тварина метод.7(1). Передмова
 Скачать 1.27 Mb.
|
|
3 ПЕРЕДМОВА Посібник містить плани-конспекти всіх уроків з біології для 7 класів загальноосвітніх навчальних закладів, розроблених від- повідно до чинної програми. Структура уроків уніфікована і побудована з урахуванням сучасних вимог до організації навчально-виховного процесу. У посібнику подано різноманітні форми й методи роботи на уроці. На етапах актуалізації опорних знань та мотивації навчальної діяльності використовуються вправи для активізації пі знавальної ді- яльності учнів. При вивченні нового матеріалу, окрім традиційних методів подання інформації, використовується та детально описана організація дослідницької й пошукової діяльність учнів, пропонують- ся різноманітні проблемні запитання та ситуації для обговорення, активно застосовуються інтерактивні методи навчання. Це допоможе учням подолати труднощі в засвоєнні знань, а також у застосуванні отриманих умінь і навичок на практиці. Значне місце в структурі уроків займають доповіді учнів на уроках, що доповнюють програмний матеріал. Тематичний контроль знань подано в двох варіантах. До всіх уроків розроблено індивідуальне домашнє завдання проблемно-пошукового змісту, що дозволяє підготуватися учням і учителю до активної співпраці на наступних уроках. До посібника додається електронний ресурс, на якому роз- міщено два варіанти календарного плану: перший — до будь-якого чинного підручника, що відповідає програмі, другий — орієнтова- ний на підручник «Біологія. 7 клас» авторів Запорожець Н. В., Черевань І. І., Воронцова І. А. видавництва «Ранок», 2015 р. Також можна скористатися зручною таблицею, де до кожного уроку по- дано завдання з друкованих посібників видавництва «Ранок». Усі матеріали електронного додатку представлені у форматі Word. Завантажити електронні додатки можна скориставшись скетч-карткою. Пропонований посібник допоможе вчителям швидко та якісно підготуватися до уроків, перевірити й оцінити знання учнів, розширити кругозір дітей, сформувати дбайливе ставлення до природи та інтерес до вивчення біології. 4 Вступ УРОК № 1 Вступ. Тварина — живий організм Мета уроку: схарактеризувати тварин як живі організми; ознайомити з властивостями тварин; формувати навички роботи з текстом, уміння знаходити інфор мацію; розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення; виховувати дбайливе ставлення до природи в цілому і тварин зокрема. Матеріали та обладнання: опудала, колекції зображень тварин. Основні поняття: тварини, ріст, рух, розмноження, обмін речовин, живлення, дихання, ви ділення, подразливість. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 1. Привітання. 2. Перевірка присутності учнів. 3. Перевірка готовності учнів до уроку. II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ; Епіграф до уроку Відганяй від себе все те, що заважає тобі бачити свій зв’язок з усім живим. Л. М. Толстой ; Слово вчителя Кожен з нас є частиною живої природи. Наша планета — наш дім, а організми, що нас оточують,— наші сусіди. Завжди приємно жити із сусідами в злагоді, але для цього треба добре знати один одного. Сьогодні ви вперше прийшли на урок біології у 7-му класі, і саме сьогодні ви почнете більше дізнаватись про наших близьких «сусідів» — тварин. 5 III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ IV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ ; Слово вчителя Тваринам, як і усім живим організмам, притаманні певні властивості. Більшість з них вам відома ще з курсу «Природо- знавства», який ви вивчали в початковій школі та в 5-му класі, а також з курсу біології у 6-му класі. Давайте пригадаємо основні властивості живих організмів. ; Асоціативний кущ Ріст Виділення Розвиток Подразливість Розмноження Живлення Обмін речовин Дихання Рух Властивості організмів V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 1. Тварини — живі організми ; Фронтальна бесіда, словникова робота — Які організми називають живими? — Як можна відрізнити тваринний організм від, напри- клад, рослин або грибів? — Тож, які організми ми можемо називати тваринами? Тварини (латин. Animalia або Metazoa) — це група пере- важно багатоклітинних еукаріотичних (ядерних) організмів, од- нією з найголовніших ознак яких є гетеротрофність та здатність активно рухатись. 2. Властивості тварин ; Робота в парах, заповнення таблиці, робота з підручником У тексті підручника учні мають знайти характеристики властивостей тварин і заповнити таблицю. 6 ВЛАСТИВОСТІ ТВАРИН Властивість Сутність Значення для організму Живлення Процес надходження в організм, перетворення та засвоєння пожив них речовин Отримання поживних речовин, з яких ви вільнятиметься енергія, необхідна для процесів життєдіяльності Дихання Сукупність процесів, у результаті яких відбувається поглинання орга нізмом кисню, його використання та виведення вуглекислого газу Кисень окиснює органічні речовини та до помагає вивільняти енергію Виділення Процес виведення з організму кін цевих продуктів, що утворилися в ході обміну речовин у клітинах тіла при розщепленні органічних енерговмісних речовин Очищення організму від шкідливих речо вин, підтримка сталого складу організму Ріст Збільшення розмірів і маси орга нізму Зміна зовнішнього вигляду, накопичення поживних речовин Розвиток Набуття нових якостей Формування організму, органів, систем органів Розмноження Відтворення подібних до себе (бу ває статеве й нестатеве) Передача генетичного матеріалу від бать ківського покоління наступному, що за безпечує відтворення ознак даного виду Подразливість Здатність організму сприймати змі ни середовища і відповідати на них Забезпечує поведінку тварин, взаємозв’язки з навколишнім середови щем та іншими організмами Рух Пресування організму в середови щі, зміна положення тіла Забезпечує активну поведінку, перемі щення, розселення організмів 3. Типи руху тварин ; Фронтальна бесіда, частково-пошукова діяльність, робота з підручником Знайдіть у тексті підручника відповідь на запитання: «Які типи руху розрізняють у тварин?» VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ ; Вправа «Четвертий зайвий» Учні мають визначити зайве слово і пояснити, чому воно зайве. Роботу можна виконувати як фронтально, так і самостійно в зошитах або в парах. 1. Коник, бузок, жаба, голуб. (Бузок, адже це рослина.) 7 2. Ожина, купина, вивірка, береза. (Вивірка, адже це тварина.) 3. Тигр, вовк, косуля, калина. (Калина, адже це рослина.) 4. Кульбаба, гадюка, верба, барвінок. (Гадюка, адже це тварина.) ; Вправа «Анаграма» На дошці написані слова, у яких перемішано порядок букв. Учні мають установити правильну послідовність букв, після чого дати визначення отриманого слова. ХРУ СІТР ВОТОЗИРК НЯЗЖНОРОМЕН НЯХНИДА ВЯНЛЕЖИН НЕЛІДИНЯВ ПЗИРАЛІВДОСТЬ Відповідь: рух, ріст, розвиток, розмноження, дихання, жив- лення, виділення, подразливість. VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Завдання для всіх учнів: опрацювати параграф, вивчити властивості тварин. Підготувати міні-проекти за темами: «Тварини-рекордсме- ни», «Як утворюються коралові острови?», «Як утворюються пер- лини?», «Тварини-будівельники», «Зуби ссавців». Виконання цих проектів передбачає створення презентацій, а представлення результатів роботи будуть надані на подальших уроках під час вивчення відповідних тем. Міні-проекти визначаються навчальною програмою і є обо в’яз- ковими для виконання, тож краще розподілити теми між учнями для того, щоб можна було заслухати презентації на різних уроках. Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення «Особ- ливості будови та життєдіяльності, що притаманні тільки тваринам». VIII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ, ОЦІНЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ; Робота з підручником Дати відповіді на запитання після параграфа. ; Підсумкова бесіда — Які організми називають тваринами? — Які властивості притаманні тваринам? — У чому полягає особливість живлення тварин? — Як можуть рухатись тварини? 8 УРОК № 2 Основні відмінності тварин від рослин та грибів. Особливості живлення тварин Мета уроку: ознайомити з особливостями будови та життєдіяльності тварин; навчити відрізняти тварин від рослин і грибів; формувати навички роботи з тек стом, уміння працювати за аналогією; розвивати увагу, спостережливість, мислення; виховувати любов до живих організмів. Матеріали та обладнання: опудала, колекції зображень тварин. Основні поняття: автотрофне, міксотрофне та гетеротрофне живлення, тварини, рослини, гриби, обмежений та необмежений ріст. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ; Епіграф до уроку Природа — це єдина книга, з великим змістом на кожній сторінці. Й. Гете ; Слово вчителя Сьогодні ми продовжимо гортати сторінки книги «Приро- да». Дізнаємося більше про тварин, згадаємо те, що нам вже відо- мо про рослини і гриби. Зможемо порівняти ці організми та ви- явити їхні особливості. III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ IV. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ ТА АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ ; Кросворд із ключовим словом Кросворд можна спроектувати на екран, написати на дошці або роздрукувати і роздати учням для самостійної письмової роботи. 9 1 Р І С Т 2 Р О З В И Т О К 3 Д И Х А Н Н Я 4 Р У Х 5 В И Д І Л Е Н Н Я 6 Р О З М Н О Ж Е Н Н Я 7 Ж И В Л Е Н Н Я 1. Кількісні зміни організму. 2. Якісні зміни організму. 3. Процес поглинання кисню та виділення вуглекислого газу. 4. Здатність організмів активно пересуватись. 5. Виведення кінцевих продуктів обміну речовин з організму. 6. Відтворення собі подібних. 7. Надходження в організм, перетворення та засвоєння пожив- них речовин. V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 1. Спільні ознаки тварин, рослин і грибів ; Самостійна робота, заповнення таблиці Учитель пропонує учням розділити сторінку в зошиті на- впіл і в лівій її частині записати ті ознаки, що є спільними для тварин, рослин і грибів. СПІЛЬНІ ОЗНАКИ ТА ВІДМІННОСТІ ТВАРИН, РОСЛИН І ГРИБІВ Спільні ознаки Відмінні ознаки 1. Складаються з клітин. 2. Обмін речовин та енергії. 3. Ріст і розвиток. 4. Розмноження. 5. Подразливість. 6. Передача спадкової інформації. 7. Спільне походження Учні заповнюють таблицю, користуючись власним досвідом та текстом підручника. Якщо в учнів виникнуть труднощі, учи- тель має натякнути їм на правильні відповіді. 10 2. Особливості живлення тварин ; Фронтальна бесіда, робота зі схемою — Які типи живлення бувають у живих організмів? Автотрофне Міксотрофне (змішане) Тип живлення Гетеротрофне ; Рольова гра «Паспортний контроль» Паспортист: Доброго дня. Ваші документи, будь ласка. На- звіть себе. 1-й учень: Добрий день. Я — автотрофний організм. Паспортист: З якою метою прибули до нас? 1-й учень: Я можу самостійно синтезувати органічні речови- ни з неорганічних. Паспортист: Добре, проходьте. Наступний. 2-й учень: Доброго дня. Я — гетеротрофний організм. Паспортист: Мета вашого прибуття? 2-й учень: Я приїхав слідом за автотрофним організмом, адже дуже залежу від нього. Живлюсь готовими органічними речовинами. Паспортист: Зрозуміло. Наступний. Вітаю вас. 3-й учень: Добрий день. Я — міксотрофний організм. Паспортист: Мета прибуття? 3-й учень: Я приїхав за компанію, адже я можу живитись як автотрофно, так і гетеротрофно. Паспортист: Діти, а скажіть, які з цих типів можуть бути тваринами? (Переважно гетеротрофний організм, а також деякі представники (наприклад, евглена зелена) є міксотрофами.) ; Заповнення таблиці Учні заносять особливості живлення тварин до правого стовп чика таблиці. 3. Інші відмінності тварин від рослин і грибів ; Виступи учнів з повідомленнями «Особливості будови та життєдіяльності, що притаманні тільки тваринам» 11 ; Заповнення таблиці, частково-пошукова діяльність, робота з підручником Учні доповнюють правий стовпчик таблиці. Спільні ознаки Відмінні ознаки 1. Складаються з клітин. 2. Обмін речовин та енергії. 3. Ріст і розвиток. 4. Розмноження. 5. Подразливість. 6. Передача спадкової інформації. 7. Спільне походження 1. Більшість тварин є гетеротрофами. 2. Здатні до активного руху. 3. Відсутність клітинної стінки, пластид і вакуо лей з клітинним соком. 4. Мають системи органів. 5. Більшість мають обмежений ріст VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ ; Вправа «Вірю — не вірю» Учням пропонується виконати завдання, у якому вони ма- ють погодитись або не погодитись із твердженнями. Можна про- водити фронтально усно (за браком часу), але краще письмово у вигляді самостійної роботи. 1. Тварини — живі організми. 2. Тварини живляться автотрофно. 3. Більшість тварин активно рухаються. 4. У більшості тварин обмежений ріст. 5. Більшість тварин є одноклітинними. 6. Більшість тварин ростуть протягом усього життя. 7. У тваринних клітинах немає клітинної стінки. 8. У тваринних клітинах немає пластид. 9. У тваринних клітинах є вакуолі з клітинним соком. 10. Більшість тварин мають системи органів. 11. Тварини не здатні до подразливості. 12. Тварини й рослини мають спільне походження. Відповідь: 1. «+»; 2. «–»; 3. «+»; 4. «+»; 5. «–»; 6. «–»; 7. «+»; 8. «+»; 9. «–»; 10. «+»; 11. «–»; 12. «+». VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Завдання для всіх учнів: опрацювати параграф, вивчити відмінності тварин від інших живих організмів. Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення або пре- зентацію «Тканини тварин». 12 VIII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ, ОЦІНЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ; Робота з підручником Дати відповіді на запитання після параграфа. ; Вправа «Незакінчене речення» — На уроці я дізнався, що… — Мені особливо сподобалось… — Цікавим виявилося… — Раніше я не знав, що… УРОК № 3 Будова тварин: клітини, тканини Мета уроку: ознайомити учнів з особливостями будови клітин та тканин тварин; фор мувати вміння узагальнювати інформацію, систематизувати вивчений матеріал; розвивати логічне мислення, уміння самостійно робити виснов ки; виховувати інтерес до природничих наук. Матеріали та обладнання: мікроскоп, мікропрепарати тваринних тканин, зображення тва ринної клітини та тканин. Основні поняття: клітина, ядро, цитоплазма, мембрана, глікокалікс, мітохондрії, лізосоми, рибосоми, апарат Гольджі, ендоплазматична сітка, клітинний центр, включення, органели руху, тканина, епітеліальна, м’язова, сполучна, нер вова тканини. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ; Епіграф до уроку Керувати природою можна лише підпорядковуючись їй. Ф. Бекон 13 ; Слово вчителя Сьогодні на уроці ми дізнаємось про закономірності, яким підпорядковується будова тварин. Маючи такі знання, нам буде легко зрозуміти, як відбуваються процеси життєдіяльності тва- рин, які особливості вони мають. III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ На дошку прикріплюються зображення тваринних клітин і тканин (або проектуються на екран). Учитель пропонує учням подивитись на зображення і здогадатись, про що буде йтися на уроці. Разом з учнями учитель визначає тему уроку. IV. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ ТА АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ ; Фронтальне опитування — Чим тварини відрізняються від рослин і грибів? — Що між ними спільного? — Що є структурно-функціональною одиницею всього живого? V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 1. Особливості будови тваринної клітини ; Розповідь учителя з елементами бесіди, обговорення зображень Будова тваринної клітини відрізняється від рослинної, перш за все своєю формою, відсутністю пластид, вакуолей та клітинної стінки, хлорофілу, наявністю клітинного центру та глікокаліксу. Учитель демонструє зображення тваринної клітини та по- значає на ньому основні структурні компоненти клітини. ; Робота в парах, заповнення таблиці, частково-пошукова діяльність, робота з підручником Учні працюють у парах за варіантами: І варіант має схаракте- ризувати особливості будови клітинних структур, а II варіант — їхні функції. Для отримання інформації учні користуються текстом під- ручника. Кожний варіант заповнює свій стовпчик таблиці. Після цього вони діляться інформацією зі своїм напарником і заповнюють інший стовпчик таблиці. Перевірка здійснюється фронтально. 14 БУДОВА ТВАРИННОЇ КЛІТИНИ Структурні компоненти Особливості будови Функції Мембрана Тонка еластична оболонка Захищає клітину, здійснює транспорт речовин Цитоплазма В’язке зернисте внутрішнє середо вище клітини Є середовищем, у яке занурені всі орга нели, де відбувається обмін речовин Ядро Найбільша й найголовніша органе ла, містить спадкову інформацію Керує усіма процесами в клітині Мітохондрії Видовженої або овальної форми, мають внутрішні вирости Утворення та запасання енергії Ендоплазматична сітка Мережа канальців і порожнин, що утворені мембранами Утворення складних органічних речо вин та їх транспорт Апарат Гольджі Комплекс з канальців, порож нин і пухирців, утворених мембранами, який розташований поруч з ядром Сортування, пакування та транспорт ре човин Лізосоми Пухирці, оточені мембраною, що містять ферменти Розщеплення речовин, утворення трав них вакуолей Рибосоми Дуже маленькі зернятка Синтез білків Клітинний центр Два циліндричні тільця Участь у поділі клітини Органели руху Джгутики, війки або псевдоподії Рух клітини Включення Непостійні елементи Накопичення речовин Глікокалікс Зовнішня еластична оболонка мембрани Захист, зміна форми клітини Цікавий факт Клітинну будову тварин довів Теодор Шванн, створивши в 1839 році клітинну теорію. Клітини розмножуються поділом, проте, якщо клітина втрачає ядро, то вона втрачає здатність до поділу (наприклад, еритроцити). 2. Тканини тварин ; Фронтальна бесіда — Що таке тканина? — Які тканини рослин вам відомі? ; Слово вчителя Тіло багатоклітинних тварин також складається з тканин. Розрізняють чотири основні типи тваринних тканин. Які саме? Зараз дізнаємось. 15 ; Виступи учнів з повідомленнями або презентаціями «Тканини тварин», складання схеми, робота з підручником Епітеліальна (виконує захисну, покривну, всмок тувальну, виділь ну функції) М’язова (виконує струк турну, опорну, ру хову, захисну функції) Сполучна (виконує структурну, опорну, дихальну, захисну, транспорт ну функції) Нервова (здійснює регуля цію всіх функцій організму) Тканини тварин Методична порада Якщо є можливість продемонструвати учням мікропрепарати тканин тварин, то бажа но це зробити (або, принаймні, спроектувати зображення на екран). Якщо є час, то схему можна доповнити малюнками тканин. VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ ; Вправа «Ти мені — я тобі» Учні ставлять один одному питання з вивченої теми. ; Завдання для закріплення знань Навести приклади органів, у яких трапляються різні типи тканин. 1. Епітеліальні. (Покриви шкіри, оболонки ротової і носової порожнин, шлунку.) 2. М’язові. (Скелетна мускулатура, стінки кровоносних судин і шлунково-кишкового тракту, серце.) 3. Сполучні. (Кров, скелет, легені, печінка.) 4. Нервові. (Головний та спинний мозок, нерви.) ; Самостійна письмова робота Учні виконують завдання до вивченого матеріалу в робочо- му зошиті. VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Завдання для всіх учнів: опрацювати параграф, вивчити типи тканин тварин, структурні компоненти тваринної клітини. Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення або пре- зентацію «Органи та системи органів тварин». 16 VIII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ, ОЦІНЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ; Вправа «Мікрофон» Учні відповідають на пропоноване запитання, коли отрима- ють «мікрофон». — Що найбільше вам запам’яталося з уроку? УРОК № 4 Будова тварин: органи та системи органів Мета уроку: повторити поняття «орган», розкрити його значення для тварин; озна йомити з будовою та функціями основних органів і систем органів тварин; формувати вміння працювати в групах, планувати свою роботу, вислов лювати власну думку; розвивати систематичність і послідовність мислен ня; формувати такі якості, як дисциплінованість, організованість, відпо відальність. Матеріали та обладнання: вологі препарати, компоненти калейдоскопа — кольорові «скельця» (вирізані з аркушів кольорового паперу), магніти для їхнього утримання на дошці, таблиці «Системи органів». Основні поняття: орган, опорнорухова, кровоносна, дихальна, видільна, травна, статева (репродуктивна), нервова, ендокринна системи. Тип уроку: урок засвоєння нових знань, урокгра «Біологічний калейдоскоп». Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ; Девіз уроку Порядок більше за все допомагає кращому засвоєнню. Цицерон Марк Тулій ; Слово вчителя Сподіваюсь, що сьогодні на нашому уроці буде порядок, який допоможе засвоїти нам багато нової інформації. Якщо ви працюватимете активно та плідно, то вам буде нескладно опано- 17 вувати наступні теми, адже ви володітимете основою! Тож бажаю вам успіхів у засвоєнні нових знань. Але до того, як ми дізна- ємось щось нове, маємо повторити вже вивчене раніше. III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ ; Вправа «Телефонний код» Учні мають розшифрувати закодовані терміни та дати їх визначення. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 А, Б, В Г, Д, Е Є, Ж, З И, І, Ї, Й К, Л, М Н, О, П, Р С, Т, У, Ф Х, Ч, Ц, Ш Щ, Ю, Я, Ь 1. 5547461 5. 8476651351 2. 7516461 6. 52516161 3. 9266 7. 155982669 4. 54367651 8. 64167651 Відповіді: 1. Клітина; 2. Тканина; 3. Ядро; 4. Лізосома; 5. Цитоплазма; 6. Мембрана; 7. Включення; 8. Рибосома. ; Фронтальне опитування — Які типи тканини розрізняють у тварин? — Які функції вони виконують? IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ ; Фронтальна робота На екран проектуються зображення окремих органів рослин і тварин. Учням пропонується переглянути малюнки або фотографії, назвати те, що на них зображено та узагальнити інформацію. Учні мають дійти висновку, що мова на уроці піде про органи. Учитель доповнює припущення учнів і називає тему уроку повністю. V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 1. Органи тварин ; Розповідь учителя з елементами бесіди, словникова робота, демонстрація вологих препаратів — Згадаємо, які органи притаманні тваринам і рослинам. 18 — Що взагалі називають органом? (Термін учні записують у зошити.) Орган — це частина тіла певної форми, що складається з од- накових груп тканин, займає певне положення і виконує одну чи декілька певних функцій. — Які органи тварин вам відомі? (Учні пропонують варіанти.) Учитель демонструє вологі препарати та зображення різних органів тварин. Пояснює, що будова кожного органа тісно зв’язана з тією функцією, яку він виконує. — У чому різниця між рослинними та тваринними органа- ми? (Рослини не мають внутрішніх органів і складаються з ін- ших типів тканин.) 2. Системи органів тварин ; Робота в групах, «Біологічний калейдоскоп», робота з підручником На дошці намальоване коло, яке поділене на сегменти — «скельця» калейдоскопа. Учитель пояснює, що поки що ці сег- менти пусті, але наприкінці уроку це коло засяє різними кольо- рами. Кожна група, яка позначена певним кольором, має опрацювати інформацію щодо певної системи органів, а потім представити її всім учням класу. Учні, які готували індивідуаль- ні повідомлення або презентації можуть використовувати їх для роботи групи. Перед початком роботи всі учні малюють подібне велике коло у своїх зошитах. Вони будуть заповнювати його сег- менти під час відповідей представників груп. СИСТЕМИ ОРГАНІВ ТВАРИН Статева система Опорно рухова система Травна система Ендокринна система Дихальна система Нервова система Видільна система Кровоносна система 19 Завдання для груп: група 1: опорно-рухова система (сірий колір); група 2: травна система (зелений колір); група 3: дихальна система (блакитний колір); група 4: кровоносна система (червоний колір); група 5: видільна система (фіолетовий колір); група 6: нервова система (жовтий колір); група 7: ендокринна система (рожевий колір); група 8: статева (репродуктивна) система (помаранчевий колір). Слід звернути увагу учнів на те, що вони мають обов’язково назвати органи, які є складовими цих систем, та функції, які вони виконують. Під час презентації результатів представники груп можуть користуватися таблицями «Системи органів». VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ ; Гра «Збери до купи», робота в групах Учні отримують перелік органів, з якого мають зібрати пев- ну систему, «зібрані купи» вони розміщують на дошці поряд із назвою системи органів, до якої вони належать. Приклади завдань: опорно-рухова система (м’язи, суглоби, кістки скелета, пан- цир рака, мушля равлика); травна система (ротова порожнина, глотка, стравохід, шлу- нок, кишечник, анальний отвір, клоака, слинні залози, під- шлункова залоза, печінка); дихальна система (зябра, легені, трахеї, повітряні мішки, дихальця); кровоносна система (серце, артерії, вени, капіляри); видільна система (нирки, мальпігієві судини, зелені залози, нефридії); нервова система (головний мозок, нервові вузли, нерви, спинний мозок, нервова трубка); ендокринна система (щитоподібна залоза, надниркові зало- зи, гіпофіз); статева система (сім’яники, яєчники, сім’явивідні протоки, плацента). 20 Методична порада Краще, щоб групи отримали органи не тієї системи, яку вони описували на попередньо му етапі роботи. Так буде більше можливостей оцінити, наскільки уважно вони слуха ли інформацію інших груп. Якщо є можливість, то назви органів краще замінити ма люнками. Таким чином в учнів одночасно формуватиметься уявлення про будову того чи іншого органа і належність його до певної системи. ; Самостійна письмова робота Учні виконують завдання до вивченого матеріалу в робочо- му зошиті. VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Завдання для всіх учнів: опрацювати параграф, вивчити нові терміни, системи органів тварин. Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення або пре- зентацію «Карл Лінней — батько систематики». VIII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ, ОЦІНЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ; Підсумкова бесіда Учитель пропонує ще раз поглянути на калейдоскоп, на- звати і запам’ятати системи органів тварин, звертає увагу учнів на поняття «орган». 21 |