Мікроба екз. 1. Медична мікробіологія та предмет її вивчення

• Название: 1. Медична мікробіологія та предмет її вивчення
• Дата: 02.01.2022
• Размер: 0.66 Mb.
• Имя файла: Мікроба екз.docx
• Тип: Документы; #322965
• страница: 6 из 60

Функції та властивості капсули

1. 
   Захисна: захист від несприятливих факторів навколишнього середовища (інсоляції, висушування, бактеріофагів)
   
2. 
   Антифагоцитарна роль: обумовлює патогенні властивості капсульних бактерій
   
3. 
   Адгезивна: полісахариди капсули споріднені до певних клітин або тканин організму людини (тропізм)
   
4. 
   Антигенні властивості: полісахариди або поліпептиди капсул утворюють К-АГ (при потраплянні в організм викликає імунну відповідь). Використовують для виготовлення вакцин проти капсульних бактерій
   

Клітинна оболонка складається з клітинної стінки (20 нм, внутрішній(ригідний) (більш виражений у Гр+, утворений пептидогліканом (до 90%), який містить тейхоєві кислоти) та поверхневий (пластичний) шар (складається з ліпополісахариду (ліпіду А та полісахарид (О-АГ)) і поверхневої мембрани (містить білки, які є рецепторами для фагів і коліцинів і зумовлюють адгезію мікробів) (вони мозаїчно переплітаються), а також ліпопротеїдів)) і цитоплазматичної мембрани.

Крістіан Грам запропонував метод забарвлення мікроорганізмів генціановим фіолетовим і розчином Люголя, мікроорганізми при цьому забарвлюються у фіолетовий колір. Після обробки спиртом і промивання водою одні з них втрачали попереднє забарвлення і забарвлювалися фуксином Пфейффера в червоний колір, їх назвали грамнегативними. Мікроорганізми, які не втрачали фіолетового забарвлення, назвали грампозитивними.

Функції клітинної стінки: транспортна, приймає участь у поділі клітини, токсичні властивості.

15. 
    Джгутики бактерій. Пілі, їх класифікація та функції. Визначення рухливостіДжгутики складаються з: базального тільця, за допомогою якого вони кріпляться до бактерії (побудоване як система кілець (2 у гр(+) і по 4 (2по2) у гр (-), нанизаних на осьовий циліндр, там утворюється обертовий момент, який передається на джгутик, завдяки руху якого бактерія рухається), гачка і власне джгутика (білок флагелін). Направлений рух бактерій називається таксис (аеро-, хемофототаксис).
    

За видом руху виділяють: Ковзаючі (рух за рахунок скорочення тіла) та плаваючі (рух за допомогою жгутиків): монотрихи (1 джгутик з 1 боку), лофотрихи (2 або декілька з 1 боку), амфітрихи (по 1 або декілька з обох полюсів), перитрихи (джгутики по всій поверхні тіла).

Методи виявлння рухливості м-організмів: Мікроскопічний (фазово-контрастна або звичайна світлова мікроскопія "роздавленої" або "висячої" краплі), бактеріологічний (посів штриком у стовпчик напівщі-льного агару: рухливі бактерії ростуть дифузно, а нерухливі – тільки там, де зроблено посів).

Мікровійки: Фібрії (війки) (короткі тонкі волоски, їх може бути від 10 до кількох тисяч, є фактором патогенності, за допомогою них бактерії прикріпляються до чутливих клітин (адгезія), де потім розмножуються (колонізація)), кон'югативні або донорські (F-пілі) (забезпечують контакт між клітиною-донором і клітиною-реципієнтом, а також

передачу спадкової інформації, що є в довгі тонкі ниткоподібні структури, бактерія може мати 1–2 такі структури, є апаратом кон'югації у бактерій, які є носіями плазмід).

Техніка фарбування: 1) Приготування мазка (На предметне скло (стерильне) наносять краплю води, в яку потім бактеріологічною петлею вносять і розподіляють по поверхні лабораторний матеріал); 2) Висушування (Зайва рідина висушується або природним шляхом при кімнатній температурі, або мазок трохи прогрівається високо над полум’ям пальника); 3) Фіксація (Закріплення бактерії на предметному склі. Використовують вогонь (кілька проходів над найгарячішою частиною полум’я) або рідину (спирт, ацетон). Після такої обробки мікроорганізми швидше вбирають фарбу); 4) Безпосередньо фарбування (Фарба повинна повністю покривати всю поверхню мазка. Витримавши потрібний час (для кожного барвника свій), фарбу прибирають і промивають препарат водою).

15. 
    Спороутворення у бактерій. Патогенні спороутворюючі мікроби (бацили та клостридії).Методи виявленняМетоди виявлення: Ожешко або Ціля-Нільсена (спори забарвлюються у червоний, вегетативні клітини – у синій). Спороутворюючі бактерії, які мають медичне значення: бацили (сибірки), клостридії (правцю, ботулізму і газової анаеробної інфекції). Спора може розміщуватися центрально (сибірки), термінально–на кінці (правця), субтермінально (ботулізму).Палички розрізняються розміщенням, розміром, діаметром і формою кінців. Монобактерії розміщуються хаотично (більшість бактерій), диплобактерії – попарно, стрептобактерії – ланцюжком. Короткі палички (кокобактерії) розміром до 1 мкм (коклюшу, бруцельозу, туляремії), довгі – понад З мкм (клостридії, кишкові палички та ін.). За діаметром: тонкі (мікобактерії туберкульозу) і товсті (клостридії) палички. За формою кінців: заокруглені (кишкові палички, шигели, сальмонели), овоїдні (збудник чуми), обрубані (збудник сибірки), стовщені, булавоподібні (збудник дифтерії), загострені (фузобактерії).Звивисті бактерії за кількістю завитків.
    

Поліморфізм – здатність змінювати форму під дією різних факторів (антибіотиків, дезінфекційних розчинів, умов культивування та ін.). Найбільш властивий паличкам. Це слід ураховувати при ідентифікації.