Курс лекцій НАРИСНА ГЕОМЕТРІЯ. Курс лекцій удк 514. 18 В.І. Лусь. Нарисна геометрія Курс лекцій. Харків хнамг, 2008. 127 с

• Название: Курс лекцій удк 514. 18 В.І. Лусь. Нарисна геометрія Курс лекцій. Харків хнамг, 2008. 127 с
• Анкор: Курс лекцій НАРИСНА ГЕОМЕТРІЯ.doc
• Дата: 09.05.2018
• Размер: 5.98 Mb.
• Имя файла: Курс лекцій НАРИСНА ГЕОМЕТРІЯ.doc
• Тип: Курс лекцій; #19052
• страница: 1 из 13

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Курс лекцій


УДК 514.18

В.І. Лусь. Нарисна геометрія: Курс лекцій. – Харків: ХНАМГ, 2008. - 127 с.

У курсі лекцій розглядаються наступні теми нарисної геометрії:

комплексні креслення фігур; позиційні задачі; метричні задачі; розгортки

поверхонь; ортогональна аксонометрія.

Наведено приклади розв'язання основних задач і дано умови задач для

самостійного розв'язання.

Рекомендовано для студентів наступних напрямів підготовки: 0922 –

«Електромеханіка», 0906 – «Електротехніка», 1004 – «Транспортні технології»,

0708 – «Екологія».

Лусь В.І., ХНАМГ, 2008

2

ЗМІСТ

ВСТУП...………………………………………………………………............7

ПОЗНАЧЕННЯ І СИМВОЛІКА...………………………………………...8

ЛЕКЦІЯ № 1. МЕТОД ПРОЕКЦІЙ. ВИДИ ПРОЕКЦІЙ.

ВЛАСТИВОСТІ ПРОЕКЦІЙ. КОМПЛЕКСНЕ КРЕСЛЕННЯ ТОЧКИ,

ПРЯМОЇ, ПЛОЩИНИ...…………………………………………………………..9

1. МЕТОД ПРОЕКЦІЙ. ВИДИ ПРОЕКЦІЙ. ВЛАСТИВОСТІ

ПРОЕКЦІЙ………………………………………………………………………….9

1.1. Центральне проектування...……………………………………………..9

1.2. Паралельне проектування...…………………………………………….11

1.3. Ортогональне проектування...………………….....................................12

2. КОМПЛЕКСНЕ КРЕСЛЕННЯ …………………………………….....14

2.1. Комплексне креслення точки...…………………………………...........14

2.2. Комплексне креслення прямої...………………………………….........18

2.3. Комплексне креслення площини...………………………………….....20

ЛЕКЦІЯ № 2. ВЗАЄМНЕ ПОЛОЖЕННЯ ТОЧОК І ПРЯМИХ,

ЇХНЯ ПРИНАЛЕЖНІСТЬ ПЛОЩИНІ. ПЕРША І ДРУГА

ПОЗИЦІЙНІ ЗАДАЧІ...……………………………………..................................23

1. ВЗАЄМНЕ ПОЛОЖЕННЯ ТОЧОК І ПРЯМИХ, ЇХНЯ

ПРИНАЛЕЖНІСТЬ ПЛОЩИНІ...……………………………...........................23

1.1. Взаємне положення точки і прямої. Ділення відрізка прямої

в даному відношенні...………………………………………………………..........23

1.2. Взаємне положення прямих...………………………………………….24

1.3. Приналежність точки й прямої площині...……………………….........25

2. ПЕРША І ДРУГА ПОЗИЦІЙНІ ЗАДАЧІ...……………………..........27

2.1. Взаємне положення прямої і площини...……………………................27

2.2. Побудова точки перетину прямої із площиною ….....………………..28

2.2.1. Площина займає проектуюче положення……………....…………...28

2.2.2. Пряма займає проектуюче положення..…………..............................29

2.3. Пряма й площина займають загальне положення...……………..........30

2.3.1. Паралельні площини...………………………………………………..32

2.3.2. Перетин площин…...………………………………………………….32

2.3.3. Побудова лінії перетину двох площин по точках перетину

прямих ліній із площиною……………………………………................................34

3

ЛЕКЦІЯ № 3. МЕТРИЧНІ ЗАДАЧІ. ОРТТОГОНАЛЬНА

ПРОЕКЦІЯ ПРЯМОГО КУТА. ПОБУДОВА ВЗАЄМНО

ПЕРПЕНДИКУЛЯРНИХФІГУР………………………………………………..36

1 МЕТРИЧНІ ЗАДАЧІ. ОРТОГОНАЛЬНА ПРОЕКЦІЯ

ПРЯМОГО КУТА...…………………………………………………………….....36

2. ПОБУДОВА ВЗАЄМНО ПЕРПЕНДИКУЛЯРНИХ ФІГУР……….37

2.1 Перпендикулярність двох прямих...………………………………........37

2.2. Перпендикулярність прямої і площини...……………………………..38

2.3. Лінії найбільшого нахилу...…………………………….........................39

2.4. Дотична площина й нормаль до поверхні...…………………………...40

2.5. Перпендикулярність двох площин...…………………………………..41

ЛЕКЦІЯ № 4. ПЕРЕТВОРЕННЯ КОМПЛЕКСНОГО

КРЕСЛЕННЯ...……………………………………………………………………43

1. СПОСІБ ЗАМІНИ ПЛОЩИН ПРОЕКЦІЙ...…………......................43

1.1. Визначення відстані між двома точками...………................................44

1.2. Проектування прямої загального положення в точку

на нову площину проекцій...……………………………………………………....45

1.3. Проектування площини загального положення в пряму

на нову площину проекцій. Знаходження натуральної величини

плоскої фігури...………………………………………………………………........46

2. СПОСІБ ОБЕРТАННЯ...………………………………….....................48

2.1. Застосування способу обертання без вказівки на кресленні осей

обертання, перпендикулярних площинам проекцій...…………………………...49

2.2.Спосіб обертання навколо прямих, паралельних площинам

проекцій...…………………………………………………………………………...50

2.3. Спосіб суміщення....…………………………………………….............51

ЛЕКЦІЯ №5. МЕТРИЧНІ ЗАДАЧІ. ВИЗНАЧЕННЯ

ВІДСТАНЕЙ І КУТІВ...………………………………………………………….53

1. ВИЗНАЧЕННЯ ВІДСТАНЕЙ...………………………………………..53

1.1. Відстань від точки до фігури (точки, прямої, площини)……………..53

1.2. Визначення відстані між паралельними фігурами................................55

1.3. Визначення відстані між мимобіжними прямими……………………56

2. ВИЗНАЧЕННЯ КУТІВ МІЖ ФІГУРАМИ...…………………………57

2.1. Кути між прямими...………………………………………………….....57

2.2. Кут між прямою і площиною...……………………………...................59

2.3. Кут між площинами...………………………………………..................62

4

ЛЕКЦІЯ №6. КРИВІ ЛІНІЇ. ВЛАСТИВОСТІ КРИВИХ...………........65

1. ВЛАСТИВОСТІ КРИВИХ, ІНВАРІАНТНІО ЩОДО

ОРТОГОНАЛЬНОГО ПРОЕКТУВАННЯ...…………………………………..65

2. КОМПЛЕКСНЕ КРЕСЛЕННЯ КОЛА…………....………………….66

3. КОМПЛЕКСНЕ КРЕСЛЕННЯ ЦИЛІНДРИЧНОЇ

ГВИНТОВОЇ ЛІНІЇ……………………………………………………………….68

ЛЕКЦІЯ №7. ПОВЕРХНІ. ГРАННІ ПОВЕРХНІ І

МНОГОГРАННИКИ. ПОВЕРХНІ ОБЕРТАННЯ. ЦИКЛІЧНІ Й

ГВИНТОВІ ПОВЕРХНІ...……………………………………..............................70

1. ПОНЯТТЯ ПОВЕРХНІ...……………………………………………….70

2. КОНТУР І НАРИС ПОВЕРХНІ...……………………………………..70

3. ТОЧКА І ЛІНІЯ НА ПОВЕРХНІ...…………………………………....71

4. ПОВЕРХНІ (ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ)...…………………………….72

5. ЛІНІЙЧАТІ ПОВЕРХНІ...………………………………………….......72

5.1. Лінійчаті поверхні із двома напрямними і площиною

паралелізму...………………………………………………………………………..72

5.2. Конічна і циліндрична поверхні...……………......................................73

5.3. Торс...…………………………………………………………………….74

6. ГРАННІ ПОВЕРХНІ І МНОГОГРАННИКИ…......…………………75

7. ПОВЕРХНІ ОБЕРТАННЯ...……………………………………………77

8. ПРИНАЛЕЖНІСТЬ ТОЧКИ І ЛІНІЇ ПОВЕРХНІ

ОБЕРТАННЯ………………………………………………………………………79

9. ЦИКЛІЧНІ ПОВЕРХНІ...………………………………………............81

10. ГВИНТОВІ ПОВЕРХНІ...…………………………………………….83

ЛЕКЦІЯ № 8. ПОБУДОВА ПЕРЕТИНУ ФІГУР. ПЕРЕТИН

ПОВЕРХОНЬ...………………………………........................................................85

1. ПЕРЕТИН ПОВЕРХНІ Й ПЛОЩИНИ……….....……………………85

5

2. ПЕРЕТИН КОНІЧНОЇ ПОВЕРХНІ ОБЕРТАННЯ

ПЛОЩИНОЮ……………………………………………………………………..87

3. ПЕРЕТИН ЛІНІЇ І ПОВЕРХНІ................……………………………..88

4 ВЗАЄМНИЙ ПЕРЕТИН ПОВЕРХОНЬ...……………………………..90

4.1. Спосіб допоміжних січних площин...………………………………….92

4.2. Спосіб концентричних сфер...………………………………………….93

4.3. Спосіб ексцентричних сфер...………………………………………….96

4.4. Перетинання поверхонь другого порядку...…………………..............97

ЛЕКЦІЯ № 9. РОЗГОРТКИ ПОВЕРХОНЬ.

АКСОНОМЕТРИЧНІ ПРОЕКЦІЇ...…………………………………………..100

1 РОЗГОРТКИ ПОВЕРХОНЬ………..………………………….............100

1.1. Розгортки гранних поверхонь...………………………………………101

1.2. Наближені розгортки поверхонь……………………...……………...104

1.3. Умовні розгорнення поверхонь, що не розгортаються……………..108

2. АКСОНОМЕТРИЧНІ ПРОЕКЦІЇ...…………………………………111

2.1. Ортогональна (прямокутна) ізометрична проекція...………….........113

2.2. Ортогональна (прямокутна) диметрична проекція...………..............116

10. ЗАДАЧІ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОЗВ’ЯЗАННЯ ...…………….119

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ...…………………………………………………123

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ……….………………………………………..126

6

ВСТУП

Нарисна геометрія входить до числа дисциплін, що становлять основу

інженерної освіти. Методи нарисної геометрії знаходять широке застосування в

науці й техніці. Вивчення цієї дисципліни сприяє розвитку просторового

уявлення і навичок логічного мислення, необхідних інженеру будь-якої

спеціальності.

Нарисна геометрія - це розділ геометрії, в якому просторові фігури

вивчаються за допомогою їхніх зображень на площині (креслень).

Розробка методів побудови і читання креслень, розв'язання геометричних

і технічних задач є предметом вивчення нарисної геометрії. У ній

використовуються графічні методи розв'язання задач, тому до креслень

ставляться особливі вимоги - оборотність, точність, наочність та ін.

Правила побудови зображень фігур засновано на методі проектування.

Найпоширенішими в нарисній геометрії є креслення, отримані при

проектуванні фігур на дві площини - комплексні креслення в системі двох

площин проекцій. Під фігурою будемо розуміти будь-яку множину точок.

Зображенням точки, що є елементом фігури, є пара точок - дві зв'язані між

собою проекції точки. Кожній точки простору відповідає єдина пара точок

площини креслення і кожній парі точок площини креслення відповідає єдина

точка простору.

Пари точок площини креслення є геометричною моделлю точки

простору. Зображення фігур простору, одержувані методами нарисної

геометрії, є геометричними моделями цих фігур на площині.

Між фігурою і її зображенням установлюється жорсткий геометричний

зв'язок, що дозволяє судити про форму і розміри фігури за її зображенням.

Задачі в нарисній геометрії звичайно діляться на позиційні (задачі на

визначення спільних елементів заданих фігур), метричні (задачі на визначення

значень геометричних величин - довжин відрізків, розмірів кутів і т.д.) і

конструктивні (задачі на побудову фігур, що задовольняють заданим умовам).

Знання елементарної геометрії, методів розв'язання позиційних і метричних

задач дає можливість вирішувати й конструктивні задачі.

У даному курсі лекцій розглянуті основні теми навчального курсу

нарисної геометрії: комплексні креслення фігур; перетворення комплексного

креслення; позиційні й метричні задачі; розгорнення поверхонь;

аксонометричні проекції.

7

ПОЗНАЧЕННЯ І СИМВОЛІКА

А, В, З, D, E ... або 1, 2, 3, 4, 5 ... - точки в просторі;

a, b, c, d, e, ... - прямі й криві лінії в просторі;

∆, Φ, Γ, Ρ, … – площини й поверхні в просторі;

Oxyz - система координат у просторі;

Ox, Oy, Oz - осі координат;

= - рівність, збіг;

∩- перетинання (b ∩= A - пряма b перетинає площина у точки А,

подібний запис буде для кривої і поверхні, однак по тексту зрозуміло, про які

фігури йде мова );

║ - паралельність (b ║ d - пряма b паралельна прямій d);

– схрещуваність (mn - прямі m і n схрещуються);

⊥- перпендикулярність (е ⊥- пряма е перпендикулярна до площини );

∈- приналежність елемента множини даній множині (А ∈b - точка А належить

лінії b);

⊂- приналежність підмножини множині (n ⊂- лінія належить поверхні);

≠, ∉, ⊄, ... - знаки, що позначають заперечення вказаних вище відношень;

→ – відображення ( А → А1 – точка А відображається в точку А1);

⇒- знак логічного наслідку;

П1– горизонтальна площина проекцій (Oxy);

П2– фронтальна площина проекцій (Oxz);

П3– профільна площина проекцій (Oyz);

h – горизонталь (пряма, паралельна площині П1);

f – фронталь (пряма, паралельна площині П2);

p - профільна пряма (пряма, паралельна профільній площині П3);

А1, В1, З1, D1, E1 … або 11, 21, 31, 41, 51 … – проекції точок на П1;

А2, В2, З2, D2, E2 … або 12, 22, 32, 42, 52 … – проекції точок на П2;

А3, В3, З3, D3, E3 … або 13, 23, 33, 43, 53 … – проекції точок на П3;

а1, b1, c1, d1, e1, … – проекції прямих або кривих ліній на П1;

а2, b2, c2, d2, e2, … – проекції прямих або кривих ліній на П2;

а3, b3, c3, d3, e3, … – проекції прямих або кривих ліній на П3;

∆1, Φ1, Γ1, Ρ1, Σ1... …–проекції площин і поверхонь на П1;

∆2, Φ2, Γ2, Ρ2, Σ2... …–проекції площин і поверхонь на П2;

∆3, Φ3, Γ3, Ρ3, Σ3... …–проекції площин і поверхонь на П3;

П4, П5, П6, … – нові (додаткові) площини проекцій;

x14, x25, … – нові осі (x14 = П1 ∩ П4, x25 = П2 ∩ П5) або x1, x2, x3, …, якщо

приналежність осей площинам проекцій не викликає сумнівів;

,

кресленні.

– можливі варіанти графічного позначення прямого кута на

8

ЛЕКЦІЯ № 1. МЕТОД ПРОЕКЦІЙ. ВИДИ ПРОЕКЦІЙ. ВЛАСТИВОСТІ

ПРОЕКЦІЙ. КОМПЛЕКСНЕ КРЕСЛЕННЯ ТОЧКИ,

ПРЯМОЇ,ПЛОЩИНИ

1. МЕТОД ПРОЕКЦІЙ. ВИДИ ПРОЕКЦІЙ. ВЛАСТИВОСТІ ПРОЕКЦІЙ

1.1. Центральне проектування

Якщо всі проектуючі промені виходять з власної точки (точки, що

перебуває в доступному зору просторі) , то проектування називається

центральним, а сама точка - джерело проектуючих променів називають

центром проектування. Звичайно центр проекцій позначають буквою S.

Таким чином, апарат проектування містить у собі: центр проектування,

проектуючі промені й площину проектування. Для проектування довільної

точки через неї і центр проекцій проводять пряму. Точка перетинання цій

прямій з площиною проекцій і є центральною проекцією заданої точки на

обраній площині проекцій.

На рис. 1.1 центральною проекцією точки А є точка ap перетину прямої SA із

площиною P. Так само побудовані центральні проекції bp, cp, dp точок B, C, D

на площині Р. Прямі, що проходять через центр проекцій і точки, які

проектуються, називають проектуючими прямими.

Якщо точки розташовані на одній прямій, то при проектуванні, їх проекції

збігаються: В належить SB, С належить SCbp ≡ cp. Вся множина точок

простору, що належать однієї прямої, яка є проектуючою, має при одному

центрі проектування одну центральну проекцію на заданій площині

проекцій.

Але одна проекція точки не дозволяє однозначно визначити її положення

у просторі. Для забезпечення оборотності креслення, тобто однозначного

9

визначення положення предмета у просторі за його проекціями, потрібні

додаткові умови, наприклад, можна задати другий центр проекцій.

Рис. 1.2Рис. 1.3

Проекція кривої лінії являє собою лінію перетину проектуючої конічної

поверхні із площиною проекцій. Так, на рис. 1.2 проектуюча поверхня Q

перетинається із площиною проекцій Р по кривій apbp, що є проекцією лінії АВ.

Однак apbp - це проекція всіх ліній, що належать проектуючій поверхні Q

(рис. 1.3).

Для побудови проекцій ліній, поверхонь

або тіл часто досить побудувати

проекції лише деяких характерних

точок. Наприклад, при побудові на

площиніпроекційРпроекції

трикутника АВС (рис. 1.4) досить

побудувати проекції ap, bp, cp трьох його

точок - вершин А, В, С.

Оригінал, що складається з множини

точок,проектуєтьсязв’язуванням

(пучком) проектуючих променів, які

виходять із центра проектування. На

практиці для зображення прямої

будують не більше 2-х точок. Щоб

побудуватимногокутникабо

многогранник будують проекції їхніх

вершин, потім з’єднують їх у відповідні фігури, і для многогранників ще

встановлюють видимість ребер.

Властивості центрального проектування.

1) Проекція точки є точка.

2) Проекція лінії є лінія.

3) Якщо точка належить лінії, то проекція цієї точки належить проекції

лінії.

4) Точка перетину ліній проектується в точку перетину проекцій цих

ліній.

10

1.2 Паралельне проектування

Паралельне проектування (рис. 1.5)

можна розглядати як окремий випадок

центрального проектування, при якому

центрпроекційвіднесенийу

нескінченність (S).

Припаралельномупроектуванні

застосовують паралельні проектуючі

прямі, проведені в заданому напрямку

відносно площини проекцій. Якщо

напрямокпроектування

перпендикулярний до площини проекцій, то проекції називають

прямокутними або ортогональними, в інших випадках - косокутними.

При паралельному проектуванні зберігаються всі властивості центрального

проектування, а також виникають нові властивості.

Паралельні проекції, як і центральні, при одному центрі проекцій, також не

забезпечують оборотності креслення. Застосовуючи прийоми паралельного

проектування точки й лінії, можна будувати паралельні проекції поверхні й

тіла.

Властивості паралельного проектування

1) Властивість однозначності. Проекцією точки на площину є точка.

2) Властивість прямолінійності. Проекцією прямої лінії на площину є

пряма.

3) Властивість приналежності. Якщо точка належить лінії, то проекція

точки належить проекції цієї лінії.

4) Властивість збереження паралельності. Проекціями паралельних

прямих є паралельні прямі.

5) Властивість ділення відрізка у відношенні. Якщо відрізок прямої лінії

ділиться точкою в якому-небудь відношенні, то й проекція відрізка ділиться

проекцією точки в тому ж відношенні.

6) Властивість паралельного переносу. Проекція фігури не міняється при

паралельному перенесенні площини проекцій.

Три останні властивості забезпечують більш просту побудову зображення

й менше спотворюють форму й розміри оригіналу в порівнянні із центральною

проекцією.

Для позначення точок будемо використовувати прописні букви

латинського алфавіту або арабські цифри, для позначення ліній - малі літери

латинського алфавіту, для позначення поверхонь (площин) - прописні букви

грецького алфавіту. Можливі й інші позначення, які будуть введені далі.

11