Главная страница

Ответы на билеты анатомия человека. Ответы на билеты. 1. Особливості будови та функціонування хрящової тканини. Види хрящової тканини


Скачать 210.13 Kb.
Название1. Особливості будови та функціонування хрящової тканини. Види хрящової тканини
АнкорОтветы на билеты анатомия человека
Дата20.06.2022
Размер210.13 Kb.
Формат файлаdocx
Имя файлаОтветы на билеты.docx
ТипДокументы
#606343
страница1 из 8
  1   2   3   4   5   6   7   8

1. Особливості будови та функціонування хрящової тканини. Види хрящової тканини.

Хрящова тканина утворена клітинами (хондроцитами), що оточені великою кількістю міжклітинної речовини. Виконує переважно опорну функцію й відзначається пружністю та міцністю. Входить до складу органів дихальної системи, суглобів та міжхребцевих

дисків. Хрящова тканина утворює хрящі. Види:

Розрізняють три типихрящової тканини:гіалінову, еластичну,

волокнисту.
2. Кістка як орган. Компоненти кістки. Хімічний склад кісткової тканини. Компактна та губчаста кісткова тканини. Остеон.

Кістка, кість (лат. os, мн. ossa) — орган у хребетних тварин, який належить до опорно-рухової системи і складається з кісткової тканини. З кісток складається скелет. Кістки побудовані з кісткової тканини, яка є різновидом сполучної тканини, складаються із клітин (остеоцити) та міжклітинної речовини, яка містить багато колагену, глікопротеїдів тощо, і мінеральних компонентів (в основному кристали гідрооксиапатиту, Ca 10 (PO 4 ) 6 (OH) 2 ). Завдяки цьому кістка має і гнучкість, і міцність.

Хімічний складкістки. Кістки містять приблизно: - 60 % мінеральних речовин – солі кальцію, фосфору, магнію, багато мікроелементів, - 30 % органічних компонентів - в основному білок колаген (осеїн), вуглеводи (полісахариди), лимонна кислота, ферменти), - 10 % води.

У губчастій кістці групи кісткових пластинок розміщені під різними кутами одна до одної, формуючи кісткову перекладену – трабекулу, відповідно до напрямку механічних навантажень певної ділянки скелета. Губчаста кістка заповнена губчастою кістковою речовиною. Порожнини губчастої кісткової речовини містять червоний кістковий мозок. Вона добре постачається кров’ю і бере участь в мінеральному обміні речовин.

У компактній кістці групи кісткових пластинок (до 15 мкм завтовшки) щільно прилягають одна до одної. Із концентричних шарів кісткових пластинок формується особлива система –остеон. У середині остеонів є центральний або гаверсовий канал з кровоносними судинами і нервами. Діаметр остеона 0,3-0,4 мм. Між остеонами розміщуються вставні пластинки. Зовнішній і внутрішній краї кістки вкриті генеральними пластинками.

Остеон (ὀστέον) — «кістка», синонім: Гаверсова система) — структурна одиниця компактної речовини кістки, забезпечує її міцність. Діаметр остеона 0,3-0,4 мм. Зазвичай остеон складається з 5-20 кісткових пластинок, концентрично розміщених навколо центрального каналу (каналу Гаверса), у якому проходять живильні судини та нерви.
3. Класифікація кісток, навести приклади. Класифікація кісток

Розрізняють кістки непарні (розміщені по середній лінії тіла) та парні (розміщені з обох сторін відносно середньої лінії тіла). За іншою класифікацією, кістки поділяють на: довгі (Ossa longa), довжина яких переважає над шириною (наприклад, стегнова); короткі (Ossa brevia);

  • довгі (Ossa longa), довжина яких переважає над шириною (наприклад, стегнова);

  • короткі (Ossa brevia);

  • плоскі (Ossa plana);

  • неправильні або атипові, мають складну форму, зовнішні чи внутрішні западини й виступи (наприклад, череп);


4. Визначення скелету; основні функції скелета. Осьовий скелет. Додатковий скелет.

Скелет - це система твердих, головним чином кісткових і хрящових утворень, які становлять основу тіла людини.

Скелет виконує такі функції: опорну; рухову; захищає м'які та вразливі органи (черепна коробка та грудна клітка); кровотворну (кістковий мозок бере участь у формуванні еритроцитів(еритропоез), лейкоцитів (лейкопоез) і тромбоцитів (тромбопоез); депозитарну (накопичує мінеральні солі: солі кальцію, фосфати).

Осьовий скелет — частина скелета хордових тварин і людини,розташована по подовжній осі тіла; служить головною опорою тіла ізахищає центральну нервову систему.Осьовий скелет складаэться з : 1. скелет тулуба (груднина,хребет);2. скелет голови (мозковий і лицевий відділи).

ДОДАТКОВИЙ СКЕЛЕТ

1. Скелет верхніх кінцівок

2. Скелет нижніх кінцвок

Скелет верхніх кінцівок

Складається із поясу верхніх кінцівок (лопатки і ключиці) та скелету вільної верхньої кінцівки. Плечова кістка рухомо з’єднана із лопаткою та передпліччям. Передпліччя складається із променевої та ліктьової кісток та кісток кисті. Кисть складається із кісточок зап’ястя, п’ястя та пальців.

Скелет нижніх кінцівок

Скелет нижніх кінцівок складається із тазового пояса та кісток вільної нижньої кінцівки. Кістки, що утворюють таз (дві тазові та крижова кістки), розміщені у вигляді кільця. Вони забезпечують міцну опору для верхньої частини тіла і захист для травної, сечової та статевої систем. Таз збудований подібно в обох статей. Проте у жінок він мілкіший і ширший, завдяки чому можливе виконання функції дітонародження.
5. Кістки тулуба: хребці, визначити загальний план будови хребця, описати та продемонструвати особливості будови шийних, грудних, поперекових та крижових хребців. Хребтовий стовп в цілому. Відділи хребтового стовпа, згини назвати і описати.

Хребетний стовп, або хребет (columna vertebralis) — основна частина осьового скелета людини. Складається з 32-33 хребців, послідовно з'єднаних один з одним у вертикальному положенні. Хребці розділяють на окремі категорії: 7 шийних; 12 грудних; 5 поперекових; 5 крижових ; 3-5 куприкових.

Загальній план: Кожний хребець (за винятком 1-го) складається з. Тіла, дуги, остистого і поперченого відростків. Дуга і тіло утворюють отвір. Отвори всіх хребців утворюють канал хребта, в якому розташований спинний мозок. Між хребцями розташовані хрящові диски (волокнистий хрящ), які становлять 1/4 довжини хребта. У людини шийний відділ завжди представлений 7 хребцями. Позначають їх латинською літерою C (від лат. collum — «шия»). За будовою їх класифікують на типові (C-III — C-VI) та атипові. До атипових належать атлант (atlas, C-I),  епістрофей  чи осьовий хребець

Особливості будови грудних хребців: Остисті відростки довгі і, крім перших і останніх хребців, зігнуті вниз (а в перших двох і останніх двох — горизонтальні), На тілі мають верхні і нижні реброві ямки та пів'ямки для з'єднання з головкою ребра.

Особливості будови поперекових хребців: Тіла хребців наймасивніші, оскільки на них припадає вага всього тіла, Остисті відростки сплющені (як і всі інші) і направлені горизонтально.На поперечних відростках є суглобові ямки для з'єднання з горбиком ребра. 5 крижових хребців у дорослої людини утворюють крижову кістку (ossacrum). У дитини складається з окремих хребців, які зростаються в юнацькому віці. В цілому, хребетний стовп – це ланцюг з хребців, з'єднаних між собою міжхребцевими дисками і зв'язками. Всередині хребта є хребетний стовп, який, як було зазначено вище, є вмістилищем для спинного мозку.Форма хребта дорослої людини зумовлена вертикальним положеннямтіла. У людини хребетний стовп складається з 33-34 хребців.

Хребтовий стовп людини має чотири вигини: два обернені вперед (шийний та поперековий лордоз), два - обернені назад (грудний і крижовий кіфоз). Вигини забезпечують пом'якшення поштовхів і струсів під час ходіння, бігу, стрибків.
6.Кістки тулуба: класифікація ребер, описати та продемонструвати будову І-XII ребер. Груднина: назвати та описати частини груднини. Грудна клітка в цілому: описати і продемонструвати її будову. класифікація ребер

Скелет людини налічує 12 пар ребер. Справжні 7 пар ребер, тому що вони самостійно з'єднуються з грудниною. Несправжні 8-10 ребра, тому що з грудниною не з'єднуються. Коливальні 11-12, тому що мають короткий ребровий хрящ, який закінчується в м'зах черевної стінки. Кожне ребро має вигляд довгої плоскої дугоподібно вигнутої пластинки , що складається з кісткової і хрящової частини. Кісткова частина має гловку,шийку і тіло. Між шийкою і тілом у верхніх 10 парах ребер знаходиться горбок ребра. Тіло має зовнішню і внутрішню реброві поверхні,верхній і нижній краї. На внутр. поверхні нижнього краю помітна борозна ребра,в якій проходять судини і нерви.

Груднина: назвати та описати частини груднини

Груднина – це плоска кістка, яка розташована спереду у лобовій площині, складається з ручки,тіла і мечоподібного відростка. Верхня її частина – ручка груднини, середня частина – тіло груднини, і нижня – мечоподібний відросток. У дорослих людей ці три частини зростаються в єдину кістку. На ручці груднини зверху розташована яремна вирізка. З боків від неї помітні ключичні вирізки для зчленування з ключицями. На бічних поверхнях груднини є реброві вирізки для з'єднання з хрящами 7 пар верхніх ребер. Тіло груднини у середньому і нижньому відділах ширше, ніж у верхньому. Груднина утворюється грудиною, ребрами, грудним відділом хребта.

Грудна кліткамає форму конуса, широка частина якого знаходиться знизу, авужча зверху. Грудна клітка має передню, задню та бокові стінки.Передня стінка утворюється грудиною та хрящами ребер та є найкоротшою. Задня стінка утворюється грудними хребцями тачастинами ребер. Бокові стінки грудної клітки є найдовшими таутворюються тілами ребер.
7. Мозковий череп: частини, назвати і продемонструвати кістки, які утворюють склепіння і основу черепа. Мозкови́й че́реп, черепна коробка, осьовий череп, нейрокра́ніум.

Мозковий череп — функціональний відділ черепа, що вміщує  головний мозок ,  органи нюху  і слуху, частково захищає також  органи зору . Продовжує вперед  осьовий скелет  тулуба (хребет).

Черепна коробка людини складається з таких кісток:

  • Лобова кістка — утворює передню і частково верхню стінки черепної коробки.

  • Тім'яна кістка (права і ліва, розділені сагітальним швом).

  • Клиноподібна кістка — поміщається усередині черепа, лише незначні ділянки виступають на поверхню.

  • Скронева кістка (права і ліва, по обох боках). Має кілька відростків: соскоподібний, виличний, шилоподібний.

  • Потилична кістка — утворює нижню і частково задню стінку черепної коробки. Суглобові вирости в її нижній частині з';єднуються з атлантом.

  • Решітчаста кістка — поміщається усередині черепа.

Мозковий відділ складається з верхнього відділа і нижнього відліла.

Верхній відділ називається склепнням або дахом його утворють: 2 тім'яні кістки, а також луска лобової,скроневої,потиличної кісток. Кістки плоскі,зовні рівні й гладкі.

Нижній відділ складається з: лобової,потиличної, клиноподібної, решітчастої й 2 скроневими кістками.
8.Лицевий череп: кістки, що його утворюють; назвати, визначити їх топографію і продемонструвати на препараті.

Лицевий череп — скелет рота і переднього відділу кишечника (глотки) у  хребетних. Лицевий череп людини складається з таких кісток:

  • Нижньощелепна кістка — на відміну від інших кісток. З'єднується з іншими черепними кістками за допомогою суглоба

  • Верхньощелепні кістки

  • Слізні кістки

  • Нижні носові раковини

  • Носові кістки

  • Піднебінні кістки

  • Леміш

  • Виличні кістки

  • Підз'язикової кістки

Більшість кісток лицевого черепа парні, за винятком лемеша і нижньощелепної кістки. Усього налічується 14 лицевих кісток. леміш (1)
9.Скронева, підскронева, крило-піднебінна ямки: продемонструвати на черепі, назвати кістки, що їх обмежують

Скронева ямка знаходиться на бічній поверхні черепа. Вона обмежена зверху нижньою скроневою лінією, знизу – підвисковим гребенем і нижнім краєм виличної дуги, спереду - виличною кісткою. Скронева ямка заповнена однойменної м’язом.

Підскронева ямка.Обмежена спереду скроневою поверхнею верхньої щелепи і виличною кісткю, медіально – бічною пластинкою крилоподібного відростка, зверху - великим крилом клиноподібної кістки; зовні ямка прикрита гілкою нижньої щелепи. крило-піднебінна крило-піднебінна ямка парна, являє трикутну щілину, де залягає крило-піднебінний нервовий вузол; вона знаходиться між верхньою щелепою і крилоподібним відростком клиноподібної кістки. З медіальної сторони її обмежує перпендикулярна пластинка піднебінної кістки, з зовнішнього бокувона сполучається з підскроневою ямкою.

Крило-піднебінна ямка маєп'ять отворів, через які вона з’єднується із сусіднімиутвореннями: порожниною черепа (for. rotundum), ротовоюпорожниною (canalis palatinus major), порожниною носа (for.sphenopalatinum), зовнішнім основою черепа (canalis pterygoideus),глазницей (fissura orbitalis inferior).
10.Очна ямка: назвати та продемонструвати кістки, що її обмежують

Очни́ця або орбіта, очна ямка (лат. orbis, бувально «коло») — кісткова порожнина в  черепі  (cranium), в якій розташоване  очне яблуко  і його допоміжні структури. У дорослої людини, об'єм орбіти становить 30 мл, 6.5 мл якого займає око. У людини очницю утворюють сім кісток черепа:

  • Лобна кістка

  • Слізна кістка

  • Решітчаста кістка

  • Вилична кістка

  • Верхня щелепа

  • Піднебінна кістка

  • Клиноподібна кістка


11. Кісткова носова порожнина: назвати стінки і визначити кістки, що їх обмежують. Кісткова носова порожнина

Вона відкривається спереду грушоподібним отвором (apertura piriformis), а ззаду через хоани (choanae) сполучається з носоглоткою. Кісткова носова порожнина (cavitas nasalis ossea) розділена кістковою носовою перегородкою (septum nasi osseum) на праву та ліву половини, і

кожна половина має:

  • Верхню стінку 

  • Нижню стінку 

  • Бічну стінку

  • Присередню стінку 

Бічна стінка утворена:

  • Носовою кісткою

  • Лобовим відростком верхньої щелепи

  • Сльозовою кісткою

  • Решітчастим лабіринтом

  • Перпендикулярною пластинкою піднебінної кістки

  • Присередньою пластинкою крилоподібного відростка клиноподібної кістки

  • Нижньою носовою раковиною

Верхня стінка утворена:

  • Лобовою кісткою

  • Дірчастою пластинкою решітчастої кістки

Присередня стінка утворена:

  • Кістковою носовою перегородкою, яка складається з:

  • Перпендикулярної пластинки решітчастої кістки

  • Лемeша


12.Скелет верхньої кінцівки: назвати її частини. Кістки поясу верхньої кінцівки: продемонструвати і описати їх будову.

Кістки верхньої кінцівки поділяють на кістки пояса  і  кістки  вільної частини верхньої кінцівки. Пояс верхньої кінцівки або грудний пояс представлений з кожного боку двома кістками – лопаткою і ключицею, які прикріплені до грудної клітки за допомогою м’язів і зв’язок, а попереду і присередньо ключиця з’єднується з грудниною за допомогою суглоба.

Кістки поясу верхньої кінцівки

Ключиця (claviculа) – це довга S-подібна вигнута кістка, яка розташована між ключичною вирізкою груднини і надплечовим відростком лопатки. Ключиця має видовжене круглої форми тіло і два кінці: стовщений груднинний кінець і розширений сплощений надплечовий кінець до якого прикріплюється частина волокон трапецієподібного м’яза і підключичний м’яз. На груднинному кінці ключиці міститься сідлоподібної форми груднинна суглобова поверхня для з’єднання з грудниною. На надплечовому кінці ключиці є плоска надплечова суглобова поверхня для сполучення з відповідною суглобовою поверхнею надплечового відростка лопатки. На нижній поверхні ключиці помітні два підвищення: конусоподібний горбок і трапецієподібна лінія – місця прикріплення однойменних зв’язок, що натягнуті між ключицею і дзьобоподібним відростком лопатки.

Лопатка (scapula) – це плоска кістка трикутної форми, що прилягає ззаду до грудної клітки на рівні II–VII ребер . Лопатка має три кути: нижній кут бічний кут і верхній, а також три краї: присередній край, обернений до хребта, різка лопатки для  проходження надлопаткових судин і нерва. Реброва поверхня, або передня поверхня лопатки утворює увігнуту підлопаткову ямку в якій розташовується однойменний м’яз. Задня поверхня опукла, на ній виступає поперечно орієнтована ость лопатки. Над нею видно надостьову ямку, у якій розташовується надостьовий м’яз. Під остю лопатки є велика підостьова ямка, де починається підостьовий м’яз. У ділянці бічного кута лопатки кінець ості розширюється і утворює надплечовий відросток, або акроміон, до якого, а також до ості лопатки, прикріплюється частина трапецієподібного м’яза. На кінці надплечового відростка видно плоску ключичну суглобову поверхню, що зчленовується з надплечовим кінцем ключиці. На бічному куті лопатки помітне звуження – шийка лопатки, а на потовщеній частині цього кута розміщується сплощена суглобова западина, з якою з’єднується головка плечової кістки. Над суглобовою западиною є надсуглобовий горбок, від якого починається довга головка двоголового м’яза плеча. Під суглобовою западиною розташований підсуглобовий горбок, від якого починається довга головка триголового м’яза плеча. Від верхнього краю лопатки, біля її шийки, відходить вигнутий догори і вперед дзьобоподібний відросток, до якого прикріплюються дзьобо-надплечова і дзьобо-ключична зв’язки, а також від нього бере початок дзьобо-плечовий м’яз, коротка головка двоголового м’яза плеча та прикріплюється малий грудний м’яз.
  1   2   3   4   5   6   7   8


написать администратору сайта