База КРОК-2 – 2005. Загальна лікарська підготовка
Скачать 1.19 Mb.
|
Рак жовчного міхура | Холедохолітіаз | Рак печінки | ||||
| У дівчини 18 років в правій молочній залозі під ареолою пальпується щільний рухомий вузол до 1 см в діаметрі, з чіткими контурами, не фіксований до оточуючих тканин. Виявила самостійно раптово під час прийняття душу. Попередній діагноз? | *Фіброаденома молочної залози | Кіста молочної залози | Рак молочної залози | Ліпома молочної залози | Внутрішньо-протокова папілома молочної залози |
| Хворий, 42 років, внаслідок ДТП отримав політравму: закриті переломи правої плечової кістки та кісток лівого передпліччя із зміщенням відламків, закриту тупу травму живота. Доставлений до приймального відділення через 30 хвилин після травми. Шкіряни покрови бліді. Артеріальний тиск 90/20 мм рт. ст. в місцях переломів деформація, біль. Живіт при пальпації напружений, різко болючий, позитивний симптом Щьоткіна-Блюмберга. Яка послідовність лікувальних дій? | *Термінова лапаротомія | Інфузійна терапія з метою стабілізації артеріального тиску | Накладення іммобілізації на переломи, знеболення | Блокади переломів місцевим анестетиком | Додаткове обстеження з метою визначення точного діагнозу |
| Хворий, 48 років, внаслідок руйнування будинку отримав політравму: синдром довготривалого розчавлювання обох нижніх кінцівок, множинні переломи кісток обох гомілок, переломи обох стегнових кісток. Вилучений з під уламків будинку через 6 годин, на місці катастрофи накладено джгути на обидві нижні кінцівки на рівні верхньої третини стегна. При огляді: шкіряни покрови бліді, артеріальний тиск 100/30 мм рт. ст., пульсація на a.a. dorsalis pedis не визначається, тактильна і больова чутливість в дистальних відділах нижніх кінцівок відсутня, активні та пасивні рухи в колінних та гомілково-ступневих суглобах неможливі. Яка тактика лікування? | *Термінова ампутація обох нижніх кінцівок вище джгута | Інфузійна терапія з метою стабілізації артеріального тиску | Детоксикаційна інфузійна терапія, форсований діурез | Протишокова терапія, гіпербарична оксигенація, фасціотомії | Стабілізація переломів нижніх кінцівок, протишокові заходи |
| В приймальне відділення доставлено потерпілого з місця дорожньо-транспортної події. АТ 90/60, пульс 120. При обстеженні виявлено рухливість лівого крила клубової кістки. Пошкоджень органів грудної клітини та черева не виявлені. Який вид знеболення перелому краще використати в комплексі протишокової терапії? | * анестезія за Школьніковим-Селівановим | спинномозкова | загальне знеболення | загальне знеболення зі штучною вентиляцією легень | блокада поперекового сплетіння |
| Пацієнтка 16 років скаржиться на біль в спині, швидку стомлюваність. Травму заперечує. Об'єктивно: трикутники талії згладжені, ліва лопатка нижче на 1 см, довжина кінцівок однакова, лінія остистих відростків відхилена вліво в грудному і вправо в поперековому відділі, розгинач тулуба напружений зліва в грудному відділі. В горизонтальному положенні не зникає. Який діагноз найбільш імовірний? | *сколіотична хвороба | сколіотична постава | вторинний сколіоз | юнацький кіфоз | остеохондропатія поперекових хребців. |
| Хвора 30 років на 5 добу після фізіологічних пологів стала скаржитись на нагрубання лівої молочної залози, біль, покрасніння шкіри, підвищення Т0 тіла до 380С. При об?єктивному обстеженні: ліва молочна залоза збільшена у розмірі, шкіра червоного кольору, в верхньо-зовнішньому квадранті з ціанозом, там пальпується без чітких меж інфільтрат, різко болісний. Зціжування молока не приносить полегшення. Встановити діагноз захворювання. | * Гострий інфільтративний мастит | Інфікована киста молочної залози | Лактостаз | Бешиха | Рак молочної залози |
| Дитину 3 рокiв госпiталiзовано з пiдозрою на аспiрацiю стороннього тiла. Анамнез характерний. При обстеженнi вiдмiчається значна задишка у спокої. Дихання шумне з добре чутним "лескаючим" звуком на видиху. Оглянути глотку неможливо у зв’язку з вираженим блювальним рефлексом. Про яку локалiзацiю стороннього тiла можна думати при наявностi вказаних симптомiв? | *трахея | глотка | стравохiд | гортань | бронхи |
| Хворий, 20 років, скаржиться на різкий біль в горлі справа при ковтанні, підвищення температури до 38,5 оС, загальну слабкість. Хворіє протягом трьох днів після перенесеної ангіни. При огляді глотки виявлена різка гіперемія слизової оболонки справа, набряк передньої піднебінної дужки зі зміщенням правого мигдалика до середньої лінії. Тризм жувальної мускулатури, підвищена салівація, збільшення та болючість лімфатичних вузлів шиї справа. Який з наведених лікувальних заходів слід вжити? | *розтин інфільтрату, антибіотикотерапія | пункція інфільтрату, антибіотикотерапія | видалення мигдалика | антибіотикотерапія | фізіотерапевтичні процедури |
| Хворий, 38 років, доставленний у приймальне відділення у колаптоїдному стані. З анамнезу відомо, що 5 діб тому був побитий. 2 години тому стан хворого різко погіршився, з`явилась різка слабкість, головокрутіння, хворий покрився холодним липким потом, втратив тяму. При лабораторному дослідженні: Нб – 90г/л, лейкоцити– 3,5 х 10/12, ЧСС – 120 у 1 хв., АТ 80/40 мм рт ст.. Живіт м`який, болючий у лівій мезогастральній ділянці, симптом Розанова позитивний. Який додатковий метод дослідження слід виконати для встановлення попереднього діагнозу? | *Абдоміноцентез | Обзорну рентгенографію черевної порожнини | Пневмогастрографію | Фіброгастродуоденоскопію | Ангіографію |
| Хворий, 43 років, внаслідок хуліганської травми отримав поранення передньої черевної стінки, півтори години тому. При огляді у мезогастральній ділянці рана 1,0х0,3 см з рівними краями, з рани поступає скудно кров, навколо рани підшкірна гематома, живіт напружений, в акті дихання участі не приймає, симптом Щоткіна-Блюмберга позитивний. При лабораторному дослідженні: Hb 112 г/л, Лейкоцити 11,0 х 10/12, ерітроцити 4,5 х 10/6, ШОЕ-28 мм/г. Сформулюйте попередній діагноз. | *Проникаюче поранення живота з ушкодженням порожнистого органу | Проникаюче поранення живота з ушкодженням паренхіматозного органу | Непроникаюче поранення черевної стінки | Закрита травма живота | Проникаюче поранення живота без ушкодження внутрішніх органів |
| Хворого, 40 років, доставлено до лікарні після закритої травми грудної клітки. При огляді: права половина грудної клітки відстає при диханні. Пальпаторно – різка болючість в проекції V, VI, VII ребер по передній пахвовій лінії, підшкірна емфізема правих відділів тулубу. Перкуторно над правими відділами грудної клітки – тимпаніт. Аускультативно: справа дихання не проводиться, зліва – везикулярне. Якої хірургічної допомоги потребує хворий ? | *Дренування правої плевральної порожнини. | Дренування підшкірної емфіземи. | Каркасна стабілізація переломів ребер. | Негайна торакотомія. | Туге бинтування грудної клітки. |
| Хвора, 50 років, під час дорожньо-транспортної пригоди отримала удар у бокову частку голови, короткочасно втратила свідомість. Скаржилась на головний біль у лівій скроневій області, запаморочення. За медичною допомогою не зверталась. Через місяць з моменту травми з’явились і стали наростати розлади мови і слабкість у правих кінцівках. Яка причина неврологічних розладів? | * Стиснення головного мозку субдуральною гематомою. | Стиснення головного мозку епідуральною гематомою. | Струс головного мозку. | Забій головного мозку. | Субарахноїдальний крововилив. |
| Хворий, 38 років, під час падіння з висоти двох метрів ударився головою об металевий предмет, короткочасно знепритомнів. Скаржиться на головний біль, нудоту, запаморочення, виділення крапель світлої рідини з правого носового ходу. Об’єктивно: симптом “окулярів”, ретроградна амнезія. Вогнищева неврологічна симптоматика відсутня. Яка найбільш імовірна причина назальної ліквореї? | * Перелом основи черепу. | Лікворна гіпертензія. | Порушення відтоку ліквору | Запалення слизової оболонки носу | Забій головного мозку |
| Хворого, 39 років, через дві години після хуліганської травми госпіталізовано в нейрохірургічне відділення зі скаргами на головний біль, судоми м’язів лівої руки, кровотечу з рани м’яких тканин голови. Локально: у правій тім’яній ділянці – забита рана розмірами 8*1 см, дно рани – втиснений перелом зі зміщенням уламків правої тім’яної кістки в порожнину черепа. Визначте найбільш доцільну тактику лікування? | * Первинна хірургічна обробка рани. Резекція перелому. | Вторинна хірургічна обробка рани. Дренування рани. | Мазеві пов’язки на область рани. | Призначення антибактеріальної терапії. | Призначення протисудомної терапії. |
| У пострадавшего с открытым переломом бедренной кости, закрытым переломом костей голени и ушибом грудной клетки, несмотря на адекватную инфузионно-трансфузионную терапию, сохраняется гипотония 90/60 мм рт.ст. Частота пульса 105 в минуту, экстрасистолы. Частота дыханий 22 в минуту. Какова наиболее вероятная причина состояния пострадавшего? | *Ушиб сердца. | Травматический шок. | Ушиб лёгкого. | Отёк лёгких. | Травматический эндотоксикоз. |
| Больной госпитализирован с предварительным диагнозом острый панкреатит. Имеются перитонеальные симптомы. При лапароцентезе получено до 450 мл прозрачной воспалительной жидкости с геморрагическим оттенком. Активность в ней ?-амилазы 120 г/час/л. Определите дальнейшую тактику ведения больного. | *Комплексная противовоспалительная терапия. | Лапаротомия, дренирование брюшной полости. | Лапаротомия, дренирование сальниковой сумки. | Лапаротомия, холецистостомия. | Перитонеальный диализ. |
| Больной обследован сонографически с предварительным диагнозом ЖКБ, острый калькулезный холецистит. При сонографии: желчный пузырь значительно увеличен, стенка желчного пузыря утолщена до 1,2 см, многослойная, вокруг стенки желчного пузыря гипоэхогенный ободок. В шейке желчного пузыря солитарный конкремент до 1 см в диаметре. В просвете пузыря сладж. Сформулируйте диагноз. | *ЖКБ. Острый гангренозный калькулезный холецистит. | ЖКБ. Острый флегмонозный калькулезный холецистит. | ЖКБ. Острый катаральный калькулезный холецистит. | ЖКБ. Острый хронический калькулезный холецистит. | ЖКБ. Эмпиема желчного пузыря. |
| Больной 47 лет болеет 3 суток. В правом подреберье пальпируется болезненный воспалительный инфильтрат. Температура тела 38,9 ?С. При сонографическом исследовании диагностирован калькулезный деструктивный холецистит. Клинических и лабораторных данных в пользу холедохолитиаза нет. Определите тактику лечения больного. | *Оперативное лечение – холецистэктомия. | Комплексная противовоспалительная терапия. | Наблюдение, холецистэктомия при развитии перитонита. | Лапароцентез, дренирование брюшной полости. | Желчегонные препараты, гепатопротекторы, кортикостероиды. |
| |