Мікроба екз. 1. Медична мікробіологія та предмет її вивчення
 Скачать 0.66 Mb.
|
Коронавіруси,загальна характеристика. Патогенез, імунітет, лабораторна діагностика, профілактика захворювань-Коронавірус — рід вірусів, що обєднує РНК-вмісні плеоморфні віруси середньої величини. Діаметр різних приблизно 80-220 нм. Віруси розмножуються в цитоплазмі інфікованих клітин. В основному, коронавірусами прийнято вважати віруси інфекційного бронхіту птахів, хоча в це сімейство входять і коронавіруси людини. Морфологія віріонів Віріони діаметром 75-160 нм. Вони оточені поверхневими булавовидними виступами довжиною 12-24 нм і нагадують фігуру сонячної корони. Виступи розташовані в два рази рідше ніж шипики на поверхні вірусу грипу, легко відламуются при зберіганні та очищені вірусу, руйнуются бромелайном та трипсином. В серцевині віріона розрізняють центральне тіло та матрикс. Центральне тіло представляє собою центральний нуклеокапсид з діаметром 14-16 нм, утворений нитками діаметром 9 нм. Матрикс розташований між нуклеокапсидом та ліпопротеїдною оболонкою. Геном представлений одноланцюговою лінійною РНК. Коронавіруси інфікують птахів та багатьох ссавців. Основними мішенями вірусу є дихальні шляхи, ШКТ та нервові тканини, в той же час часто страждають печінка, нирки, серце та очі. Також коронавіруси уражують епітеліальні клітини та макрофаги. В природі коронавіруси мають значно ширше коло господарів, ніж очікувалось в лабораторних умовах. Атипічна пневмонія людей (SARS) викликана коронавірусом який, як вважається, перейшов до людей від іншого виду тварин. Передача відбувається через фекально-оральний, респіраторний шляхи, переносники невідомі. Незважаючи на те, що коронавіруси можуть взаємодіяти з численними клітинними рецепторами, для розвитку інфекції необхідна специфічна взаємодія. В залежності від рецепторів, які використовує вірус, їх поділяють на 3 групи. Інфікування коронавірусами, скоріше за все, має всесвітній характер, оскільки в кожній країні, де проводяться серологічні та вірусологічні дослідження, було знайдено докази інфікування коронавірусами. Інфекції носять сезонний характер і розповсюджуются в основному в осінньо-зимовий період. Джерелом інфекції є хвора людина, шлях передачі повітряно-крапельний. Захворювання високо контагіозне. Коронавіруси викликають у людини гострі респіраторні захворювання, найбільш характерними симптомами якого є нежить, зазвичай без підвищення температури. В кишечник вірус потрапляє вторинно в результаті вірусемії.
Бактеріофаги – це віруси, що репродукуються в клітинах бактерій Розрізняють: За вірулентністю вірулентні (спричиняють лізис клітини) помірні (інтегрують ДНК в геном, співіснують з клітиною в формі профага) Будовабактеріофага Морфологічні групи бактеріофагів Ниткоподібні фаги Голівчасті з рудиментарним відростком Голівчасті з коротким відростком Голівчасті з нескорочувальним відростком За спектром дії полівалентні (інфікують бактерії одного роду) моновалентні (інфікують бактерії одного виду) типоспецифічні (інфікують бактерії певного варіанту одного виду) Голівчасті з скорочувальним відростком і базальною пластинкою Етапи репродукціїбактеріофагів Адсорбція Проникнення (ін‘єктування нуклеїнової кислоти) Репродукція Зборка вірусних фаговів у цитоплазмі бактерій Вихід фагових частинок із клітини після її лізису Помірні бактеріофаги завершують репродукцію на етапі інтеграції нуклеїнової кислоти в геном клітини- хазяїна Стадії взаємодії помірногофага зчутливоюклітиною Феномен бактериофагии, вызываемый вирулентными фагами, проходит в 5 фаз: адсорбция — с помощью нитей хвостового отростка; проникновение в клетку; репродукция белка и нуклеиновой кислоты внутри клетки; сборка и формирование зрелых фагов; лизис клетки, выход фага из нее. Умеренные фаги не лизируют все клетки, а с некоторыми вступают в симбиоз. Клетка выживает. Умеренный фаг превращается в профаг, который не обладает литическим действием. Лизогенезация бактерий сопровождается изменением их морфологических, культуральных, ферментативных, антигенных и биологических свойств. Так, например, нетокси-генные штаммы коринебактерий дифтерии в результате ли-зогенизации превращаются в токсигенные. Практическое использование фагов: * назначают с профилактической и лечебной целью при дизентерии, брюшном тифе, паратифах, холере, чуме, стафилококковой инфекции; в диагностике инфекционных заболеваний; метод фаготипирования дает возможность устанавливать вид бактерий и тем самым выявлять источники инфекции. Моновалентнівірулентніфаги використовують для: Лікування і профілактики інфекцій Видової ідентифікації в діагностиці інфекцій Фаготипування епідемічних штамів збудників
Бактеріофаги – це віруси, що репродукуються в клітинах бактерій Розрізняють: За вірулентністю вірулентні (спричиняють лізис клітини) помірні (інтегрують ДНК в геном, співіснують з клітиною в формі профага) За спектром дії полівалентні (інфікують бактерії одного роду) моновалентні (інфікують бактерії одного виду) типоспецифічні (інфікують бактерії певного варіанту одного виду) Будовабактеріофага Морфологічні групи бактеріофагів Ниткоподібні фаги Голівчасті з рудиментарним відростком Голівчасті з коротким відростком Голівчасті з нескорочувальним відростком Голівчасті з скорочувальним відростком і базальною пластинкою Етапи репродукціїбактеріофагів Адсорбція Проникнення (ін‘єктування нуклеїнової кислоти) Репродукція Зборка вірусних фаговів у цитоплазмі бактерій Вихід фагових частинок із клітини після її лізису Помірні бактеріофаги завершують репродукцію на етапі інтеграції нуклеїнової кислоти в геном клітини- хазяїна Стадії взаємодії помірногофага зчутливоюклітиною Встроенная в хромосому бактерии ДНК бактериофага называется профагом, а бактерия — лизогенной. Такое сосуществование бактерии и умеренного бактериофага называется лизогенией. Феномен лизогении широко распространен среди бактерий. Лизогенизация бактерий лежит в основе феномена лизогенной, или фаговой, конверсии, который заключается в приобретении лизогенными бактериями дополнительных свойств. Например, наличие профага в дифтерийной палочке обусловливает ее способность продуцировать экзотоксин. Под действием ультрафиолетового и ионизирующего излучения, химических и других факторов профаг может превращаться в вирулентную форму, что сопровождается репликацией бактериофагов и лизисом бактерий. Помірніфагивикористовують: В генній інженерії для генетичних рекомбінацій Для отримання лізогенних культур-індикаторів мутагенних факторів
Класифікаціякандидозів Поверхневі кандидози слизових оболонок ротової порожнини або піхви (молочниця) кандидоз шкіри (ураження великих складок) кандидоз нігтів Генералізовані: на фоні імунодефіциту (пневмонії, гастрити, гепатити, сепсис) Вісцеральний: кандидоз ШКТ (дизбіоз) Алергічна форма – на фоні первинного ураження виникають нові вогнища ураження, в яких відсутні збудники (кандидамікіди) Методилабораторноїдіагностикиповерхневих кандидозів Матеріал для дослідження: сирнистий наліт Мікроскопічнийметод мазок, фарбування за Грамом (Грам (+)) виявлення псевдоміцелію, клітин, що брунькуються Культуральнийметод посів матеріалу на середовище Сабуро, сусло-агар диференціація кандид за цукролітичними властивостями Лабораторнадіагностикагенералізованих та вісцеральних кандидозів Культуральний метод Серологічний метод (РЗК, РА, РНГА) Лікування При поверхневих мікозах лікування, переважно, місцеве Алергічний метод – внутрішньошкірні проби з кандида-алергеном При глибоких мікозах лікування пероральне або парентеральне При хронічних опортуністичних мікозах (кандидомікозах) допускаєтся застосування аутовакцин. Патогенні дерматоміцети, характеристика.Патогенність для людини. Лаб діагностика, профілактика.Для людини патогенні біля 40 видів. Роди: Microsporum(16 видів),Epidermophyton (2 види), Trichophyton (24 види) Епідеміологія: 3 групи дерматоміцетів: Антропофільні (T.rubrum, T.tonsurans та ін.) (людина інфікується від хворої людини), Зоофільні (M.canis, T.verrucosum та ін.) ( людина інфікується від тварин), Геофільні (M.gypseum, M.fulvum та ін.) (людина інфікується спорами із зовнішнього середовища (грунт)). |