Главная страница
Навигация по странице:

  • Класифiкацiя м’язiв спини

  • Трапецiєподiбний м’яз

  • Найширший м’яз спини

  • Великий та малий ромбоподiбнi м’язи

  • М’яз – пiдiймач лопатки

  • Верхнiй заднiй зубчастий м’яз

  • Нижнiй заднiй зубчастий м’яз

  • Анатомия экзамен. Анатомия. 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрямки та методи дослідження українська школа анатомії


    Скачать 381.46 Kb.
    Название1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрямки та методи дослідження українська школа анатомії
    АнкорАнатомия экзамен
    Дата24.06.2021
    Размер381.46 Kb.
    Формат файлаdocx
    Имя файлаАнатомия.docx
    ТипДокументы
    #221141
    страница13 из 71
    1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   71

    26. Загальна анатомія м’язів. Класифікація, будова м’яза, як органа, розвиток скелетних м’язів.


    М’яз (musculus) – це орган, який побудований з пучків поперечнопосмугованих м’язових волокон, зв’язаних між собою пухкою сполучною тканиною, в якій проходять кровоносні судини і нерви. Одиницею будови скелетних м’язів є м’язове волокно – симпласт.

    Будова. М’яз складається з м’язових волокон, кожне з яких зовні від сарколеми вкрите тонкою сполучнотканинною оболонкою – ендомізієм (endomysium). М’язові волокна формують пучки, які також оточені тонкими прошарками сполучної тканини – внутрішнім перимізієм (perimysium internum). Весь м’яз покритий зовнішнім перимізієм, його ще називають епімізієм (perimysium externum; epimysium), що разом із сполучнотканинними структурами ендомізія і внутрішнього перимізія переходить у сухожилок (tendo). Більшість м’язів мають стовщену середню частину – черевце (venter), що переходить з обох кінців у сухожилки (tendae). Проксимальний кінець м’яза називається головкою (cаput), вона починається сухожилком від однієї кістки, а сухожилок дистального кінця м’яза прикріплюється до іншої кістки. При цьому сполучнотканинні волокна сухожилка міцно зростаються з окістям чи з охрястям і навіть проникають у кістку (шарпеєвські волокна). Початком м’яза прийнято називати його проксимальну частину, а дистальна частина м’яза прикріплюється вже до іншої кістки.

    Класифікація. М’язи підрозділяють за їх розташуванням (поверхневі і глибокі, присередні і бічні, зовнішні і внутрішні), формою (веретеноподібні, стрічкоподібні, плоскі; ромбоподібний, трапецієподібний, квадратний, круглий ), довжиною (великий грудний м’яз, довгий і короткий малогомілкові м’язи), напрямком м’язових волокон (поперечний м’яз живота, зовнішній косий м’яз живота), функціями (м’яз-згинач (т. flexor), м’яз-розгинач (т. extеnsor), м’яз-привертач (т. pronаtor), м’яз-відвертач (т. supinаtor), м’яз-підіймач (т. levаtor), м’яз-опускач (т. depressor), протиставний м’яз (m. oppоnens), м‘яз-замикач (m. sphinсter), м’яз-звужувач (m. constrictor), м’яз-розширювач (m. dilatator)), а також за розташуванням їх стосовно суглобів.

    Розвиток: Більшість скелетних поперечнопосмугованих м’язів людини розвивається з міотомів – задньоприсередньої частини сомітів (сегментована частина мезодерми). У 4-тижневого зародка вже є понад 40 сомітів: 3 вушні, 4 потиличні, 8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових і 4-5 куприкових. М’язи лиця (мімічні м’язи), жувальні м’язи, трапецієподібний і груднинно-ключично-соскоподібний м’яз розвиваються з мезенхіми зябрових дуг.

    Клітини міотомів видовжуються і перетворюються в міобласти, що поділяються шляхом мітозу. Частина міобластів, що диференціюється, містить гранулярну ендоплазматичну сітку і полірибосоми, на яких синтезуються міофіламенти. Ці клітини згодом перетворюються на міосимпласти – поперечнопосмуговані м’язові волокна. З інших міобластів виникають міосателітоцити.

    27. М’язи спини: їх класифікація. Поверхневі м’язи спини: характеристика, іннервація, кровопостачання.


    Класифiкацiя м’язiв спини (musculi dorsi) : поверхневі і глибокі.

    До поверхневих м’язiв спини належать: трапецiєподiбний м’яз, найширший м’яз спини, великий та малий ромбоподiбнi м’язи, м’яз – підіймач лопатки, верхнiй заднiй зубчастий м’яз, нижнiй заднiй зубчастий м’яз

    До глибоких м’язiв спини належать довгi та короткi м’язи. Довгi м’язи: ремiнний м’яз шиї та голови, м’яз – випрямляч хребта, поперечно-остистийм’яз. Короткi м’язи: мiжостисті і мiжпоперечнi м’язи

    Трапецiєподiбний м’яз (m. trapezi-us). Вiн розташований у першому шарi. Початок: зовнiшнiй потиличний виступ, верхня каркова лiнiя, каркова зв’язка, остисті вiдростки всiх грудних хребцiв. Прикрiплення: плечовий кінець ключицi, плечовий відросток лопатки, ость лопатки. Функцiя: верхнi пучки тягнуть лопатку та ключицю вгору, середнi наближають лопатку до середини, нижнi тягнуть лопатку вниз. Якщо грудний пояс зафіксований, нахиляє голову та шию в той самий бiк, повертаючи лице протилежний бiк, а при двобічному скороченнi закидає голову назад.

    Кровопостачання: поперечна артерія шиї, а також потилична, надлопаткова, задні міжреброві артерії.

    Іннервація: додатковий нерв, гілки шийного сплетення (С3 –С4 ).

    Найширший м’яз спини (m. latissimus dorsi) розташований у поверхневому шарi. Вiн частково прикритий трапецiєподiбним м’язом і щоб роздивитися його потрiбно розрiзати трапецiєподiбний м’яз уздовж остистих вiдросткiв хребцiв i вiдгорнути його в бiк. Початок: задня третина зовнiшньої губи клубового гребеня клубової кiстки, остистi вiдростки шести нижнiх грудних, усiх поперекових хребцiв, серединний крижовий гребiнь, три-чотири нижнiх ребра, нижнiй кут лопатки. Прикрiплення: гребiнь малого горбка плечової кiстки. Функцiя: розгинає плече, пiдняту руку опускає, опущену тягне назад i присередньо, привертає її до середини, опускає лопатку. Якщо верхні кінцівки зафiксовані наближає до них тулуб, пiднiмає таз, а також бере участь в актi вдиху.

    Кровопостачання: грудо-спинна артерія і задня огинальна артерія плеча від плечової артерії, а також задні міжреброві артерії.

    Іннервація: грудо-спинний нерв плечового сплетення (С4 –С7 ).

    Великий та малий ромбоподiбнi м’язи (mm. rhomboidei major et minor), розташованi пiд трапецiєподiбним м’язом, у другому шарi. Початок: остисті вiдростки VI-VII шийних та І-IV грудних хребцiв. Прикрiплення: присередній край лопатки. Функцiя: наближають лопатку до хребта, дещо пiднiмають її.

    Кровопостачання: поперечна артерія шиї, надлопаткова та задні міжреброві артерії.

    Іннервація: дорсальний нерв лопатки плечового сплетення (С4-С5).

    М’яз – пiдiймач лопатки (m. levator scapulae), розташований у другому шарi, пiд трапецiєподiбним м’язом. Початок: поперечнi вiдростки І-IV шийних хребцiв. Прикрiплення: верхнiй кут лопатки, частково її присередній край. Функцiя: пiднiмає лопатку, наближаючи її до хребта.

    Кровопостачання: поперечна артерія шиї і висхідна шийна артерія.

    Іннервація: дорсальний нерв лопатки плечового сплетення (С4 –С5 ).

    Верхнiй заднiй зубчастий м’яз (m. serratus posterior superior) розташований пiд ромбоподiбними м’язами, в третьому шарi. Початок: остисті вiдростки VI-VII шийних та I-II грудних хребцiв. Прикрiплення: II-V ребра, дещо збоку вiд їх кутiв. Функцiя: пiднiмає II-V ребра.

    Кровопостачання: задні міжреброві артерії, глибока шийна артерія.

    Іннервація: міжреброві нерви (Th1 –Th4 )

    Нижнiй заднiй зубчастий м’яз (m. serratus posterior inferior) розташований пiд найширшим м’язом спини, в другому шарi. Початок: остисті вiдростки ХI-ХIІ грудних та I-II поперекових хребцiв. Прикрiплення: IХ-ХII ребра. Функцiя: опускає IХ-ХII ребра.

    Кровопостачання: задні міжреброві артерії.

    Іннервація: міжреброві нерви (Th –Th ).
    1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   71


    написать администратору сайта