ООП екзамен. Задача Випускник медичного коледжу, набувши необхідних навичок з професійної діяльності, які передбачені
 Скачать 102.14 Kb.
|
|
3.В чому полягає охорона праці медичних працівників даного структурного підрозділу? (в попередньому пункті) Задача 25. В навчальному закладі виникла пожежа. 1.В чому полягає організація протипожежного захисту в навчальних закладах? У навчальних класах та кабінетах слід розміщувати лише необхідні для занять меблі, прилади, тощо, які мають зберігатись у шафах, на стелажах або на стаціонарно встановлених стояках. Фільмокопії, діапозитиви, слайди та магнітні стрічки варто зберігати в обмежених кількостях, лише для забезпечення навчального процесу. Після закінчення занять усі пожежо- та вибуховонебезпечні речовини і матеріали потрібно прибрати з навчальних класів, кабінетів у спеціально виділені та обладнані приміщення. Кількість парт (столів) у навчальних класах, кабінетах не може перевищувати граничну нормативну наповнюваність класних груп, встановлену Міністерством освіти, а також показники, визначені чинними нормами проектування навчальних закладів. Усі роботи, пов’язані з можливістю виділення токсичних або пожежонебезпечних парів та газів, необхідно проводити лише у витяжних шафах водночас з роботою вентиляції. Користуватися витяжними шафами з розбитим склом або несправною вентиляцією, а також за наявності в них речовин, матеріалів та устаткування, не призначених для виконання операцій, забороняється. Витяжні шафи повинні мати верхні та нижні відсоси, а також бортики, що запобігають стіканню рідини на підлогу. Відпрацьовані легкозаймисті та горючі речовини слід збирати у спеціальну герметичну тару, яку наприкінці робочого дня видаляють з приміщення для регенерації або утилізації. Посудини, в яких проводилися роботи з легкозаймистими та горючими речовинами, після закінчення досліджень потрібно негайно промивати пожежобезпечними розчинами. 2.Назвіть вимоги до утримання навчальних закладів з огляду на пожежну безпеку. Території закладів та установ слід постійно утримувати в чистоті. Відходи пальних матеріалів, опале листя і суху траву необхідно регулярно прибирати і вивозити з території у спеціально відведені місця. Дороги, проїзди та проходи до будівель, споруд, пожежних вододжерел, а також підступи до пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння мають бути завжди вільними, утримуватися справними, взимку очищатися від снігу. Протипожежні відстані між будівлями, спорудами, відкритими майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування забороняється захаращувати, використовувати для складування матеріалів, устаткування, стоянки автотранспорту, встановлення тимчасових будівель і споруд. Розводити багаття, спалювати сміття, користуватися відкритим вогнем на відстані не менше 30 м від будівель та споруд, викидати незагашене вугілля забороняється. В окремих випадках для приготування їжі на відкритому вогні дозволяється зменшувати відстань до 5 м за наявності спеціально обладнаного вогнища та огородження місця застосування відкритого вогню негорючими конструкціями на максимальну висоту можливого полум’я. У всіх випадках забороняється залишати без догляду джерела відкритого вогню. Забороняється тютюнопаління у приміщеннях закладів та установ. Усі будівлі, приміщення та споруди закладів та установ повинні постійно утримуватися в чистоті. Для всіх будівель та приміщень виробничого, складського призначення і лабораторій закладів та установ повинна бути визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки, написи про такі відомості повинні розміщуватися на вхідних дверях ззовні та усередині приміщення. У кожному приміщенні закладу та установи повинна бути розміщена табличка, на якій указано прізвище відповідального за пожежну безпеку, номер телефону найближчого пожежно-рятувального підрозділу, а також інструкція з пожежної безпеки. Під час перебування учасників навчально-виховного процесу в будівлях дозволяється двері евакуаційних виходів замикати лише зсередини за допомогою запорів (засувів, крючків тощо), які легко (без ключів) відмикаються. У приміщеннях, де перебувають діти, покриття повинно кріпитися до підлоги (крім дошкільних навчальних закладів) та мати помірну димоутворювальну здатність. Будівлі закладів та установ повинні бути обладнані засобами оповіщення людей про пожежу. Для оповіщення можуть бути використані: внутрішня телефонна та радіотрансляційна мережі; спеціально змонтовані мережі мовлення; дзвінки та інші звукові сигнали. Розміщення акумуляторних у будівлях, де перебувають діти, а також у підвальних і цокольних приміщеннях не дозволяється. У будівлях закладів та установ не дозволяється: розміщувати людей у мансардних приміщеннях, а також на поверхах (будівлях), не забезпечених двома евакуаційними виходами; здійснювати перепланування приміщень без урахування будівельних норм і правил; установлювати ґрати та інші незнімні сонцезахисні, декоративні та архітектурні пристрої на вікнах приміщень, де перебувають учасники навчально-виховного процесу, сходових клітках, у коридорах, холах та вестибюлях. У разі необхідності встановлення на вікнах приміщень ґрат (кабінет інформатики, інші приміщення з обладнанням, що має матеріальну цінність), вони повинні розкриватися, розсуватися або зніматися, під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчиненими; знімати дверні полотна в отворах, що з’єднують коридори зі сходовими клітками, та двері евакуаційних виходів; застосовувати з метою опалення нестандартні (саморобні) нагрівальні пристрої; використовувати електроплитки, кип’ятильники, електрочайники, газові плити тощо для приготування їжі, за винятком спеціально обладнаних приміщень; захаращувати шляхи евакуації; установлювати дзеркала та влаштовувати фальшиві двері на шляхах евакуації; влаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, розсувні, підйомні двері та інші пристрої, що перешкоджають евакуації людей; здійснювати вогневі, електрогазозварювальні та інші види пожежонебезпечних робіт у будівлях у разі наявності в їх приміщеннях людей; застосовувати для освітлення свічки, гасові лампи і ліхтарі; здійснювати відігрівання труб системи опалення, водопостачання, каналізації тощо із застосуванням відкритого вогню (з цією метою використовують гарячу воду, пару чи нагрітий пісок); зберігати на робочих місцях, у шафах та залишати в кишенях спецодягу використані обтиральні матеріали; залишати без нагляду ввімкнені в мережу електроприлади. Після закінчення занять у групах, класах, кабінетах, лабораторіях, аудиторіях, майстернях, інших приміщеннях вихователі, учителі, викладачі, лаборанти, майстри виробничого навчання та інші працівники закладу або установи повинні оглянути приміщення, усунути виявлені недоліки і зачинити приміщення, знеструмивши електромережу. 3.Які зазоби оповіщення та гасіння пожежі ви знаєте? Швидке виявлення та сигналізація про виникнення пожежі, своєчасний виклик пожежних підрозділів та оповіщення про пожежу людей, що перебувають у зоні можливої небезпеки, дають змогу швидко локалізувати осередки пожежі, провести евакуацію та необхідні заходи для гасіння пожежі. Для передачі повідомлення про пожежу в будь-який час доби можуть використовуватись телефони спеціального та загального призначення, радіозв’язок, централізовані установки пожежної сигналізації. Найшвидшим та надійним засобом виявлення і сповіщення вважається автоматична установка пожежної сигналізації, яка має працювати цілодобово. Одним з основних елементів цієї установки є пожежні сповіщувачі – пристрої, що формують сигнал про пожежу. Розрізняють пожежні сповіщувачі ручної та автоматичної дії. Ручний пожежний сповіщувач вмикає людина, що виявила пожежу, шляхом натискання на пускову кнопку. Автоматичні пожежні сповіщувачі спрацьовують без участі людини, від дії на них чинників, що супроводжують пожежу: підвищення температури, дим, полум’я. Засоби гасіння поділяють на первинні, автоматичні і спеціальні. Первинні засоби: пожежні відра і діжки з водою, ломовий інструмент ( ніж, сокира, гак, лом, багор – розміщуються на пожежному щиті), ящики і відро з піском, совки, лопати, протипожежна тканина, ручні насоси, пожежні крани внутрішнього водопроводу з рукавами і стволами, ручні вогнегасники усіх типів. Розміщують їх на спеціальних щитах. Фарбують їх у сигнальний червоний колір, а написи на них роблять контрастним білим кольором. Вибір типу вогнегасників здійснюється залежно від їх вогнегасної спромож- ності, граничної площі, класу горючих речовин та матеріалів у захищуваному приміщенні: Клас А – пожежі твердих речовин, переважно органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір). Клас В – пожежі горючих рідин або твердих речовин, які розтоплюються. Клас С – пожежі газів. Клас D – пожежі металів та їх сплавів. Клас Е – пожежі, пов’язані з горінням електроустановок. Заклади охорони здоров’я повинні мати на кожному поверсі не менше двох переносних вогнегасників, які необхідно розміщувати шляхом: навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення; встановлювання в пожежні шафи поруч із пожежними кранами, у спеціальні тумби або на пожежні щити. Автоматичні засоби гасіння бувають: повітряно-пінні, газові, порошкові, водяні. Прикладом автоматичних водяних систем є спринклерні і дренчерні пристрої. Автоматичні установки при виникненні пожежі приводяться в дію відповідним давачем (сповіщувачем) або спонукальним пристроєм, а напівавтоматичні та ручні – людиною. Спеціальні засоби гасіння пожежі включають обладнання пожежних частин: пожежні машини і насоси, гідранти, піно генератори різних типів та установки гасіння пожежі. На підприємствах і складах ще обладнуються системи автоматичної пожежної сигналізації, що спрацьовують у місцях загорання, за допомогою пожежних вісників, які подають сигнал світлової і звукової тривоги на пульт пожежної сигналізації пожежної охорони. Задача 26. При проведені роботи в клініко-діагностичній лабораторії виникло займання реактивів . 1.Яких правил техніки безпеки та пожежної безпеки необхідно було дотримуватись під час роботи з легкозаймистими та вогненебезпечними речовинами? Легкозаймисті та горючі речовини зберігайте в товстостінних скляних банках з притертими пробками, в металічних шафах або ящиках з кришками, дно і стінки яких викладені азбестом. Усі легкозаймисті та вибухонебезпечні речовини є вогненебезпечними. Запаси їх в лабораторії не повинні перевищувати денної норми. Білий фосфор і сірковуглець надзвичайно вогненебезпечні. Залишки фосфору після роботи потрібно знищувати. Гасити фосфор піском або азбестовою ковдрою. Масло в електробанях не повинно нагріватися вище температури його займання. Коли нагрівають пробірку з рідиною, треба тримати її отвором в сторону від себе і від своїх товаришів, які працюють поряд. Усі роботи з легкозаймистими та горючими рідинами, а також пов'язані із виділенням шкідливих парів і газів, проводяться у витяжних шафах. Забороняється коштувати на смак хімічні речовини. Нюхати речовини можна лише направляючи на себе гази або пар летким помахом руки. Забороняється покидати своє робоче місце і залишати без нагляду запалені спиртівки та інші нагрівні прилади. Перехід на інше місце під час виконання роботи без дозволу викладача не допускається. 2.Які можливі причини виникнення пожежі? Причинами пожеж є дві групи причин: 1. Порушення організаційного і технічного забезпечення системи пожежної безпеки. 2. Порушення правил пожежної безпеки медичним і допоміжним (технічним) персоналом як результат недотримання вимог технологічного процесу. До першої групи причин належать: а) порушення з недотримання організаційних заходів та вимог: недостатній рівень опрацювання організаційних завдань, організаційно-методичних заходів і технічного забезпечення пожежної безпеки. Основними заходами протипожежної безпеки є готовність первинних протипожежних засобів (вогнегасники, гідранти, пожежні щити з відрами, лопатами, баграми, резервуари з піском), оприлюднення їх місцезнаходження, наявність і технічна надійність технічних засобів зв'язку, оприлюднення планів евакуації хворих і персоналу, постійна перевірка не захаращеності проходів та евакуаційних шляхів тощо; б) до причин технічного порядку слід віднести відсутність вільного шляхового під’їзду до лікувального закладу, відсутність аварійної системи водопостачання. Важливим є контроль керівництва лікарні за станом загальнотехнічних служб (автогосподарства, складів – зберігання мастильних і паливних матеріалів, хімічних реагентів, розчинників, лаків, фарб, білизни тощо). в) до причин організаційного плану слід віднести порушення трудової дисципліни, недотримання лікувального та пропускного режимів у ЛПЗ (можливість проникнення сторонніх осіб, вживання алкоголю на території ЛПЗ, можливість терористичних акцій, підпалів тощо). Не менш важливим для запобігання пожеж є постійний контроль за дітьми і підлітками з числа пацієнтів. До другої групи причин належать: 1) порушення правил електробезпеки при користуванні електричним обладнанням : автоклавів, електроопалювальними та освітлювальними приладами (несправність електропроводки та електрообладнання); 2) використання несправної або неправильне використання електродіагностичної та електролікувальної апаратури операційних, кабінетів функціональної діагностики, рентгенодіагностичних кабінетів, лабораторій, фізіотерапевтичних кабінетів; 3) порушення правил техніки безпеки при користуванні газоопалювальними приладами; 4) недотримання правил техніки безпеки в операційних (пошкоджена електропроводка, відсутність надійної вентиляції, порушення у системі подавання та відведення наркотичних і газопарових сумішей, недотримання вимог безпеки праці щодо запобігання іскроутворенню, накопиченню статичної електрики тощо); 5) неправильне зберігання та використання кисню в балонах; 6) порушення правил пожежної безпеки при кремації трупів, спалюванні сміття та ін.; 7) порушення техніки безпеки на складах і в підсобних приміщеннях, особливо при збереженні паливно-мастильних та легкозаймистих матеріалів; 8) порушення вимог безпеки під час ремонтно-будівельних робіт, пов'язаних з використанням вогню (електрозварювання та ін.). 3.Назвіть засоби гасіння пожежі. Є чотири основні способи припинення процесу горіння: 1. Охолодження горючих речовин або зони горіння: суцільним струменем води; розпиленими струменями води; перемішуванням горючих речовин. 2. Ізоляція горючих речовин або окисника (повітря) від зони горіння: шаром піни, шаром продуктів вибуху вибухонебезпечних речовин; утворенням розривів у горючій речовині; шаром вогнегасного порошку; вогнегасними смугами. 3. Розбавлення повітря чи горючих речовин: тонко розпиленими струменями води; газоводяними струменями; негорючими газами чи водяною парою, водою. 4. Хімічне гальмування (інгібування) реакції горіння: вогнегасники порошками, галогеновуглеводнями. Засоби гасіння поділяють на первинні, автоматичні і спеціальні. Первинні засоби: пожежні відра і діжки з водою, ломовий інструмент ( ніж, сокира, гак, лом, багор – розміщуються на пожежному щиті), ящики і відро з піском, совки, лопати, протипожежна тканина, ручні насоси, пожежні крани внутрішнього водопроводу з рукавами і стволами, ручні вогнегасники усіх типів. Розміщують їх на спеціальних щитах. Фарбують їх у сигнальний червоний колір, а написи на них роблять контрастним білим кольором. Вибір типу вогнегасників здійснюється залежно від їх вогнегасної спромож- ності, граничної площі, класу горючих речовин та матеріалів у захищуваному приміщенні: Клас А – пожежі твердих речовин, переважно органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір). Клас В – пожежі горючих рідин або твердих речовин, які розтоплюються. Клас С – пожежі газів. Клас D – пожежі металів та їх сплавів. Клас Е – пожежі, пов’язані з горінням електроустановок. Заклади охорони здоров’я повинні мати на кожному поверсі не менше двох переносних вогнегасників, які необхідно розміщувати шляхом: навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення; встановлювання в пожежні шафи поруч із пожежними кранами, у спеціальні тумби або на пожежні щити. Автоматичні засоби гасіння бувають: повітряно-пінні, газові, порошкові, водяні. Прикладом автоматичних водяних систем є спринклерні і дренчерні пристрої. Автоматичні установки при виникненні пожежі приводяться в дію відповідним давачем (сповіщувачем) або спонукальним пристроєм, а напівавтоматичні та ручні – людиною. Спеціальні засоби гасіння пожежі включають обладнання пожежних частин: пожежні машини і насоси, гідранти, піно генератори різних типів та установки гасіння пожежі. На підприємствах і складах ще обладнуються системи автоматичної пожежної сигналізації, що спрацьовують у місцях загорання, за допомогою пожежних вісників, які подають сигнал світлової і звукової тривоги на пульт пожежної сигналізації пожежної охорони. |