Анатомия экзамен. Анатомия. 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрямки та методи дослідження українська школа анатомії
 Скачать 381.46 Kb.
|
23. Колінний суглоб: будова, форма, рухи, м’язи, що їх виконують, іннервація та кровопостачання.Колінний суглоб (articulatio genus) є: - двовиростковий (articulatio bicondylaris) – за формою; - комплексний (articulatio complexa) і складний (articulatio composita) – за будовою (вид суглоба); - двовісний – за функцією. Рухи навколо: - лобової осі (axis frontalis); - вертикальної осі (axis verticalis). Види рухів: - згинання (flexio) і розгинання (extensio); - при зігнутій гомілці – обертання назовні (rotatio externa) та обертання досередини (rotatio interna). Суглобові поверхні: - суглобова поверхня присереднього виростка та бічного виростка стегнової кістки (facies articularis condyli medialis et condyli lateralis femoris); - верхня суглобова поверхня великогомілкової кістки (facies articularis superior tibiae); - наколінкова поверхня стегнової кістки (facies patellaris femoris); - суглобова поверхня наколінка (facies articularis patellae). Допоміжний апарат: - бічний меніск (meniscus lateralis), який з’єднується: - передньою меніско–стегновою зв’язкою (lig. meniscofemorale anterius); - задньою меніско–стегновою зв’язкою (lig. meniscofemorale posterius); - присередній меніск (meniscus medialis); - поперечна зв’язка коліна (lig. transversum genus); - передня схрещена зв’язка (lig. cruciatum anterius); - задня схрещена зв’язка (lig. cruciatum posterius); - обхідна малогомілкова зв’язка (lig. collaterale fibulare); - обхідна велигомілкова зв’язка (lig. collaterale tibiale); - коса підколінна зв’язка (lig. popliteum obliquum); - дугоподібна підколінна зв’язка (lig. popliteum arcuatum); - присередній тримач наколінка (retinaculum patellae mediale); - бічний тримач наколінка (retinaculum patellae laterale); - зв’язка наколінка (lig. patellae); - крилоподібні складки (plicae alares); - наднаколінкова сумка (bursa suprapatellaris); - переднаколінкова сумка (bursa prepatellaris); - глибока піднаколінкова сумка (bursa infrapatellaris profunda) Колінний суглоб іннервіруєтся гілками сідничного нерва, який поділяється на кілька частин і іннервує гомілку, стопу і колінний суглоб. Безпосередньо колінний суглоб іннервіруєтся підколінних нервом, він розташовується ззаду колінного суглоба, і ділиться на большеберцовую і малогомілкову гілки. Великогомілкової нерв розташовується на задній поверхні гомілки, а малогомілкової - спереду. Вони забезпечують чутливу і рухову іннервацію гомілки. Кровопостачання колінного суглоба здійснюються за допомогою підколінних артерій і вен, чий хід повторює хід нервових закінчень. М’язи: - М’яз-натягувач широкої фасції (m.tensor fasciae latae) натягує широку фасцію стегна, зміцнює колінний суглоб у розігнутому стані. - Кравецький м’яз (m.sartorius) згинає колінний суглоб. - Чотириголовий м’яз стегна (m.quadriceps femoris) є потужним розгиначем нижньої кінцівки у колінному суглобі - Двоголовий м’яз стегна (m.biceps femoris) згинає колінний с. та при зігнутому колінному суглобі обертає гомілку назовні. - Півсухожилковий м’яз (m.semitendinosus) згинає колінний сугл., обертає до середини гомілку при згинанні у колінному суглобі. -Півперетинчастий м’яз (m.semimembranosus) згинає колінний с., обертає до середини гомілку при згинанні у колінному суглобі, відтягує капсулу колінного суглоба. - Тонкий м’яз (m.gracilis) приводить стегно, згинає і пронує у колінному суглобі. - Підошвовий м’яз (m.plantaris) виконує у надп’ятково-гомілковому суглобі згинання стопи, натягує капсулу колінного суглоба. - Підколінний м’яз (m.рорliteus) виконує згинання нижньої кінцівки у колінному суглобі, натягує його капсулу, пронує гомілку 24. Кістки гомілки, загальна характеристика їх з’єднань. Гомілковостопний суглоб, м’язи що на нього діють.Гомілка складається з двох : великогомілкової та малогомілкової. Велика гомілкова кістка (tibia) сполучається із стегновою, утворюючи колінний суглоб. На верхньому масивному і широкому епіфізі є два мищелки з латеральною і медіальною ямками, між якими є між-ямкове підвищення. Суглобові поверхні не відповідають за своєю глибиною горбикам стегна, тому тут є два хрящових меніски. На латеральній поверхні одно-іменного горбика є малогомілкова суглобова поверхня. Тіло великої гомілкової кістки трикутної форми. На верхній його частині спереду розташована горбистість для прикріплення 4-голового м'яза. До латерального (міжкісткового) краю прикріплюється міжкісткова перетинка. Чотирикутної форми дистальний епіфіз має нижню суглобову поверхню для сполучення з таранною кісткою стопи. Медіальний його (епіфіза) кінець відтягнутий і утворює медіальну лодижку. На латеральній поверхні нижнього епіфізу великої гомілкової кістки є малогомілкова вирізка для сполучення з однойменною кісткою. Тонка довга трубчаста мала гомілкова кістка (fibula) має на верхньому епіфізі суглобову поверхню для сполучення з великою гомілковою. Трикутної форми тіло кістки закінчується латеральною лодижкою, на якій є суглобова поверхня лодижки. Нижня суглобова поверхня великої гомілкової кістки і суглобові поверхні лодижок утворюють виделку, яка охоплює блок таранної кістки зверху і з боків. З’єднання гомілки між собою. Кістки гомілки сполучаються між собою за допомогою суглоба та синдесмозу. З’єднання між великогомілковою і малогомілковою кістками практично нерухомі; це пов’язано з опорною функцією гомілки й участю малогомілкової кістки в утворенні надп’ятково-гомілкового суглоба. Між міжкістковими краями великогомілкової і малогомілкової натягнута товста міжкісткова перетинка гомілки (membrana interossea cruris). У верхній і нижній частинах перетинки є отвори, через які проходять судини і нерви. Проксимальні і дистальні кінці обох гомілки з’єднуються відповідно велико-малогомілковим суглобом і велико-малогомілковим синдесмозом. Велико-малогомілковий суглоб (articulatio tibiofibularis) плоский, багатоосьовий, але малорухомий, він утворений малогомілковою суглобовою поверхнею на бічному виростку великогомілкової кістки і суглобовою поверхнею головки малогомілкової кістки. Туго натягнута суглобова капсула прикріплюється до країв суглобових поверхонь. Суглобова порожнина іноді сполучається з порожниною колінного суглоба. Капсулу суглоба зміцнюють передня і задня зв’язки головки малогомілкової кістки (ligg. capitis fibulae anterius et posterius). Велико-малогомілковий синдесмоз (syndesmosis tibiofibularis) малорухомий, утворений між малогомілковою вирізкою великогомілкової кістки і бічною кісточкою малогомілкової кістки. Іноді у цей синдесмоз випинається капсула надп’ятково-гомілкового суглоба у вигляді закутка, перетворюючи його в нижній велико-малогомілковий суглоб. Укріплюють цей синдесмоз короткі, але дуже міцні передня і задня велико-малогомілкові зв’язки (ligg. tibiofibularia anterius et posterius), що натягнуті відповідно від переднього і заднього країв малогомілкової вирізки великогомілкової кістки до бічної кісточки малогомілкової кістки. Надп’ятково–гомілковий суглоб (articulatio talocruralis) м’язи: - Передній великогомілковий м’яз (m.tibialis anterior) виконує розгинання стопи у надп’ятково-гомілковому суглобі і супінує стопу. - Довгий м‘яз-розгинач пальців (m.extensor digitorum longus) виконує розгинання стопи у міжфалангових, плесно-фалангових (II - V), надп’ятково-гомілковому суглобах. - Триголовий м’яз литки (m.triceps surae), що складається з литкового (m.gastrocnemius) і камбалоподібного (m.soleus), виконує у надп’ятковогомілковому суглобі згинання стопи, приведення і супінацію. - Підошвовий м’яз (m.plantaris) виконує у надп’ятково-гомілковому суглобі згинання стопи. - Довгий м’яз-згинач пальців (m.flexor digitorum longus) згинає стопу у надп’ятково-гомілковому суглобі. - Довгий малогомілковий м’яз (m.fibularis longus) виконує згинання стопи у надп’ятково-гомілковому суглобі, відводячи і привертаючи стопу. - Короткий малогомілковий м’яз (m.fibularis brevis) виконує згинання стопи у надп’ятково-гомілковому суглобі, відводячи і пронуючи стопу. |