Мікроба екз. 1. Медична мікробіологія та предмет її вивчення
 Скачать 0.66 Mb.
|
Розмноження рикетсій. Методи культивування рикетсій.Розмножуються ці бактерії шляхом бінарного поділу, володіють незалежним від клітини-хазяїна метаболізмом. Розмноження, за винятком одного виду, відбувається тільки в живих клітинах хазяїна, тобто рикетсії є облігатними внутріклітинними паразитами, ріст і розмноження яких відбуваються в клітках відповідного хазяїна. Паразитують в цитоплазмі і ядрі або тільки в цитоплазмі клітин членистоногих і теплокровних тварин. Лише один вид рикетсій (Rochalimaeaquintana), що викликає окопну лихоманку, може рости поза клітинами вкишечникувоші, а також в безклітинному поживному середовищі. У життєвому циклі більшості рикетсій членистоногі є первинними хазяївами або переносниками. Рикетсії культивуються в жовткових мішках курячих ембріонів, культурах клітинлегенів домашніх мишей. Рикетсії ідентифікують в мазках при забарвленні по Романовському—Гімзі, Хіменесу, Маккіавелло, Здродовському, в мазках, оброблених флюоресцентними і міченими ферментами антитілами. Для первинного виділення рикетсій використовують переважно дорослих самців морськихсвинок і дорослих мишей. Культивування вірусів. Основні методи. Цитопатична дія вірусів. Індикація вірусів.Методикультивуваннявірусів,В організмі чутливих лабораторних тварин В 10-денних курячих ембріонах В культурах клітин - первинні (отримують шляхом трипсинізації шматочків тканин органів, дають 10 поколінь) - напівперещеплювані (отримують з диплоїдних клітин, дають до 100 поколінь) - перещеплювані (отримують з пухлинних клітин, дають необмежену кількість поколінь) Індикація вірусів – це виявлення вірусів у досліджуваному матеріалі без встановлення їх належності до родини, роду, виду, сероваріанту Методи індикації Цитопатична дія віруса (ЦПД) – загальні дистрофічні зміни клітин або специфічні ураження у вигляді включень або багатоядерних клітин – синцитіїв або симпластів ,Бляшкоутворення – бляшки – це осередки зруйнованих інфікованих вірусом клітин моношару, що заходиться під агаровим покриттям, Кольорова проба – використовують середовища Ігла або 199, які містять індикатор, який реагує на зміну рН середовища. При появі в клітині метаболітів середовище змінює забарвлення на жовте (інфіковані вірусом клітини – не метаболізують) , Реакція гемаглютинації (РГА) основана на спроможності деяких вірусів, що мають гемаглютинін в оболонці склеювати еритроцити , Реакція гемадсорбції (РГадс) – дозволяє виявити віруси, які містять гемаглютинін у клітинних культурах до розвитку ЦПД. На інфікованих вірусом клітинах спостерігається адсорбція еритроцитів Ідентифікація вірусів – встановлення їх варіантної, видової, родової та родинної належності за допомогою діагностичних сироваток В основі лежить постановка серологічних реакцій Реакція нейтралізації (РН) Реакція гальмування гемадсорбції Реакція гальмування гемаглютинації Методи ідентифікації вірусівРеакція непрямої гемаглютинації Реакція зв’язування комплементу (РЗК) Імуноферментний аналіз (ІФА) Радіоімунний аналіз Методи ідентифікації вірусів Імунна електронна мікроскопія (ІЕМ) Реакція імунофлюоресценції (РІФ) Зустрічний імуноелектрофорез Метод молекулярної гібридизації НК Сучасні методилабораторноїдіагностикивіруснихзахворюваньМікроскопічні методи- цитоскопічний - люмінісцентна мікроскопія- електронна мікроскопія- імунна електронна мікроскопія Культуральний метод (вірусологічний) Серологічний метод (РЗК, РГГА, РПГА, ІФА, РІА, імуноелектрофорез) Молекулярно-генетичний метод- реакція гібридизації ДНК або РНК - полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР)Етапи культурального методу Забір матеріалу Обробка матеріалу з метою звільнення від супутньої бактеріальної мікрофлори Культивування вірусу Індикація і титрування вірусу Ідентифікація Бактеріофагице віруси, що репродукуються в клітинах бактерійРозрізняють:За вірулентністю- вірулентні (спричиняють лізис клітини) - помірні (інтегрують ДНК в геном, співіснують з клітиною в формі профага) За спектром дії- полівалентні (інфікують бактерії одного роду)- моновалентні (інфікують бактерії одного виду)- типоспецифічні (інфікують бактерії певного варіанту одного виду) Будова бактеріофага МорфологічнігрупибактеріофагівНиткоподібні фаги Голівчасті з рудиментарним відросткомГолівчасті з коротким відростком Голівчасті з нескорочувальним відростком Голівчасті з скорочувальним відростком і базальною пластинкою Етапирепродукції бактеріофагівАдсорбція Проникнення (ін‘єктування нуклеїнової кислоти)Репродукція Зборка вірусних фаговів у цитоплазмі бактерійВихід фагових частинок із клітини після її лізису Помірні бактеріофаги завершують репродукцію на етапі інтеграції нуклеїнової кислоти в геном клітини-хазяїна Використання фагів Моновалентні вірулентні фаги використовують для:Лікування і профілактики інфекційВидової ідентифікації в діагностиці інфекцій Фаготипування епідемічних штамів збудниківПОомірні фаги використовують:В генній інженерії для генетичних рекомбінацій Для отримання лізогенних культур-індикаторів мутагенних факторів Ідентифікація вірусів. Реакції гемаглютинації, гальмування гемаглютинації, гемадсорбції, нейтралізації.. Реакція гальмування гемаглютинації (РГГА) - метод ідентифікації вірусу або виявлення противірусних антитіл в сироватці крові хворого, заснований на феномені відсутності аглютинації еритроцитів препаратом, що містить вірус, у присутності імунної до нього сироватки крові. Реакція гальмування гемаглютинації (РГГА) заснована на блокаді, придушенні ан¬тігенов вірусів антитілами імунної си¬вороткі, в результаті чого віруси втрачають властивість агглютинировать еритроцити. РГГА застосовують для діагностики мно¬гіх вірусних хвороб, збудники яких (віруси грипу, кору, краснухи, клещево¬го енцефаліту та ін.) Можуть агглютинировать еритроцити різних тварин. Механізм. Типування вірусу проводять в реакції гальмування гемаг-глютінаціі (РГГА) з набором типоспецифічних сироваток. Результати реакції враховують по відсутності гемаглютинації. Підтипи вірусу А з антигенами H0N1, H1N1, Н2N2, H3N2 та ін. Можуть бути диференційовані в РГГА з набором гомологічних типоспецифічних сироваток. Реакція нейтралізації В основі цієї реакції лежить здатність специфічної ан-тітоксіческой сироватки нейтралізувати екзотоксин. Антитіла імунної сироватки здатні нейтралізувати шкідливу дію мікробів або їх токсинів на чувст¬вітельние клітини і тканини, що пов'язано з блокадою мікробних антигенів антитілами, т. Е. Їх нейтралізацією. Реакцію нейтралізації (РН) проводять шляхом введення суміші антиген-антитіло тваринам або в чутливі тест-об'єкти (культуру клітин, ембріони). За відсутності у тварин і тест-об'єктів шкідливого дії мікро¬організмов або їх антигенів, токсинів говорять про нейтралізу¬ющем дії імунної сироватки і, отже, про спе¬ціфічності взаємодії комплексу антиген-антитіло. Для прове¬денія реакції досліджуваний матеріал, в якому передбачається наявність екзотоксину, змішують з антитоксической сироваткою, витримують в термостаті і вводять тваринам (морським свін¬кам, мишам). Контрольним тваринам вводять фільтрат досліджуються-емого матеріалу, що не оброблений сироваткою. У тому випадку, якщо відбудеться нейтралізація екзотоксину антитоксической сиво¬роткой, тварини дослідної групи залишаться живими. Конт¬рольние тварини загинуть в результаті дії екзотоксину Реакція гемаглютинації – феномен склеювання еритроцитів під впливом вірусів. Позитивна реакції – осад у вигляді «парасольки», негативна – у вигляді «гудзика». Реакція гальмування гемадсорбції (РГГадс). Принцип реакції базується на явищі гемадсорбції. Воно полягає в тому, що еритроцити набувають здатності адсорбуватись на поверхні культур клітин, які зазнали модифікації внаслідок появи в оболонці глікопротеїнів вірусів. Антитіла імунної сироватки при взаємодії з поверхневими антигенами вірусів, представленими в оболонці, зв’язують їх, внаслідок чого гальмується адсорбція еритроцитів на клітина Компонентами реакції є віруси, здатні до гемадсорбції, культура клітин, в якій вони розвиваються, противірусна сироватка з розведенням 1:10 і більше, 0,4‑1,0 % завись еритроцитів півня, гвінейської свинки або людини, тричі відмита фізіологічним розчином або розчином Хенкса. Специфічні сироватки, які використовують у досліді, попередньо обробляють ферментами, які руйнують рецептори, піддають температурному впливу, щоб звільнити від неспецифічних інгібіторів гемаглютинації. Реакцію ставлять у пробірках або на спеціальних скляних пластинах, на яких є моношар культури клітин. Одна з переваг РГГадс полягає в тому, що її можна ставити до появи цитопатичного ефекту. Попередньо заражають культуру клітин вірусмістким матеріалом та інкубують протягом |