Мікроба екз. 1. Медична мікробіологія та предмет її вивчення
 Скачать 0.66 Mb.
|
ПОШИРЕННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ У ПРИРОДІ, ЕКОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВМікроорганізми повсюдно поширені у навколишньому середовищі. Вони є в грунті, воді, повітрі, на рослинах, харчових продуктах, предметах, в організмі людини і тварин. На відміну від рослин і тварин, мікроорганізми можуть використовувати в процесах метаболізму метан, водень, молекулярний азот, окис вуглецю і перетворювати їх у сполуки, що засвоюються рослинами і тваринами. Так, наприклад, гнильні мікроорганізми, розщеплюючи загиблі рослини і трупи тварин, повертають в атмосферу 90 % вуглекислого газу, який поглинається рослинами. У кругообігу азоту (рис. 26) беруть участь азотфіксуючі бактерії родів РпігоЬшт, АхоіоЬасіег, деякі актиноміцети, синьо-зелені водорості та ін. У грунті відбуваються процеси амоніфікації (гниття білків з утворенням аміаку) і нітрифікації (окислення солей амонію в азотнокислі сполуки, Ідо забезпечує рослини легко засвоюваними сполуками азоту); під впливом денітрифікуючих бактерій (Рзеисю-топаз Ниогезсепз, Рзеисіоітюпаз зіиіхегі, Рзеисіотопаз аепі£іпоза та ін.) здійснюється денітрифікація — розкладання азотно- й азотистокислих солей з виділенням вільного азоту, в результаті чого зберігається рівновага між вмістом молекулярного азоту в атмосфері і зв'язаним азотом грунту, рослин і тварин. Процеси розпаду безазотистих речовин називаються бродінням. Розрізняють бродіння спиртове (Засспаготусез сегеуізіае, Засспаготусез еііірзоісіез та ін.), маслянокисле (Сіозігісііит Ьиіугісит.Сіозі-гісііит Іасііз та ін.), молочнокисле (ЬасіоЬасіІІиз Ьи1#агісиз, Зігер-іососсиз Іасііз та іп.) і бродіння пептиновнх речовин (РІауоЬасіегіит ресііпоуогит та іп.). Названі реакції беруть участь у кругообігу вуглецю (рис. 27). Кругообіг сірки, фосфору і заліза здійснюється сіркобактеріями, залізобактеріями та іншими видами мікроорганізмів. Ферментативна активність мікроорганізмів забезпечує звільнення поверхні Землі від загиблих рослин і тварин, а також від екскрементів тварин і людини; вони мінералізуються з утворенням вуглекислого газу, аміаку, води, азотистої, азотної, сірчаної і фосфорної кислот, що використовуються в природі для синтезу складних органічних сполук. Як показник загального рівня бакте- *[ ріального обсіменіння грунту, води, повітря, харчових продуктів, оточуючих предметів використовують мікробне число (загальна кількість мікроорганізмів в 1 мл досліджуваної рідини, 1 г твердої речовини, 1 м3 повітря, на 1 м2 поверхні площі досліджуваного об'єкта рнс. 20 або субстрату), яке визначають методом прямого підрахунку під мікроскопом або за допомогою мембранних фільтрів (див. посібники для практичних занять). Загальний рівень бактеріального забруднення і кількість санітарно-показових мікроорганізмів (бактерії групи кишкових паличок, ентерококи, стафілококи, стрептококи, термофіли) є непрямими показниками ймовірності потрапляння у навколишнє середовище патогенних видів. Мікрофлору навколишнього середовища вивчає санітарнамікробіологія,завданнями якої є: розробка методів мікробіологічних і вірусологічних досліджень грунту, води, повітря, предметів побуту, харчових продуктів та ін.; вивчення джерел забруднення навколишнього середовища мікрофлорою, що становить небезпеку для людини; дослідження життєдіяльності мікроорганізмів у навколишньому середовищі, особливо в умовах його хімічного і біологічного забруднення; визначення нормативів для гігієнічної оцінки об'єктів навколишнього середовища, в тому числі харчових продуктів (за мікробіологічними покачннками); обгрунтування заходів для оздоровлення об'єктів навколишнього середовища і контроль за ефективністю їх виконання (якість водопостачання, робота підприємств харчової промисловості і громадського харчування, знезаражування стічних вод, покидьків та ін.).транспортних засобів та іншими токсичними речовинами, що призводить до зниження опірності організму людей до інфекційних і соматичних захворювань. Надмірні концентрації оксиду сірки і сполук азоту (азотна кислота, аміак, суміші окислів азоту) зумовлюють виникнення кислотних дощів і кислотного туману, шкідливих для здоров'я людини; неухильно підвищується вміст в атмосфері діоксиду вуглецю, особливо в промислових регіонах. У зв'язку з цим велику увагу приділяють охороні навколишньої біосфери від хімічного та біологічного забруднення і систематичному здійсненню санітарного контролю за об'єктами навколишнього середовища (грунт, вода, повітря). Актуальними для вивчення є соціальні наслідки пауково-техпїчно го прогресу, його вплив на соціальне середовище, в якому живе людина. Складні взаємозв'язки мікроорганізмів із середов;:щем, які зумовлюють їх розмноження, розвиток і виживання, вивчає спеціальна біологічна наука екологія.Розрізняють екологію популяцій і екологію угруповань. Вивчення екології мікроорганізмів є основою для розуміння явищ паразитизму, механізму виникнення зоонозних захворювань, особливо тих, що характеризуються природною вогнище-вістю, а також для розробки практичних заходів у боротьбі з різними інфекційними захворюваннями. 38.Мікрофлоратілалюдини,їїрольвнормальних фізіологічнихпроцесахі патології.Дизбактеріоз |