Мікроба екз. 1. Медична мікробіологія та предмет її вивчення

• Название: 1. Медична мікробіологія та предмет її вивчення
• Дата: 02.01.2022
• Размер: 0.66 Mb.
• Имя файла: Мікроба екз.docx
• Тип: Документы; #322965
• страница: 4 из 60

Морфологія, ультраструктура та хімічний склад бактерій

Основні морфологічні ознаки мікроорганізмів: форма, розміри, розташування у полі зору, тинкторіальні властивості, ультраструктура клітини.

Сферичні (коки) – куляста, овальна, бобовидна, ланцетовидна форма.В залежності від характеру розташування в полі зору, що пов’язано із кількістю площин поділу: мікрококи, диплококи, тетракоки, ланцюги, сарцини, грона.

Паличкоподібні(палички)–циліндричні,різні за розмірами,формою кінців клітини,розташ. (поодинокі, диплобактерії, стрептобактерії) і спороутворенням (споронеутворюючі-власне бактерії),спороутворюючі: бацили, клостридії).

Звивисті– спіралеподібні бактерії, які мають 1 або більше завитків. За кількістю завитків: вібріони(1/4 завитка), спірили(1-2), спірохети(3-25) (борелії(3-8), трепонеми(8-15), лептоспіри(20-25).

Розміри бактерій варіюють в межах (1мкм=1*10^-6м): в довжину 0,1 - 0,2 мкм - 10 - 15 мкм, в товщину 0,1-2,5 мкм. Розташування в полі зору залежить від способу поділу та розходження дочірніх клітин: в 1 площині – стрептококи, в 2 взаємоперпендикулярних площинах – тетракоки, в 3 взаємоперпендикулярних площинах - стафілококи. Бактерії,що повністю розходяться в результаті поділу утворюють поодинокі бактерії, зберігають зв΄язок за рахунок цитоплазматичних зв΄язків дипло-розташування, зберігається подальший зв΄язок між клітинами.

Поліморфізм - здатність мікроорганізмів знаходитись в різних морфологічних формах (R- та L-): природний (пов΄язаний з особливостями росту та розвитку), індукований (виникає в результаті дії певних чинників: хімічні (солі Ме, антимікробні засоби), фізичні (t), біологічні (старіння), ультраструктура, капсула).

Капсула – зовнішній шар, розташований поверх клітинної стінки, який не фарбується аніліновими барвниками: за хімічним складом: полісахаридні, поліпептидні, змішані; за здатністю утворювати капсулу: безкапсульні, капсульні, які утворюють капсулу: тільки в макроорганізмі, в макроорганізмі і на спец поживних середовищах, постійно).

6. 
   Мінливість основних ознак мікробів. Форми. Поліморфізм та його значення в лабораторній діагностиціФорми мінливості мікроорганізмів: Фенотипові (пов'язані з умовами середовища, не успадковуються): адаптація (пристосування мікроорганізмів до умов середовища, пояснюється не зміною в мікробній клітині, а розвитком раніше змінених особин і загибеллю непристосованих, що встановлено при дії на мікроби антибіотиків,пристосовані клітини розмножуються, а інші гинуть, тобто відбувається природний відбір), модифікація (зміна мікроорганізмів під впливом умов середовища, змінюються тільки зовнішні ознаки (форма, розміри, колір колоній),спостерігається в нормальних умовах життя, це реакція на зовнішні подразнення, не пов'язані з порушенням фізіологічних процесів в організмі); Генотипові: мутації (успадковані зміни в послідовності окремих нуклеотидів, які призводять до появи мікробів з новими властивостями,такий ген кодує білок,що відрізняється від вихідного по властивостям і функціям): спонтанні (без спрямованого впливу, дуже рідкісні, характеризуються зміною якоїсь 1 ознаки, зазвичай стабільні), індуковані або мутагенні (виникають унаслідок дії чинників середовища (мутагенів): фізичні - викликають пошкодження генетичного апарату, зміна ознак, властивостей мікробів, хімічні, біологічні); великі (випадання великої ділянки гена), дрібні (точкові) (відбувається всередині гена і являє собою заміну, вставку (дуплікацію), випадання (делеція) однієї пари азотистих основ ДНК); Комбінативні (з'являються в результаті трансформації (процес перенесення ділянки генетичного матеріалу ДНК, що містить одну пару нуклеотидів, від клітини-донора до клітини-реципієнта), трансдукції (передача бактеріальної ДНК за допомогою бактеріофага: загальна-неспециф- перенесення бактеріофагом фрагмента будь-якій частині бактеріальної хромосоми, специф- перенесення в клітку-реципієнта суворо певної ділянки бактеріальної ДНК донора) і кон'югації (передача генетичного матеріалу від клітки-донора в клітку-реципієнта при безпосередньому статевому контакті клітин)).