статистичних даних; ¾ бази даних статистичних показників; ¾ бази даних текстової інформації (бюлетені, інструктивні матеріали, щорічники тощо); ¾ бази даних розповсюдження статистичної інформації. Суттєве значення для підтримки системи зберігання даних та забезпечення доступу до об’єктів інформаційного фонду органів державної статистики має: · створення та ведення єдиної уніфікованої системи ідентифікації об’єктів інформаційних фондів; · створення системи пошуку інформації, яка б забезпечувала пошук інформації незалежно від їх фізичного розміщення; · створення окремих корпоративних сховищ даних для зберігання архівних версій інформаційних об’єктів і забезпечення доступу до них. Основні принципи функціонування системи зберігання даних такі: · об’єкти інформаційного фонду можуть зберігатися централізовано або знаходитися на різних рівнях ІОС статистики (центральний, регіональний, районний), тобто бути рознесеними територіально. Проте користувач системи не повинен помічати різниці при роботі з даними. Вся підтримка розподілених обчислень реалізується засобами серверів баз даних і серверів додатків; · усі сховища статистичних показників і нормативної інформації повинні уможливлювати одержання інформації в будь-який момент часу, за станом на будь-яку дату з урахуванням факту реального розміщення даних; · доступ до інформації має здійснюватися за допомогою системи метаданих (яка дає змогу будувати запити до системи на природній мові) і на підставі існуючих у системі класифікаторів; · має підтримуватися наскрізний пошук інформації (тобто не обмежений конкретним масивом інформації); · доступ до інформації має здійснюватися винятково на основі дозволу (сертифіката) адміністратора бази даних і власника інформації; · усі аналітичні документи, що випускаються Держкомстатом, мають зберігатися в системі і мати прив’язку до організаційної та галузевої структур. Особлива увага в ІОС Держкомстату приділяється системі захисту інформації, яка повинна мати комплексний характер і передбачати у своєму складі організаційні засоби, засоби захисту інформації [19]. 11.3. Програмно-технологічний комплекс системи Програмно-технологічний комплекс ІОС статистики забезпечує розв’язування регламентних задач, оброблення даних спостережень, розроблення матеріалів перепису населення та розповсюдження статистичної інформації, для чого використовуються програмно-технологічні засоби оброблення статистичної інформації. У технологічному аспекті ці засоби призначені для перетворення первинної (вхідної) інформації на зведену (вихідну), видавання результатів за пакетним, діалоговим режимом чи режимом оброблення даних у мережах в реальному часі. Склад і кількість програмно-технічних засобів визначається обсягами та інтенсивністю потоків інформації, їхніми часовими особливостями, технологією реалізації функцій управління. Програмно-технічний комплекс сьогодні забезпечує функціонування центрального апарата Держкомстату, Головного міжрегіонального управління статистики та обласних управлінь статистики. Технічні засоби, використовувані на районному рівні, ще не відповідають сучасним вимогам, особливо щодо виконання функцій автоматизованого збирання інформації від суб’єктів господарювання, звітування та передавання її як на верхній рівень ІОС статистики, так і в інші державні установи. На центральному рівні введено в дію локальну обчислювальну мережу Держкомстату, в складі якої: близько 500 робочих станцій для економістів-статистиків, 50 робочих станцій для системних розробників, 10 — для підготовки статистичних друкованих видань. Крім того, для підтримки архівних і поточних БД, які мають значні обсяги, виділено потужні сервери виробничих баз даних, а також поштові сервери для збирання та передавання інформації. Топологію центральної комп’ютерної мережі наведено на рис. 11.3. Рис. 11.3. Топологія центральної комп’ютерної мережі Держкомстату Основною задачею локально-обчислювальних мереж регіонального (обласного) рівня є збирання інформації від районних відділів статистики і передавання її на верхній рівень. Приклад топології регіональної комп’ютерної мережі наведено на рис. 11.4. Рис. 11.4. Топологія регіональної комп’ютерної мережі На центральному та обласному рівнях мережі обов’язково будуються з виділенням серверів управління мережею. На районному рівні допускається функціонування однорангових мереж, але з виділеним комп’ютером (сервером) зберігання даних. За принципом побудови комп’ютерні мережі в Держкомстаті поділяються на локальні, регіональні та глобальні. Локальні мережі функціонують у рамках головних управлінь Державного комітету статистики, відділів Головного міжрегіонального управління статистики, обласних управлінь статистики та в більшості районних відділів статистики. У зв’язку з недостатнім забезпеченням органів державної статистики обчислювальною технікою на регіональному рівні локальні мережі побудовано на базі одного фізичного серверу. Це породжує серйозні проблеми, оскільки доводиться на одному фізичному сервері одночасно розміщувати службу управління мережею, системні сервіси, системи керування базами даних і самі бази, а також використовувати їх як файлові системи загального доступу. Вимоги до конфігурації всіх цих серверів дуже різні, що призводить до неефективної роботи всіх установлених серверних систем. Нормальна робота обчислювальної мережі регіонального рівня при поточному завантаженні забезпечується встановленням 5—7 серверів у кожному регіональному (обласному) підрозділі Держкомстату. Локальні мережі, що забезпечують оброблення статистичної інформації на різних рівнях, повинні підтримувати єдиний мережевий протокол — TCP IP. Кабельні локальні обчислювальні мережі нижчого рівня повинні мати зв’язок з мережею більш високого рівня. Мережі на регіональному та державному рівнях призначені для надання в режимі реального часу інформаційно-обчислювальних ресурсів абонентам, значно віддаленим один від одного. Вони реалізовані засобами підсистем комунікацій. Телекомунікаційна підсистема обміну інформацією має дуже велике значення для функціонування й розвитку інформаційно-обчислювальної мережі Держкомстату та її інтеграції з інформаційними системами інших державних органів, а також із закордонними статистичними відомствами. Телекомунікаційна система повинна забезпечити: · надання необхідної статистичної інформації в електронному вигляді державним органам; · надійний зв’язок і обмін даними між центральним, регіональним і районним рівнями оброблення статистичної інформації; · можливість безпосереднього доступу до інформаційних фондів Держкомстату з боку широкого кола громадськості, навчальних і наукових установ, суспільних організацій, окремих громадян; · можливість керування мережевим обладнанням різних рівнів оброблення інформації з одного центру; · функціонування електронної пошти, що забезпечує оперативне передавання інструктивних і методичних матеріалів; · пробудову та ефективне функціонування корпоративної мережі органів державної статистики і в її рамках розподілене середовище оброблення статистичної інформації. На сьогодні телекомунікаційна система Держкомстату базується на використанні мережі комутації пакетів загального користування за протоколом Х.25—УкрПак. Забезпечується режим файлового обміну між центральним і регіональним рівнями на основі виділеної лінії (чотири віртуальних канали) на центральному рівні та комутованих каналів на регіональному рівні. Мережа може працювати в трьох режимах: простому, «файл-сервер», «клієнт- сервер». У разі простого режиму в мережу об’єднуються тільки автономні станції, які обмінюються між собою файлами даних програм і текстів. Режим «файл-сервер» передбачає наявність у мережі процесора, який реалізує мережеві програми і розподіляє ресурси між робочими станціями. Режим «клієнт-сервер» передбачає організацію мережі з виділеним процесором, на якому фізично реалізується серверний процес, а решта процесорів є клієнтами (робочими станціями). За технології «клієнт-сервер» використовуються мережеві СУБД, які мають спеціальну мову структурованих запитів (наприклад, SQL). Архітектура «клієнт-сервер» дає змогу підвищити продуктивність роботи мережі, максимально використовувати всі обчислювальні ресурси. Цей режим застосовується при обробленні статистичної інформації у мережах, які базуються на розподіленому обробленні даних. Сукупність локально-обчислювальних мереж центрального, регіонального та районного рівнів, об’єднаних телекомунікаційною системою обміну інформацією між різними рівнями, створює корпоративну мережу органів державної статистики, яка в цілому забезпечує створення одного інформаційного простору органів державної статистики. Загальну схему корпоративної мережі Держкомстату України наведено на рис. 11.5. Програмне забезпечення статистичної інформаційної системи є сукупністю програмних засобів, які забезпечують відповідне сервісне обслуговування типових процедур введення-виведення, обчислень, передавання та всіх інших видів оброблення статистичної інформації. Нова інформаційна технологія у статистичній інформаційній системі припускає використання програмного забезпечення, побудованого на основі принципів єдності операційного середовища, відкритості, адаптованості, модульності, універсальності тощо. Програмне забезпечення ЕОМ можна поділити на два класи: системне програмне забезпечення і прикладні програми. У свою чергу, серед системного програмного забезпечення виділяються: операційні системи та сервісні програми; операційні оболонки, мережеві операційні систем, мови та системи програмування. В ІОС Держкомстату використовується кілька видів операційних систем: MS DOS, Windows, UNIX. Ядро операційної системи доповнюється набором сервісних програм, які слугують різним цілям. Так, з їхньою допомогою виконується попереднє форматування диска, встановлення параметрів зовнішніх пристроїв, тестування оперативної пам’яті та інших пристроїв. Операційні оболонки призначені для створення інтерфейсу, який спрощує користувачеві процес спілкування з операційною системою. Вони звільняють його від необхідності запам’ятовувати команди операційної системи та вводити їх з клавіатури. Прикладні системи або пакети прикладних програм (ППП) створюють категорію програмних засобів, які призначені для розв’язування певних задач користувачів персональних комп’ютерів — людей, які не зобов’язані вміти програмувати. Прикладні системи можуть орієнтуватися на автоматизацію конкретних видів діяльності (ППП спеціального призначення) або мати загальний характер (ППП загального призначення). Засоби прикладного програмного забезпечення спеціального призначення вирішують задачі агрегації даних з нижчих рівнів ієрархії до верхніх, а також двох підсистем оброблення даних: підсистеми формування даних (ПФД), підсистеми аналізу даних (ПАД Підсистема формування даних охоплює рівні районних відділів статистики, обласних управлінь статистики та Головного міжрегіонального інформаційного центру і забезпечує введення, контроль оброблення інформації на всіх рівнях. Безпосередньо статистичні звіти від промислових підприємств надходять також до обласних управлінь статистики (ОУС). Від ОУС засобами електронної пошти зведена статистична інформація надходить до Головного міжрегіонального обчислювального центру, який надає інформацію відповідним службам Державного комітету статистики. Підсистема аналізу даних призначена для розміщення в апараті Держкомстату та оброблення даних в його структурних підрозділах за допомогою багатотермінальних комплексів. При цьому використовується інтегрована база даних та інструментальні засоби кінцевого користувача. До інструментальних засобів у статистиці належать пакети Excel, а також спеціалізований пакет для оброблення статистичної інформації. Спеціалізований пакет являє собою набір програмних засобів, що забезпечують стандартні процедури: арифметичний та логічний контроль, оброблення даних, отримання зведень і формування таблиць. Рис. 11.5. Загальна схема корпоративної мережі Держкомстату України Інструментальні засоби кінцевого користувача будуються на базі зазначених пакетів і реалізації SQL запитів. Прикладне програмне забезпечення створюється через неможливість або недоцільність придбання стандартних пакетів, які реалізують одержання всіх необхідних статистичних форм, звітів, аналітичних записок. Таке забезпечення будується розробниками інформаційної системи державної статистики за допомогою стандартних інструментальних засобів згідно з постановками задач. Ці засоби зорієнтовані на мережеві багатотермінальні режими і забезпечують реалізацію таких основних функцій: виконання процедур пошуку, модифікації та перевірки складу баз даних; введення, оброблення та отримання результатів на машинних носіях користувачем-статистиком на основі стандартів програм; підготовку статистичних матеріалів для розповсюдження засобами електронної пошти у вигляді поліграфічної продукції. З метою забезпечення широкого доступу до статистичної інформації, а також взаємодії з різними державними установами та громадськими організаціями по різних каналах зв’язку використовуються стандартні засоби прикладного рівня. Використовуючи цю технологію, економісти-статистики передають із обласних управлінь зведені по області статистичні звіти в Головне міжрегіональне управління статистики. Для взаємодії зі сторонніми користувачами застосовуються пакет СС: Mail, узгоджений з FTAM, і рекомендації Х.400 і Х.500. Програмні засоби забезпечують можливість роботи як у локальній мережі, так і по комутованих телефонних каналах загального користування. Для виконання названих функцій в ІОС статистики користувачі зорієнтовані на роботу з даними в середовищі SPSS. SPSS є потужною системою статистичного аналізу та управління даними. Головні функції виконуються через такі пункти головного меню: 1. Редактор даних (Data Editor). У цьому пункті відображено зміст поточного файла даних (робочого набору даних). За допомогою редактора даних створюються нові або змінюються старі файли даних. Цей пункт меню (вікно) відкривається автоматично при запуску SPSS. 2. Навігатор виведення (Viewer). Усі статистичні результати, таблиці та графіки розміщаються в навігаторі виведення. Він дає змогу редагувати вихідні дані та зберігати їх для подальшого використання. Вікно навігатора виведення відкривається автоматично, коли перший раз генеруються вихідні результати. 3. Редактор мобільних таблиць (Pivot Table Editor). Результати, занесені в мобільні таблиці, можуть бути змінені в різні способи за допомогою редактора мобільних таблиць, тобто можна редагувати текст, змінювати місцями стовпці і рядки, додавати колір, створювати багаторозмірні таблиці, показувати вибрані результати. 4. Високоякісні графіки. Ця функція дає змогу будувати діаграми, гістограми, тримірні графіки, а також інші графічні ілюстрації. 5. Редактор текстового виведення (Text Output Editor). Виведення тексту, що не знайшов відображення в мобільних таблицях, може бути змінено за допомогою редактора текстового виведення. При цьому є можливість змінювати шрифти за такими параметрами: розмір, колір, стиль та ін. 6. Редактор синтаксису (Syntax Editor). Дає змогу редагувати рядки для використання специфічних можливостей SPSS, які не доступні через меню. 7. Доступ до баз даних. Дає змогу отримати інформацію з БД, використовуючи Database Capture Wizard замість складних SQL запитів. 11. Перетворення даних. Засоби перетворення даних допомагають підготувати інформацію до аналізу, дають змогу виділяти дані, з’єднувати їх, доповнювати файли, а також проводити інші перетворення. 9. Електронне розповсюдження. Повідомлення по E-mail для Intranet або виведення документів. 10. Інтерактивна довідка. Дає змогу отримати в оперативному порядку результати оброблення статистичних даних. Серед пакетів загального призначення статистики широко застосовують пакет STATISTICA [33]. Цей пакет є інтегрованою системою, що має такі основні компоненти: електронні таблиці для введення вихідних даних, спеціальні таблиці для виведення результатів, потужні графічні засоби візуалізації даних і результатів, набори спеціалізованих статистичних модулів, засоби підготовки звітів, мови програмування SCL (STATISTICA Command Language) та STATISTICA BASIC, які дають змогу користувачеві розширити стандартні можливості системи. STATISTICA працює в середовищі Windows і підтримує всі режими роботи: технологію динамічного обміну даними (DDE), загальний буфер обміну, стандарт OLE 2 (зв’язування об’єктів, що генерує STATISTICA). STATISTICA містить драйвер ODBC, що дає змогу імпортувати дані. Пакет містить такі модулі: дескриптивна статистика, одновимірний і багатовимірний дисперсійний аналіз, лінійний регресійний аналіз, нелінійне оцінювання, непараметричні методи, контроль якості, аналіз процесів, генерація вибірок (експериментальний дизайн), аналіз часових рядів і прогнозування. Із багатовимірних алгоритмів у пакеті реалізовано: моделювання структурних рівнянь, багатовимірне шкалювання, канонічна кореляція, кластерний аналіз, одновимірний і багатовимірний аналіз відповідностей, лінійний дискримінантний аналіз, факторний аналіз. Існують також модулі управління та маніпулювання даними: управління даними, файловий менеджер, диспетчер надвеликих файлів. Пакет містить розширений сервіс підказок, який повністю деталізований і викликається в будь- якому місці клавішею F1. Цей пакет належить до категорії «неконфліктних» програм і допускає присутність багатьох драйверів. Існує кілька режимів роботи з пакетом STATISTICA: інтерактивний режим, що реалізується послідовним вибором окремих команд з меню; використання макрокоманд; використання вмонтованої макромови SQL; використання вмонтованого інтерпретатора STATISTICA BASIC для створення власних процедур оброблення, управління роботою з інших Window-систем (наприклад, з Excel). Дані, з якими працює STATISTICA, організовуються у вигляді електронної таблиці Spreadsheet і можуть містити числа або текст. При цьому їхній формат може бути різним. Електронні таблиці STATISTICA, як і Excel, допускають такі операції при роботі з даними: використання буфера обміну, робота з виділеними блоками (діапазонами) значень — «перетягти та відпустити», автозаповнення тощо. Увести вихідні дані в електронну таблицю можна в один з таких способів: · безпосередньо за допомогою клавіатури; · розрахунком нових даних, з використанням уведених даних і формул; · використовуючи дані, підготовлені іншими системами. Видавати результати оброблення можна виведенням числових, текстових, графічних результатів або складанням звіту. Числові результати системою STATISTICA виводяться у вигляді електронних таблиць виведення — Scrollsheets, які можуть містити і текстову інформацію. У разі потреби результати Scrollsheets можна зберегти і далі обробляти як звичайні дані. Пакет STATISTICA дає змогу одержувати багато різних видів графіків, а також інструментів вибору їхніх елементів: типи ліній, колір, легенди, назви тощо. Доступ до команд настроювання графіків здійснюється за допомогою правої кнопки миші, загального меню або панелі інструментів. Завдяки тому, що пакет підтримує технологію OLE (зв’язування об’єктів), можна документи, створені іншими Windows-системами, включати до графічних документів STATISTICA і, навпаки, графіки STATISTICA вводити до інших Windows-систем. Вінцем оброблення статистичних даних засобами STATISTICA є складання звіту. Якість оформлення цього документа, наочність та інформативність графіків, коректність і лаконічність таблиць, вдалий добір шрифтів для тексту і формул — усе це має з приємністю сприйматись і переконувати читача. Якість і культура оформлення звіту повною мірою відбиває професійну та загальну культуру автора. Інструменти пакета STATISTICA дають користувачеві змогу створити якісний інформаційний продукт — друкований статистичний звіт. 11.4. Комп’ютерні технології 11.4.1. Розв’язування регламентних задач Регламентні статистичні задачі — це виділені технологічні процеси для оброблення даних статистичних звітів, поглибленого аналізу результатної статистичної інформації та ведення реєстрів пооб’єктного обліку. Вони мають визначену структуру, перелік вхідних і вихідних статистичних звітів і терміни розв’язання задач на кожному з рівнів інформаційної системи Держкомстату України. Ці задачі за обсягом інформаційних баз є наймісткішою частиною інформаційного процесу в органах державної статистики. У процесі розв’язування задач з оброблення статистичних звітів відбувається формування зведеного статистичного звіту на основі звітів, що надійшли від низових структур за тією ж формою. Консолідація звітів виконується з використанням типових пакетів прикладних програм. При розв’язуванні задач поглибленого аналізу результатної статистичної інформації здійснюється формування відповідей на окремі запити спеціалістів до БД. Якщо запити є типовими, то такі відповіді можуть формуватися спеціальними програмами, а якщо запити індивідуальні, то відповіді на них найдоцільніше формувати з використанням SQL запитів. Інформаційну базу цих задач складають НДІ, оперативна інформація та архівні бази даних. При веденні реєстрів пооб’єктного обліку використовуються як типові пакети програм, так і електронні таблиці чи спеціально написані програми. Форми таблиць для виведення інформації задаються користувачем. За існуючою технологією, в Держкомстаті України регламентні задачі розв’язуються засобами комплексів електронного оброблення даних (КЕОД). КЕОД являє собою сукупність програмних, технічних, технологічних і організаційних засобів, які забезпечують електронне оброблення інформації даної регламентної статистичної задачі. Нині в інформаційній системі статистики України функціонує понад 500 комплексів електронного оброблення інформації. Їх кількість у розрізі основних функціональних підсистем і періодичності складання звітів наведено в табл. 11.3. У більшості випадків кожний КЕОД обробляє, як правило, одну із форм статистичної звітності, при цьому виконується весь цикл автоматизованого оброблення даних за цією формою: введення, контроль, агрегування, отримання вихідних таблиць і передавання результатів за призначенням. При цьому дані зберігаються у файлах, що належать відповідному КЕОД. Також у КЕОІ зосереджено ведення нормативно-довідкової інформації, яка необхідна при обробленні даних цим програмним комплексом. Досить часто при цьому використовуються локальні довідники і державні класифікатори. Використання локальних довідників автономно кожним КЕОД і відсутність зв’язків між ними призводить до того, що реалізація інформаційних запитів, для яких потрібні дані із декількох статистичних форм, можлива тільки вручну або потребує розроблення спеціальних програм і таблиць перехідних ключів. Це різко обмежує можливості оперативного отримання інформації для аналітичної роботи і розповсюдження. З метою поліпшення якості комплексів електронного оброблення статистичної інформації та вдосконалення технології їх експлуатації в Держкомстаті України запроваджено новий порядок розроблення, впровадження КЕОІ в органах державної статистики, який складається з таких етапів: 1. Розроблення постановки задач (змін). 2. Розроблення програмного забезпечення. 3. Упровадження в промислову експлуатацію та супровідження. |