Мікроба екз. 1. Медична мікробіологія та предмет її вивчення
 Скачать 0.66 Mb.
|
Морфологія хламідій, цикли розвитку. Основні види, патогенні для людиниРодина Сhlamydiacea Рід Сhlamydia Види: C. Trachomatis, C. Psittaci, C. Pneumonia, C. pecorum Морфологія – це Гр- поліморфні мікроорганізми, нерухомі, спор та капсул не утворюють Облігатний внутрішньоклітинний паразитизм (розмножуються у цитоплазмі клітини, використовуючи АТФ клітини хазяїна – “енергетичні паразити” Будова клітини– прокаріотичні організми із власними рибосомами, нуклеоїдом, трьохшаровою КС, типовою для Гр- бактерій. Імунітет нестійкий, короткочасний, гуморальний (Ig A, M , G), клітинний ( сенсибілізовані Т-лімфоцити), при захворюванні розвивається ГЧУТ Лабораторна діагностика Матеріалдлядослідження харкотиння, змиви із носоглотки, біоптат кон’юнктиви, виділення з уретри, вміст бубонів, сеча, кровЕкспрес-діагностика –РІФ Бактеріоскопічнийметод-вивлення збудника в мазках-препаратах, забарвлених за Романовським-Гімзою Біологічний-зараження білих мишей та морських свинок – виявлення збудника в матеріалі за допомогою РІФ, ідентифікація – РЗК Серологічний метод:РЗК (виявляють комплементзв’язуючі антитіла з першого тижня захворювання) РНГА ІФА (Ig M і G – діагностика гострої та хронічної інфекції) Профілактика та лікуванняНеспецифічна виявлення і санація джерел інфекції і розрив механізмів передачі) Лікування -тетрацикліни, макроліди, фторхінолони, сульфаніламіди Канонічні та неканонічні віруси. Морфологія, ультраструктура та хімічний склад.Віруси-самостійна група неклітинних організмів,які проявляють ознаки живих істот лише знаходячись в чутливій клітині – хазяїнаМорфологія канонічних вірусів-розміри:15-40 нм-180-350 нм Форма- сферична,багатограна,кулеподібна,сперматозоїдна,паличкоподібна Хімічний склад-НК,Б,Л,В Ультраструктура: - геном(ДНК або РНК) -оболонка(капсид та суперкапсид) 1.Прості віруси-лише капсид 2.Складні віруси-капсид і суперкапсид -рейепторна система(глюкопротеїди або гліколіпідні молекули) -необовязкові компоненти(ферменти зовн та внутр.) неканонічні віруси — Пріони (від англ. proteinaceous infectious particles) — інфекційні білкові частки. Це аномальна форма білка, що змінює на подібну форму вже існуючий білок. Пріони не передають своїх спадкових ознак молекулам-нащадкам, бо не здатні до розмноження. Ці інфекційні агенти спричиняють невиліковні захворювання центральної нервової системи людини та тварин — губкоподібні енцефалопатії. На відміну від більшості інших збудників інфекційних захворювань, зокрема вірусів, пріони дуже стійкі до різноманітних фізико-хімічних факторів (нагрівання, іонізуючого та ультрафіолетового опромінення тощо). Пріонні білки формують стрижнеподібні частки, діаметром 10—20 нм і завдовжки 100—200 нм — амілоїдні фібрили (мал. 8.6, 3). За структурою вони є полімерами: кожна містить близько тисячі молекул пріону. Клітинним аналогом інфекційного пріонного білка є нормальний білок. Відмінність між ними полягає в конформації молекули — вторинній і третинній структурі, незважаючи на однакову первинну (амінокислотну послідовність). Інфекційний пріонний білок з аномальною тривимірною структурою здатний каталізувати структурне перетворення відповідного нормального клітинного білка в собі подібний — пріонний (мал. 8.6, 2). У людини відомо чотири хвороби, спричинені пріонами: куру, хвороба Крейтцфельдта-Якоба, синдром Герстмана-Шрауслера-Шейнкера та смертельне родинне безсоння. Заразитися можна пріонами, що містяться в їжі, оскільки вони не руйнуються ферментами травної системи. Безперешкодно проникаючи крізь стінку тонкого кишечнику, пріони потрапляють у центральну нервову систему. Особливу групу пріонних захворювань становлять спадкові хвороби, спричинені мутацією гена пріонного білка. Віроїди — інфекційні частинки, за структурою становлять собою низькомолекулярні одноланцюгові кільцеві молекули РНК, які не кодують власних білків. Вони, так само як і віруси, спричиняють інфекційні захворювання завдяки здатності до самовідтворення — передавання своїх спадкових ознак молекулам-нащадкам. віроїди - невеликі молекули кільцевої РНК, що суперспіралізована, вони не містять білка і викликають захворювання рослин. Класифікація вірусів, основні принципи. Сучасні погляди на природу вірусів. Класифікація :1Тип НК,її структура.2.Розміри,морфологія,симетрія вібріону,число капсомерів,наявність суперкапсиду3.Наявність специфічних ферментів,особливо РНК- і ДНК-полімераз,нейрамінідази4.Чутливість до фізичний і хімічний агентів,особливу ефіру5Імунологічні властивості6Природні механізми передачі7Тропізм до господаря,його тканин і клітин8Патологія,формування включень9Симптоматологія захворювань Природа вірусів:є 3 гіпотези 1)віруси походять з «утікача» нуклеїнової кислоти, тобто нуклеїнової кислоти, що набула спроможність реплікуватись незалежно від тієї клітини, із якої виникла, хоча при цьому передбачається, що така ДНК реплікується з використанням структур цієї або іншої клітин. 2)є бактерії чи інші одноклітинні організми,які ,претерпіли дегенеративну еволюцію. 3)є древніх,доклеточних, форм життя, перейшли до паразитичному способу існування |