Мікроба екз. 1. Медична мікробіологія та предмет її вивчення
 Скачать 0.66 Mb.
|
ВІРУС ГЕПАТИТУ А (hepatitis A virus - HAV)Гепатит А (інфекційний або епідемічний гепатит, хвороба Боткіна) - типова ентеральна (кишкова) вірусна інфекція, яка характеризується враженням печінки з розвитком симптомокомплексу гостого гепатиту. Збудник віднесений до родини , роду Hepatovirus– назва якого походить від грецького слова hepar- печінка. МОРФОЛОГІЯ. Вірус сферичної (ікосаедричної) форми, розміром 27 - 32 нм в діаметрі. Віріон складається з однониткової РНК, яка оточена капсидом, що симетрично викладений за принципом тридцятигранника 32 кап- сомерами. У складі вірусу є поліпептиди, одні з них (VP2, VP4) розміщені всередині віріону і складають з РНК нуклеопротеоід, інші (VP1, VP3) частково знаходяться на поверхні і представляють собою єдиний білковий антиген вірусу – HAV Ag. Суперкапсид і виступи (“шипи”) відсутні. КУЛЬТИВУВАННЯ. Віруси гепатиту А адаптовані до первинних та перещеплюваних культур клітин нирок зелених мартишок. Однак, у зв’язку з тим, що реподукція HAV у культурі клітин не супроводжується ЦПД і вірус майже не виявляється в культуральній рідині (він сильно асоційований з клітинами, у цитоплазмі яких розмножується), культуральний (вірусологічний) метод діагностики не використовується. РEЗИСТEНТНІСТЬ. Вірус відрізняється від ентеровірусів більш високою стійкістю до дії фізичних та хімічних чинників. Тому вірус довгий час зберігається у воді, харчових продуктах, стічних водах та інших об’єктах зовніш- нього середовища. Він витримує хлорування впродовж 30 хв, і довго зберігається при заморожуванні конта- мінованого матеріалу. Інактивація вірусу гепатиту А (HAV) проходить при автоклавуванні (120 C) упродовж 20 хвилин, при дії сухого жару (180 C) - упродовж 1 години. EПІДEМІОЛОГІЯ. Джерело інфекції- хворий, у якого вірус виділяється з випорожненнями і сечею (особливо в кінці інкубаційного періоду та на початку гострої фази хвороби), реконвалесценти і носії. Шляхи передачі.Механізм передачі фекально-оральний, який реалізується водним, харчовим і контактно-побутовим (через предмети побуту, дитячі іграшки) шляхами. Обов’язковою є участь проміжних і кінцевих факторів передачі. Кінцеві – харчі та вода, проміжні – мухи, забруднена фекаліями вода, що використовується для приготування їжі чи миття посуду, руки заражених людей, які беруть участь у приготуванні їжі. Сприйнятливість– загальна, однак частіше хворіють діти та підростки. Спостерігається виражена осінньо-зимова сезоннійсть. Періодичність спалахів захворювання – 3-5 років. ІМУНІТEТ. Формується напружений типоспецифічний імунітет. ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА. Матеріалом для дослідження в гострій стадії вірусного гепатиту А служить кров і випорожнення, у стадії реконвалесценції - парні сироватки. Діагностика направлена на виявлення самого вірусу (HAV), його антигену (HAV Ag), РНК вірусу (HAV RNA) та антитіл до вірусу (анти-HAV IgM та анти-HAV IgG). Вірососкопічнийметод- виявлення вірусу у випорожненнях методом електронної мікроскопії. Експрес-методи: імунохімічні дослідження – виявлення антигену вірусу у фекаліях, воді, у клітинному лізаті за допомогою імуноферментного та радіоімунного аналізу (ІФА, РІА); молекулярно-біологічні дослідження – виявлення РНК вірусу в крові на ранніх термінах хвороби за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) чи методу ДНК-зондів. Серологічний метод– основний метод, визначають у РНГА, ІФА, РІА зростання (не менше ніж у 4 рази) титру антитіл (IgM і IgG) у парних сироватках. Виявлення при цьому анти-HAV IgG свідчить про перенесений у минулому вірусний гепатит А. ПРОФІЛАКТИКА. Переважно неспецифічна - виявлення і госпіталізація хворих, проведення карантинних і протиепідемічних заходів. Специфічна активна – використовують інактивовану, живу культуральну та рекомбінантну (генно-інженерну) вакцини. Специфічна пасивна - використовують збагачений специфічний гете- рогенний гамаглобулін, що має високу лікувальну та протективну дію. |