Мікроба екз. 1. Медична мікробіологія та предмет її вивчення
 Скачать 0.66 Mb.
|
|
Розмноження: характерна зміна двох хазяїв: людини і комара, при цьому відбувається чергування статевого і безстатевого розмноження. Статеве розмноження плазмодіїв відбувається в тілі різних видів малярійних комарів, безстатеве — в тілі людини. На певному етапі розвитку мерозоїти більше не діляться, а перетворюються на мікро і макрогаметоцити, які є джерелом зараження комарів. Під час укусу хворої людини у шлунок комара потрапляють плазмодії різних стадій розвитку. Проте тільки гаметоцити зберігають свою життєздатність і перетворюються на зрілі статеві клітини. Вони копулюють і дають початок рухливій зиготі, що через низку перетворень дає кілька тисяч спорозоїтів. Вони проникають у слинні залози комара і під час укусу зі слиною передаються людині. Лабораторна діагностика: мікроскопія товстої краплини і мазків крові, забарвлених за Романовським-Гімзою, і визначення виду збудника. Використовують серологічні методи — РИГА, РЗК, 1ФА, РІФ, РІА. Для визначення епідемічного стану населення в ендемічних щодо малярії районах застосовують імунодіагностику (виявлення Ig М і О). Лікування і профілактика: своєчасне виявлення хворих на малярію, повноцінне комбіноване лікування (хлорохін, резохін, хіиоцид та інші препарати).У країнах з високою захворюваністю на малярію добрі результати добуто при застосуванні хінгаміну в комбінації з гематоцидним препаратом, (хлорохіном або примахіном). Виявлено штами малярійних плазмодіїв, стійких до хініну та інших протималярійних препаратів. Через рік після перенесеного захворювання роблять профілактику.Розробляється протималярійна генноінженерна вакцина. До заходів для запобігання розповсюдженню малярії входять винищування комарів роду АпорЬеІез у житлових і господарських приміщеннях двічі за сезон за допомогою інсектицидів (гексахлоран та ін.) і знищення їх личинок у водоймах (місцях виплоду) біологічним методом (розведення риб-гамбузій, що живляться личинками комарів), а також застосуванням біологічних (бактокумицид) та інсектицидних препаратів. Збудникбалантидіазу, біологічнахарактеристика.Патогенез,лабораторнадіагностика, профілактика. Balantidiumcoli Морфологія: розміри тіла балантидії (трофозоїт) можуть бути різними:довжина 50-70 - 200 мкм, ширина 40-70 мкм. Тіло несиметричне, овальної форми, вкрите війками, передній кінець більш загострений, ніж задній, а ротовий отвір (перистом), веде в короткий стравохід; біля рота розташовані крупні війки. Коло заднього кінця тіла є анальна пора (цитопіг). Під пелікулою (оболонкою) міститься тонкий шар альвеолярної ектоплазми. У зернистій ендоплазмі є ниркоподібний макронуклеус з густим скупченням хроматину й кількома ядерцями; на ввігнутій поверхні вміщується мікронуклеус, є дві скоротливі вакуолі. Розмножуються балантидії поперечним поділом. У кишках людини трофозоїт інцистується, покривається двошаровою оболонкою, під якою зникає війковий покрив. Діаметр цист З0-60 мкм. Культивування проводиться в спеціальних середовищах (МПБ, розведений у 5 раз 0,85 % розчином натрію хлориду з кінською сироваткою крові і рисовим крохмалем). Додавання до середовища антибіотиків дає змогу мати культури балантидіїв вільні від бактеріальної мікрофлори. Патогенез: зараження настає від свійських свиней, у кишках яких паразитує збудник. В організм людини потрапляють головним чином цисти. Можливе проникнення і рухливих (вегетативні форми) балантидіїв, оскільки вони мають високу стійкість і можуть витримувати дію шлункового соку протягом 12 год. Паразит може проникати у кровоносні і лімфатичні судини, у м'язову оболонку шлунка. Уражують товсту кишку з утворенням виразок і абсцесів, спричиняють коліт з кров'ю і слизом у калі. Захворювання супроводиться втратою апетиту, головним болем, виснаженням і в окремих випадках призводить до летального кінця. Буває і безсимптомне паразитоносійство. Імунітет: люди мають високу природну резистентність до балантидіазу. Механізм розвитку імунітету не вивчено. Лабораторна діагностика: матеріал - свіжовиділений кал. При мікроскопії нефіксованих мазків трофозоїти виявляють у вигляді дуже рухливих крупних клітин. Цисти в організмі людини утворюються рідко і в невеликій кількості, діагностичного значення не мають. Лікування: хініофон, еметину гідрохлорид, окситет-рациклін, роблять клізми з нітрату хініну або нітрату срібла. Профілактика: здійснення санітарно-гігієнічних заходів (захист продуктів і води від забруднення випорожненнями свиней і додержання правил гігієни при догляді за ними). |