Главная страница

Курс лекцій НАРИСНА ГЕОМЕТРІЯ. Курс лекцій удк 514. 18 В.І. Лусь. Нарисна геометрія Курс лекцій. Харків хнамг, 2008. 127 с


Скачать 5.98 Mb.
НазваниеКурс лекцій удк 514. 18 В.І. Лусь. Нарисна геометрія Курс лекцій. Харків хнамг, 2008. 127 с
АнкорКурс лекцій НАРИСНА ГЕОМЕТРІЯ.doc
Дата09.05.2018
Размер5.98 Mb.
Формат файлаdoc
Имя файлаКурс лекцій НАРИСНА ГЕОМЕТРІЯ.doc
ТипКурс лекцій
#19052
страница13 из 13
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13
25. Добудувати на П1 проекцію плоского п'ятикутника ABEFC, якщо

A(50; 10; 15), B(25; 0; 0), C(30; 30; 30), E(10; ...; 5), F(5; ...; 15).

26. Побудувати пряму t, паралельну прямій (EF) і яка перетинає прямі (AB) і

(CD), якщо A(80; 10; 5), B(50; 20; 25), C(65; 30; 30), D(40; 20; 5), E(30; 5; 15),

F(5; 30; 15).

27. Знайти точку перетину площини Σ(a║b) і прямої (MK), указати видимість.

Визначити кут між прямою і площиною (рис. 10.25).

28. Знайти точки перетину прямої e з поверхнею тора, вказати видимість

проекцій прямої (рис. 10.26).

29. Побудувати лінію перетину поверхонь: а) рис. 10.27; б) рис. 10.28.

30. На прямій лінії (CD) знайти точку, рівновіддалену від кінців відрізка

AB, якщо A(70; 30; 10), B(35; 15; 40), C(90; 20; 35), D(40; 30; 45).

31. Побудувати проекцію А2В2 відрізка АВ, якщо його натуральна величина

дорівнює 70 мм і А(80; 30; 30), В(30; 60; …).

32. Побудувати рівносторонній трикутник АВС, якщо задано його сторону

АВ і відомо, що площина трикутника становить 45° із площиною проекцій П2,

А(125; 30; 20), В(80; 30; 40). Визначити число рішень.

33. Побудувати: а) ізометрію циліндра і гвинтової лінії (задача 9, рис.10.9);

б) диметрію конуса і лінії e (задача 12, рис. 10.12).

34. Побудувати розгортки: а) поверхні призми (рис. 10.14); б) циліндричної

поверхні і гвинтової лінії (задача 9, рис. 10.9); в) конічної поверхні і лінії e

(задача 12, рис. 10.12); г) сфери радіуса 50 мм.

Рис.10.25

Рис.10.26

Рис.10.27

Рис.10.28

122

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ

Аксонометрія (від давньогрецького 'аксон'- вісь, 'метріо'- вимірюю) - наочне

зображення предмета на кресленні, тобто зображення предмета у трьох

вимірах. Зображуваний предмет розташовується стосовно деякої площини

проекцій так, що при паралельному проектуванні на неї жодна з осей

координат, до яких він віднесений у просторі, не проектується на площину

проекцій у вигляді точки.

Аксонометричні проекції бувають ізометричними (ізо - однаковий),

диметричними (ди - подвійний), триметричними, а також прямокутними й

косокутними.

Горизонталь - пряма, що лежить у площині й паралельна площині проекцій П1.

Горизонтально проектуюча площина, - площина, перпендикулярна до

площини проекцій П1.

Евклідовий простір - тривимірний простір, в якому діють аксіоми Евкліда (III

в. до н.е.).

Конічна поверхня - це поверхня, утворена рухом прямої лінії по деякій кривій

і проходячи у всіх своїх положеннях через нерухому точку, названу вершиною

конічної поверхні.

Конкуруючі точки - пари точок, що лежать на проектуючих прямих.

Координати якої - небудь точки - це числа, що виражають її відстані від трьох

взаємно перпендикулярних площин, названих площинами координат.

Косокутна аксонометрична проекція - проекція, коли напрямок проектування

не перпендикулярний до площини проекцій.

Криві 2-го порядку - це плоскі криві, обумовлені: п'ятьома точками, або

чотирма точками й однією дотичною, або трьома точками й двома дотичними,

або двома точками й трьома дотичними і т.д. Дотичні можуть проходити через

задані точки. Підрозділяються криві 2-го порядку на три види: еліпс, параболу,

гіперболу.

Лінія 1-го порядку - пряма.

Лініями найбільшого нахилу площини до площин П1, П2, П3 називають

прямі, що лежать у ній і перпендикулярні або до горизонталей площини, або до

її фронталей, або до її профільних прямих. Відповідно визначається нахил

площини до площин П1, П2 або П3.

Лінії нахилу площини - прямі площини , перпендикулярні до її ліній рівня.

Лінії рівня площини - прямі лінії, що лежать у площині й паралельні

площинам проекцій.

Лінії скату - лінії, перпендикулярні до горизонталей площини.

Метод конкуруючих точок - метод використання конкуруючих точок для

визначення видимості елементів креслення.

Метод Монжа - паралельні прямокутні проекції на дві взаємно

перпендикулярні до нерухомих площин проекцій - основний метод складання

технічних креслень.

Метод проекцій - метод, яким у нарисній геометрії одержують зображення.

123

Метричними називаються задачі на визначення відстаней, кутів, площ.

Многогранник - поверхня, що складається з декількох площин, що обмежує

деяке тіло. У цьому випадку грані є частинами площин. Зображення

многогранника зводиться до зображення його ребер, тобто ліній перетину

граней, і вершин - точок перетину ребер.

Нарисна геометрія - наука про методи побудови зображень просторових форм

на площині. Крім цього, вона викладає способи графічного рішення ряду задач,

пов'язаних з тілами, які мають три виміри, на плоскому кресленні.

Нормаль даної поверхні в даній точці - пряма, перпендикулярна до дотичної

площини в точці дотику.

Площина - сукупність всіх прямих, що проходять через деяку нерухому точку

й перетинають поза нею нерухому пряму лінію.

Площина, дотична до площини в даній точці - це площина, що містить

прямі, дотичні до всіх кривих, що лежать на заданій поверхні й проходять через

дану точку.

Позиційними називаються задачі на розташування геометричних елементів.

Проектуючі прямі -прямі, що проходять через центр проекцій і проектуються

в точки .

Профільна пряма - пряма, що лежить у площині й паралельна площині

проекцій П3.

Профільна площина - площина, перпендикулярна до площин П1 і П2, тобто

паралельна П3.

Пряма загального положення - пряма, не паралельна до жодної з площин

проекцій.

Пряма окремого положення - пряма, паралельна до однієї із площин проекцій

або двом площинам проекцій, тобто перпендикулярна до третьої.

Прямокутна аксонометрична проекція - проекція, коли напрямок

проектування перпендикулярний до аксонометричної площини проекцій . У

прямокутній аксонометричній проекції осі приєднаних прямокутних координат

розташовують не паралельно до площини аксонометричних проекцій.

Прямокутна (ортогональна) проекція точки - основа перпендикуляра,

проведеного із точки на площину проекцій.

Ортогональні проекції двох взаємно перпендикулярних прямих, одна з яких

паралельна площині проекцій, а інша не перпендикулярна їй, взаємно

перпендикулярні.

Якщо прямі перетинаються, то їхні однойменні проекції перетинаються між

собою, а проекції точок перетину лежать на одній лінії зв'язку (наслідок2)

Якщо в просторі прямі паралельні, то їхні однойменні проекції паралельні між

собою (наслідок 1).

Якщо в просторі прямі мимобіжні, то їхні однойменні проекції перетинаються

між собою, але проекції точок перетину не лежать на одній лінії зв'язку

(наслідок 3).

Пряма належить площині , якщо вона проходить через дві точки, що

належать площині, або через одну точку цієї площини паралельно прямій, що

лежить у цій площині або їй паралельна.

124

Розгорткою поверхні якого-небудь тіла називається фігура, отримана

суміщенням поверхні цього тіла із площиною креслення.

Відстань від точки до площини дорівнює довжині перпендикуляра,

опущеного із точки на цю площину.

Відстань від точки до поверхні обертання , незалежно від її виду

визначається довжиною перпендикуляра (нормалі), опущеного із точки на

найближчу до неї твірну (меридіан) поверхні.

Відстаньміжпаралельнимипрямимивиміряєтьсядовжиною

перпендикуляра, опущеного з довільної точки однієї прямої на іншу.

Відстань між мимобіжними прямими лініями визначається відрізком прямої,

перпендикулярної до обох прямих.

Відстань між паралельними площинами виміряється довжиною

перпендикуляра, опущеного з будь-якої точки однієї площини на іншу.

Спосіб аксонометричного проектування полягає в тому, що дана фігура

разом з осями прямокутних координат, до яких вона віднесена в просторі,

проектується паралельно на деяку площину, прийняту за площину

аксонометричних проекцій (цю площину називають також картинною

площиною).

Спосіб суміщення - перетворення площини загального або окремого

положення в площину рівня. Суміщення - окремий випадок обертання навколо

горизонталі або фронталі, коли віссю обертання є горизонтальний або

фронтальний слід площини. При обертанні площини навколо її

горизонтального або фронтального сліду до суміщення з відповідною

площиною проекцій лежача в цій площині фігура зпроектується на площину

проекцій у натуральну величину.

Кут між двома пересічними прямими лініями проектується без спотворення

на площину, паралельну площині кута.

Кут між двома мимобіжними прямими лініями вимірюється кутом між

двома пересічними прямими, паралельними даним мимобіжним прямим.

Кут між прямою лінією і площиною вимірюється кутом між прямою і

проекцією її на цю площину.

Кут між двома площинами є двогранним.

Фронталь - пряма, що лежить у площині й паралельна площині проекцій П2.

Фронтальна площина - площина, перпендикулярна до площин проекцій П1 і

П3, тобто паралельна П2.

Центр проектування - точка – джерело проектуючих променів.

Центральна проекція заданої точки - точка перетину прямої з площиною

проекцій.

Центральне проектування -проектування, коли всі проектуючі промені

виходять із власної точки (точки, що перебуває в доступному зору просторі).

Циліндрична поверхня - це поверхня, утворена прямою лінією, що

переміщається в просторі по деякій нерухомій кривій, залишаючись

паралельною заданому напрямку.

Епюр - (із фр. "креслення") зображення, отримане в результаті повороту

площини проекцій П1 на кут 900 до суміщення з площиною проекцій П2.

125

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Антонович Є.А. та ін. Нарисна геометрія. Практикум: Навч. Посібник /

За ред. проф. Є.А. Антоновича. –Львів: Світ, 2004. -528 с.

2. Бубенников А.В. Начертательная геометрия / А.В. Бубенников, М.Я.

Громов. – М.: Высш. шк., 1973. – 416 с.

3. Гордон В.О., М.А. Семенцов-Огиевский. Курс начертательной

геометрии: Учеб. Пособие для втузов/ Под ред. В.О. Гордона и Ю.Б. Иванова.-

24-изд., стер. – М.: Высш. шк., 2000.- 272 с.

4. Иванов Г.С. Начертательная геометрия: Учебник для вузов. – М.:

Машиностроение, 1995. – 224 с.

5. Котов И.И. Начертательная геометрия. – М.: Высш. шк., 1970. – 384 с.

6.Лагерь А.И. Инженерная графика /А.И. Лагерь, Э.А. Колесникова. –

М.: Высш. шк., 1985. – 176 с.

7.Михайленко В.Е. Инженерная

Пономарев. – Київ: Вища шк., 1985. – 295 с.

8. Начертательная геометрия: Учебник для вузов / Н.Н. Крылов, П.И.

Лобандиевский, С.А. Мэн, В.Л. Николаев, Г.С. Иконникова. – М.: Высш. шк.,

1977. – 231с.

9. Посвянский А.Д. Краткий курс начертательной

Высш. шк., 1974. – 191 с.

10. Четверухин Н.Ф. Начертательная геометрия / Н.Ф. Четверухин, В.С.

Левицкий, З.И. Прянишникова и др. – М.: Высш. шк., 1963. – 420 с.

11. Фролов С.А. Начертательная геометрия. – М.: Машиностроение, 1983.

– 240 с.

геометрии. – М.:

графика /В.Е. Михайленко, А.М.

126

Навчальне видання

Нарисна геометрія. Курс лекцій. (для студентів 1 курсу денної форми навчання

напрямів підготовки

0922 – «Електромеханіка», 0906 – «Електротехніка»,

1004 – «Транспортні технології», 0708 – «Екологія»).

Укладач: Володимир Іванович Лусь

Редактор: М.З. Аляб’єв

План 2008, поз. 35 Л

Підп. до друку 31.03.2008

Друк на ризографі

Замовл. №

Формат 210 х 297 1/8

Умовн.-друк. арк. 5,6

Тираж 150 прим.

61002, Харків, ХНАМГ, вул. Революції, 12

Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХНАМГ

61002, Харків, ХНАМГ, вул. Революції, 12

Папір офісний

Обл.-вид. арк. 6,0

127
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


написать администратору сайта