Анатомия экзамен. Анатомия. 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрямки та методи дослідження українська школа анатомії
 Скачать 381.46 Kb.
|
21. Тазові кістки, їх з’єднання, таз в цілому, вікові та статеві особливості. Розміри жіночого таза.Пояс нижньої кінцівки (таз) складається з 2 тазових (вони ще мають назву безіменних і крижової кістки). Тазові кістки з’єднані напівсуглобом — симфізом. Тазова кістка складається з 3 : клубової, сідничної та лобкової. Всі 3 кістки до 15-16-річного віку з’єднані хрящем (синхондроз), після чого хрящ костеніє в ділянці кульшової западини, всі три кістки зростаються тілами, внаслідок чого утворюється монолітна тазова кістка. Клубова кістка розміщена у верхній частині тазової кістки, складається з тіла, яке утворює верхню частину кульшової западини й крила, яке зверху має клубовий гребінь. Спереду гребінь утворює передньоверхню й передньонижню клубову ость, а ззаду відповідно - задньоверхню і задньонижню клубову ость. Під нижньою остю міститься велика сіднична вирізка. Внутрішня поверхня крила ввігнута й має назву клубової ями, нижче якої розташована дугоподібна лінія. На задній поверхні крила є вушкоподібна суглобова поверхня для з’єднання з такою ж поверхнею крижової кістки. Зовні крило має три сідничні лінії (верхню, нижню й задню) для прикріплення однойменних м’язів таза. Сіднична кістка міститься в нижній частині тазової кістки, має тіло й дві гілки. Тіло її утворює задню частину кульшової западини. Від тіла починається верхня гілка, яка переходить у нижню. Разом вони утворюють сідничний бугор, вище нього міститься сіднична ость. Вище ості є велика, а нижче неї - мала сіднична вирізки. Лобкова кістка лежить попереду тазової кістки. Вона має тіло, яке утворює передню частину кульшової западини й дві гілки - верхню та нижню. Вздовж верхньої гілки є лобковий гребінь, який закінчується лобковим горбком. Верхня й нижня гілки лобкової кістки, з’єднуючись між собою, утворюють кут, зовнішня поверхня якого дещо видовжена й шорстка. Цими поверхнями дві лобкові кістки з’єднуються між собою за допомогою хряща й утворюють лобкове зрощення - симфіз, що замикає таз спереду. Гілки лобкової кістки, з’єднуючись з гілками сідничної кістки, утворюють затульний отвір. Тіла трьох тазових , після їх зрощення, утворюють глибоку кульшову западину - суглобову поверхню для зчленування з головкою стегнової кістки. Поперечні розміри: Distantia spinarum - відстань між передньо-верхніми остями клубових - 25-26 см; Distantia cristarum - відстань між найбільш віддаленими точками гребенів клубових - 28-29 см. Distantia trochanterica - відстань між великими вертлюгами стегнових - 30-31 см. Прямий розмір: Conjugata externa (зовнішня кон'югата) - відстань від середини верхньо-зовнішнього краю симфізу до надкрижової ямки - 20 см. 22. Кульшовий суглоб: будова, форма, рухи, м’язи, що їх виконують, іннервація, кровопостачання.Кульшовий суглоб (articulatio coxae; articulatio coxofemoralis) є: - чашоподібний (articulatio cotylica) – за формою; - простий (articulatio simplex) – за будовою (вид суглоба); - тривісний – за функцією. Рухи навколо: - вертикальної осі (axis verticalis); - лобової осі (axis frontalis); - стрілової осі (axis sagittalis). Види рухів: - згинання (flexio) і розгинання (extensio); - приведення (adductio) і відведення (abductio); - обертання назовні (rotatio externa) та обертання досередини (rotatio interna); - складні обертові рухи стегнової кістки – колове обертання (circumductio). Суглобові поверхні: - головка стегнової кістки (caput femoris); - півмісяцева поверхня кульшової западини (facies lunata acetabuli). Допоміжний апарат: - коловий пояс (zona orbicularis); - клубово–стегнова зв’язка (lig. iliofemorale), яка має поперечну частину (pars transversa) та низхідну частину (pars descendens); - сідничо–стегнова зв’язка (lig. ischiofemorale); - лобково–стегнова зв’язка (lig. pubofemorale); - губа кульшової западини (labrum acetabuli); - поперечна зв’язка кульшової западини (lig. transversum acetabuli); - зв’язка головки стегнової кістки (lig. capitis femoris). Кровопостачання кульшового суглоба відбувається із суглобової сітки (лат. rete articulare), утвореної гілками присередньої та бічної огинальних стегнових артерій (лат. аа. circumflexa femoris medialis et lateralis) і затульної артерії (лат. a. obturatoria). Венозна кров відтікає в глибокі вени стегна та таза. Іннервацію кульшового суглоба забезпечують затульний, стегновий і сідничий нерв М’язи: -Клубово - поперековий м’яз(m. iliopsoas) згинає нижню кінцівку у кульшовому суглобі і обертає стегно назовні - Великий сідничний м’яз (m.gluteus maximus) розгинає нижню кінцівку у кульшовому суглобі і обертає його назовні - Зовнішній затульний м’яз (m.obturatorius exernus) обертає стегно назовні, бере участь у згинанні кульшового суглоба - Кравецький м’яз (m.sartorius) згинає кульшовий суглоб - Прямий м’яз стегна (m.rectus femoris) додатково згинає нижнью кінцівку у кульшовому суглобі - Двоголовий м’яз стегна (m.biceps femoris) розгинає кульшовий суглоб - Півсухожилковий м’яз (m.semitendinosus) розгинає кульшовий суглоб - Півперетинчастий м’яз (m.semimembranosus) розгинає кульшовий суглоб - Гребінний м’яз (m.pectineus) виконує згинання у кульшовому суглобі - Короткий привідний м’яз (m.adductor brevis) приводить стегно і виконує згинання і супінацію у кульшовому суглобі. - Великий привідний м’яз (m.adductor magnus) приводить стегно і бере участь у розгинанні кульшового суглобу. Довгий привідний м’яз (m.adductor longus) приводить стегно і виконує згинання і супінацію у кульшовому суглобі |